29 грудня 2021 року у Бiльську на Підляшші відбулася прес-конференція про Підляський літературний конкурс «Пішемо по-свойому», метою якого є заохочення людей, які знають і використовують українські говірки Підляшшя для літературної творчості рідною мовою.

Організатором Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» є Пiдляський науковий інститут. Партнером в організації конкурсу є Союз українців Підляшшя.

Конференція проходила в осідку Союзу українців Підляшшя. Bзяли в її участь директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович, секретар ПНІ Людмила Лабович та заступник голови Союзу українців Підляшшя д-р Андрій Артем’юк. Під час конференції прибулим журналістам були представлені цілі, концепція та правила конкурсу. Було також передано інформацію про конкурс та його положення. Учасники конференції відповіли також на запитання журналістів.

Tвори на Підляський літературний конкурс «Пішемо по-свойому» можна подавати з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року. Результати конкурсу будуть публічно оголошені у травні-червні 2023 року.

На конкурс можуть подаватися різні жанри творів, наприклад поезія, прозові твори (оповідання, повісті, романи), спогади (власні чи записані спогади іншої людини), казки, оповідання (власні чи написані розповіді іншої особи), репортажі, публіцистичні твори, а також інші твори літературного характеру в широкому розумінні. Вибір літературного жанру залишається учасникам, щоб стимулювати їхню творчість у пошуках форми літературного вираження. Конкурс скерований до осіб різного віку та різного літературного досвіду.

Інформація про конкурс (включаючи положення з додатками) буде розміщена на сайті Підляського наукового інституту: www.pninstytut.org

Конкурс відбувається як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

У середу 29 грудня випадає дев’ятий день після смерті українського поета, одногo із організаторів та лідерів українського відродження на Північному Підляшші бл. пам. Івана Киризюка (1949-2021), який помер 21 грудня 2021 р. в Більську.

Вже день після смерті Івана Киризюка, 22 грудня, в передачі «Думка українська» в Радіо Білосток директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович та заступник директора ПНІ Юрій Гаврилюк згадували бл. пам. Івана Киризюка та розповіли про його значення в підляському літературному процесі та в розвитку уркїнаського життя і формуванні національної ідентичності на Півнчіному Підляшші.

Передачу можна слухати на Інтернет-сайті Радіо Білосток:

https://www.radio.bialystok.pl/dumka/index/id/208446

Вийшов друком шостий за 2021 рік номер Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» з календарем.

У двомісячнику можна прочитати про останні події в житті української громади на Підляшші, а також статті, присвячені культурним, громадським, історичним, літературним та фольклорним темам. Знайшлися там також статті осіб, пов’язаних з Підляським науковим інститутом. «Над Бугом і Нарвою» повідомляє також про останні заходи Інституту.

У шостому номері за 2021 рік Юрій Гаврилюк, головний редактор «Над Бугом і Нарвою» та заступник директора Підляського наукового інституту, пропонує м.інш. свої рефлексії про те, що «По-свойому писати – кожний може!», статтю присвячену видатному підляшанину Костянтину Харламповичу і його статті про вигадане листування запорозьких козаків з турецьким султаном, а також літературний «Хронологіон».

Людмила Лабович, секретар Підляського наукового інституту, в циклу «Про нашу мову просту – непросту» аналізує народну лексику, пов’язану темою жінки – «Не хвалі погоди зраня, а баби замолоду». Окрім того авторка пропонує статтю цьогорічний Конкурс української пісні «З Підляської криниці»

У хроніці подій «З організованого життя над Бугом і Нарвою» можна прочитати про активність підляських організацій, у тому числі Підляського наукового інституту. У двомісячнику знайшовся також фоторепортаж «У Холмі – 155-річчя Михайла Грушевського» про Холмські відзначення 155-ї річниці народження Михайла Грушевського, співорганізовані Інститутом.

«Над Бугом і Нарвою» можна купити в мережі KOLPORTER у Більському, Сім’ятицькому і Гайнівському повітах, а також у Білостоці. Окрім того часопис є доступний у Центрі православної культури в Білостоці. Існує можливість передплати. 

15 грудня 2021 року відбулося ювілейне LXXV засідання Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин. У засіданні, як співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин та представник української меншини у цій комісії, взяв укасть директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович.

У порядку денному LXXV засідання Спільної комісії була низка питань, важливих для меншин, серед яких: інформація про розподіл субсидій МВСіА на виконання у 2022 році завдань, спрямованих на захист, збереження та розвиток культурної ідентичності національних та етнічних меншин, а також збереження та розвиток регіональної мови; інформація про стан підготовки VIII доповіді про становище національних і етнічних меншин та регіональної мови в РП; інформація про праці робочої групи з питань освіти меншин, інформація Міністерства розвитку щодо можливості використання національними та етнічними меншинами ресурсів Національного плану відбудови, а також графік роботи Спільної комісії на 2022 рік. Додатковою темою на цьому засіданні стало питання рішення Комітету фінансів Сейму РП щодо прийняття поправки до державного бюджету щодо зменшення розміру освітньої частини загальної субсидії для органів місцевого самоврядування, що передається у зв’язку з навчанням мов меншин та регіональної мови. Д-р Г. Купріанович виступав у більшості пунктів порядку денного LXXV засідання Спільної комісії.

У найновішому випуску (том 21 за 2021 р.) щорічника-альманаху «Український Літературний Провулок» з’явилася стаття Людмили Лабович з Підляського наукового інституту. «Український Літературний Провулок» – це єдиний у Польщі український літературний альманах, що видається Скансеном матеріальної культури Холмщини і Підляшшя в Голі, котрого редактором є український поет та літературознавець Тадей Карабович.

У статті «Говірка як знаряддя творення української високої культури на Північному Підляшші» підляська дослідниця вказує на одне із цікавих явищ у літературному процесі між Бугом і Нарвою, яким є використання підляської говірки в літературній творчості. Авторка статті проводить аналіз явища, показуючи різні його аспекти, які віддзералюють назви розділів: «Підляський літературний рух – рух в українство», «Від народної творчості – до утворення високої культури», «До теми запису підляської говірки», «Говіркові риси підляської поезії».

13 грудня 2021 року директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович взяв участь у черговому засіданні Комітету національних та етнічних меншин Сейму РП. Порядок денний засідання включав, серед іншого, пункти, що стосувалися діяльності Уповноваженого уряду з питань рівного ставлення та додаткових назв мовами національних меншин у Польщі.

Д-р Григорій Купріянович, як співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин, наголосив, що Уповноважений уряду з питань рівного ставлення може відігравати важливу роль у діяльності задля рівного ставлення до національних та етнічних меншин та громадськості, що користується регіональною мовою. Він підкреслив, що меншинні середовища зі сподіваннями сприйняли лист нової уповноваженої на початку її повноважень і очікують активізації дій уповноважений у сфері питань меншин.

Директор ПНІ взяв також слово у пункті програми засідання, що стосувався додаткових топонімів мовами меншин у Польщі. Він підкреслив, що можливість розміщення назв мовами меншин має велике значення для меншинних громадськостей, оскільки це дозволяє їх культурі та мові функціонувати в публічному просторі в місцях їхнього традиційного проживання, має це вимір не лише практичний, але також символічний. Він зазначив, що не всі меншини на практиці можуть скористатися цією можливістю. Він підкреслив, що для реального користування меншинами своїми правами, крім законодавчих положень, важлива є також атмосфера в суспільстві. Він також звернув увагу на культурне значення присутності назв мовами меншин, оскільки завдяки цьому ці назви, які є частиною культурної спадщини даної території, досі функціонують.

Посилання до запису засідання:

https://www.sejm.gov.pl/Sejm9.nsf/transmisja.xsp?documentId=9D4B950089CF6752C12587A3003902DC&symbol=TRANSMISJA_ARCH&inf

Від нашої V Підляської української наукової конференції минув вже точно місяць. Це добрий момент, щоб зробити підсумок статистик, які торкаються її версії онлайн. Завдяки трансляції конференції у платформі Facebook, в рамках якої розміщено 5 фільмів, закінчення конференції не означало, що вона перестала охоплювати дедалі більше людей.

До сьогоднішнього дня висвітлено 14 665 хвилин конференції.

Охоплення цих дописів винесло разом більше 3,5 тис. осіб. Фільми були висвітлені більше 4 тис. разів. Біля 280 осіб залишалося з нами довше.

Інтеракцій з нашими дописами (тобто вподобань, поширень та коментарів) було до сих пір разом майже 280. На увагу заслуговує кореляція кількості інтеракцій та кількості осіб, які довше оглядали трансляцію.

Більшість нашої авдиторії була з Підляшшя, але оглядала нас аудиторія з цілої Польщі, а також України, Білорусі та Канади.

Тішимося, що наша конфернеція окрім присутності її учасників стаціонарно викликала також зацікавлення у формі трансляції онлайн.

Забобони та пов’язані з ними дії становлять цікавий культурний елемент. Вони служать нам для того, щоби вплинути на те, на що ми не маємо впливу. Варто ознайомитися з найпопулярнішими, записаними від жителів різних сіл у ґміні Чижі. Вони дуже різноманітні та стосуються людей різного віку, також дітей і шкільної молоді та неодружених.

Ось вибрані приклади:

– Діеті роджани в понедіелок – лініви.

– Як одягнеш штось дітятові навиворот, то ніхто не спуврочит.

– Дітята не можна похваліті, бо споврочиш.

– Не переступай дітята, бо не виросте.

– Не заглєдай у гніздо ластувкі, бо будеш міеті на тварові работіенє (веснушкі).

– Як перши раз обачиш бусла, котори сідіт на гніздові – не перейдеш до другої кляси.

– Не сядай у куткові, бо замуж не вийдеш (не оженішся).

– Як молодая тримає вижей свіечку на вінцьові, буде браті верх над молодим.

– Не зашивай нічого на собіе, бо зашиєш розум. Як вже мусіш, то вложи в рот нітку і тогди зашивай.

– Як куот миється, то кажут, приде гуость.

– Недобре ворочатісь до хати, як чогось забився.

– Як в хаті брудно, непопратане, то все зайде хтось, хто ніколі ще в туой хаті не бив.

– Не можна через гуліцю переходіті, як хтось їеде чи йде наветь, бо буде йому нещастє. Треба перепустіті.

– Недобре зачинаті роботу в понедіелок і в п’ятніцю. Як зачинаті жніва, то не в понедіелок.

– Позичаті не можна на Колєду (Святчечір).

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Документація і архівація традиційного фольклору ґміни Чижі», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

9 грудня 2021 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович як співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин, взяв участь у засіданні робочої групи у справах освіти меншин, яке проходило у гибридній формі у Департаменті релігійних конфесій та національних s етнічних меншин Міністерства внутрішніх справ та адміністрації у Варшаві.

На засіданні було порушено низку питань щодо системи освіти у сфері діяльності, спрямованої на збереження ідентичності національних і етнічних меншин та громадськості, що користується регіональною мовою. Представники меншин наголосили на необхідності вдосконалення різних елементів системи, зокрема запровадження механізмів, які заохочуватимуть до навчання мов меншин та підвищення їх значення в подальшому навчанні учнів, необхідності забезпечення підручниками для викладання мов меншин, а також імплементувати положення Європейської хартії регіональних мов або мов меншин.

Інформація про засідання на профілі меншинної сторони СКУНіЕМ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/StronaMniejosciowaKWRiMNE/posts/237693195152271

Інформація про засідання на сайті Міністерства внутрішніх справ та адміністрації: https://www.gov.pl/web/mniejszosci-narodowe-i-etniczne/rozmowy-o-systemie-oswiaty-mniejszosciowej–spotkanie-w-mswia-w-ramach-grupy-ds-wypracowania-propozycji-zmian-w-systemowych-zadaniach-szkol-i-placowek-oswiatowych-umozliwiajacych-uczniom-podtrzymywanie-poczucia-tozsamosci-narodowej-etnicznej-i-jezykowe

Фото з сайту МСВіА.

1 грудня 2021 р. в Початковій школі № 4 ім. А. Міцкевича в Більську-Підляському відбувся цикл зустрічей «Історія Підляшшя записана в прізвищах». Про історію виникнення прізвищ, давні імена та прізвища, які від них виникли, а також про зміну в іменній системі на протязі століть на Підляшші розповідала Людмила Лабович з Підляського наукового інституту.

Зустрічі відбулися в українських класах VIA, VIIA i VIIБ, a також в VIIIA. Були проаналізовані прізвища учнів з точки зору їх походження та кількості носіїв.

Цикл зустрічей зорганізував Союз українців Підляшшя в рамках проєкту «Майстер-класи української культури для дітей та молоді «До джерел» завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації.