Козак це найважливіший герой і символ всього українського фольклору. Він з’являється насамперед в історичних та козацьких піснях, які виникли в 15-16 ст. з приходом козацтва. Спираючись на історичні факти (боротьба з турецько-татарськими нападниками, перемоги та поразки козацького війська, чужинська неволя тощо), козацькі пісні насамперед дають ліричний образ українського козака – типового представника Запорізької Січі.

У селах ґміни Чижі, на жаль, у рамках фольклорного проекту не вдалося записати типових козацьких пісень. Однак можна почути таку пісню на платівці «Моя матуля переборнічка», яку видало білоруське Об’єднання музей малої батьківщини в Студиводах в 2009 році. В альбом увійшли позаобрядові твори у виконанні гурту «Збучанки» зі Збуча, архівні записи інструментальних творів та розповіді учасників гурту. Серед записів є і пісня «Ішлі ляхі на три трахі», у якій розповідається про смерть козака. Ця пісня унікальна та характерна для жанру козацької пісні, вона також містить деякі елементи історичних пісень XV-XVII століть:

Ішлі ляхі на три трахі

А жовніери на четири

Там козаченька убілі

На мураві положилі

Пісню виконує співачка зі Збуча Катерина Тіхонюк, яка однак родом із села Новини поблизу Лосинки. Тому цілком можливо, що ця пісня з’явилася у репертуарі одного з ансамблів, що діють у ґміні Чижі, завдяки талановитій співачці з сусідньої ґміни Нарва. Вона має безліч варіантів по всій Україні.

Обкладинка платівки «Моя матуля переборнічка»

Козак – герой не лише історичних та козацьких творів, але й ліричних пісень, переважно про кохання. Вдалося записати значну кількість творів, у яких з’являється козак, оскільки він часто є синонімом гарного юнака. Прикладом може служити пісня, записана від іншої талановитої співачки зі Збуча – Олександри Куптель – «Там за горею сніжок білюсєнькі». За словами співачки, це пісня родом із Збуча.

Послухаймо уривок:

Козак з’являється у численних популярних українських піснях, які співали у місцевих варіантах у селах Підляшшя. Одна з них – пісня «Тече риечка невелічка». Ось початкові слова, записані в селі Збуч місцевою говіркою:

Тече риечка невелічка

З вішньового саду

Кліче козак дівчиноньку

Собіе на пораду

Гей гей гей гей

Зельони га-ай

Кліче козак дівчиноньку

Собіе на пораду.

Цікаво, що наприкінці цієї пісні є не молодий, красивий хлопець, але … «старий козак з бородою». Заохочуємо послухати:

Про інші пісні з ґміни Чижі, в яких з’являється козак, ми напишемо наступного разу.

на фото: Ансамбль «Чижовляне» з Чижів під час Конкурсу української пісні «З Підляської криниці», 2021 р.

****

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Документація і архівація традиційного фольклору ґміни Чижі», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

Директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович взяв участь у конференції з нагоди 30-ліття Об’єднання українців у Польщі, найбільшої і найстаршої української організації в країні. Ювілей ОУП випав у 2020 р., проте з огляду на пандемію його відзначення можна було провести щойно в 2021 р.

Об’єднання українців у Польщі було покликано в 1990 р., після зміни політичної системи в Польщі. ОУП створено в результаті трансформації Українського Сусіпльно-Культурного Товариства, єдиної до цього часу організації української меншини в Польщі. Серед осіб заангажоавних у формування ОУП були також представники українського середовища Підляшшя.

Директор ПНІ виступив зі словом під час відкриття конференції. Брав також участь у дискусії під час сесійних засідань. На урочистій вечері, під час якої вшановано заслужених лідерів ОУП, висловлено подяку д-ру Г. Купріяновичу, зокрема за його діяльність як персдтавника української меншини у Спільній комісії уряду та національних і етнічних меншин та співголови цієї комісії.

Фото: Павло Лоза, архів.

8 жовтня 2021 року директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович, як співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин, взяв участь в он-лайн зустрічі Консультативного комітету Рамкової конвенції про захист національних меншин з представниками польської адміністрації та національних і етнічних меншин. Рамкова конвенція є міжнародних договором, створеним під егідою Ради Європи, який почав діяти в 1998 р., а в Польщі з 2001 р.

Зустріч, якої учасники єдналися зі Страсбурга та різних міст Польщі, була завершенням процесу оцінки Консультативним комітетом IV Доповіді для генерального секретаря Ради Європи з реалізації Республікою Польща Рамкової конвенції про захист національних меншин. Під час зустрічі обговорювались такі питання: Освіта національних та етнічних меншин у Польщі, Участь та присутність національних та етнічних меншин у публічних засобах масової інформації, Вплив змін адміністративних кордонів на становище меншин, Національна політика інтеграції ромів, Становище малочисленних меншин, Реалізація політики на регіональному та місцевому рівнях. Директор ПНІ і співголова СКУНіЕМ брав слово у більшості пунктів програми зустрічі, вказуючи на існуючі проблеми в ситуації національних та етнічних меншин.

Вийшов друком п’ятий за 2021 рік номер Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою».

У двомісячнику можна прочитати про останні події в житті української громади на Підляшші, а також статті, присвячені культурним, громадським, історичним, літературним та фольклорним темам. Як у в попередніх числах знайшлися там статті осіб, пов’язаних з Підляським науковим інститутом. «Над Бугом і Нарвою» повідомляє також про останні заходи Інституту.

У п’ятому номері за 2021 рік Юрій Гаврилюк, головний редактор «Над Бугом і Нарвою» та заступник директора Підляського наукового інституту, пропонує м.інш. статті про філософію писання по-нашому, тобто підляською говіркою, а також про Підляшшя та сусідні регіони під час біженства. Окрім того в номері можна читати його літературний «Хронологіон».

Людмила Лабович, секретар Підляського наукового інституту, в циклу «Про нашу мову просту – непросту» аналізує підляські приказки, в яких з’являються назви підляських сіл. Окрім того авторка пропонує продовження фольклорних записів, присвячених смерті в традиційній культурі Підляшшя та пише про Денний будинок допомоги в Шостакові на фоні демографічної ситуації регіону.

У хроніці подій «З організованого життя над Бугом і Нарвою» можна прочитати про активність підляських організацій, у тому числі Підляського наукового інституту. Двомісячник повідомляє також про Холмські відзначення 155-ї річниці народження Михайла Грушевського, співорганізовані Інститутом.

«Над Бугом і Нарвою» можна купити в мережі KOLPORTER у Більському, Сім’ятицькому і Гайнівському повітах, а також у Білостоці. Окрім того часопис є доступний у Центрі православної культури в Білостоці. Існує можливість передплати. 

Директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович взяв участь у зустрічі міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби з лідерами української громади в Польщі, яка відбулася в Люблині 4 жовтня 2021 р. 

Під час зустрічі порушено багато питань важливих для української громадськості в Польщі. Заторкнуто питання збереження української спадщини, культурного життя, історичної пам’яті, місць національної пам’яті, освіти. Зі словом до міністра звернувся також директор ПНІ, який наголосив на питаннях збереження матеріальної української спадщини та живої української культури, особливо там, де є вона корінною. Вказав також на потребу існування органу при посольстві України, яий міг би бути місцем постійної розмови між представниками української громадськості в Польщі та представництва української держави.

Директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович взяв участь в урочистостях з нагоди 155-річчя народження Михайла Грушевського, що відбулися у Львові 29 вересня 2021 р. Саме у Львові М. Грушевський прожив двадцять років свого життя, будучи тут зокрема професором Львівського університету та головою Наукового Товариства імені Т. Шевченка. Урочистості організували Державний музей Михайла Грушевського у Львові та департамент з питань культури, національностей і релігій Львовіської обласної державної адміністрації.

Львівські урочистості почалися покладанням квітів до пам’ятника Михайлові Грушевському. Прибули тут представники львівських властей, академічного середовища, львівські холмщаки та всі, хто хотів вшанувати М. Грушевського. Директор ПНІ поклав квіти до пам’ятника народженого у Холмі видатного вченого і політика спільно з головою Львівського суспільно-культурного Товариства «Холмщина» Іриною Гринь.

Ювілейні відзначення продовжилися у львівському музеї М. Грушевського, що знаходиться в будинку, у якому жив учений. Вітальні слова перепліталися з художньою програмою, на яку склалися музично-лірична композиція-присвята Малій Батьківщині Михайла Грушевського – Холмщині у виконанні Богдана Пастуха та квартету «Собор» під керівництвом Мирона Дацка.

Як перший до вітального слова був запрошений директор Підляського наукового інституту та голова Українського Товариства д-р Григорій Купріянович. Запрошені гості були нагороджені музейними медалями.

Відбулося також погашення ювілейних поштових марок та конверту, також за участю директора ПНІ. Під час урочистостей проведено відкриття ювілейних виставок: «Наша історія: (не) прочитаний Грушевський…» та унікальних фондових надбань музею «З родинного креденса…», а також презентація буклету «Михайло Грушевський. Постать та образ» (вид. 2-ге) та музейних подарунків. Можна було почути спогади галицької родини Грушевських: «А було так…», а також скуштувати яблука з саду Грушевських.

Львівські відзначення 155-ї річниці народження Михайла Грушевського завершилися увечері вуличним дійством «На гостину до Грушевських», що відбулося на території садиби Грушевських. Дійство представив знаменитий Львівський академічний духовний театр «Воскресіння», який відомий вуличними виставами, перформенсами та інсталяціями.

Директор ПНІ перебував з візитом у Львові на запрошення Державного музею Михайла Грушевського у Львові та Львівського суспільно-культурного Товариства «Холмщина».

Фото: Ігор Гнатів

26 вересня 2021 р. в Холмі відбулися Холмські відзначення 155-ї річниці народження Михайла Грушевського, яких організатором – поруч Українського Товариства та кафедральної православної парафії св. Івана Богослова в Холмі – був також Підляський науковий інститут. Саме в Холмі 29 вересня 1866 р. народився майбутній перший очільник української держави в новітні часи та найвидатніший український історик Михайло Грушевський.

Відзначення 155-річчя народження М. Грушевського почалися після Божественної Літургії у холмській кафедральній православній церкві св. Івана Богослова, у якій до речі був охрещений М. Грушевський. До хреста в пам’ять М. Грушевського, що стоїть поруч церкви, пішов хресний хід і була там відслужена урочиста панахида, яку совершав настоятель холмської православної парафії о. прот. д-р Ярослав Щур, а співав парафіяльний хор під диригування Івана Подолюка. Згодом українські та польські делегації поклали вінки до дошки на честь Михайла Грушевського, що знаходить на будинку неподалік церкви.

Третя частина відзначень, Науковий симпозіум «Михайло Грушевський – постать, діяльність, зв’язки з Холмом». З нагоди 155-ї річниці народження Михайла Грушевського, почалася пополудні в Холмській Публічній Бібліотеці ім. Марії Пауліни Орсетті в Холмі. Відкрив захід говова Українського Товраиства та директор ПНІ д-р Григорій Купріянович. Зі словом до присутніх звернувся також Почесний консул України в Холмі Станіслав Адам’як. Підчас симопіуму, якого організаторами були Українське Товариство та Підляський науковий інститут, були виголошені три доповіді. Заступник директора ПНІ Юрій Гаврилюк говорив про «Холм як місце народження  Михайла Грушевського». Директор ПНІ д-р Г. Купріянович виголосив доповідь «Михайло Грушевський (1866-1934) – життєвий шлях ученого та політика», яку супроводжувала мультимедійна презентація. Останнім виступав проф. Ґжеґож Януш з факультуту політології та журналістики Університету Марії Кюрі-Склодовської в Люблині, який провів аналіз політичної діяльності першого очільника української держави в ХХ ст. і виголосив доповідь «Михайло Грушевський – політик в умовах побудови незалежної держави». Симпозіум закінчився короткою дискусією, у якій взяв голос зокрема Олександр Волошинський, заступник голови Львівського суспільно-культурного Товприства «Холмщина».

Після перерви відбулася остання подія відзначень – Урочистий концерт з нагоди 155-ї річниці народження Михайла Грушевського. Почався він художньою програмою про Михайла Грушевського у виконанні учнів міжшкільних груп навчання української мови у Люблині, які готували її під опікою вчительки української мови Лесі Соболівської. Згодом з промовами виступили офіційні гості відзначень. Спочатку надано слово представниці української держави – першому секретарю Посольства України в Польщі Ользі Марчук, яка зачитала листа від Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Польща Андрія Дещиці. Від імені польських державних властей виступала керівник холмського відділення Люблинського воєвідського управління Моніка Шуміло, яка зачитала листа від генеральної директор Люблинського воєвідського управління та уповноваженої Люблинського воєводи у справах нацменшин Аґати Ґрулі. Від імені делегації депутатів Львівської обласної ради взяла слово Соломія Риботицька, депутати львівської облради та голова Товариства «Надсяння». До присутніх звернувся також о. прот. д-р Ярослав Щур, настоятель православної парафії св. Івана Богослова в Холмі. Зичитано також листи від віцемаршалка Люблинського воєвідства Збіґнєва Войцеховського та Яна Федірко з Фонду Самостійності.

Музичну програму концерту започаткував виступ бандуристки з Люблина, яка родом з Підляшшя, Йоанни Купріянович, яка виконала в супрводі бандури твір «Молитва за Україну». Прекрасний концерт дав знаменитий Український дитячо-молодіжний фольклорний ансамбль «Гілочка» з Черемхи (керівник: Ірина Вишенко), який захопив публіку своєю майстерністю і красою. Урочистий концерт закінився подячним словом директора ПНІ та голови УТ д-ра Г. Купріяновича.

Відзначення відбувалися за підтримки різних установ та організацій, їх співорганізаторами були: Почесне консульство України в Холмі, Холмська публічна бібліотека ім. Марії Пауліни Орсетті у Холмі, Львівське суспільно-культурне товариство «Холмщина», Фундація Партнерство і співпраця (Холм). Почесний патронат над відзначеннями взяв Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Польща. Медіа-патронат прийняли: Український часопис Підляшшя «Над Бугом і Нарвою», Український тижневик «Наше Слово», Польське радіо Люблин, Радіо Бонтон, Польське Телебачення Люблин, «Супер Тидзєнь Хелмскі», «Кур’єр Любельскі». Захід реалізовано завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща та за підтримки фірми «Мідекс» (Березно).

У холмських вшануваннях пам’яті М. Грушевського взяли участь члени українських громад Люблина, Холма та Перемишля (зокрема д-р Олександр Колянчук). На урочистостях були присутні представники Посольства України в Республіці Польща та Генерального консульства України в Любліні. Зі Львова прибула делегація депутатів Львівської обласної ради та Львівського суспільно-культурного Товариства «Холмщина». Були представники польських державних та самоврядних властей, наукового середовища Люблина і Холма, польські друзі. На Малій Батьківщині Михайла Грушевського вшановано пам’ять цієї видатної постаті української історії.

Знімки: Олга Купріняович, Катерина Купріняович, Юрій Гаврилюк