Місяць: Квітень 2021

Опубліковано Опубліковано в Новини

26 квітня 2021 року відбулася зустріч уповноважених воєвод у справах національних та етнічних меншин, яка була присвячена значенню Національного перепису населення 2021 року для національних та етнічних меншин, а також громади, що використовує регіональну мову. Про важливість перепису для меншин говорили працівники Міністерства внутрішніх справ та адміністрації, Головного статистичного управління та представники національних меншин.

Перспективу меншостей представили: директор Підляського наукового інституту та співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин, д-р Григорій Купріянович та Бернард Ґайда, голова Союзу німецьких громадсько-культурних товариств у Польщі, представник німецької меншини в Спільній комісії уряду та національних і етнічних меншин.

Ширша інформація про зустріч – на сайті МВСіА:

https://www.gov.pl/web/mniejszosci-narodowe-i-etniczne/spotkanie-online-poswiecone-roli-spisu-powszechnego-2021-z-pelnomocnikami-wojewodow-ds-mniejszosci-narodowych-i-etnicznych?fbclid=IwAR27onq3o_Cd6W5Wj9IKgwPgjx8_QWnom4JoU3-C2zuDdUybDgcFIIIzvF4

Опубліковано Опубліковано в Новини

25 квітня д-р Григорій Купріянович, директор Підляського наукового інституту, співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин, виступив у телепрограмі «Український перегляд», у якій розказав про засідання Парламентської комісії національних і етнічних меншин, де предметом обговорення була участь національних і етнічних меншин у публічних засобах масової інформації.

Посилання на програму: https://bialystok.tvp.pl/679811/przeglad-ukrainski

Опубліковано Опубліковано в Інститут

Після Вербної неділі починався Страсний тиждень – останній тиждень Великого посту. Всі його дні в селах ґміни Чижі звуться «Велікімі» або «Страснимі» – Велікі понедіелок, Велікі второк, Веліка середа, Велікі четвер, Веліка п’ятніця і Веліка субота. Великий четвер то в місцевій традиції також Жильнік.

Особливо важливими вважаються останні три дні перед Великоднем – Великий четвер, п’ятниця та субота. У кожний з них на службах читають уривки з Євангеліє, що розповідають про страждання Христа.

b

У Страсний четвер запалюються свічки. За традицією, після читання останнього Євангелія люди їх не гасять, але запаленими несуть додому. Всі намагаються, щоб вогонь не згас:

– На Жильніка свічкі палілі в церкві і з тею свіечкою ідут додому і кругом будинкув обходят, коб то вже щастє било, коб шиховало.

Жильніком у селах ґміни Чижі звуть не лише Великий четвер, але також суворий піст без їжі та пиття, який починався того дня після пісної вечері. Деякі люди досі «жильнікуют», тобто зовсім не їдять три дні до свята – поки Христос не воскрес.

У п’ятницю люди йдуть до церкви на винос плащеніці. До того часу слід завершити господарські роботи та приготувати хату до найбільшого свята.

У Страсну п’ятницю, в деяких селах у суботу, господині пекли паску і мазурки, тобто весняні обрядові хліби.

У четвер увечери розчинялі, а вже в п’ятніцю пеклі. Замісіла такії мазуркі нізенькі на бляхі. Мазуркі то одне, а паска то другє. Мазуркі на блясі і паска так саме, но паска вже має менч здобного, вже такая висока, а мазуркі то там вже давалі яєць, масло. Робілі крижик на верхові.

Мазурок бив здобни і на пасці положат «Христос Воскрес» і што-лєнь такоє з тіеста вирижут. І в бляхах пеклі довгіх.

Паска то не тільки обрядове печиво, але й цілий кошичок із стравами. Їх освячував священик у суботу, їздивши від села до села. Ще не так давно люди по кілька сімей збиралися у визначених місцях у селі, зараз святять паску або в церкві або коло неї, або навіть у хатах.

Колісь не в кошичкові, а у коробці. Клалі паску, кубасу, м’ясо, суоль, сир, масло, яйця.

Останнього тижня Великого посту, часом у Велику суботу, люди розмальовували яйця – готували до Великодня крашанки і писанки.

Фото: Юрій Плева (Курашево)

***************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Документація і архівація традиційного фольклору ґміни Чижі», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

Опубліковано Опубліковано в Інститут

Тема їжі в народній культурі доволі широка, тому й вона знаходить віддзеркалення у багатьох народних прислів’ях, приказках, а також порівняннях. Останнім часом вдалося записати черговий матеріал, пов’язаний із тою темою. То численні фразеологізми, які стосуються їжі. Вони весь час побутують у щоденній мові жителів сіл у ґміні Чижі.

Коли хтось їсть багато, то можна почути від носіїв говірки:

Наїевся по саму шпуонку.

Їесть так би тая безденніця.

Об’їевся як бочка.

Їесть, што готов опоросітіся, так наїевся, што чуть не опоросівся.

Їесть, жере, нажерся би свіня (порося).

Коли хтось їсть мало, то скажуть, що:

Їесть так мало би воробіей, з’їев як воробіей.

У народних фразеологізмах дуже часто з’являються порівняння до поведінки тварин:

Нарозляскував, нарозхляпував, поваляв як свіня.

Свіня не з’їесть пока не поваляє (про когось, хто негарно їсть).

Ковкнув як бусьол жабу.

Їесть як гусь.

Голодни як собака.

Голодни би вовк.

Коли хтось «кєпські до їедла», то скажуть, що він людокормни. Про такого й говорять, що Їесть би не своїм ротом.

А ось інші приклади популярних фразеологізмів. Деякі з них, хоч, здавалося б, про їжу – стосуються зовсім іншої теми. Часом без пояснення важко здогадатися сенсу:

З хліебом не їесть (скажуть так про когось, хто п’є забагато горілки).

Так добре їев і здох (коли все ішло згідно з планом, але з’явилися певні трудності).

Вирус з долі (коли хтось прийшов до хати, а там уже скінчили їсти і йому не вистачило).

Што з носа спаде (залишки їжі).

Пташинє молоко (коли щось дуже смачне).

Не вколотіті в душу (коли щось несмачне).

З голодного краю (про когось, хто жадібно їсть).

Коб сало завезалось (коли вже з’їли, то часто скажуть, що ідуть відпочити, полежати «коб сало завезалось»).

Жолудок затягнувся (коли хтось довший час не їсть, то лякають, передусім дітей, що йому «жолудок затягнеться», тобто шлунок сторотиться).

Оно хворого питают (вислів уживаний на різних врочистостях у значенні, що це некультурна звичка питати, чи хтось хоче щось їсти, бо ж тільки хворого питають).

Вуон їесць і біда його їесць.

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Документація і архівація традиційного фольклору ґміни Чижі», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

Опубліковано Опубліковано в Новини

21 квітня 2021 року були представлені результати археологічних досліджень, проведених у останніх тижнях у Вуорлі. Під час презентації результати досліджень представив Даріуш Краснодембський з Інституту Археології та Етнології ПАН. Він підтвердив, що фундаменти, викопані під час газопровідних робіт, є залишками резиденції Радивилів. Вони походять з XVII століття. Археолог натрапив на залишки кераміки того часу, а також на великі валуни, які були частиною фундаментів.

У презентації взяли участь: голова ґміни Вуорля Леон Павлючук, представники реставраторських служб, голова села Вуорля Марко Хмелевський, який ініціював дослідження, а також представники Підляського наукового інституту – директор д-р Григорій Купріянович та заступник директора Юрій Гаврилюк.

Опубліковано Опубліковано в Новини

13 і 16 квітня проходили засідання Сеймової комісії національних і етнічних меншин. В обох узяв участь д-р Григорій Купріянович, директор Підляського наукового інституту, водночас співголова Спільної комісії уряду на національних і етнічних меншин.

Під час першого засідання розглядалося інформацію міністра внутрішніх справ та адміністрації про імплементацію положень Рамкової конвенції про захист національних меншин, складеної в Страсбурзі 1 лютого 1995 року. Відбулася також дискусія з питань міжнародного права меншин.

Посилання до засідання:

https://www.sejm.gov.pl/Sejm9.nsf/transmisje_arch.xsp?unid=D5454F547D69E62EC12586AF0046AEDA

стенограма:

https://www.sejm.gov.pl/Sejm9.nsf/biuletyn.xsp?skrnr=MNE-31

Під час другого засідання представлено інформацію Національної ради з питань радіомовлення та телебачення про програми для національних та етнічних меншин, а також громад, що використовують регіональну мову, в державних ЗМІ. Відбулася дискусія про значення засобів масової інформації для збереження та розвитку ідентичності національних та етнічних меншин.

Посилання до засідання:

https://www.sejm.gov.pl/Sejm9.nsf/transmisje_arch.xsp?unid=5BE25E2FFEF972DAC12586AF0046CCA9

Опубліковано Опубліковано в Новини

11 квітня 2021 року директор Підляського Наукового Інституту д-р Григорій Купріянович у радіопередачі «Українська думка» розповів про складні процеси формування української ідентичності мешканців Підляшшя.

Посилання на радіопередачу:

https://www.radio.bialystok.pl/dumka/index/id/198451

Фот. Польське Радіо Білосток

Опубліковано Опубліковано в Новини

12 квітня відбулася перша зустріч онлайн Організаційного комітету V Підляської української наукової конференції. Її метою було обговорити головні питання, пов’язані з цьогорічним найбільшим науковим заходом Підляського наукового інституту.

Вирішено, що конференція відбудеться у половині листопада, а її головною темою будуть українські говірки Підляшшя. Однак традиційно тематичний обсяг цього наукового заходу залишиться різноманітним та охопить проблематику Підляшшя у широкому значенні. Тому й до участі будуть запрошені як науковці, так і дослідники-аматори різних наукових дисциплін.

V Підляська українська наукова конференція буде проведена – у залежності від епідемічної ситуації – у гібридній формі (стаціонарно з можливістю участі онлайн) або повністю в режимі онлайн.

Попередні конференції викликали зацікавлення з боку як дослідників, так і широкої громадськості. Онлайн трансляцію з останньої, четвертої, можете подивитися на нашому сайті за посиланням:

IV ПУНК

Опубліковано Опубліковано в Новини

Дев’ять років тому, 15 квітня 2012 р., на 93 році життя помер Степан Сидорук, народний письменник з села Ставки на Південному Підляшші. Варто нагадати цю важливу постать підляської народної літератури.

Степан Сидорук народився 3 серпня 1919 р. у Ставках біля Володави в родині коваля. Життя він прожив у рідному селі, де займався сільським господарством і бджільництвом.

Писав вірші і оповідання рідню українською говіркою та польською мовою. Були вони друковані, між іншими, в збірках: «Над Бугом» (1983), «Під сокориною, під ясенами» (1988), «Вибрані вірші» (1991), «Надбужанські оповідки» (1998), «Журавлі гнизда стелять над Бугом» (2005). Друкувався в «Нашому слові», «Українському календарі», альманаху «Наш голос», двомісячнику «Над Бугом і Нарвою», «Українському літературному провулку». З огляду на свою поетичну творчість названо його «Королем надбужанських поетів».

Степан Сидорук був всесторонньо обдарованим народним митцем – він не лише писав вірші і прозу, але й малював картини та різьбив.

Опубліковано Опубліковано в Інститут

Як подає «Літературознавча енциклопедія» (Київ 2007) прокляття це «стійка словесна формула побажання комусь лиха, кари Божої, яке часто виголошували в міжособистісних конфліктах». Вони функціонують також у мові жителів Північного Підляшшя, у тому числі в селах ґміни Чижі.

Походження прокляття пов’язане із ще дохристиянською магічною вірою в силу слова. Прокльони виголошують часто під час сварки з метою пошкодити опоненту: Коб тебе покрутіло; Нехай тебе халєра возьме. Однак прокляття може містити побажання негараздів або нещасть на адресу більшої кількості осіб: Нех вони проваляться. Часто слово «прокляття» вживається у розумінні, що шкоду або біль буде завдано певними надприродними силами: Коб тебе чорт. Буває, що звинувачують опонента в тому, що має контакт з тими силами: А ти нечиста сіло!

Прокляття можуть бути дво- або однокомпонентні. У селах ґміни Чижі вдалося записати в більшості однокомпонентні: Коб тебе; Бодай ти здох; Бодай ти провалівся. Вони можуть бути страшні: Коб тебе пйорун стриелів; Коб тебе груом забів. Є також легкі, забавні: Бодай ти скіс. Таке жартівливе прокляття діти-колядники адресували господарям, які їх не приймали: Коб на вашум дворие насралі тхорие. Є також прокляття непристойні, вульгарні.

Уберігаючись від сили прокляття, їх намагалися переадресувати: Коб твоїе кльони на тобіе трималісь.

А ось такі прокляття вдалося записати в селах ґміни Чижі.

Коб тебе!

А нехай тебе!

А коб вас!

Бодай тебе, бодай вас!

А нех його!

Нех вас!

Нех його халєра!

Нехай тебе халєра возьме!

Коб тебе чорт!

Іді к чорту!

Коб тебе покрутіло!

Коб тебе пйорун стриелів!

Коб тебе груом забів!

Нехай вона згорит!

Коб ти згориела!

Коб ти перегориела!

Коб тебе огонь!

Коб ти здох!

Бодай ти здох!

Бодай ти провалівся!

Нех вони проваляться!

Бодай ти скіс!

Коб на вашум дворие насралі тхорие!

Суоль тобіе у вуочи, а деркач у зуби!

Коб твоїе кльони на тобіе трималісь!

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Документація і архівація традиційного фольклору ґміни Чижі», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.