Місяць: Липень 2022

Опубліковано Опубліковано в Новини

29 липня відбулося друге засідання Капітули Підляської науково-літературної нагороди. Нагорода була заснована кілька місяців тому Товариством «Підляський науковий інститут» та Союзом українців Підляшшя. Метою створення Нагороди є промоція української мови та культури Підляшшя шляхом вшанування та нагородження людей, які відіграють важливу роль у функціонуванні, дослідженні та розвитку української культури та мови Підляшшя. У склад Капітули Нагороди входять: д-р Андрій Артем’юк, Юрій Гаврилюк, д-р Григорій Купріянович та Людмила Лабович.

Під час свого другого засідання Капітула узгодила процедури вказання кандидатів на лавреатів Нагороди. Більшість засідання зайняли дискусії і вступне вказання кандидатів на лавреатів Нагороди у окремих категоріях: «Літературна творчість», «Наукова діяльність», «Популярно-наукова діяльність», «Публіцистична творчість». Узгоджено також план дальшої праці Капітули.

Голосування і остаточне рішення Капітули про присудження Підляської науково-літературної нагороди за 2022 р. відбудеться на осінньому засіданні Капітули. Після того відбудеться прес-конференція, на якій буде передана інформація про цьогорічних лавреатів Нагороди. Церемонія вручення Нагород планується у жовтні цього року.

Інформація про Нагороду та процес її присудження розміщена на веб-сайті Підляського наукового інституту, в Новинах та у розділі: https://www.pninstytut.org/populyaryzacziya/pidlyaska-naukovo-literaturna-nagoroda/

Заснування та присуджування Нагороди є однією із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

Опубліковано Опубліковано в Інститут

У попередній статті подано загальну характеристику православної парафії в Новому Березові з точки зору іменних традицій. Цього разу буде показано цікавіші патронімічні прізвища, тобто похідні від імені предка, які записані на цвинтарі в Новому Березові. Було підібрано рідкісніші та менш очевидні форми, не завжди до кінця пояснені дослідниками (іноді мовознавці виводять їх етимологію від кількох імен).

Форми, походження яких зазвичай добре відоме, були пропущені (наприклад: Adamczuk, Iwaniuk, Dawidiuk/Dawidziuk, Maksymiuk, Romaniuk або Wasiluk).

Патронімічні прізвища мешканців парафії в Новому Березові, як і інших православних парафій Підляшшя, найчастіше походили від діалектних форм імен, наприклад:

укр. Кирило – діал. Кірило – Kiryluk,

укр. Євстахій – діал. Остапко – Ostapczuk,

укр. Мойсій – діал. Місіейко – Misiejczuk.

Надгробні написи на цвинтарі в Новому Березові найчастіше робили російським алфавітом, рідше польським. Тому й прізвища мешканців парафії часто пишуться в російському варіанті (напр. Северынюк).

Тут будуть подані офіційні польські варіанти прізвищ, якими зараз користуються мешканці парафії в Новому Березові. Варто зауважити, що інколи це змінені форми (спочатку русифіковані, а потім також полонізовані), тому часто вони відрізняються від варіантів прізвищ, які можна знайти в старих парафіяльних книгах, наприклад, первісне прізвище Hawryluk (від діалектної форми імені Гаврило) сьогодні функціонує лише у версії Gawryluk.

Ось цікавіші форми патронімічних прізвищ, вибрані з-поміж багатьох на надгробних написах на православному кладовищі в Новому Березові. Спочатку подається офіційна форма польською мовою, потім діалектний варіант імені, від якого утворилося прізвище (у версіях, які подані в публікаціях про імена на Підляшші, зокрема в книзі Василя Тіхонюка «Imiona i ich formy na pograniczu polsko-białoruskim od XVI wieku do roku 1839», Zielona Góra 2000, інколи в діалектному варіанті, записаному авторкою статті в околичних місцевостях). Після говіркового варіанта подається іменна форма польською та українською мовами.

Bołtruczuk – діал. Bołtruk – пол. Bartłomiej, укр. Варфоломій

Gacuta – Hacuta – пол. Attes, Gabriel, укр. Аттій або Гаврило

Gierman – Herman – пол. German, укр. Герман

Jakoniuk – Jakon – пол. Hiacynt (Jacenty, Jacek), укр. Якінф (Яцент, Яцко)

Jaroszuk – Jarosz – пол. Hieronim, Hieroteusz, Jarosław, укр. Єронім, Єрофій або Ярослав

Jeroma – можливе походження від іменної форми Jeroma/Jaroma – пол. Jeremiasz, укр. Веремій (Єремія, Ярема)  

Juszczuk – Juszko – пол. Eutymiusz, Just, укр. Євтим (Юхим) або Юст

Kaliszuk – Kalisz – пол. Kalistrat, укр. Калістрат

Karpiej – можливе походження від іменної форми пол. Karp, укр. Карп

Kindiuk – Kindej – пол. Kindej, укр. Кіндей (Кінд)

Kubajczuk – Kubaj – пол. Jakub, укр. Яків

Kuczko – Kuczko – пол. Akacjusz, Akution, Kutoniusz, Mikołaj, укр. Акакій або Миколай.

Далі буде.

********************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

Опубліковано Опубліковано в Новини

На сайті українського тижневика «Наше Слово» опубліковано статтю Людмили Лабович про І Підляський літературний конкурс « Пішемо по-свойому ».

Посилання: https://nasze-slowo.pl/po-svojomu-ne-lyshe-govoryty-ale-j-pysaty/

Kонкурс розрахований на осіб, які розмовляють українськими підляськими говірками, а крім того, ще й пишуть ними літературні твори (або хочуть почати). Праці можна надсилати до кінця 2022 року на адресу poswojomu@gmail.com. Хто зацікавився деталями – знайде всю інформацію та правила конкурсу на сайті www.pninstytut.org (в закладці «Популяризація»).

Конкурс відбувається як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

Опубліковано Опубліковано в Новини

У програмі «Українське слово», доступній на YouTube-каналі Союзy українців Підляшшя, можна почути репортаж із першого засідання Капітули Підляської науково-літературної нагороди.

Про нагороду розповів директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович.

Посилання на трансляцію: https://www.youtube.com/watch?v=8LsgnfgSHVE&t=826s&ab_channel=Zwi%C4%85zekUkrai%C5%84c%C3%B3wPodlasia

Інформація про Нагороду та процес її присудження розміщена на веб-сайті Підляського наукового інституту, в Новинах та у розділі: https://www.pninstytut.org/populyaryzacziya/pidlyaska-naukovo-literaturna-nagoroda/

Заснування та присуджування Нагороди є однією із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

Опубліковано Опубліковано в Новини

7 липня 2022 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович виголосив лекцію під час зустрічі у циклі «Наші бесіди», організованому Братством Православної Молоді Перемисько-Горлицької єпархії. Зустірчі відбуваються он-лайн і бере в них участь не лише православна молодь з Перемисько-Горлицької єпархії.

Лекція директора ПНІ була присвячена темі «Акція „Вісла” та її вплив на життя Православної Церкви». Цього року випадають 75-ті роковини цієї депортаційної акції. У доповіді представлено наслідики акції «Вісла» для Православної Церкви на Лемківщині, Холмщині, та Південному Підялшші, як в ході самої депортації, так і в довгій історичній перспективі. Представлено також загальні історичні інформації про хід акції «Вісла».

Опубліковано Опубліковано в Новини

Вийшов друком третій у цьому році номер українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою». Як завжди у двомісячнику знайшлися статті осіб, пов’язаних з Підляським науковим інститутом та тексти про заходи Інституту.

У № 3/2022 Юрій Гаврилюк, головний редактор «Над Бугом і Нарвою» та заступник директора Підляського наукового інституту, пропонує читачам статтю «Час нищить минуле, тобто мусимо «винайти себе» по-новому». У номері знайшлися також його дві статті про Каменецьку вежу та про Павла Харламповича.

Людмила Лабович, секретар Підляського наукового інституту, пише про російську пропаганду під час війну в Україні. Окрім того в циклу «Про нашу мову просту – непросту» авторка описує лексику, яка пов’язана з красою.

У третьомку номері «Над Бугом і Нарвою» за 2022 рік про останню активність Інституту можна прочитати у хроніці подій «З організованого життя над Бугом і Нарвою». Є  заохочення до участі в Підляському літературному конкурсі «Пішемо по-свойому», що його організує Підляський науковий інститут у партнерстві з Союзом українців Підляшшя.

У рубриці «З підляського архіву» можна прочитати «Позицію українського середовища Підляшшя щодо дій Російської Федерації», яку від імені Підляського наукового інституту підписав д-р Григорій Купріянович, директор ПНІ.

«Над Бугом і Нарвою» можна купити в мережі KOLPORTER у цілій Польщі.

Інформацію, де продається часопис, можна знайти за посиланням:

ДЕ КУПИТИ

Окрім того часопис є доступний у Центрі православної культури в Білостоці, а від № 1/2022 – також у формі е-видання. Електронний варіант часопису можна купити за посиланням:

https://eprasa.pl/news/nad-buhom-i-narwoju

Існує можливість передплати. 

Від № 1/2022 «Над Бугом і Нарвою» доступне читачам повністю у кольорі.

Опубліковано Опубліковано в Новини

На сайті Союзу українців Підляшшя з’явилася інформація про засідання Капітули Підляської науково-літературної нагороди. Нагорода була заснована кілька місяців тому Товариством «Підляський науковий інститут» та Союзом українців Підляшшя. Метою створення Нагороди є промоція української мови та культури Підляшшя шляхом вшанування та нагородження людей, які відіграють важливу роль у функціонуванні, дослідженні та розвитку української культури та мови Підляшшя.

Інформація про Нагороду та процес її присудження розміщена на веб-сайті Підляського наукового інституту, в Новинах та у розділі: https://www.pninstytut.org/populyaryzacziya/pidlyaska-naukovo-literaturna-nagoroda/

Заснування та присуджування Нагороди є однією із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

Опубліковано Опубліковано в Інститут

Православна парафія у Новому Березові (говірковий варіант Нове Березово – Nowe Berezowo – був до кінця 2002 року офіційною назвою села) знаходиться у деканаті Гайнівка, Варшавсько-Більської єпархії. Обіймає вона села: Нове Березово, Борок, Хитра, Чижики, Дубичі Осочні, Новий Корнин, Прогалі, Старе Березово, Шостаково і Вигода, які в переважній більшості належать до ґміни Гайнівка.

На території парафії знаходяться три церкви та п’ять каплиць, з чого аж дві церкви та дві каплиці в самому Новому Березові.

Парафіяльним храмом є церква Вознесіння Господнього, однак увагу – з огляду на свій пам’ятковий характер, – привертає церква св. Апостола і Євангеліста Івана Богослова з 1771 року.

За селом знаходяться два цвинтарі. Старіший, пам’ятковий, був уже описуваний на Інтернет-сайті Підляського наукового інституту:

Цвинтар у Новому Березові

З середини ХІХ ст. походить православне кладовище з церквою Преображення Господнього за селом, неподалік від Вигоди.

Увагу дослідника колишньої іменної спадщини Підляшшя привертають різноманітні іменні форми, а також прізвища.

Парафія у Новому Березові має свої власні цікаві іменні традиції. Відвідавши цвинтар, можна побачити такі характерні прізвища, як Бірилко, Чурак, Ґацута, Ялоза, Кіцель, Кубайчук, Мороз, Овласюк, Пліс, Швед, Шварц або Трещотко. Часто на основі прізвища можна здогадатися, звідки родом його носій або предки. Для прикладу, прізвище Пліс – характерне для села Шостакова, натомість Трещотко – дуже популярне у Старому Березові.

‘

Багато форм прізвищ виникло, ймовірно, від прізвиськ, наприклад Кобилко, Мороз, Шпілько. Однак сьогодні дуже складно з повною певністю пояснити, чому предка прозивали саме так, а не інакше (Мороз – тому, що хтось був холодним у спілкуванні з іншими?). Деякі прізвища виникли від занять предків (Токарчук – від «токарко», тобто син токаря). Однак переважна більшість форм прізвищ, так як і в інших селах Підляшшя між Бугом та Нарвою, виникла від говіркових форм імен, наприклад:

Якдосюк – Явдуось – Євдокій,

Омельянюк – Омелян,

Осіп’юк – Осіп – Йосип.

Які найцікавіші прізвища, що виникли від патронімічних форм, тобто від імені предка, вдалося записати на цвинтарі в Новому Березові – представимо в нашій черговій статті.

Далі буде.

********************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

Публікація виражає лише погляди автора/ів і не може ототожнюватися з офіційною позицією Міністра внутрішніх справ і адміністрації.

Опубліковано Опубліковано в Новини

Підляський архів, що діє в рамках Підляського наукового інституту, постійно збагачується новими матеріалами. У травні та липні 2022 р. до Підляського архіву передано чергові матеріали зі спадщини Богдана Мартинюка, який помер у 2018 році. Був він варшавським лікарем та українським діячем, який проводив широку діяльність у сфері охорони пам’яток церковного мистецтва, а також його популяризації серед дітей та молоді.

26 травня ц.р. до Більська на Підляшші до Підляського наукового інституту прибув д-р Медард Лєх, друг Б. Мартинюка та куратор його спадщини. Він передав для Підляського архіву на руки архівіста та директора ПНІ д-ра Григорія Купріяновича чергову частину архівної спадщини Б. Мартинюка. Серед переданих матеріалів були особисті документи, численні слайди, фотографії, листування.

Цього дня Підляський архів відвідав також інший друг бл. пам. Б. Мартинюка – Іван Хващевський, який відіграв важливу роль у збереженні спадщини варшавського лікаря і діяча та переданні її до Підляського архіву. Гості ознайомилися із засобами Підляського архіву. У розмові з директором ПНІ порушено ряд питань, що стосувалися збереження спадщини та вшанування пам’яті Богдана Мартинюка, п’яті роковини смерті якого випадають у 2023 р.

На початку липня фонди Підляського архіву поповнилися, своєю чергою, електронними копіями листування д-ра Богдана Мартинюка з відомим українським еміграційним письменником родом з Волині, який був його родичем. Серед переданих матеріалів скани кількох листів та конверту.

Підляський архів діє в структурі Підляського наукового інституту з 2020 р. Його існування фінансується завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації.

Опубліковано Опубліковано в Новини

4 липня відбулося перше засідання Капітули Підляської науково-літературної нагороди. Нагорода була заснована кілька місяців тому Товариством «Підляський науковий інститут» та Союзом українців Підляшшя. Метою створення Нагороди є промоція української мови та культури Підляшшя шляхом вшанування та нагородження людей, які відіграють важливу роль у функціонуванні, дослідженні та розвитку української культури та мови Підляшшя.

У склад Капітули Нагороди входять: д-р Андрій Артем’юк, Юрій Гаврилюк, д-р Григорій Купріянович та Людмила Лабович. Під час свого першого засідання Капітула затвердила «Правила Підляської науково-літературної нагороди». Узгоджено також принципи функціонування та план праці Капітули, усталено, що її друге засідання відбудеться влітку, третє – у вересні або на початку жовтня і тоді буде представлено лавреатів Підляської науково-літературної нагороди за 2022 р.

Інформація про Нагороду та процес її присудження розміщена на веб-сайті Підляського наукового інституту, в Новинах та у розділі: https://www.pninstytut.org/populyaryzacziya/pidlyaska-naukovo-literaturna-nagoroda/

Заснування та присуджування Нагороди є однією із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.