Презентуємо постать Євгена Рижика – лавреата Підляської науково-літературної нагороди за 2022 рік у категорії «Публіцистична творчість»

Євген Рижик – радіожурналіст Польського Радіо Білосток з 1992 року, автор підляської радіопередачі українською мовою «Думка українська», яка представляє різні виміри життя Підляшшя, зокрема функціонування української мови, культури і традиції регіону та його історію і сьогодення. За 30 років підготував біля 2 тисяч передач. Автор кількох десятків радіорепортажів, а також кількохсот інших передач, зокрема присвячених проблематиці рільництва та природи. Від понад 20 років робить записи проповідей українською мовою для православної передачі Польського Радіо Білосток «Духовні зустрічі». Автор численних статей про Підляшшя на сторінках українського тижневика «Наше слово» у 80-90-ті роки ХХ ст. Один із ініціаторів створення Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою».

Родом із підляського села Кнориди біля Більська. Випускник факультету географії та регіональних студій Варшавського університету. У 80-90-ті науково-дидактичний працівник у Вищій педагогічній школі в Кєльцах, Університеті Марії Кюрі-Склодовської в Люблині, Центрі наукових досліджень у Білостоці та Білостоцькій політехніці. У ході наукових досліджень займався зокрема питаннями геоморфології та кліматології в полярних регіонах, був співорганізатором і учасником експедицій на Західному Шпіцбергені. Зараз веде також родинне рільниче господарство, яке спеціалізується в вирощуванні смородини. Гобі: туризм та марафони. У 80-ті роки ХХ ст. один із починателів та лідерів українського руху на Північному Підляшші. Ініціатор і організатор численних українських культурних і туристичних заходів на Підляшші. Заангажований у діяльність Громадської комісії опіки над пам’ятками церковного мистецтва Товариства догляду за пам’ятками. Один із ініціаторів створення українських радіопередач на Підляшші. Співзасновник та член керівних органів українських організаційних структур у регіоні: гуртків Українського суспільно-культурного товариства, Підляського відділу Об’єднання українців у Польщі, Союзу українців Підляшшя. Ініціатор відновлення навчання української мови на Підляшші.

Євген Рижик є однією із ключових постатей української журналістики на Підляшші, з особливо довгим стажем та досвідом і майстерністю журналістської роботи. Його публіцистична, журналістська та репортажна творчість від десятиліть формує обличчя українського медійного простору на Підляшші та здобуває визнання читачів та слухачів.

Заснування та присуджування Нагороди є однією із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

Уже через три тижні 18-19 листопада 2022 р. в Більську і Білій на Підляшші відбудеться VІ Підляська українська наукова конференція «Міграції, депортації, переселення в історії Підляшшя» (до 75-х роковин акції «Вісла»).

Інформація доступна на Інтернет-сайті Підляського наукового інституту в закладці, присвяченій конференції:

Програма конференції:

Подія у мережі Фейсбук:

https://www.facebook.com/events/1160318291556342

Центральною темою VІ Підляської української наукової конференції будуть міграції, депортації, переселення в історії Підляшшя. Приводом для цього є 75-і роковини акції «Вісла», яка в 1947 р. змінила етнічну і віросповідну структуру та культурний ландшафт Південного Підляшшя. Міграційні процеси відіграють ключову роль в історії, саме вони формують етнічний характер та культурний і мовний простір регіону. Мали вони також фундаментальне значення в минулому Підляшшя. 

Організатори хотіли б, щоб питання міграцій, депортацій, переселень в історії Підляшшя були представлені на конференції в широкому спектрі: включаючи стихійні міграційні процеси, які відбувалися протягом століть, переселення, стимульовані чи організовані різними структурами, по депортації, коли населення було організовано переміщене на нову територію рішенням державних структур всупереч власній волі. Сподіваємося, що під час конференції будуть представлені міграційні процеси та їхні наслідки на Підляшші в різні історичні епохи: починаючи від раннього середньовіччя, через княжу добу, нові часи, драматичні події ХХ ст. (наприклад, біженство 1915 р., переселення до Радянського Союзу 1944-46 рр.) по події початку ХХІ ст. Хотіли б, щоб аналіз міграційних процесів на Підляшші та в сусідніх регіонах мав інтердисциплінарний характер і включав як історичний, соціологічний, юридичний контексти, але також враховував наслідки цих явищ у культурологічному, мовознавчому, літературознавчому, економічному підходах.

Особлива увага під час конференції буде присвячена питанням акції «Вісла», яка влітку та восени 1947 р. була проведена комуністичними владами Польщі також і на Південному Підляшші. Цей комуністичний злочин та його наслідки для регіону не були досі достатньо вивчені. Організатори хотіли б, щоб під час конференції висвітлити генезу і хід акції «В» на Південному Підляшші, наслідки цієї депортаційної акції як для функціонування в регіоні української мови і культури, так і для Православної Церкви. Дуже важливим було б вказати на юридичний, економічний, соціологічний і культурологічний контексти акції «Вісла», а також на її відгомін у літературі та мистецтві. Окремою сферою є питання історичної пам’яті про акцію «Вісла» та форми збереження її.

Звичайно, тематичний обсяг Підляської української наукової конференції залишається різноманітним та охоплює проблематику Підляшшя у широкому значенні. На конференції можуть бути представлені доповіді, які не стосуються питань пов’язаних з її центральною темою. Перш за все, це: історія, культура, мова та сучасність української громадськості Підляшшя та інших етносів регіону, а також їхні взаємозв’язки. Тематика конференції охоплює й інші питання, що мають вплив на ситуацію української громадськості Підляшшя (напр. правові, економічні, географічні, природничі та соціологічні чинники), проблематику сусідніх регіонів, у яких проживають українці (перш за все Берестейщини та Холмщини) та досвід інших меншинних спільнот, а також питання, які стосуються функціонування національних меншин в Польщі та в інших країнах. Формула конференції також включає інші питання, що знаходяться в колі наукових зацікавлень українського наукового середовища Підляшшя.

Конференція відбудеться завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП, завдяки підтримці приватних осіб та за підтримки Посольства України в Республіці Польща, Бургомістра міста Більськ на Підляшші, Бургомістра Кліщель, Війта Ґміни Більськ на Підляшші.

Презентуємо постать Юрія Плеви – лавреата Підляської науково-літературної нагороди за 2022 рік у категорії «Популярно-наукова діяльність».

Юрій Плева – любитель, дослідник і популяризатор підляської історії та культури. Автор трьох популярно-наукових, багатоілюстрованих книжок про села в ґміні Чижі: „Kuraszewo lata minione”, „Lady, Leniewo, Podrzeczany – na bielskim hostinciu” та „Kojły, Osówka, Szostakowo: tam, gdzie carowie bywali…”, які у цікавій і доступній формі наближують локальну історію місцевим мешканцям, зацікавлюють минулим і спадщиною Малої Батьківщини та предків. Автор різноманітних статей про історію, мову і традицію підляського села, учасник конференцій та зустрічей, на яких представляє доповіді присвячені тій проблематиці. У колі його зацікавлень, перш за все, історія та культура Малої Батьківщини – рідного села та навколишніх місцевостей у ґміні Чижі. Від років він записує усні перекази найстаріших мешканців, збирає старі фотографії, відшукує давні документи в архівах. Зараз готує до друку свою четверту книжку.

Юрій Плева родом із села Курашево у ґміні Чижі. Випускник Лісового технікуму в Біловежі. Працював у лісництві. Має власне рільниче господарство. Веде власну господарську діяльність, спеціалізується у продажі здорових харчів. Гобі: лісництво, фотографування, велосипедні мандрівки з друзями підляськими селами і містечками. Член редакції Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою». Член Підляського генеалогічного товариства. Займається літературною творчістю, є автором оповідань, писаних рідною українською говіркою села Курашево.

Юрій Плева у своїх виданнях показує часто невідомі сторінки місцевої підляської історії, зосереджуючись на минулому малих громад та звичайних людей, а також багатство народної культури підляського села. Він популяризує рідну українську говірку, показуючи, що «по-свойому можна не оно говориті, алє тоже пісаті». Це одна з тих постатей, які відіграють важливу роль у популяризації знань про культуру, мову та історію Підляшшя, про що засвідчує дуже велика популярність його книжок.

Заснування та присуджування Нагороди є однією із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

Сьогодні ювілей 80-річчя відзначає український історик та філолог родом з Підляшшя, почесний член Товариства «Підляський науковий інститут» д-р Микола Рощенко, який народився 27 жовтня 1942 р. в Кліщелях.

З нагоди цього знаменитого ювілею бажаємо Ювіляреві здоров’я, багато радості у житті, творчого натхнення для подальної праці на науковій та літературній ниві та Многая і благая літа!

Про здобутки д-ра М. Рощенка можна прочитати на сайті Підляського науковго інституту:

У попередніх статтях, де показано іменні традиції сіл на Підляшші, говорилося, між іншим, про прізвища в парафії Чижі в 1770 р., утворені від імені батька, тобто патронімічні прізвища. У селах Підляшшя між Бугом і Нарвою такі прізвища найбільш популярні. Про це свідчать також записи зі старих парафіяльних книг у Чижах.

Цікавими і складнішими, коли йдеться про етимологію, є прізвища, що походять від апелятивів, тобто від загальних назв. Це форми, що походять від назв професій, рис характеру та зовнішності людей, суспільних і сімейних стосунків, а також назв тварин — ссавців, птахів, комах, назв рослин і грибів, предметів побуту, частин тіла тощо. Раніше такими прізвищами називали переважно селян. Спочатку вони функціонували як прізвиська, що характеризували конкретних селян, з часом були записані місцевою адміністрацією і стали виконувати функцію прізвищ.

В одній з останніх статей згадувалися імена похідні від назв професій. У випадку таких форм їх походження встановити неважко. Тому можна здогадатися, що той, хто носить прізвище Kusznieruk – це нащадок кушніра, а Bondaruk – бондаря. Однак достовірно встановити етимологію інших прізвищ, що походять від загальних імен, важко, хоча інколи ми можемо вивести дану форму від окремих слів з української говірки.

Наприклад, у записах парафії в Чижі зафіксоване прізвище Pokinsocha — його походження можна вивести від двох слів «покінь» (в українській говірці — «покинь») і «соха» (старе дерев’яне сільськогосподарське знаряддя, яке використовувалося для орання землі). Таким чином, ми можемо здогадатися, що це було прізвисько господаря, який перестав використовувати соху – той, якій покінув соху. Потім прізвисько перейшло на нащадків і з часом перетворилося на прізвище. Нині в ґміні Чижі існує родове прізвисько Покінцахови, яке, можливо, є трансформованою формою колишнього прізвища, що фігурує в метриках.

Можна також здогадатися, що прізвище Zachozy (напр. Wawryna y Maryannу Szewca Zachozych) стосується особи, яка приїхала до села з інших місць (діалектне «заходіті» — заходити; українською «захожий» — той, який прийшов, приїхав звідки-небудь; слово «захожи» на даний момент не відоме в місцевій говірці, але воно, можливо, використовувалося в минулому). Потім прізвисько змінилося на прізвище, яке носили нащадки.

Прізвище Zabrodzki (в записах вживається також у формі Zabrodski) може стосуватися особи, яка жила «за бродом» (брід – мілке місце річки, озера або ставка, в якому можна переходити або переїжджати на інший бік). Нащадки такої людини успадкували від предка це прізвисько, яке почало виконувати функцію прізвища.

Іноді легко встановити, від якого слова походить прізвище, але важко пояснити, чому дане слово лягло в його основу. Наприклад, прізвище Moroz, Morozowicz (наприклад, Jakon Morozowicz, Rozalia Morozowa z Krzyweу) походить від української форми «мороз». Чи предок людей, які носять це прізвище, був наприклад холодний у поводженні з іншими, тому отримав таке прізвисько? Через понад 200 років це важко встановити.

На жаль, у випадку деяких прізвищ, зафіксованих у метриках (деякі з яких є популярними й сьогодні), навіть важко пояснити, від якого слова вони походять. Це стосується і популярного в Україні прізвища Szeremeta. Українські дослідники наводять цю назву як приклад форми з неясною етимологією. Можливо, це від якогось призабутого говіркового слова? Подібна ситуація з прізвищем Szaduyka, Szaduyko (тепер зустрічається на Підляшші у формі Szaduja). Це прізвище характерне для села Крива (у місцевій говірці Кривая), яке у 18 столітті належало до парафії Чижі (з кінця 18 століття село Кривая належало вже до парафії у Щитах). У найдавніших метриках парафії у Чижах прізвище Szaduyka зустрічається лише в Кривій (Hrehory Szaduyko, Jakima y Anastazy Szaduykow).

Чи від апелятиву утворено прізвище Holunka, Holunczuk (тепер вживане в перетвореній формі Golonko)? А може, це форма утворена від імені – від забутої діалектної форми одного з імен, які були відомі мешканцям села? Безумовно, це цікава тема для мовознавчих досліджень, і записи колишньої уніатської парафії в Чижах є чудовим джерелом для цього.

********************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

У днях 21-22 жовтня 2022 p. в Бартошицях та Гурові Ілавецькому відбувся Український освітній конгрес, організований Фондом Просвіта. Підляський науковий інститут став одним із партнерів події.

У конгресі взяли участь д-р Григорій Купріянович, директор Підляського наукового інституту, який представляв також Українське Товариство, та Людмила Лабович, секретар Підляського наукового інституту, водночас репрезентантка Союзу українців Підляшшя.

Метою конгресу було розроблення спільної стратегії розвитку української освіти в Польщі, методів протидії некорисним тенденціям у навчанні української мови, а також інтеграція українських вчителів у Польщі.

Конгрес відбувся завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації.

Урочисте вручення Підляської науково-літературної нагороди за 2022 рік відбудеться в неділю 6 листопада 2022 р. о 15 год. в Міській публічній бібліотеці в Більську на Підляшші (вул. Казімежовська 14).

У програмі урочистості:

● Урочисте проголошення рішення Капітули про присудження Нагороди за 2022 р.

● Виголошення лавдацій на честь Лавреатів Нагороди

● Вручення Нагород Лавреатам

● Виступи Лавреатів

● Привітання та виступи офіційних гостей

● Музична програма у виконанні вокальної групи Українського ансамблю пісні і танцю «Ранок» (керівник: Єлизавета Томчук)

Організатор: Товариство «Підляський науковий інститут», партнер: Союз українців Підляшшя.

Подія у Фейсбуці

Лавреати Підляської науково-літературної нагороди за 2022 рік:

Профінансовано з коштів Національного інституту свободи – Центру розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

Як писати по-свойому? Як написати літературний твір? У якій формі передати свої думки і переживання? Як писати підляською говіркою?

Всіх, хто пише або хотів би писати рідною мовою – по-свойому, тобто підляською говіркою, запрошуємо до участі в літературних майстер-класах в рамках Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому». Будуть вони проходити в суботу 5 листопада 2022 р. з 11.00 до 13.30 при вулиці Кринічна 14 у Більську на Підляшші.

Майстер-класи, присвячені використанню підляських говірок у літературі та способам їх записування, поведе Людмила Лабович – журналістка, філолог, дослідниця говірок Підляшшя.
Час тривання – 45 хвилин.

Майстер-класи, присвячені писанню літературних творів, поведе Юрій Гаврилюк – поет та прозаїк з Підляшшя, пише підляською українською говіркою та українською літературною мовою, автор кількох поетичних та прозових книжок, історик, головний редактор Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою».
Час тривання – 1,5 год.

Участь у майстер-класах – безкоштовна. Зголошення слід надсилати до 3 листопада 2022 р. на pninstytut@gmail.com або тел. 609 048 496.

Організатором події є Товариство «Підляський науковий інститут», партнером Союз українців Підляшшя, співорганізатором Міська публічна бібліотека в Більську на Підляшші.

Інформація про Підляський літературний конкурс «Пішемо по-свойому», в рамках якого проходять майстер-класи: https://www.pninstytut.org/populyaryzacziya/pishemo

Конкурс відбувається як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується з коштів Національного інституту свободи – Центру розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030.

Профінансовано з коштів Національного інституту свободи – Центру розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

У днях 21-22 жовтня 2022 p. в Бартошицях та Гурові Ілавецькому відбудеться Український освітній конгрес, організований Фондом Просвіта. Підляський науковий інститут став одним із партнерів події.

Метою конгресу є розроблення спільної стратегії розвитку української освіти в Польщі, методів протидії некорисним тенденціям у навчанні української мови, а також інтеграція українських вчителів у Польщі.

Детальна програма конгресу доступна на ФБ організатора osvita.pl

https://www.facebook.com/photo/?fbid=578189510823443&set=a.292061116102952

Подія на ФБ:

https://www.facebook.com/events/1140292793222014

Презентуємо постать д-ра Миколи Рощенка – лавреата Підляської науково-літературної нагороди за 2022 рік у категорії «Наукова діяльність»

Микола Рощенко – історик та філолог, доктор гуманітарних наук, автор численних наукових та популярно-наукових публікацій про історію Підляшшя, про українські говірки, фольклор та етнографію регіону. Автор першої фундаментальної монографії підляського міста Кліщелі. У колі наукових зацікавлень дослідника є також історія Холмщини в ХІХ та ХХ ст. ст., минуле Православної Церкви, історія України та українців у Польщі. Ініціатор та організатор численних наукових заходів. Був одним із редакторів та видавців спадщини підляського поета та перекладача Петра Куприся. Останніми роками дослідник багато уваги присвячує питанням демографії, підготував монографію присвячену статистиці українського населення Холмщини і Підляшшя в ХІХ-ХХ ст. ст.

Родом із підляського міста Кліщелі. Випускник і довголітній працівник Університету Марії Кюрі-Склодовської в Люблині, був також викладачем у Вищій православній духовній семінарії в Яблочині. Зараз пенсіонер. Продовжує наукову діяльність, зв’язаний з Підляським науковим інститутом, член Наукової ради ПНІ. Гобі: шахи. Протягом десятиліть один із лідерів української громадськості Підляшшя та Люблина, організатор численних заходів. Очолював різні українські організаційні структури в Люблині: Люблинський гурток Українського Суспільно-Культурного Товариства, Люблинський відділ Українського Товариства. Співзасновник і перший головний редактор Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою». Кандидат українського середовища Північного Підляшшя у виборах до Сойму зі списку Виборчого комітету православних (1991). Відзначений багатьма державними, університетськими та громадськими нагородами і званнями. Почесний член Товариства любителів Кліщелівської землі та інших організацій. Цього року відзначає ювілей 80-річчя.

Д-р Микола Рощенко від понад пів століття відіграє важливу роль у вивченні та популяризації української культурної спадщини та історії Підляшшя. Має значимий вплив на формування українського наукового середовища регіону, виконуючи роль корифея і ментора для молодшого покоління українських дослідників родом з Підляшшя.

Заснування та присуджування Нагороди є однією із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.