Місяць: Червень 2021

Народна приказка, записана в Чижах, говорить, що коли комусь хочеться чогось незвичного, то заменулось йому змерзлого в Петруовку. Петрів піст, тобто в селах ґміни Чижі – Петруовка, якраз і випадає на найбільший розпал літа, коли предки сьогоднішніх підляшан могли забути про все змерзле.

Петрівка – піст не такий строгий, як наприклад Великий. Він розпочинається в понеділок через тиждень після Дня Святої Трійці (у селах ґміни Чижі – Труойця, Клєчанє). Закінчується 11 липня – напередодні свята Апостолів Петра і Павла. Це означає, що може тривати лише вісім днів або й продовжуватися навіть 42 дні. Усе залежить від дати початку. Для прикладу, у поточному 2021 р. Петрівка починається 28 червня та буде тривати всього 14 днів.

Під час Петрового посту забороняли організувати гучні забави. Люди постили, що й пов’язане було з тим, що саме в тому часі випадав найтяжчий період у сільському господарстві – помаленьку закінчувався запас їжі, та всі з нетерпінням чекали жнив. У давнину в Петрівку люди дуже часто голодували.

Петруовка на хліеб катуовка – говорили в Курашеві.

Під час Петрового посту припадає Зелєнець, Зельонець – залишок католицького Свята Тіла і Крові Христових, що його відзначають у четвер півтора тижня після Дня Святої Трійці. У селі Куойли говорили, що Зеленець – то святого ліногуза. Колись того дня освячували в церквах букети квіток. Зараз щораз рідше святкується цей празник, лише в поодиноких парафіях. У селах ґміни Чижі відзначається його у Шостакові. Це єдине село в ґміні, яке належить до парафії у Новому Березові. Досі того дня на березівському цвинтарі освячується квітки і трави.

Проте пам’ять про Зеленця забувається. Свято згадується, зокрема, у народних приказках, напр. Зелєнець – всіем торгам кунець.

Під час Петрівки люди святкують також Різдво Івана Хрестителя. У селах ґміни Чижі це Яна. Сьогодні це саме під час цього празника освячується квіти і трави.

Петрівка закінчується напередодні свята Апостолів Петра і Павла, яке в народній свідомості жителів сіл у ґміні Чижі вважається кінцем літньої жари – По Петрие і по тепліе.

Фото:

хата в Шостакові

каплиця в Раковичах

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Документація і архівація традиційного фольклору ґміни Чижі», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

Окрім оригінальних місцевих творів, з давен-давна співаних на Підляшші, дуже популярними у регіоні є загальновідомі українські пісні. Вони поширювалися на підляських селах упродовж цілого ХХ століття, частина потрапила сюди після біженства, однак багато із них ймовірно вже давніше були відомими місцевим жителям. У селах ґміни Чижі вдалося записати кілька десяток того роду пісень, які часто – з огляду на їхній популярний характер або й факт, що з’явилися щойно недавно – викликають менше зацікавлення дослідників. Однак, пісні цікаві, з огляду на це, що місцеві співаки часто допасовували їхні слова до місцевої вимови, міняли слова, а часом й мелодію, вводили нові сюжети.

Найпопулярніші були і є, перш за все – «Розпрегайте хлопці коні», «Чом ти не пришов» і «Несе Галя воду». Як зауважують старіші: «То наши давні пісніе. Тепер їх теж співают, оно часто перекручуют». Це стосується, передусім, пісні «Розпрегайте хлопці коні», яку – як зауважують місцеві: «Колісь співалі буольш протяжно, не так як тепер».

Ось фрагмент тої пісні, записаної під час останнього виїзду до Шостакова – саме так співають у селах ґміни Чижі:

Популярними у селах ґміни Чижі є й інші пісні українські пісні: «За туманом нічого не відно» (варіант відомого твору «Туман яром…»), «Тече риечка невелічка», «Міесець на небі, зоронькі свіетят», «Цвіте терень», «Нуоченька міесечна ясна», «Ой што ж то за шум учинівся», «Служив козак у вуойську, міев двадцеть два годи», «Там за гайом, гайом, гайом зельоненькім». Варто процитувати цілий текст останньої із них, щоб показати, які модифікації популярних українських пісень, співають зараз жителі сіл у ґміні Чижі:

Там за гайом, гайом,

Гайом зельоненькім,

Там орала дівчинонька

Воліком чорненькім.

Орала, орала,

Не вміела ораті,

Нанімала козаченька

На скрипочці граті.

Музиченько грає,

Очкамі моргає,

А хто ж його батька знає,

Нашто вуон моргає?

Чи на моїе воли,

Чи на моїе брови,

Чи на моїе біеле лічко,

Чи на чорни брови.

Чорни очи маю,

То й не оженюся,

Пуйду, пуйду до риченькі,

З жалю утоплюся.

Не топісь козаче,

Бо душу загубіш

Поїедемо, звінчаємся,

Колі віерно любіш.

Заїехалі до попа,

Попа нема дома.

Чи то твоїе нещасцє,

Чи моя недоля?

Запрегайте коня,
Коня вороного,

Поїедемо звінчаємся

До ксьондза другого.

Зараз важко сказати, коли деякі з-посеред загальновідомих українських пісень потрапили на Підляшшя. Знання про це пропадає разом із найстарішими співачками, яких з року на рік щораз менше. Молодші співаки або співають пісні, що перейняли від тих найстаріших, або підбирають репертуар в інших виконавців та колективів, або й просто співають пісні зачуті по радіо, а останнім часом також знайдені в Інтернеті. І хоч дослідникові часто хотілося б знайти ці найдавніші зразки місцевого співочого репертуару, то цей популярний також цікавий, бо свідчить про те, що пісні весь час живуть серед жителів сіл у ґміні Чижі.

Архівне фото: Фольклорний ансамбль з Курашева

********

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Документація і архівація традиційного фольклору ґміни Чижі», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

Малі фольклорні форми це різні лаконічні за формою жанри фольклору. Є вони виразниками народної творчості в концентрованому вигляді та описують чіткі і зрозумілі життєві ситуації. Останнім часом у рамках проєкту вдалося записати ось такі цікаві приклади із сіл у ґміні Чижі.

Як хтось починає їсти, бажають йому:

Їеж / Їежте на здоров’є.

Та той може жартівливо відповісти:

Дякуєм і їмо,

Алє вам не дамо!

Коли починається випивка, люди в селах ґміни Чижі бажають:

Здоров.

Я без хліеба, ти без дров.

Коли хтось працює в полі, люди поздоровляють його словами: Боже допомож!

Та він може жартівливо відповісти:

Казав Буог

Коб і ти допомуог.

Коли хтось замурзаний, може почути:

Алє карк!

Та відповісти:

Бо сало їем!

Коли діти лягали спати, говорили:

Дай Боже,

Щасліво нуоч переночоваті

І дня дождаті.

Може знаєте інші приклади коротких римованих висловів, які виголошують у різних життєвих ситуаціях?

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Документація і архівація традиційного фольклору ґміни Чижі», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.