Місяць: Серпень 2022

Опубліковано Опубліковано в Інститут

На думку дослідників на Підляшші прізвища з’явилися щойно в XVІІI ст. та стабільності вони набули лише в XIX ст. Процес їх формування почався, однак раніше, уже в XVІ ст.

Початково те, як звалися люди, залежало від місцевої традиції, при чому часто функціонували різні форми прізвищ. Їхнім джерелом ставали просто прізвиська – як кого в селі прозивали, так потім і записували.

Які прізвища функціонували у другій половині XVІІI ст., покажемо на прикладі збережених метрикальних книг парафії у селі Чижі. З огляду на багатство матеріалу, було обрано метрику народжень з 1770 року. Оскільки записи в ній були роблені польською мовою, приклади з колишніх церковних книг будуть подані у формі, записаній парохом тодішньої парафії.

В парафії Чижі, як і по всій території Підляшшя, прізвища творено найчастіше від говіркових форм прізвиськ. Вони початково не були успадковані, але з часом почали переходити на нащадків.

Найпопулярнішими були прізвища патронімічні, тобто утворені від імені батька. Це показує, що для підляських селян найважливіша була сім’я, рід, спорідненість.

Пишучи польською мовою, парох найчастіше зберігав основу, тобто ім’я у його місцевій говірковій формі, напр. Кондрат – Kondratiuk, Гарасім – Harasimiuk, Гаврило – Hawryluk. Щойно пізніше ці прізвища були перероблені (русифіковані та полонізовані) та сьогодні маємо нерідко такі офіційні варіанти цих прізвищ: Kondraciuk, Gierasimiuk, Gawryluk. У колишніх метриках парафії у Чижах не вдалося фіксувати форм Gierasimiuk або Gawryluk. Це доказ, що ці форми штучні та вторинні.

Бувало, що парох полонізував прізвища – хоча в місцевій говірці ім’я Степан це Степан, з’являється полонізований варіант прізвища – Stefaniuk. Сьогодні на обстежуваній території функціонує лише варіант прізвища Stepaniuk.

Ось приклади прізвищ з 1770 року. Спершу подано варіант прізвища, записаний у метриках, згодом говіркову іменну форму, від якої ймовірно його утворено, далі варіант імені польською та українською літературною мовами:

Aleksiuk – діал. Алєксіей – пол. Aleksy, укр. Олексій

Andrusiuk – діал. Андрусь – пол. Andrzej, укр. Андрій

Antoniuk – діал. Антоні, Антоній – пол. Antoni, укр. Антоній

Artyszuk – діал. Артиш – пол. Artemiusz, Artemon, укр. Артемій, Артемон

Barwusik – діал. Барвусь – пол. Barbar, укр. Варвар

Daniluk – діал. Даніло – пол. Daniel, укр. Данило

Dawidiuk – діал. Давід – пол. Dawid, укр. Давид

Demianiuk – діал. Дем’ян – пол. Damian, укр. Дем’ян

Elifteruk – діал. Еліфтер – пол. Eleuteriusz, укр. Елевтерій

Firs – діал. Фірс – пол. Tyrs, укр. Фірс

Franczuk – діал. Франко – пол. Franciszek, укр. Франциск

Haluk – діал. Галь – пол. Alecjusz, Galaktion, укр. Алетій, Галактіон

Harasimiuk – діал. Гарасім – пол. Gerazym, укр. Гарасим

Hawryluk – діал. Гаврило – пол. Gabriel, укр. Гаврило

Hordyiuk – діал. Гордіей – пол. Gordiusz, укр. Гордій

Iwanuszko – діал. Іван, Іванушко – пол. Jan, укр. Іван

Jartyszuk – діал. Яртиш – пол. Artemiusz, Artemon, укр. Артемій, Артемон

Karpiuk – діал. Карп – пол. Karp, укр. Карп

Kasporuk – діал. Каспор – пол. Kacper, укр. Каспер, Каспар

Klimiuk – діал. Клім – пол. Klemens, укр. Климентій

Kosko – діал. Коско, Косько – пол. Kosma, укр. Кузьма

Kowbus – ймовірне походження від діал. Ковбус, Ковбусь – пол. Jakub, укр. Яків

Jakoniuk – діал. Якон – пол. Hiacynt, укр. Акімфій, Якінф

Janczuk – діал. Янко – пол. Jan, укр. Іван

Jaroszuk – діал. Ярош – пол. Hieronim, Hieroteusz, Jarosław, укр. Єронім, Єрофій або Ярослав

Kindiuk – діал. Кіндя, Кіндей – пол. Kindej, укр. Кіндей (Кінд)

Kiryluk – діал. Кірило – пол. Cyryl, укр. Кирило

Kondratiuk, Kondracki – діал. Кондрат/Куондрат – пол. Kodrat, укр. Кіндрат

Kononowicz – діал. Конон – пол. Konon, укр. Конон

Kononczuk – діал. Кононко – пол. Konon, укр. Конон

Korniluk – діал. Корніло – пол. Korneliusz, укр. Корнило

Leszuk – діал. Лєш – пол. Aleksander, Aleksy, укр. Олександр, Олексій

Lewczuk – діал. Лєвко – пол. Lew, укр. Лев, Левко

Lewocik – діал. Лєвоць – пол. Leukiusz, укр. Лев

Lewonczuk – діал. Лєвонко, Лєвонько/Лєвуонько – пол. Leon, Leoncjusz, Leonidas, укр. Лев, Леонтій, Леонід

Lewoniuk – діал. Лєвон, Лєвонь/Лєвуонь – пол. Leon, Leoncjusz, Leonidas, укр. Лев, Леонтій, Леонід

Łukaszuk – діал. Лукаш – пол. Łukasz, укр. Лука, Лукаш

Łukianiuk – діал. Лук’ян – пол. Lucjan, укр. Лук’ян

Продовження буде

На фото:

вівтар у неіснуючій церкві в Чижах

сторінка з метрики з 1770 року

********************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

Публікація виражає лише погляди автора/ів і не може ототожнюватися з офіційною позицією Міністра внутрішніх справ і адміністрації.

Опубліковано Опубліковано в Новини

З Днем Незалежності України!

Тарас Шевченко

Встане Україна
І розвіє тьму неволі,
Світ правди засвітить,
І помоляться на волі
Невольничі діти!..

Опубліковано Опубліковано в Інститут

23 серпня 1955 року у Братиславі в Чехословаччині помер Іван Красковський, український громадський, політичний та державний діяч, дипломат.

Він народився12 (24) червня (за іншою версією 24 липня) 1880 року в Дубичах-Церковних у тодішньому Більському повіті Гродненської губернії (зараз Гайнівський повіт).

Церква в Дубичах-Церковних (фото Людмили Лабович)

Іван Красковський походив з сім’ї православного священика Iгнатiя Красковського (1850-1909), могила якого знаходиться коло Покровської церкви в Дубичах Церковних (на фото).

Могила сім’ї Красковських у Дубичах-Церковних (фото Людмили Лабович)

Іван Красковський завершив гімназію у Вільнюсі. У 1903-1905 рр. навчався на історико-філологічному факультеті Варшавського університету. Після звільнення за участь у нелегальному студентському гуртку, продовжив навчання в Петербурзькому університеті. Здобув там фах історика-економіста.

У 1907-14 рр. Іван Красковський проживав у Вiльнюсі, викладав у гімназіях. Був членом Бiлоруського вчительського союзу й інших освітніх товариств.

З 1915 року видатний підляшанин перебував у Києві. Як член Української партії соціалістів-федералістів брав участь у революційних подіях в Україні навесні 1917 року.

Іван Красковський був членом уряду Української Народної Республіки, між іншими товаришем (заступником) народного міністра внутрішніх справ УНР Володимира Винниченка, згодом товаришем міністра закордонних справ і посол Української Народної Республіки в Грузії.

Після поразки української революції 1917-1921 р. перебував у Польщі, Литві, Латвії. У 1925 році переїхав до Мінська. У 1930 переведений у Москву. Заарештований органами Об’єднаного державного політичного управління СРСР за сфабрикованою справою «білоруських націонал-демократів». За вироком суду у 1931 році висланий у Самару. У 1937 році знову заарештований. У березні 1940 року був звільнений з ув’язнення.

До виходу на пенсію в1949 році Іван Красковський працював учителем у населених пунктах Куйбишевської області. У 1953 виїхав до дочки Людмили в Чехословаччину.

Іван Красковський помер 23 серпня 1955 року в Братиславі в Чехословаччині, де проживала його донька. Був реабілітований в СРСР посмертно у травні 1962 року.

Багато матеріалів про Івана Красковського друкувалося на сторінках Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою». Там також можна прочитати спогади його доньки Людмили.

Людмила Лабович

Опубліковано Опубліковано в Новини

14 серпня 2022 року в програмі «Українська думка» у Радіо Білосток з’явилася друга частина дoпoвiдi про російську війну в Українi, д-р Микола Рощенкi, науково-досліднoгo працівникa у Підляському науковому інституті, членa Наукової ради Підляського наукового інституту.

Посилання: https://www.radio.bialystok.pl/dumka/index/id/217101

Опубліковано Опубліковано в Новини

П’ять років тому, 17 серпня 2017 року, відбулися в Більську на Підляшші засновницькі збори Товариства «Підляський науковий інститут». Створено на них організацію, якої метою є дослідження історії та культури української громадськості Підляшшя, документування життя української громадськості регіону, популяризація знань про Підляшшя, навчально-освітня діяльність, організація наукового, громадського та культурного життя української громади, а також діяльність для збереження та розвитку української культури.

Ідея створення українського наукового закладу на Підляшші від багатьох років з’являлася серед лідерів місцевої української громади та осіб родом з Північного Підляшшя, які займалися наукою. Cильно прозвучала в 2017 р. під час відзначень 25-річчя Союзу українців Підляшшя, найстаршої і найважливішої організації української громадськості регіону. Саме ці відзначення показали, що існує вакуум у сфері системного вивчення не лише історії, культури і мови Підляшшя, але також недавньої історії українського пробудження на Північному Підляшші.

Весною та літом 2017 р. відбувалися численні зустрічі, проводились довгі розмови про характер, сфери діяльності та назву нової наукової установи. Засновницькі збори нової громадської організації скликано на 17 серпня 2017 року в Більську на Підляшші. Взяло в них участь 11 осіб, у цьому числі декілька з науковими ступенями. На зборах прийнято рішення про створення Товариства «Підляський науковий інститут», про схвалення статуту, про обрання голови Товариства, Управи та Ревізійної комісії. У склад Управи Товариства «Підляський науковий інститут» увійшли: д-р Григорій Купріянович (голова), Юрій Гаврилюк (заступник голови), Людмила Лабович (секретар), д-р Андрій Єкатеринчук (скарбник). У склад Ревізійної комісії увійшли: д-р Микола Рощенко, д-р Андрій Артем’юк, Єлизавета Томчук.

Процес реєстрації Товариства «Підляський науковий інститут» завершився 22 лютого 2018 року, рішенням Районного суду в Білостоці про реєстрацію. Тоді почав діяльність новий науково-дослідницький суб’єкт українського наукового середовища Підляшшя.

Опубліковано Опубліковано в Новини

7 серпня 2022 року в програмі «Українська думка» у Радіо Білосток д-р Микола Рощенко, науково-дослідний працівник у Підляському науковому інституті, член Наукової ради Підляського наукового інституту, розповів про свої роздуми про російську війну в Україна.

Посилання: https://www.radio.bialystok.pl/dumka/index/id/216892

Опубліковано Опубліковано в Новини

Відкрито можливість зголошень на VI Підляську українську наукову конференцію «Міграції, депортації, переселення в історії Підляшшя» (до 75-х роковин акції «Вісла»), яка відбудеться 18-19 листопада 2022 р. у Більську на Підляшші тa Біла на Підляшші.

Просимо особи, які зацікавлені виголошенням на конференції доповіді чи комюніке, заповнити заявку до 15 вересня 2022 р. Електронна заявка на участь у конференції доступна за посиланням:

https://forms.gle/r95o6wZ1a3Q4qU1B8

Центральною темою VІ Підляської української наукової конференції будуть міграції, депортації, переселення в історії Підляшшя. Приводом для цього є 75-і роковини акції «Вісла», яка в 1947 р. змінила етнічну і віросповідну структуру та культурний ландшафт Південного Підляшшя. Міграційні процеси відіграють ключову роль в історії, саме вони формують етнічний характер та культурний і мовний простір регіону. Мали вони також фундаментальне значення в минулому Підляшшя. 

Організатори хотіли б, щоб питання міграцій, депортацій, переселень в історії Підляшшя були представлені на конференції в широкому спектрі: включаючи стихійні міграційні процеси, які відбувалися протягом століть, переселення, стимульовані чи організовані різними структурами, по депортації, коли населення було організовано переміщене на нову територію рішенням державних структур всупереч власній волі. Сподіваємося, що під час конференції будуть представлені міграційні процеси та їхні наслідки на Підляшші в різні історичні епохи: починаючи від раннього середньовіччя, через княжу добу, нові часи, драматичні події ХХ ст. (наприклад, біженство 1915 р., переселення до Радянського Союзу 1944-46 рр.) по події початку ХХІ ст. Хотіли б, щоб аналіз міграційних процесів на Підляшші та в сусідніх регіонах мав інтердисциплінарний характер і включав як історичний, соціологічний, юридичний контексти, але також враховував наслідки цих явищ у культурологічному, мовознавчому, літературознавчому, економічному підходах.

Особлива увага під час конференції буде присвячена питанням акції «Вісла», яка влітку та восени 1947 р. була проведена комуністичними владами Польщі також і на Південному Підляшші. Цей комуністичний злочин та його наслідки для регіону не були досі достатньо вивчені. Організатори хотіли б, щоб під час конференції висвітлити генезу і хід акції «В» на Південному Підляшші, наслідки цієї депортаційної акції як для функціонування в регіоні української мови і культури, так і для Православної Церкви. Дуже важливим було б вказати на юридичний, економічний, соціологічний і культурологічний контексти акції «Вісла», а також на її відгомін у літературі та мистецтві. Окремою сферою є питання історичної пам’яті про акцію «Вісла» та форми збереження її.

Звичайно, тематичний обсяг Підляської української наукової конференції залишається різноманітним та охоплює проблематику Підляшшя у широкому значенні. На конференції можуть бути представлені доповіді, які не стосуються питань пов’язаних з її центральною темою. Перш за все, це: історія, культура, мова та сучасність української громадськості Підляшшя та інших етносів регіону, а також їхні взаємозв’язки. Тематика конференції охоплює й інші питання, що мають вплив на ситуацію української громадськості Підляшшя (напр. правові, економічні, географічні, природничі та соціологічні чинники), проблематику сусідніх регіонів, у яких проживають українці (перш за все Берестейщини та Холмщини) та досвід інших меншинних спільнот, а також питання, які стосуються функціонування національних меншин в Польщі та в інших країнах. Формула конференції також включає інші питання, що знаходяться в колі наукових зацікавлень українського наукового середовища Підляшшя.

Остаточне рішення про включення доповіді або комюніке у програму конференції приймає Організаційний комітет.

Форма проведення конференції: у зв’язку з непевною епідемічною ситуацією та війною в Україні плануємо проведення конференції у гібридній формі – з одного боку плануємо проводити стаціонарні засідання в Більську та Білій, з іншого боку – надати можливість участі в конференції онлайн. Якщо епідемічна ситуація не дозволить провести конференцію у стаціонарній формі, тоді буде вона проведена повністю онлайн.

Конференція буде проведена відповідно до рекомендацій державних властей, пов’язаних з пандемією коронавіруса.

Конференція відбудеться завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП, за підтримки Посольства України в Республіці Польща та завдяки підтримці інших установ і осіб.

Актуальну інформацію про конференцію знайдете на сайті Інституту у відповідному розділі: https://www.pninstytut.org/punk/vi-punk/

Опубліковано Опубліковано в Новини

3 серпня в передачі «Українська думка» в Радіо Білосток виступив Голова Підляського Hаукового Iнституту- д-р Григорій Купріянович, який розповів про значення Лемківських Ватр у Ждині.

Передачу можна слухати на Інтернет-сайті Радіо Білосток: https://www.radio.bialystok.pl/dumka/index/id/216786

Опубліковано Опубліковано в Інститут

Продовжуємо пояснювати походження цікавіших патронімічних прізвищ, що функціонують у православній парафії в Новому Березові в Гайнівському повіті Підляського воєводства. Вони були обрані з-поміж форм, поміщених на надгробних написах на місцевому православному кладовищі.

Походження інших прізвищ пояснюється в ранішій статті, яку можна знайти за посиланням:

Прізвища у парафії у Новому Березові, ч. ІІ

Ось інші цікаві форми патронімічних прізвищ з парафії в Новому Березові, утворені від імен, які були вживані в місцевій українській говірці. Іноді буває важко однозначно визначити походження того чи іншого прізвища, тому дослідники наводять дві або більше можливостей (наприклад, прізвище Тишко, ймовірно, походить від імені Тишко, яке могло бути народною формою трьох різних імен).

Спочатку подається офіційна форма польською мовою, потім діалектний варіант імені, від якого утворилося прізвище (у версіях, які подані в публікаціях про імена на Підляшші, зокрема в книзі Василя Тіхонюка «Imiona i ich formy na pograniczu polsko-białoruskim od XVI wieku do roku 1839», Zielona Góra 2000, інколи в діалектному варіанті, записаному авторкою статті в околичних місцевостях). Після говіркового варіанта подається іменна форма польською та українською мовами.

Laszkiewicz – Laszko – пол. Eliasz, Euhilasjusz, укр. Ілля або Євласій

Ławrynowicz / Wawrynowicz – Ławryn / Wawryn – пол. Laurencjusz, Wawrzyniec, укр. Лаврентій, Лаврін

Mackiewicz – Macko – пол. Maciej, Mateusz, укр. Матвій або Матей

Makac – Makac – пол. Mokiusz, укр. Мокій

Malisz – Malesz – пол. Malachiasz, укр. Малахія

Ochrymiuk – Ochrym – пол. Efrem, укр. Єфрем (Охрім)

Olifieruk – Olifier – пол. Eleuteriusz, укр. Елевтерій

Oniszczuk – Oniśko – пол. Anizjusz, укр. Онисій

Owłasiuk – Owłas – пол. Euhilasjusz, укр. Євласій

Popko – Popko – пол. Papiasz, укр. Папій

Ruszuk – możliwe pochodzenie od formy Rusz – пол. Rufus, укр. Руфус

Sac – Sac – пол. Izaak, укр. Ісаак (Ісак)

Sacharewicz – Sachar – пол. Zachariasz, укр. Захарій

Selwesiuk – Selweś – пол. Sylwester, укр. Сильвестр (Селіверст)

Siebiesiuk – Sebeś – пол. Sebastian, укр. Севастян

Sielewoniuk – Selewuon – пол. Sylwan, укр. Сила (Сільван)

Tereszuk – Teresz – пол. Terencjusz, укр. Терентій

Troc – Troc – пол. Trofim, укр. Трохим

Tyszko – Tyszko – пол. Teostych, Teotych, Tychon, укр. Теостих або Тихон

Waszczuk – Waszko, Waśko – пол. Bazyli, укр. Василь (Васько)

********************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

Публікація виражає лише погляди автора/ів і не може ототожнюватися з офіційною позицією Міністра внутрішніх справ і адміністрації.

Опубліковано Опубліковано в Новини

На сайті Союзу українців Підляшшя з’явилася інформація про II засідання Капітули Підляської науково-літературної нагороди. Нагорода була заснована кілька місяців тому Товариством «Підляський науковий інститут» та Союзом українців Підляшшя. Метою створення Нагороди є промоція української мови та культури Підляшшя шляхом вшанування та нагородження людей, які відіграють важливу роль у функціонуванні, дослідженні та розвитку української культури та мови Підляшшя.

Інформація про Нагороду та процес її присудження розміщена на веб-сайті Підляського наукового інституту, в Новинах та у розділі: https://www.pninstytut.org/populyaryzacziya/pidlyaska-naukovo-literaturna-nagoroda/

Заснування та присуджування Нагороди є однією із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.