Д-р Григорій Купріянович з Підляського наукового інституту взяв участь у науковій конференції «Правовий статус Православ’я в сучасній Польщі», яка відбулася з нагоди 30-ї річниці законодавчого врегулювання юридичного статусу Польської Автокефальної Православної Церкви. Конференція відбулaся 8 грудня ц.р.у Християнській богословській вкадемії у Варшаві.

Д-р Григорій Купріянович, який представляв Підляський науковий інститут, виголосив під час конференції доповідь «Державна політика щодо Православної  Церкви та її правовий статус у Другій Рeчiпосполитій».

Організаторами конференції  були Кафедра релігійного права Християнської богословської академії у Варшаві та Кафедра релігійного права Факультету права та адміністрації Варшавського університету під почесним патронатом Його Блаженства Блаженнішого Сави, митрополита Варшавського і всієї Польщі.

Забобони це віра в існування надприродних сил, в основі якої лежать релігійні уявлення; віра в те, що деякі дії, явища, істоти, маючи надприродні сили, є запорукою удачі чи невдачі в чому-небудь.

Забобони мають глибоке історичне коріння та несистематизований характер. Вони виникли в той час, коли первісні люди не могли зрозуміти деяких природних явищ, коли їхньому життю загрожували хижаки та погодні явища. Віра в забобони зменшувала страх перед невідомим, давала відчуття безпеки та контролю над навколишнім світом.

Деякі забобони й зараз доволі поширені. Віра в них притаманна, в основному, традиційній культурі, хоча вони дуже закорінені також у сучасному світі та масовій культурі (напр. віра в те, що чорний кіт це символ нещастя, переконання, що не можна ставити сумку на підлозі, бо грошей не буде).

Різні забобони та магічні вірування присутні також у щоденному житті людей на Підляшші. Під час збирання фольклорного матеріалу в рамках завдання «Документація і архівація традиційного фольклору ґміни Чижі», вдалося записати багато забобонів. Вони дуже різноманітні та стосуються різних сфер життя. Деякі з них – це вже релікт минулого (віра в те, що мотузка вішальника приносить удачу в господарстві), інші – залишаються досі дуже популярними (напр. переконання, що у важливі свята нічого не можна позичати або – що не можна починати праці в понеділок – тому й часом деякі підляшани розпочинають якесь нове заняття раніше, щоб у понеділок уже його просто продовжити). Що цікаве, багато із тих забобонів, у які люди вірять досі в селах ґміни Чижі, функціонують в інших, часто віддалених культурах (напр. забобон, щоб не перестрибати через дитину, бо не виросте, популярний у Туреччині). Це може означати, що вони дуже давні за походженням.

Деякі забобони це можуть бути різні глибоко закорінені переконання (наприклад, що люди з рудим волоссям – поганого характеру). Часом вони дещо гумористичні, напр. у селах ґміни Чижі говорять: «Як разом штось удвох сказалі – то вже дурень приде», «Кєпсько запнув ґузі – будеш п’яни». Деякі перетворилися на приказки і прислів’я, напр. записана в Чижах – «Не плюй у воду, бо сам іїе нап’єшся» або в Шостакові «Біда біду гоніт» (віра в те, що після одного нещастя завжди наступають наступні біди). Вони й часом пов’язані з певним культурним або релігійним табу та вірою в те, що у випадку порушення заборони людей накарає надприродна сила (наприклад, що «не можна свістаті в хаті, де ікони», «не можна викідаті хліеба, бо то гриех»).

Забобони пов’язані з магічним мисленням та вірою в причинно-наслідковий зв’язок між відповідними подіями. Наслідки порушення заборони можуть бути погані («Як заб’єш павука, буде іті дощ», «Як покажеш дулю, то тобіе пальці повикривлює»). Бувають і позитивні наслідки («Як перши раз обачиш бусла, якій лєтіт, то будеш швідкі до роботи»).

Більше прикладів забобонів – невдовзі.

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Документація і архівація традиційного фольклору ґміни Чижі», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

На сайті Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» опубліковано статтю про V Підляську Українську Hаукову Kонференцію.

Посилання на сайт: «Над Бугом і Нарвою»

Сайт «Над Бугом і Нарвою» постійно інформує про події в житті українського середовища Підляшшя. З’являються також на ньому вибрані статті, які були друковані в різних числах журналу упродовж 30 років його існування.

«Над Бугом і Нарвою» це головний часопис українців Підляшшя та один із важливіших журналів українського середовища у Польщі. Від самого початку в його творення включаються особи, які зараз активно діють у Підляському науковому інституті.

У програмі « Український перегляд» можна було подивитися репортаж про V Підляськy  Українську Нaукову Конференцію. ». Ми можемо почути заявy директорa Підляського Hаукового Iнституту д-р Григорія Купріяновичa а також учасників конференції: Луки Гайдученя, Кароліни Хмур, Юрія Плеви.

Посилання на трансляцію: Український перегляд

Польське телебачення Білосток було медіа-покровителем цьогорічної V Підляської Української Наукової Конференції

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

5 грудня 1910 року в селі Корничі біля Коломиї народився Михайло Калиняк (1910-1974), доктор економічних наук, педагог і юрист, дослідник історії України, довголітній активний громадський діяч українського середовища у Польщі, збирач українського фольклору, зокрема підляського, член варшавського гуртка Українського суспільно-культурного товариства, співробітник редакції українського тижневика „Наше слово”.

У 1960-х роках він записував фольклор Кліщель та поблизьких сіл. На жаль, його записи досі залишаються у рукописному вигляді.

Михайло Калиняк помер 13 грудня 1974 року. За його бажанням, був похований на цвинтарі у Кліщелях Гайнівського повіту.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Більше про цього активіста та його життєвий шлях писав Микола Сивіцький у №6/1994 Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою».

Фото – Юрій Гаврилюк

На сайті Союзу українців Підляшшя опубліковано інформацію про V Підляськy українськy науковy конференцію «Українська мова в культурному просторі Підляшшя». СУП був одним із її співорганізаторів.

Посилання на веб-сайт: Союз українців Підляшшя

Конференція відбулася завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща, завдяки підтримці приватних осіб та за підтримки Посольства України в Республіці Польща, Бургомістра міста Більськ на Підляшші, Бургомістра Міста Гайнівка, Бургомістра Кліщель, Війта ґміни Більськ на Підляшші.

У програмі «Українська думка» на Польському радіо Білосток можна почути репортаж Євгена Рижика про V Підляськy українськy науковy конференцію «Українська мова в культурному просторі Підляшшя». Польське радіо Білосток було медіа-патронoм цьогорічної V Підляської української наукової конференції.

У програмі можемо почути, висловлювання учасниці конференції Кароліни Xмур, яка розповіла про свою доповідь: Риси українських говірок сіл Вілька Полиновська та Докудів (повіт Біла Підляська) на основі архівних матеріалів передачі «Український перегляд» Польського Телебачення Білосток.

Посилання на трансляцію: Українська думка