Місяць: Листопад 2020

Опубліковано Опубліковано в Новини

З днем 30 листопада 2020 року почав діяти Інтернет-портал Підляського наукового інституту.

Знайдете на ньому інформацію про Інститут, дослідження, які веде, публікації, Підляський архів, заходи, у тому числі Підляську українську наукову конференцію, результати досліджень, матеріали про історію, культуру та мову Підляшшя, а також інші цікаві матеріали та посилання. Сердечно запрошуємо заходити!

Створення та функціонування інтернет-порталу Підляського наукового інституту було можливим завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща.

Опубліковано Опубліковано в Новини

У 2019 та 2020 роках Підляський науковий інститут реалізує дослідницький проєкт «Документація та архівація традиційного фольклору ґміни Чижі», метою якого є якомога широке зібрання різножанрового фольклору з території одної підляської ґміни.

Предметом зацікавлення є насамперед:

– календарно-обрядова творчість, включаючи в це народно-релігійні звичаї, пов’язані з окремими церковними святами та обрядовий фольклор,

– родинно-обрядова творчість (хрестинні звичаї, весільні традиції, ритуали, пов’язані зі смертю, та похоронний репертуар),

– обрядовий пісенний репертуар (колядки, веснянки, сінокісні і жнивні пісні та інші),

– позаобрядовий пісенний репертуар, який охоплює родинно-побутові та суспільно-побутові пісні,

– дитячий фольклор (колискові пісні, забавлянки, лічилки, загадки тощо),

– народні прислів’я і приказки та інші малі фольклорні форми.

Проєкт реалізується завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації Республіки Польща. Проект реалізує Людмила Лабович. Матеріали з реалізації проєкту регулярно публікувались протягом 2019-2020 рр. на сторінці Підляського наукового інституту у мережі Facebook. Невдовзі ці матеріали будуть також доступні на Інтернет-сайті Інституту.

Опубліковано Опубліковано в Новини

У днях 13-14 листопада 2020 р. відбулася ІV Підляська українська наукова конференція «Підляшшя у період формування нової політичної карти Європи після Першої світової війни». До 100-річчя польсько-українського союзу 1920 року.

Почалася вона на старому православному кладовищі в Дубинах панахидою та покладенням квітів до пам’ятника «Борцям за Україну», спорудженого в 1931 р. українськими солдатами Української Народної Республіки, які в міжвоєнному періоді поселилися в Гайнівці.

Конференція мала відбутися традиційно в Більську-Підляському та вперше в Гайнівці, однак з огляду на введені обмеження у зв’язку з пандемією коронавірусу проведено її в режимі онлайн.

Основною темою ІV Підляської української наукової конференції була доля Підляшшя в період формування нової політичної карти Європи на початку ХХ століття, тобто після Першої світової війни. Нагодою для цього стало 100-річчя польсько-українського союзу 1920 року та 100-а річниця Варшавської битви. Метою конференції був погляд на Підляшшя у широкому контексті геополітичних процесів у Східній Європі. Важливою була й тема присутності на Підляшші солдатів армії Української Народної Республіки, а також історія, культура, традиції Гайнівки та околиць.

Конференція зібрала велику кількість науковців та дослідників-аматорів. Виступили вони в сесіях «Підляські долі солдатів Української Народної Республіки» та «Історія та культура Гайнівки та околиць», які відбулися першого дня. Другого дня учасники конференції виголошували доповіді в сесіях: «Підляшшя в контексті геополітичних процесів у Східній Європі кінця першого і початку другого десятиліть ХХ століття», «Війна 1920 року та польсько-український союз», а також «Історія та культура Підляшшя». Загалом протягом двох днів під час п’яти наукових сесій виступило 29 доповідачів з Польщі, України та Білорусі.

Першого дня в рамках конференції відбулася промоція найновішої книжки Юрія Плеви «Куойли, Осуовка, Шостаково. Там, де цари бивалі…». Той день закінчився презентацією фільму з концерту Хору міста Гайнівка під час Фестивалю української культури на Підляшші «Підляська осінь».

Другого дня в рамках конференції відбулася презентація історичного документу про візит делегації селян Більського повіту до властей Української Народної Республіки в Києві в січні 1919 року. На завершення відбулася панельна дискусія «15 років закону про національні і етнічні меншини та про регіональну мову». Конференцію закінчила презентація фільму з концертами учасниць Українського ансамблю пісні і танцю «Ранок» з Більська.

ІV Підляську українську наукову конференцію організував Підляський науковий інститут при співучасті Союзу українців Підляшшя, Центру освіти вчителів у Білостоці, а також Гайнівського будинку культури та Більського будинку культури.

Конференція відбулася завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща, завдяки підтримці приватних осіб та за підтримки Посольства України в Республіці Польща, Бургомістра міста Більськ на Підляшші, Війта ґміни Більськ на Підляшші, а також спонсорів: Polska Sieć Sklepów „Arhelan”, Agencja Wydawnicza „Ekopress”, J.W. Zakład Transportowy.

Конференція пройшла під почесним патронатом Бургомістра Міста Більськ на Підляшші, Бургомістра Міста Гайнівка, Бургомістра Кліщель, Війта ґміни Більськ на Підляшші та Війта ґміни Гайнівка. Медіа-патронат надали: Український часопис Підляшшя «Над Бугом і Нарвою», Польське радіо Білосток, Польське телебачення Білосток, інтернет-портал bielsk.eu, „Kurier Podlaski – Głos Siemiatycz”, TV Podlasie, а також Telewizja Kablowa Hajnówka.

Записи конференції можна подивитися на Фейсбуці:

1. Урочисте відкриття конференції

2. Сесія І «Підляські долі солдатів Української Народної Республіки»

https://www.facebook.com/382470718956503/videos/373950100532301

3. Презентація нової книжки Юрія Плеви «Куойли, Осуовка, Шостаково. Там, де цари бивалі…».

4. Сесія ІI «Історія та культура Гайнівки та околиць»

5. Концерт Хору міста Гайнівка

https://www.facebook.com/382470718956503/videos/847876799314760

6. Презентація документу про візит делегації селян Більського повіту до властей

Української Народної Республіки в Києві в січні 1919 року

7. Сесія ІII «Підляшшя в контексті геополітичних процесів у Східній Європі кінця першого і початку другого десятиліть ХХ століття»

8. Сесія IV «Війна 1920 року та польсько-український союз»

9. Сесія V «Історія та культура Підляшшя»

https://www.facebook.com/382470718956503/videos/365047924804144

10. Панельна дискусія «15 років закону про національні і етнічні меншини та про

регіональну мову»

11. Урочисте закриття конференції, Концерт вокальної групи Українського ансамблю пісні і танцю «Ранок» (керівник: Єлизавета Томчук)

https://www.facebook.com/382470718956503/videos/811693742708760

Опубліковано Опубліковано в Інститут

27 листопада за новим та 11 листопада за старим стилем припадає свято святого Пилипа, одного з 12 апостолів. У селах ґміни Чижі звуть цей празник – від народної форми імені – Піліпа.

Свято Пилипа це останній день напередодні 40-денного посту, званого в народі Пилиповим. У селах ґміни Чижі його називають – Піліпови пуост, Піліпувка, Піліповка. Він перший у літургічному році, та його мета – підготувати людей до свята Різдва Христового.

То такій льокшенькі пуост – Піліпувка перед Руздвом (Курашево).

Разом з Пилиповим постом кінчалися гуляння і забави, а також традиційні весілля, які треба було провести до дня святого мученика Димитрія Солунського (8 листопада за новим, 26 жовтня за старим стилем). Уже після Дмитра сватів не посилали – люди поволі готувалися до посту. Сезон весіль починався знову після Пилипового посту та свят Різдва Христового.

Безпосередньо Пилипівку попереджували забави та гуляння молоді. Це були традиційні сільські запусти, які в певній формі збереглися сьогодні, також у містах, куди виїхали православні жителі підляських сіл.

Пилиповий піст припадає вже в періоді зимових свят. Він продовжувався до 6 січня за новим та 24 грудня за старим стилем, тобто до Святвечора, що його жителі сіл у ґміні Чижі звуть: Коляда, Колєда.

Під час посту не організували забав, не співали світських пісень. З дня Введення в храм Пресвятої Богородиці (4 грудня за новим, 21 листопада за старим стилем, у селах ґміни Чижі – Введеніє, Оведеніє) починали співати колядки, тому й сам Пилиповий піст у сільській громаді, зокрема серед дітей і молоді, завжди асоціювався зі співанням різдвяних пісень, готуванням колядної зірки та очікуванням Різдва Христового. Для старіших – це був період відпочинку та традиційних робіт, напр. прядіння.

У Курашеві популярною була приказка: Як за Піліповку не напрадеш, то до Велікодня на натчеш.

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Документація і архівація традиційного фольклору ґміни Чижі», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

Опубліковано Опубліковано в Інститут

Документ датований 27 січня 1919 р., його підписантом є П. Онацевич. Звернення скероване Директору Канцелярії Директорії Української Народної Республіки. Лист містить дуже важливу інформацію, що «представники Більського повіту Грод[ненської] губ[ернії] були делеговані Більським повітовим з’їздом селян клопотати перед Верховною Українською владою про приєднання нашого повіту, заселеного у своїй більшості українцями, до Української Народної Республіки». Автор інформує, що представники Більського повіту прибули до Києва 13 січня 1919 р., але питання з яким зверталися «до цього часу це не було розглянутим» і мусять повертатися додому. Лист завершується проханням про передання інформації про прийняті рішення губернському комісарові Холмщини і Підляшшя Олександрові Скоропису-Йолтуховському, а також про виділення коштів на повернення делегатів Більського повіту з Києва до дому.

Документ є дуже важливим, оскільки у новому світлі показує процеси формування національної ідентичності мешканців Північного Підляшшя та їхню державницько-політичну позицію у момент формування нових державних реалій у Центрально-Східній Європі. Вказує він на процес формування української національної ідентичності серед мешканців Більського повіту понад 100 років тому.

[Переклад українською мовою]

Пану Директору Канцелярії Директорії У[країнської] Н[ародної] Р[республіки]

від делегатів Більського повіту Грод[ненської] губ[ернії] П. Онацевича, Н. Ходаковського, О. Савчука, М. Клина, К. Вавриновича

Прохання

Ми представники Більського повіту Грод[ненської] губ[ернії] були делеговані Більським повітовим з’їздом селян клопотати перед Верховною Українською владою про приєднання нашого повіту, заселеного у своїй більшості українцями, до Української Народної Республіки. Прибувши до Києва 13 січня, ми зверталися у питанні приєднання до Директорії та Міністерства Внутрішніх справ. Нам було вказано, що вирішення цього питання належить Трудовому Конгресові. Проте до цього часу це не було розглянутим. У зв’язку з обставинами, які склалися, подальше перебування наше у Києві ми вважаємо недоцільним і просимо П[ана] Директора Канцелярії Директорії, після вирішення цього питання у Конгресі, про результати повідомити губернського комісара Холмщини і Підляшшя [Олександра] Скорописа-Йолтуховського. Не маючи засобів для повернення до дому просимо Вас надати нам матеріальну допомогу.

підпис П.Онацевич

27 січня 1919 року

Опрацювання та переклад: Григорій Купріянович.

Скан документу оприлюднений на Інтернет-сайті Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України у Києві.

http://tsdavo.gov.ua/4/webpages/64396716.html

Опубліковано Опубліковано в Інститут

Тема, якої не досліджували досі фольклористи на Підляшші – це народні дражнилки (прозивалки). Виявляється, їх трохи й збереглося у селах ґміни Чижі. Слід мати надію, що зібраний матеріал станеться початком вивчення цього цікавого явища у підляському дитячому фольклорі.

За українськими фольклористами дражнилки (прозивалки) це короткі глузливі віршики, що висміюють ту, або іншу рису. Іноді вони просто прив’язані до імені. Ймовірно дражнилки перейшли до дітей із дорослого середовища.

В коротеньких віршиках із сіл у ґміни Чижі з’являються місцеві варіанти імен:

Катерина і Тімох

Поїехалі в ліес по мох.

Лукаш –

Чоловіек наш!

Ігнат –

З’їев копу ягнят.

У дражнилках з’являються також російські варіанти імен, які на Підляшші поширилися після того, як місцеве населення повернулося додому з Росії після горезвісного біженства 1915 р.

Фіокла –

Де ти змокла?

Ваня,

В тебе голова бараня!

Прозивалки – звичайно, не дуже коректні. Вони бувають й образливими, бо ж як культурно висміяти друга або подругу?


Васіль –

Гумно місів,

Зубамі стіскав,

На воду пускав.

Бували й більш нецензурні дражнилки, які можна зарахувати до сороміцького фольклору.

*****

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Документація і архівація традиційного фольклору ґміни Чижі», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.