Протягом літа та осені 2022 р. бібліотека Підляського наукового інституту збагатилася численними науковими виданнями. Були вони безплатно передані різними дослідницькими установами з Польщі.

Бібліотеку ПНІ поповнилася виданням переданими, зокрема, Університетом в Білостоці, Університетом Марії Кюрі-Склодовської в Люблині, Університетом Міколая Каперника в Торуні, Інститутом національнлї пам’яті, Південно-східним науковим інстотутом в Перемишлі. Ще раніше численні наукові видання передав для ПНІ Центр східної Європи Університету Марії Кюрі-Склодовської в Люблині.

Завдяки цим щедрим дарам з останніх місяців бібліотека ПНІ збільшилася на кількасот нових книжок та десятки примірників журналів. Підляський науковий інститут висловлює подяку дарчинцями за передані видання.

Заохочуємо наукові уставнови та приватні особи передавати наукові видання для бібліотеки ПНІ, зокрема видання присвячені Підляшшю та сусіднім регіонам, українській історії та культурі чи українсько-польським і українсько-білоруським стосункам.

Бібліотека Підляського наукового інституту створюється від початку його діяльності. Її існування фінансується завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації.

Запрошуємо читати № 6/2022українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою».

У шостому числі поміщено статті, присвячені останнім заходам Підляського наукового інституту. Славомир Савчук пише про Підляську науково-літературну нагороду, яку присуджує ПНІ, та Христина Костевич – про VI Підляську українську наукову конференцію.

Юрій Гаврилюк, головний редактор «Над Бугом і Нарвою» та заступник директора Підляського наукового інституту, пропонує читачам статтю про сучасний стан Каменецької вежі на історичному Підляшші, – продовження циклу про православну парафіяльну мережу над Бугом і Нарвою наприкінці ХІХ ст., а також про каменецький город – реконструкція за останніми дослідженнями.

Людмила Лабович, секретар Підляського наукового інституту пропонує статтю про зиму, а в циклу «Про нашу мову просту – непросту» – текст «Дурень думкою богатіеє».

У шостому номері «Над Бугом і Нарвою» за 2022 рік про останню активність Інституту можна прочитати у хроніці подій «З організованого життя над Бугом і Нарвою».

Традиційно, як у кожному цьогорічному номері є заохочення до участі в Підляському літературному конкурсі «Пішемо по-свойому», праці на який можна подавати до 15 березня 2023 р.

«Над Бугом і Нарвою» можна купити в мережі KOLPORTER у цілій Польщі.

Інформацію, де продається часопис, можна знайти за посиланням:

Окрім того часопис є доступний у формі е-видання. Електронний варіант можна купити за посиланням:

https://eprasa.pl/news/nad-buhom-i-narwoju

Існує можливість передплати. 

Від № 1/2022 «Над Бугом і Нарвою» доступне читачам повністю у кольорі.

Разом з №6/2022 доступний кольоровий календар на 2023 рік.

Кілька десятків років тому популярним способом ідентифікації жінок у досліджуваних селах парафій Чижі та Курашево були форми, утворені від імені чоловіка. Тому, якщо чоловіка звали Степан, то дружину в сільській громаді звали Степанча/Степаньча, якщо чоловіка звали Карп, то дружину звали Карпіха. Часто ці форми використовувалися замість хрещеного імені жінки. На це вплинула панівна протягом століть патріархальна модель стосунків, у якій статус жінки залежав від її приналежності до чоловіка.

Найпопулярніші форми від імені чоловіка створені за допомогою двох формантів: -ча та -іха.

У рамках проекту в селах Чижі та Курашево були зафіксовані такі жіночі форми, які вживалися у двох парафіях (спочатку подано жіночу форму із позначеним наголосом, потім діалектну форму чоловічого імені, від якого походить ця форма, та варіант імені літературною українською та польською мовами):

Борища – Борис – укр. Борис, поль. Borys

Деніща – Деніс – укр. Денис, поль. Dionizy

Дорофіейча – Дорофіей – укр. Дорофій, поль. Doroteusz

Лєвоніха – Лєвуонь – укр. Лев, поль. Leon

Мартіньча – Мартін – укр. Мартин, поль. Marcin

Міхаїлча – Міхаїл – укр. Михайло, поль. Michał

Міфодійча – Міфодій – укр. Мефодій, поль. Metody

Олєксандриха – Олєксандер – укр. Олександр, поль. Aleksander

Ондриейча Ондрией – укр. Андрій, поль. Andrzej

Орсентійча – Орсентій – укр. Арсен, Арсеній, поль. Arseniusz

Остапча – Остап – укр. Остап, поль. Eustachy

Павелчиха – Павол – укр. Павло, поль. Paweł

Петриха – Петрo – укр. Петро, поль. Piotr

Сахариха – Сахарко – укр. Захарій, Захар, поль. Zachariasz

Сергіїха – Сергіей – укр. Сергій, поль. Sergiusz

Степан – Степаньча – укр. Степан, поль. Stefan

Імена, створені за допомогою формантів -ча та -іха, мають нейтральний емоційний відтінок, але вживаються лише по відношенню до представників найстаршого покоління, найчастіше по відношенню до померлих жінок. Тому важливо якомога повніше зібрати й описати ці форми, бо скоро про них не пам’ятають навіть найстарші жителі села.

***********************************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

На порталі проводиться промоція Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому».

Метою Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» є заохочення людей, які знають і використовують українські говірки Підляшшя, до літературної творчості своєю мовою. Умовою участі в конкурсі є передання як праці на конкурс щонайменше одного оригінального літературного твору, написаного українською говіркою Підляшшя. Це можуть бути роботи записані як кирилицею, так і латинкою. Роботи на конкурс потрібно подати або надіслати до 15 березня 2023 року.

На головній сторінці порталу розміщено банер про Підляський літературний конкурс «Пішемо по-свойому»:

https://nasze-slowo.pl/

На порталі опубліковано спонсорську статтю про конкурс з інформацією про мету та умови його проведення:

Відповідний пост, що промує Конкурс з’явився також на акаунті українського тижневика «Наше Слово» у мережі Фейсбук:

https://www.facebook.com/nasze.slowo/posts/pfbid0YXU7ZmFTpN3qcV2wEoo6WP34zmGxNFDcSnwfZL7eJpJa7ab64yCJQNsMG5WVCuWUl

Заохочуємо ознайомитися з промоційними матеріалами.

Профінансовано з коштів Національного інституту свободи – Центру розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

Усім, хто святкує Різдво Христове за григоріанським та новоюліанським календарем, Підляський науковий інститут бажає радісних та благословенних свят.

На порталі українського тижневика «Наше Слово» проводиться промоція Підляської науково-літературної нагороди та популяризація її лавреатів за 2022 рік.

Лавреатами Підляської науково-літературної нагороди за 2022 рік стали:

Категорія «Літературна творчість» – бл. пам. Іван Киризюк

Категорія «Наукова діяльність» – Микола Рощенко

Категорія «Науково-популярна діяльність» – Юрій Плева

Категорія «Публіцистична творчість» – Євген Рижик.

На головній сторінці порталу розміщено банер про Нагороду та її лауреатів за 2022 рік:

https://nasze-slowo.pl/

На порталі опубліковано також спонсорську статтю про Премію з інформацією про лауреатів за 2022 рік та їх фотографіями:

Відповідний пост, що промує Нагороду з’явився також на акаунті українського тижневика «Наше Слово» у мережі Фейсбук:

https://www.facebook.com/nasze.slowo/posts/pfbid026AXPxinKXyCowLJ6oya3s2f7w1c8XzBwk3JiHZGCZiFKiCvqUKEXVL7bni1pBdREl

Заохочуємо ознайомитися з промоційними матеріалами.

Профінансовано з коштів Національного інституту свободи – Центру розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

14 грудня 2022 р. відбулося LXXІХ засідання Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин. У засіданні, як співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин та представник української меншини у цій комісії, взяв укасть директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович.

У порядку денному LXXІХ засідання Спільної комісії була низка питань, важливих для меншин, серед яких: інформація Міністра освіти і науки про стан викладання німецької мови як мови національної меншини, інформація Головного статистичного управління про стан роботи з представлення національно-етнічного складу Польщі в рамках Національного перепису населення та житлового фонду 2021, інформація про розподіл дотацій МВСіА на виконання у 2023 р. завдань, спрямованих на захист, збереження і розвиток культурної ідентичності національних та етнічних меншин та збереження і розвиток регіональної мови; а також про можливість збільшення коштів на виконання цих завдань, інформація про використання додаткових назв топонімів мовою меншини на знаках уздовж публічних доріг в ґмінах, внесених до Реєстру ґмін, де використовуються назви мовами меншин, інформація про виконання урядової Програми соціальної та громадянської інтеграції ромів у Польщі на 2021-2030 роки. Д-р Г. Купріанович виступав у більшості пунктів порядку денного LXXІХ засідання Спільної комісії.

На порталі Інтернет-газети Bielsk.eu проводиться промоція Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому».

Метою Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» є заохочення людей, які знають і використовують українські говірки Підляшшя, до літературної творчості своєю мовою. Умовою участі в конкурсі є передання як праці на конкурс щонайменше одного оригінального літературного твору, написаного українською говіркою Підляшшя. Це можуть бути роботи записані як кирилицею, так і латинкою. Роботи на конкурс потрібно подати або надіслати до 15 березня 2023 року.

На головній сторінці порталу розміщено банер про Підляський літературний конкурс «Пішемо по-свойому»:

https://bielsk.eu/

На порталі опубліковано також спонсорську статтю про конкурс з інформацією про мету та умови його проведення:

https://bielsk.eu/bielsk-podlaski/40670-piszy-po-swojomu-podlaski-konkurs-literacki-piszemo-po-swojomu

Відповідний пост, що промує Конкурс з’явився також на акаунті Інтернет-газети Bielsk.eu у мережі Фейсбук:

https://www.facebook.com/Bielsk.eu/posts/pfbid02GPyHpK6Lmu2eW2Vci36g3bbgmvpKQs45HXGPoJXGhhzE9qPMfymLZAQxNsmgj8ewl

Заохочуємо ознайомитися з промоційними матеріалами.

Профінансовано з коштів Національного інституту свободи – Центру розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

Cьогодні перші роковини смерті українського поета та громадсько-культурного діяча з Підляшшя Івана Киризюка (1949-2021). Він упокоївся 21 грудня 2021 р. в Більську на Підляшші у віці 72 років. Похоронений на новому православному кладовищі при вул. Міцкевича в Більську.

Іван Киризюк родом з підляського села Крив’ятичі у ґміні Вурля. За професією був будівельником. У 1972-1973 керував будівельними роботами в Балигороді та Затварниці над Сяном на Бойківщині. Протягом багатьох років був працівником Міської управи в Більську. У 1998-2002 рр. був заступником бургомістра міста Більськ.

Іван Киризюк був одним із починателів і лідерів українського відродження на Північному Підляшші. Брав активну участь в організації в Більську українського культурного середовища. Писав статті до української преси у Польщі. Протягом десятиліть заангажований в українське громадське життя на Північному Підляшші, брав участь у творенні українських організаційних структур в регіоні. Був співзасновником гуртка Українського суспільно-культурного товариства в Більську, головою Підляського відділу Об’єднання українців у Польщі, заступником голови Союзу українців Підляшшя. Був одним із ініціаторів та організаторів навчання української мови на Північному Підляшші.

Був автором численних поетичних творів, які писав українською говіркою рідного села Крив’ятичі та українською літературною мовою. Дебютував поезіями українською говіркою в 1971 році у білоруськомовному тижневику «Ніва» (Білосток). Від 80-х рр. ХХ ст. поміщував свої поезії на сторінках українського тижневика «Наше слово» та додатку до нього «Наша культура», щорічника «Український календар» (пізніше «Український альманах»), згодом в Українському часописі Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» та в щорічнику «Український літературний провулок». Його твори друкувалися також у періодичних виданнях в Україні та в українській діаспорі. Автор поетичних збірок «Моя батьківщина — Підляшшя» (Люблін, 1982), «Пісні моєї сторони» (Більськ-Підляський, 1985), «Моїй батьківщині» (Варшава,1986), «Весна з русалками» (Більськ-Підляський, 1995), «На дорозі із кирилиці» (Париж-Львів-Цвікау, 1995), «Смак ягоди ожини» (Більськ-Підляський, 1999), «Кольори життя» (Більськ 2008), «Кондак жайворонка» (Більськ 2021). З 2004 року був членом Національної спілки письменників України.

Іван Киризюк протягом десятиліть був однією з ключових постатей українського громадського і культурного життя на Північному Підляшші. Відіграв важливу роль в українському літературному процесі у регіоні. Був одним із перших, які почали писати літературні твори українськими говірками Підляшшя. У 2022 р. став посмертно першим лавреатом Підляської науково-літературної нагороди у категорії «Літературна творчість».

Вічная пам’ять!

13 грудня 2022 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович взяв участь у засіданні Комісії національних та етнічних меншин Сейму РП. Засідання було присвячене розгляду інформації голови Головного управління статистики щодо попередніх результатів Національного перепису населення та житлового фонду 2021 р. , інформації Міністра внутрішніх справ та адміністрації щодо проблем словацької меншини в Польщі та плану роботи Комісії на 2023 р.

У пункті щодо перепису 2021 р. д-р Г. Купріянович, як співголова Спільної комісії уряду та національних та етнічних меншин, звернув увагу на дуже загальний характер представлених попередніх результатів перепису щодо національно-етнічної структури, де подано лише поділ на ідентифікацію польську, непольську та невизначену. Він підкреслив, що серйозною проблемою є велика кількість людей з невизначеною національно-етнічною ідентифікацією, яка сягає майже 10% населення. Торкнувся також питання порівнянності результатів переписів, зазначивши, що попередній перепис проводився за іншою методологією, ніж перепис 2021 року.

Посилання на трансляцію засідання:

https://www.sejm.gov.pl/Sejm9.nsf/transmisje_arch.xsp?unid=8F3427239A55AEA6C1258911003B535F