16 жовтня 2022 року в програмі «Український перегляд» з’явився репортаж з прес-конференції Підляської науково-літературної нагороди. Директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович, розповів про заснування «Підляської науково-літературної нагороди».
Метою нагороди є популяризація української мови та культури Підляшшя шляхом вшанування та нагородження людей, які відіграють важливу роль у функціонуванні, дослідженні та розвитку української культури та мови Підляшшя.
Інформація про Нагороду та процес її присудження буде розміщена на веб-сайті Підляського наукового інституту: www.pninstytut.org
Заснування та присуджування Нагороди є однією із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.
20-23 жовтня 2022 р. пройде 31-ий Фестиваль української культури на Підляшші «Підляська осінь», організований Союзом українців Підляшшя. Одним із його співорганізаторів є Підляський науковий інститут.
Фестиваль «Підляська осінь» це найважливіша культурна подія українського підляського середовища. Відбувається він у багатьох місцевостях регіону та обіймає різноманітну презентацію української культури.
Цьогорічні заходи фестивалю будуть відбуватися у Черемсі, Білостоці, Нарві, Більську, Сім’ятичах, Вуорлі і Гайнівці.
Детальна програма – на сайті Союзу українців Підляшшя:
9 жовтня 2022 року відбулися в Люблині відзначення 75-і роковин акції «Вісла». Відзначення почалися молитвою за жертви акції «Вісла» у парафіяльній церкві Православної Парафії свт. Петра (Могили) в Люблині, згодом відбулася Скорботна зустріч у 75-і роковини акції «Вісла».
Під час зустрічі виступали дослідники родом з Підляшшя. Директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріяновича виголосив лекцію «Акція „Вісла” (1947) та Православна Церква». Д-р Андрій Єкатеринчук, працівник Інституту cоціології Університету Марії Кюрі-Склодовської в Люблині та член управи Товариства «Підляський науковий інститут» провів презентацію звукозаписів спогадів очевидців акції «Вісла». Підляський дослідник підкреслив вагомість спогадів та наблизив історію записів, які були зроблені десять років тому для Православного Інтернет-радіо Люблинсько-Холмської єпархії Orthodox.fm.
Організаторами заходів були: Українське Товариство, Православна Парафія свт. Петра (Могили) в Люблині, Люблинський інститут православної культури. Зустріч у 75-у річницю акції «Вісла» відбулася завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.
У програмі «Українське слово», доступній на YouTube-каналі Союзy українців Підляшшя, можна почути репортаж про літературні майстер-класи в рамках Підляського літературного конкурсу– «Пішемо по-свойому» тa інформацію про Підляськy науково-літературнy нагородy.
Про нагороду розповів директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович.
Заснування та присуджування Нагороди є однією із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.
Презентуємо постать блаженної пам’яті Івана Киризюка лавреата Підляської науково-літературної нагороди за 2022 рік у категорії „Літературна творчість”
Іван Киризюк (1949-2021) – підляський український поет, автор численних збірок віршів. Поетичні твори писав українською говіркою рідного села Крив’ятичі та українською літературною мовою. Поетичну творчість почав у 12-річному віці. Дебютував поезіями українською говіркою в 1971 році у білоруськомовному тижневику «Ніва» (Білосток). Від 80-х рр. ХХ ст. Поміщував свої поезії на сторінках українського тижневика «Наше слово» та додатку до нього «Наша культура», щорічника «Український календар» (пізніше «Український альманах»), згодом в Українському часописі Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» та в щорічнику «Український літературний провулок». Його твори друкувалися також у періодичних виданнях в Україні та в українській діаспорі. Автор поетичних збірок «Моя батьківщина — Підляшшя» (Люблін, 1982), «Пісні моєї сторони» (Більськ-Підляський, 1985), «Моїй батьківщині» (Варшава,1986), «Весна з русалками» (Більськ-Підляський, 1995), «На дорозі із кирилиці» (Париж-Львів-Цвікау, 1995), «Смак ягоди ожини» (Більськ-Підляський, 1999), «Кольори життя» (Більськ 2008), «Кондак жайворонка» (Більськ 2021). Член Національної спілки письменників України.
Іван Киризюк родом з села Крив’ятичі у Вурлянській ґміні. Будівельник за професією, на початку 70-х ХХ ст. деякий час працював на терені надсянської Західної Бойківщини, відтак працівник Міської управи у Більську. Був заступником бургомістра міста Більськ (1998-2002). Один із починателів і лідерів українського відродження на Північному Підляшші. Брав активну участь в організації в Більську українського культурного середовища, між іншим видавав рукописний літературний щорічник «Наш голос». Писав статті до української преси у Польщі. Протягом десятиліть заангажований в українське громадське життя на Північному Підляшші, брав участь у творенні українських організаційних структур в регіоні. Був співзасновником гуртка Українського суспільно-культурного товариства в Більську, головою Підляського відділу Об’єднання українців у Польщі, заступником голови Союзу українців Підляшшя. Був одним із ініціаторів та організаторів навчання української мови на Північному Підляшші.
Івана Киризюка можна вважати прекурсором літературної творчості рідними підляськими українськими говірками у середовищі народжених наприкінці 40-х та в 50-60-х рр. ХХ ст. молодих уродженців Більського і Гайнівського повітів, що стало важливим елементом українського національно-культурного пробудження на Північному Підляшші у 80-х рр. ХХ ст. Протягом пів століття був однією з ключових постатей українського літературного процесу на Північному Підляшші наприкінці ХХ та на початку ХХІ ст. ст.
7 жовтня 2022 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович був прийнятий Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Польща Василем Зваричем. Зустріч відбулася в Посольсьтві України у Варшаві.
В ході зустрічі порушено ряд питань, що стосувалися життя автохтонних українців у Польщі, збереження української культурної спадщини, розвитку української культури та підтримки України, яка захищається перед російською агресією.
Директор Інституту, зокрема, представив Послу діяльність Підляського наукового інституту, наближуючи різні сфери активності науково-дослідного закладу українського середовища Підляшшя, яких метою є дослідження, документація, популяризація і розвиток української культурної та мовної спадщини регіону. Директор ПНІ запросив Посла на Підляшшя для участі в заходах, організованих Інститутом.
Про село Курашево та місцеву парафію св. Антонія Печерського ми цього року писали з нагоди представлення традиційних імен, що збереглися в пам’яті найстаріших мешканців села:
Цього разу у статті буде подано загальний опис традиційних імен та способу їх написання на надгробних написах на православному цвинтарі в Курашеві.
Цвинтар православної парафії св. Антонія Печерського в селі Курашево знаходиться за селом, відразу за парафіяльною церквою. Тут поховані жителі двох сіл, що належать до парафії – Курашева та Вільки.
Надгробні надписи найчастіше зроблені російською мовою. Також переважають російські варіанти імен ((Андрей, Стефан, Николай, Алексей, Феодр, Георгий, Фекла, Надежда, Филипп), які не віддають місцевої вимови. Більшість – це імена загальновідомі та часто вживані, тобто Анна, Иоанн (Иван), Мария, Василий, Вера, Иосиф, Григорий, Павел, Ольга та інші.
Серед форм, написаних російською, на цвинтарі в Курашеві можна знайти також рідші, доволі цікаві імена, як напр. Гурин Кузыка, Спиридон Дубко, Харитон Грушевскі, Антип Гаврылук, Митрофан Насута та інші.
В інскрипціях російською мовою трапляються інколи мовні помилки, які є доказом недостатнього знання правил цієї мови (Гаврылук, Василук, Маря, Иваниук).
Іноді в написах, зроблених з використанням літер російського алфавіту, зустрічаються польські чи українські форми, характерні для місцевої говірки, напр. Антони, Миколаи, Марта, Макар.
Дедалі частіше, особливо на нових пам’ятниках, написи зроблені польською мовою, та форми імен подані у польському варіанті: Onufry, Klemens, Eudokim, Dominika, Bazyl (Bazyli).
Часом у польськомовних інскрипціях з’являються непольські форми, які свідчать про те, що особи, які їх робили, точно не знали, як звучить польський варіант східнослов’янського імені, напр. Akulina (польський варіант імені це Akilina, форма Akulina – місцева говіркова), Domina (це говірковий варіант імені Dominika).
********************
Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.
Заснування та присуджування Нагороди є однією із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.
3 жовтня 2022 року в програмі «Українська думка» у Радіо Білосток з’явився репортаж про літературні майстер-класи в рамках Підляського літературного конкурсу– «Пішемо по-свойому».
Конкурс відбувається як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.
Конкурс відбувається як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.