Два тижні тому на нашому сайті ми писали, які імена давали хлопчикам у 1760 році в парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Чижах. Статистики проведено на основі добре збережених метрик тодішньої парафії. Записи показують, що 262 роки тому в чижівській церкві було охрещено 120 дітей, включаючи дві пари близнюків. 67 дітей були хлопчиками та 52 дівчатами. При одному записі не подано імені дитини.

Варто подивитися, які імена давали в 1760 р. дівчинкам.

Слід зазначити, що іменні форми хрещених дітей записували найчастіше у знахідному відмінку: „Okrzciłem Corkę Daryie”, „Okrzciłem Corkę Matronę”, часом в орудному відмінку: „Okrzciłem Corkę Eudokijo”, „Okrzciłem Corke naimie aHafią”.

Ось список імен, які давали в парафії в Чижах у 1760 році. Спершу подана іменна форма українською мовою, потім – польською, на кінець – кількість хрещених дітей. У дужках записані форми, що з’явилася в метриках (найчастіше в знахідному або орудному відмінку) – щоб показати, в який спосіб у другій половині 18 століття були записані імена.

Агафія – Agata – 3 (aHafią, Ahafiie)

Агрипіна – Agrypina – 1 (Ahrypinę)

Акилина, Килина – Akilina – 2 (Akwiline)

Анастасія – Anastazja – 2 (Anastazyię)

Анна, Ганна – Anna – 3 (Anne, Annę)

Варвара – Barbara – 1 (Warwarę)

Дарія – Daria – 1 (Daryie)

Євгенія – Eugenia – 1 (Euwheniię)

Євдокія – Eudokia – 3 (Eudokiie, Eudokijo)

Єфимія – Eufemia – 3 (Eufimiie, Eufimiio Ewfimię)

Єфросинія – Eufrozyna – 1 (Efryzyne)

Ірина – Irena – 2 (Iryne)

Катерина – Katarzyna – 1 (Katarzyne)

Ксенія, Оксана – Ksenia – 3 (Xeniie)

Магдалина – Magdalena – 1 (Magdalene)

Маріанна – Marianna – 6 (Maryanne, Maryannę)

Марта – Marta – 1 (Marfte)

Матрона – Matrona – 1 (Matronę)

Наталія – Natalia – 2 (Nataliio, Natalio)

Параскева – Paraskewa – 1 (Paraskę)

Пелагія – Pelagia – 1 (Pełahiie)

Софія – Zofia – 1 (Zofiie)

Текля – Tekla – 1 (Tekle)

Тетяна – Tatiana – 2 (Tatiane)

Уляна – Julianna – 1 (Julianiio)

Устина – Justyna – 3 (Justyne)

Федора – Teodora – 3 (Theodorę)

Христина – Krystyna – 1 (Krystynę)

Як видно, дівчаткам давали досить різноманітні імена, хоча їх менше ніж чоловічих. Найчастіше в 1760 р. священик обирав ім’я Маріанна (6 разів), яке у 18-му столітті могло просто бути варіантом імені Марія. Були й популярними імена Агафія, Анна, Євдокія, Єфимія, Ксенія, Устина і Федора (3 рази). Двічі дано такі імена: Акилина, Анастасія, Ірина, Наталія і Тетяна. Інші імена давали лише один раз.

Як видно зі способу запису, деякі імена написані у польському варіанті (Annę, Krystynę, Tatiane), деякі – у варіанті наближеному до говіркового (Iryne, Paraskę, Warwarę), а інші є гібридами, що поєднують варіант у польській мові з варіантом церковним (Marfte). З’являються й помилкові записи (Efryzyna). Видно, що в 18-му столітті спосіб запису – ще недосконалий.

На фото:

Церква в Чижах з XVII ст., яка згоріла в 1984 р.

Фрагмент церковної метрики з 1760 р.

********************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

2 червня 1957 року, тобто 65 років тому, виник  гурток Українського суспільно-культурного товариства у Кліщелях. Мав він велике значення у розвитку українського національного життя на Північному Підляшші у післявоєнному періоді. Діяли при ньому бібліотека, хор і театральна група, зорганізовано навчання української мови у місцевій школі.

Найбільше розславила його діяльність театральна група, яка ставила вистави українською мовою. У 1966 році кліщелівські актори поставили п’єсу «Безталанна» Івана Карпенка-Карого, з якою зайняли І місце на Загальнопольському огляді аматорських театральних гуртків УСКТ у Перемишлі.

Гурток Українського суспільно-культурного товариства майже 10 років розвивав у Кліщелях культурну діяльність. Припинив існування після тиску з боку влади та білоруських активістів, які намагалися переконати, що в містечку немає українців.

Гурток УСКТ в Кліщелях відроджено в 1984 році. Три роки пізніше, в 1987 році виник гурток у Кузаві / Черемсі. У другій половині 1980-х на Підляшші існувало 5 гуртків Українського суспільно-культурного товариства, а коли виникло Об’єднання українців у Польщі, у 1990 році покликано Підляський відділ ОУвП, який точно 30 років тому – 1992 р. – перетворився на Союз українців Підляшшя.