На сайті газети «Kurier Podlaski» опубліковано статтю про заснування Підляшської науково-літературної нагороди. Метою її створення є промоція української мови та культури Підляшшя шляхом вшанування та нагородження людей, які відіграють важливу роль у функціонуванні, дослідженні та розвитку української культури та мови Підляшшя.
Підляську науково-літературну нагороду вперше присудять у 2022 році. Капітула Нагороди працюватиме з липня 2022 року. Оголошення лавреатів та церемонія вручення Нагород на 2022 рік відбудеться восени цього року.
Інформація про Нагороду та процес її присудження буде розміщена на веб-сайті Підляського наукового інституту: www.pninstytut.org
Заснування та присуджування Нагороди є однією із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.
10 травня 2022 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович взяв участь у презентації проектів багатокультурного ретенційного парку Більська, що відбулася у Більському будинку культурі. Під час презентації проф. Юрій Усцінович з Білостоцької політехніки представив шість проектів, підготовлених студентами політехніки. Парк і водосховище можуть бути побудовані на річках Біла та Любка між вулицями Трауґутта, Замковою, Баторогоо та Біловеською.
Голос у дискусії взяв також і директора Підля Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович. Він звернув увагу на велике значення потреби вкорінення та врахування місцевої традиції при проектуванні нової архітектури, на чому наголошував проф. Юрій Усцінович. Зауважив, що поєднання рекреаційних та культурних функцій у парку може сприяти створенню нового простору для культурних заходів у Більську. Це також може створити умови для відродження старих більських традицій, як-от освячення води у річці на свято Йордану.
10 травня 2022 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович взяв участь у засіданні Комісії національних та етнічних меншин Сейму РП. Засідання було присвячене зокрема розгляду інформації Уповноваженої уряду з питань рівного трактування щодо функціонування антидискримінаційного законодавства в Європейському Союзі, з особливим акцентом на протидії дискримінації національних та етнічних меншин.
Д-р Григорій Купріанович, як співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин, взяв слово, звертаючи увагу на значення європейської громадянської ініціативи Minority SafePack та на вагомість комюніке Європейської комісії у справі цієї ініціативи для інтерпретації законодавства Європейського Союзу щодо прав національних меншин. Звернув також увагу на необхідність більш активних дій Уповноваженої уряду з питань рівного трактування у питаннях національних та етнічних меншин.
Два тижні тому на нашому сайті були представлені вибрані чоловічі імена, які знайшлися на надгробках на кладовищі в Клениках. Це рідкісні, надзвичайно оригінальні імена, які часто характерні лише для православного приходу Вознесіння Господнього в Клениках. Як підкреслюють мешканці, багатство іменної традиції парафія завдячує колишньому пароху, який давав дітям імена святих згідно з юліанським календарем, при чому дуже часто вибирав рідкісні імена. Особливо це видно на прикладі чоловічих імен, яких набагато більше ніж жіночих. Тим не менш, серед жіночих імен також можна знайти цікаві приклади. Ось деякі з них – разом із фотоматеріалом.
Доната – пол. Donata – жіноча форма імені Донат. Ім’я походить від слова «donatus», яке в перекладі з латинської означає «подарований», «подарунок», «дар».
Артемія – пол. Artemia – жіноче ім’я грецького походження, від імені богині Артеміди, яке означає «здорова» або «присвячена Артеміді». На цвинтарі в Клениках записане російською – Артемида (Artemida).
Хіона – пол. Chionia – жіноче ім’я грецького походження, що означає «снігова» – у місцевій говірковій вимові Хіона, Хіонія, Хійона.
Февронія – пол. Febronia – жіноче ім’я, яке має дві різні версії походження. Згідно з першою, воно виникло від давньогрецького слова «фойбос» і означає «ясна», «світла», «промениста». Другий варіант – від латинського слова «faber».
Минодора – пол. Minodora – у місцевій говірці це Мінодора або Мінадора. На інскрипціях на могилках у Клениках ім’я записане або з «о» або з «а». Це ім’я можна також почути від старших мешканців інших підляських сіл.
Фотинія / Фотина / Фотіна – пол. Fotyna – жіноча форма імені Фотин, грецько-латинського походження, що означає «світлий», «променистий». Ім’я має численні семантичні еквіваленти в різних мовах, напр. Світлана є художнім перекладом імені Фотина на російську мову.
Платонида – пол. Platonida – жіноче ім’я грецького походження, форма від чоловічого імені Платон.
Олімпія – пол. Olimpia – жіноче ім’я грецького походження, ймовірно від слова, що означає «жителька Олімпу».
Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.
Сердечно запрошуємо до участі в Підляському літературному конкурсі «Пішемо по-свойому». Спрямований він до осіб, які знають підляські українські говірки та пишуть ними або щойно хочуть попробувати писати по-свойому літературні твори.
Щоб взяти участь у конкурсі, слід надіслати власний літературний твір, написаний підляською говіркою, при чому немає обмежень, коли йдеться про вибір літературного жанру, обсяг твору або спосіб запису.
Заохочуємо уважно прочитати положення конкурсу. У випадку запитань – пишіть на адресу організатора: pninstytut@gmail.com
Організатором Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» є Товариство «Підляський науковий інститут», а його партнером – Союз українців Підляшшя.
Конкурс відбувається як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується із коштів Національного інституту свободи – Центру розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.
