Дивовижна історія українського «Щедрика»
Всесвітньо відомим українським твором є «Щедрик», написаний Миколою Леонтовичем (1877-1921), видатним українським композитором, фольклористом, диригентом і вчителем, який трагічно загинув на 43-му році життя, вбитий чекістом у хаті батьків.
Леонтович майже все своє життя працював над «Щедриком», однією з найвідоміших його композицій. Натхненням стали українські зимові обрядові пісні – щедрівки. Леонтович просто знайшов текст архаїчної зимової щедрівки та написав до неї музику.
Перша презентація «Щедрика» західній аудиторії відбулася 5 жовтня 1921 р. під час концерту Української Республіканської Капели в найпрестижнішому концертному залі світу, нью-йоркському Карнегі-холі. В 1936 році американець українського походження Петро Вільговський (англ. Peter J. Wilhousky), який працював для радіо NBC, створив англійську версію слів до «Щедрика», завдяки чому вона стала колядкою, популярною в США під назвою «Колядка дзвонів» (англ. Carol of the Bells). Досі американські хори співають цей твір як колядку на Різдво.
Твір Леонтовича назавжди увійшов у масову культуру – він використовується в рекламних роликах, а також з’являється в численних американських фільмах. Його жартівливі версії використовувались, наприклад, у таких популярних серіалах, як «Південний парк» (англ. South Park) або «Сімпсони» (англ. The Simpsons), він також з’являється у відомих у Польщі фільмах «Родина Адамсів» (англ. The Addams Family), «Міцний горішок 2» (англ. Die Hard 2), «Гаррі Поттер», «Сам удома» (англ. Home Alone), «Сам удома 2: Загублений у Нью-Йорку» (англ. Home Alone 2: Lost in New York). «Колядку дзвонів» можна почути у найрізноманітнішому виконанні – від класики до року. Як приклад одної з більш сучасних версій можна назвати ту, яку записала група Mettalica.
Нещодавно англійську версію «Щедрика» було використано в різдвяному рекламному ролику, який привертає увагу до проблеми марнотратства їжі. Можна його дивитись на Інтернет-каналах, а з 21 грудня також на телебаченні в Польщі.
Людмила Лабович
На фото: Микола Леонтович (джерело: Вікіпедія)