Podlaski Instytut Naukowy
На сторінках українського тижневика «Наше Слово» (№ 35/2021) з’явилася стаття Людмили Лабович з Підляського наукового інституту «30 років на сцені з українським фольклором». Авторка представляє у статті історію знаменитого українського фольклорного ансамблю «Родина» з Дуб’яжина в широкому контексті процесів збереження підялського фольклору та формування української ідентичності на Північному Підляшші.
Народні прислів’я і приказки відображають тісний зв’язок між явищами природи і погодою. Це засвідчує велику спостережливість наших предків, які завжди уважно стежили за погодою, придивлялися до навколишнього світу та згодом ці знання використовували у повсякденній праці в господарстві. У багатьох приказках, записаних у рамках проєкту в селах ґміни Чижі, знайдемо господарські рекомендації – яка погода сприяє певним працям у сільському господарстві, що і коли робити, щоб був врожай тощо. Багато із них в’яжеться також з церковними святами. Ось приклади:
Як у Святкі соплі, то врода на картоплі (якщо у період святих вечорів до свята Хрещення Господнього будуть на будинках бурульки, то буде урожай картоплі).
Як на Грумніці піевень нап’ється водіці, то на Юрія вуол наїесться травіці (якщо в день Стрітення Господнього відлига – буде рання весна та буде можна раніше вигнати воли на пасовисько).
Овес сіею в гразь, то виросте як князь.
Як на Івана колус, то на Петра жніва.
До Івана не сіей гречкі і не стрижи овечкі (ще занадто холодно).
До Міколи ніколі не сіей гречкі і не стрижи овечкі.
Май холодни то хліебородни.
На Яна ярина п’яна.
Од Іліїе берися до руліе, а од Бориса то вже добре берися.
Дожидаєш Покрову, забірай до хліва корову.
До Покрови всьо вариво збірай, наветь копці прикривай.
*******
Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Документація і архівація традиційного фольклору ґміни Чижі», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.
Цього року випадає ювілей 155-річчя від дня народження першого глави української держави у новітні часи та найвизначнішого українського історика – Михайла Грушевського. Холмські відзначення 155-ї річниці народження Михайла Грушевського відбудуться в неділю 26 вересня 2021 р.
Організаторами події є Українське Товариство, Кафедральна православна парафія св. Івана Богослова в Холмі, а також Підляський науковий інститут.
Співорганізатори, це: Почесне консульство України в Холмі, Холмська публічна бібліотека ім. Марії Пауліни Орсетті у Холмі, Львівське суспільно-культурне товариство «Холмщина», Фундація Партнерство і співпраця (Холм).
У програмі відзначень буде молитва за Михайла Грушевського біля хреста в його пам’ять, покладення квітів до пам’ятної дошки, науковий симпозіум та урочистий концерт.
У Науковому симпозіумі візьмуть участь Юрій Гаврилюк, заступник директора Підляського наукового інституту, д-р Григорій Купріянович, директор Підляського наукового інституту та проф. Ґжеґож Януш.
Під час урочистого концерту виступлять: учні міжшкільних груп навчання української мови у Люблині, Український дитячо-молодіжний фольклорний ансамбль «Гілочка» з Черемхи та бандуристка Йоанна Купріянович.
Детальна програма відзначень:
Якраз три роки тому, 21 вересня 2018 року, помер у Білостоці о. митрофорний протоієрей Євген Конахович, підляський український діяч.
О. Конахович народився 20 лютого 1926 року в Кліщелях. З 1949 року був диригентом-псаломщиком місцевої парафії Успіння Пресвятої Богородиці, з 1951 року – катехітом. Він відомий як визначний український активіст, був співорганізатором та головою (у 1967-1969 роках) гуртка Українського суспільно-культурного товариства, яке в 1957 році виникло в Кліщелях та майже 10 років розвивало зорганізовану українську діяльність на Підляшші. Був також членом Головного правління управи УСКТ та керівником хору в Кліщелях. Дякуючи наполегливій праці о. Конаховича та інших місцевих активістів удалося зорганізувати у 1966 році в Кліщелях навчання української мови як рідної.
О. Євген Конахович був висвячений священником у 1970 році. З того часу був настоятелем парафій на білоруськомовній території – спершу в Юровлянах, згодом у Ялівці. З 2004 року проживав у Білостоці. З 2018 року був резидентом Православної парафії св. Івана Богослова у Білостоці. Помер на 92-му році життя 21 вересня 2018 року, вертаючись з літургії в день свята Різдва Пресвятої Богородиці.
Дослідник фольклору мешканців ґміни Чижі безсумнівно повинен узяти в руки три публікації Юрія Плеви, які присвячені селам у цій ґміні.
Це:
– «Kuraszewo – lata minione»,
– «Lady, Leniewo, Podrzeczany. Na bielskim hostinciu»,
– «Kojły, Osówka, Szostakowo. Tam, gdzie carowie bywali…».
У книжках-альбомах опрацьована і представлена історія, культура і щоденне життя жителів описуваних сіл та їхніх предків. Більшу частину всіх трьох публікацій складають архівні фотографії, починаючи від часів Російської Імперії. Всі вони детально описані, при чому автор не лише намагався розшифрувати особи, поміщені на знімках, але також підписати їх говірковими формами імен, вживаними в конкретних селах, та вуличними прізвиськами. Дякуючи тому можна не лише побачити, як колись виглядали діди-прадіди жителів підляських сіл, але також довідатися, як вони звалися.
Окрім фотографій, в книжках знайшовся цікавий історично-етнографічний матеріал. На прикладі вибраних місцевостей Юрій Плева показує минуле підляського села, яке безповоротно пропадає разом зі старшими його жителями.
Для фольклориста особливо цінні фотографії, що представляють різні народно-релігійні обряди. Увагу привертають кадри з колишніх барвистих весіль, похоронів, церковних врочистостей тощо. У книжці, що присвячена рідному селу автору – Курашеві, знайшовся опис традиційного сільського весілля. Цікавий етнографічний, мовний і фольклорний матеріал (опис колишньої традиційної хати, господарських звичаїв, стаття говіркою «Про Фєдю з Лядув, котори всьо знав»), подає книжка «Lady, Leniewo, Podrzeczany. Na bielskim hostinciu». Найобширнішою з усіх публікацій, яка також буде цінним матеріалом для дослідників підляської культури, є третя книжка «Kojły, Osówka, Szostakowo. Tam, gdzie carowie bywali…».
Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Документація і архівація традиційного фольклору ґміни Чижі», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.
Відкрито можливість зголошень на V Підляську українську наукову конференцію «Українська мова в культурному просторі Підляшшя», яка відбудеться 19-20 листопада 2021 р. у Більську на Підляшші.
Просимо особи, які зацікавлені виголошенням на конференції доповіді чи комюніке, заповнити заявку до 30 вересня 2021 р. Електронна заявка на участь – за посиланням:
https://forms.gle/RjrJQ8rqFMR2STLF7
Центральною темою V Підляської української наукової конференції буде українська мова Підляшшя та її функціонування в культурному просторі регіону. Саме мова є ключовим фактором культурної самоідентифікації, вона формує світосприйняття та культурний ландшафт. Організатори хотіли б, щоб питання функціонування української мови на Підляшші були представлені на конференції в широкому спектрі: починаючи від мовознавчого аналізу українських говірок Підляшшя та взаємозв’язків і порівняння з говірками сусідніх регіонів, через питання взаємопроникання і взаємозв’язків українських говірок Підляшшя з іншими мовами, які наявні в регіоні (зокрема з польською, білоруською, російською, церковно-слов’янською), проблему стану збереження української мови на Підляшші, функціонування української мови в публічному просторі регіону, юридичний статус української мови на Підляшші в історичному і сучасному контекстах, використання українських говірок в засобах масової інформації, концепцій формування окремих мов на базі українських діалектів регіону, по питання використання української мови (як говірок, так і літературної) в літературній творчості на Підляшші. Під час конференції буде також приділена увага питанню значення мови для формування етно-національної ідентичності на Підляшші та віддзеркаленню мовно-національної проблематики в переписах населення, що особливо актуально в контексті Національної загального перепису населення, який проводиться в Польщі в 2021 р.
Звичайно, тематичний обсяг Підляської української наукової конференції залишається різноманітним та охоплює проблематику Підляшшя у широкому значенні.
Конференція пройде в гібридній формі (стаціонарні засідання та можливість участі онлайн). Якщо епідемічна ситуація не дозволить провести конференцію у стаціонарній формі, тоді буде вона проведена повністю онлайн.
Конференція відбувається завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща.
8 вересня 2021 р. відбулося LXXIV засідання Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин, у якому взяв участь д-р Григорій Купріянович, співголова Комісії та водночас директор Підляського наукового інституту.
Під час третього в цьому році засіданні Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин обговорювалися важливі також для української меншини питання, в тому числі запланований обсяг коштів державного бюджету на 2022 рік на діяльність, спрямовану на збереження та розвиток культурної ідентичності національних та етнічних меншин, хід поточного перепису населення та систему освіти меншин.
Детальніше про зустріч можна прочитати за посиланням:
30 cерпня в Холмі під час відзначень 30-ої річниці Незалежності України д-р Григорій Купріянович, директор Підляського наукового інституту та голова Українського Товариства, виступив зі словом про Пилипа Пилипчука, прем’єр-міністра екзильного уряду Української Народної Республіки у 1921-1922 рр.
30 серпня відбулися в Холмі відзначення 30-ої річниці Незалежності України, центральною подією яких стало посвячення відновленої могили прем’єр-міністра екзильного уряду Української Народної Республіки Пилипа Пилипчука, що знаходиться на православному кладовищі на Холмській горі. Дата відзначень не була невипадковою, адже цього дня випадали 81 роковини смерті Пилипа Пилипчука.
Урочистості були організовані Генеральним консульством України в Любліні, Почесним консульством України в Холмі, Фундацією Партнерство та співпраця, за співучасті Українського Товариства та Холмського будинку культури.
Кілька тижнів тому Підляський науковий інститут розпочав реалізацію публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Фонду громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки. Обсяг коштів державного бюджету на виконання публічного завдання у 2021-2023 роках становить 283 000 злотих.
Завдання передбачає такі заходи:
1) Підляський літературний конкурс «Пішемо по свойому», мета якого – заохотити людей, які знають і користуються українськими говірками Підляшшя займатися літературною творчістю своєю мовою;
2) Підляська науково-літературна нагорода, мета якої – промоція української мови та культури Підляшшя шляхом вшанування та нагородження людей, які відіграють важливу роль у функціонуванні, дослідженні та розвитку української культури та мови Підляшшя;
3) Антологія творчості підляських авторів, які пишуть українською мовою – заплановане видання у вигляді антології стане першою спробою представити творчість окремих підляських авторів, які пишуть українською мовою, значною мірою розкидану та важкодоступну, а також показати різні чинники, які вплинули та впливають на появу та сучасний загальний стан культурного феномену, яким є підляська література, створена українською літературною мовою та діалектами окремих місцевостей.
Усікновення Чесної Голови Івана Хрестителя це велике осіннє свято, яке припадає 11 вересня (29 серпня за ст. ст.). У селах ґміни Чижі його звуть Головосіека. На Підляшші врочисто святкують його між іншими у церкві Усікновення Голови Івана Хрестителя в Щитах, по-сусідськи з ґміною Чижі.
У день, коли загинув Іван Предтеча, церква встановила одноденний піст. За народною традицією заборонялося тоді стинати все кругле, бо може піти кров, різати червоне, бо нагадує кров, іти під грушу, рубати сокирою і пиляти пилою. Такі звичаї були повсюдними також у селах ґміни Чижі, та деякі господині надалі дотримуються згаданих заборон. Підтверджують це численні теренові записи:
– Не можна скоромного, оно постне. І рваті не можна нічого, і копаті не можна нічого. Не можна риезаті, ножа не можна в рукі браті, бо одтялі голов Йоанові Крестітєльові.
– І риезаті не можна і зриваті груши, яблика. Не можна нічого кроїті. Нічого не можна. І вириезуваті, і січи не можна.
– То постовий день і не можна бурака вирваті. Нічого не можна било рваті з земліе.
– Пуост бив, не можна било їесті м’яса, кажут, капусти зриезуваті, бо то голова. Маку, маковкі не можна било зриезуваті.
– Не можна било ні яблик збіраті, нічого з земліе не можна било пудніматі.
Хоча на свято Головосіека припадаєпісний день, то в народній традиції не заборонялося організовувати того дня забав для молоді. У сусідній з ґміною Чижі парафії Щити, куди приїжджали люди на празник до своїх сімей, організовували на Головосіека танцювальні забави. Старіші жительки Чижів, які родом з села Щити, згадують:
– Робілі забави, все забави билі. Я колісь батюшці говору: «Батюшка, алє я ціеле жицє гришила, бо в Головосіека пуост, а я ходіла на забави». «Алє то било по заході сонця і то не гриех».
Свято Головосіка було важливе у циклі сільськогосподарських робіт.
– До Спліеня, коб била горнуха зорана. І осятят квіетку і вже можна іті сіеяті, бо чорнуха зорана. І до Головосіека, коб било всьо посіеяне, вже по Головосіеці не сіеялі. А теперка по Головосіеці сіеяті зачинают.
Після свята Головосіека в господарстві починався сезон копання картоплі.
– Картоплі копалі по Головосіеці. Посіеют і бралісь до копаня.
*******
на фото: пам’ятник за Клениками
*******
Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Документація і архівація традиційного фольклору ґміни Чижі», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.