Продовжено термін подачі робіт на Підляський літературний конкурс «Пішемо по-свойому». Літературні твори, написані «по-свойому», тобто підляською українською говіркою, можна подавати до 15 березня 2023 р.

Конкурсні роботи з приміткою ЛІТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС слід:

– передати організатору конкурсу (Товариство «Підляський науковий інститут», Більськ на Підляшші, вул. Кринічна 14)

– або відправити поштою на адресу:

Stowarzyszenie „Podlaski Instytut Naukowy”

skr. poczt. 26

17-100 Bielsk Podlaski

– або надіслати на електронну адресу Конкурсу: poswojomu@gmail.com

Також змінено правила Конкурсу. Внесено відповідні зміни до графіку, вилучено вимогу анонімізації робіт, уточнено порядок подавання конкурсних робіт, оновлено інформацію про нагороди для переможців.

Метою Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» є заохотити людей, котрі знають і використовують українські підляські говірки до літературної творчості власною мовою. Умовою участі є надіслання щонайменше одного оригінального літературного твору писаного українською говіркою Підляшшя.

Детальну інформацію про конкурс можна знайти на сайті організатора Товариство «Підляський науковий інститут» у закладці «Популяризація»:

Також на сайті знайшлися оновлені положення конкурсу:

https://www.pninstytut.org/populyaryzacziya/pishemo/polozhennya/

Запрошуємо ознайомитись із положеннями та взяти участь у І Підляському літературному конкурсі «Пішемо по-свойому».

Профінансовано з коштів Національного інституту свободи – Центру розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

На порталі Інтернет-газети Bielsk.eu проводиться промоція Підляської науково-літературної нагороди та популяризація її лавреатів за 2022 рік.

Лавреатами Підляської науково-літературної нагороди за 2022 рік стали:

Категорія «Літературна творчість» – бл. пам. Іван Киризюк

Категорія «Наукова діяльність» – Микола Рощенко

Категорія «Науково-популярна діяльність» – Юрій Плева

Категорія «Публіцистична творчість» – Євген Рижик.

На головній сторінці порталу розміщено банер про Нагороду та її лауреатів за 2022 рік:

https://bielsk.eu/

На порталі опубліковано також спонсорську статтю про Премію з інформацією про лауреатів за 2022 рік та їх фотографіями:

https://bielsk.eu/bielsk-podlaski/40608-laureaci-podlaskiej-nagrody-naukowo-literackiej-za-rok-2022

Відповідний пост, що промує Нагороду з’явився також на акаунті Інтернет-газети Bielsk.eu у мережі Фейсбук:

https://www.facebook.com/Bielsk.eu/posts/pfbid0e8gzuFXzb2MLNov6j449r9u7LhX2BKz9mUE6GdEtk2fpXywZ8bqHT4XZbahXez6Bl

Заохочуємо ознайомитися з промоційними матеріалами.

Профінансовано з коштів Національного інституту свободи – Центру розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

На сайтi Bielsk.eu з’явилася інформація прo літературні майстер-класи в рамках Підляського літературного конкурсу– «Пішемо по-свойому».

Посилання: https://bielsk.eu/bielsk-podlaski/40545-warsztaty-piszemo-po-swojomu-z-zoja-saczko-i-prof-lubow-florak-z-ukrainy-foto?fbclid=IwAR3JUMrl9DMCyR9J0fH0idqFBxNOg1FRQMqpR1bytCxjAxSQpYgMpAshIYU

Конкурс відбувається як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

У обстежуваних селах парафій Чижі, Курашево, Кленики і Нове Березово найпопулярнішими є прізвиська, що характеризують особу відносно її родичів. Вони часто передавалися у спадок, стаючись родовими прізвиськами.

Серед того роду кличок найпоширенішими є патронімічні, напр.: Банадикови, Дементійови, Куондратови, Трохімови.

Ці прізвиська виникли від імені батька та згодом переходили на дітей, онуків, правнуків та й далі.

Про родові прізвища, утворені від імені батька, з сіл Чижі і Підрічани уже писалося тут:

Менш численниі серед кличок є метронімічні прізвиська, тобто псевдоніми, утворені від імені матері чи когось із предків по материнській лінії. У ході реалізації проєкту вдалося записати такі прізвиська (спершу подається форма прізвиська, згодом говіркова форма імені, від якої утворено кличку, далі – українська офіційна форма імені та польська офіційна форма імені):

Грипіни – Грипа – укр. Агрипина – поль. Agrypina

Дарчини – Дарка – укр. Дарія – поль. Daria

Домінічкови – Домінічка – укр. Домініка – поль. Dominika

Етимологію цієї клички можна було б також виводити від чоловічого імені Домінік, але в обстежуваних селах ця форма не була присутньою. Зате жіноче ім’я Домініка було дуже популярним іще на початку ХХ ст. Також в обстежуваних метриках парафії в Чижах з 18-го століття дуже часто з’являється жіноча форма Домініка, проте не з’являється Домінік.

Квілініни – Квіліна – укр. Акилина, Килина – поль. Akilina

Лікіерини – Лікіера – укр. Лукерія – поль. Gliceria

Настусіни – Настуся – укр. Анастасія, Настуся – поль. Anastazja

Нюрини – Нюра – укр. Анна – поль. Anna

Паращини – Параска – укр. Параскева, Параска – поль. Paraskewa

Соломіеїни – Соломіея – укр. Соломія – поль. Salomea

Хімчини – Хімка – укр. Євфимія – поль. Eufemia

Ці прізвиська сільська громада давала в ситуації, коли жінку вважалося головою сім’ї (напр. це була вдова), або коли вона мала вищий статус за свого чоловіка (напр. коли чоловік був приступою, тобто він приступив на господарство дружини).

Як видно, родові клички часто були утворені від зменшених форм (Дарка, Домінічка, Нюра). Вони досі функціонують у щоденному контакті жителів у селах обстежуваних парафій.

На фото: заміжні жінки зі Збуча

************************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

16 жовтня 2022 року в програмі «Український перегляд» з’явився репортаж про треті літературні майстер-класи – «Пішемо по-свойому», які повели проф. Любов Фроляк,  а також Зоя Сачко.

https://bialystok.tvp.pl/679811/przeglad-ukrainski

Конкурс відбувається як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується з коштів Національного інституту свободи – Центру розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030.

Профінансовано з коштів Національного інституту свободи – Центру розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

Заступник директора Підляського наукового інституту та головний редактор українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» Юрій Гаврилюк 27 листопада 2022 р. взяв участь у І Фестивалі говірки пограниччя – По своєму у Гайнівці. Як зазначили організатори, «Фестиваль має на меті представити поточну мовну ситуацію в прикордонному регіоні та останні тенденції».

У програмі фестивалю була лекція проф. Дороти Рембішевської з Інституту славістики Польської академії наук «Підляська говірка має неодне ім’я», майстер-класи, виступи ансамблів «Жемерва» та «Черемшина», конкурс на смс-ку говіркою.

У програмі «Українська думка» на Польському радіо Білосток можна почути репортаж про треті літературні майстер-класи – «Пішемо по-свойому», які повели проф. Любов Фроляк – мовознавець-діалектолог, дослідниця українських говірок (у тому числі підляських), випускниця Донецького національного університету, науково-дидактичний працівник Кафедри слов’янського мовознавства Інституту Мовознавства і Літературознавства Університету Марії Кюрі-Склодовської в Люблині, а також Зоя Сачко – поетеса з Більська. Літературні твори вона пише підляською говіркою, є авторкою кількох поетичних книжок: «Пошукі», «Над дньом похільона», «Ще одна весна», «Поеми», «Пока» та прозової книжки «А колісь так било».

https://www.radio.bialystok.pl/dumka/index/id/221038

Організатором події було Товариство «Підляський науковий інститут», партнером Союз українців Підляшшя, співорганізатором Міська публічна бібліотека в Більську на Підляшші.

Конкурс відбувається як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується з коштів Національного інституту свободи – Центру розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030.

Профінансовано з коштів Національного інституту свободи – Центру розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

Запрошуємо читати № 5/2022українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою». Як завжди у двомісячнику знайшлися статті осіб, пов’язаних з Підляським науковим інститутом та тексти про заходи Інституту.

У № 5/2022 перш за все, представлено інформацію про лауреатів Підляської науково-літературної нагороди: бл. пам. Івана Киризюка, д-ра Миколу Рощенка, Юрія Плеву та Євгена Рижика. Про ідею нагороди пише Григорій Купріянович, директор Підляського наукового інституту.

Юрій Гаврилюк, головний редактор «Над Бугом і Нарвою» та заступник директора Підляського наукового інституту, пропонує читачам текст «Якщо сіємо, то й пожинаємо», яка є редакторським коментарем останніх подій на Підляшші та в Україні, статтю про народженого в Голодах митця Петра Павлючука, який проживав в Аргентині», редакторський текст про Ігнатія Даниловича «Люди за своєю природою – вільні», статтю про православну парафіяльну мережу над Бугом і Нарвою наприкінці ХІХ ст., а також текст «Зо знаком Сонця і Місеця.

Людмила Лабович, секретар Підляського наукового інституту пропонує статтю про оригінальні імена, які давали наших прабабам та прадідам, а в циклу «Про нашу мову просту – непросту» пише про розумних – «Лоб не на воши». Стаття в контексті української говірки Підляшшя та й написана місцевою мовою.

У п’ятому номері «Над Бугом і Нарвою» за 2022 рік про останню активність Інституту можна прочитати у хроніці подій «З організованого життя над Бугом і Нарвою». Традиційно, як у кожному цьогорічному номері є заохочення до участі в Підляському літературному конкурсі «Пішемо по-свойому». Є також програма VI Підляської української наукової конференції.

«Над Бугом і Нарвою» можна купити в мережі KOLPORTER у цілій Польщі.

Інформацію, де продається часопис, можна знайти за посиланням:

Окрім того часопис є доступний у формі е-видання. Електронний варіант можна купити за посиланням:

https://eprasa.pl/news/nad-buhom-i-narwoju

Існує можливість передплати. 

Від № 1/2022 «Над Бугом і Нарвою» доступне читачам повністю у кольорі.

25 листопада 2022 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович взяв участь у спеціальному засіданні Комісії польсько-українських культурних зв’язків Польської академії наук у Люблині з нагоди 30-річчя створення люблинської україністики в Університеті Марії Кюрі-Склодовської.

Під час зустрічі були виголошені лекції багаторічного завідувача кафедри української філології УМКС проф. Фелікса Чижевського та одного із перших викладачів люблинської україністики проф. Василя Івашківа зі Львова, а також промови запрошених гостей.

Зі словом виступив також директор ПНІ д-р Г. Купріянович, який підкреслив значення люблинської україністики в УМКС у різних вимірах: дослідницькому, освітньому та громадському. Він підкреслив, зокрема, що існування україністики в УМКС дало також можливість освіти на університетському рівні в галузі української мови українцям, які проживають у Польщі, та належать до української національної меншини, а також має велике значення для дослідження української культурної спадщини в РП, в тому числі української мови та культури Підляшшя.

4 грудня 2022 р. в Міській публічній бібліотеці в Більську на Підляшші відбулися треті літературні майстер-класи «Як писати по-свойому?» в рамках Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому». Це була нагода, щоб поповнити свої знання про українськi підляські говірки, та довідатися, як писати «по-свойому» літературні твори.

Майстер-класи, присвячені характеристиці підляських українських говірок та їх специфіці, провела проф. Любов Фроляк – мовознавець-діалектолог, дослідниця українських говірок (у тому числі підляських), випускниця Донецького національного університету, науково-дидактичний працівник Кафедри слов’янського мовознавства Інституту Мовознавства і Літературознавства Університету Марії Кюрі-Склодовської в Люблині.

Проф. Любов Фроляк показала, як представляються говірки території між Бугом і Нарвою на фоні українських діалектів, охарактеризувала їх, показуючи головні риси, які свідчать про їхній український характер. Це була неповторна нагода, щоб донести наукові знання про українські говірки Підляшшя до ширшого загалу та поговорити на цю тему з видатною дослідницею підляських говірок.

Другу частину майстер-класів, присвячену писанню літературних творів, провела Зоя Сачко – поетеса з Більська. Літературні твори вона пише підляською говіркою, є авторкою кількох поетичних книжок: «Пошукі», «Над дньом похільона», «Ще одна весна», «Поеми», «Пока» та прозової книжки «А колісь так било».

Поетеса розповіла присутнім про свій літературний шлях, заохочуючи присутніх спробувати писати рідними говірками, представила свої літературні видання та зачитала низку своїх літературних творів. Це була неповторна нагода, щоб почути твори поетеси в її авторському представленні.

Вірші Зої Сачко, яка родом з села Вуолька коло Вуорлі, віддають клімат колишнього підляського села. Звертає увагу велике багатство та метафоричність мови поетеси, яка ціле своє життя намагається показати, що говірку можна влучно використовувати в літературній творчості.

Зустріч з авторкою стала нагодою, щоб ширше поговорити про питання, пов’язані з переданням говірки в літературі, способом запису підляського мовного різноманіття та взаєминам «діалекти – літературна мова». Довга дискусія з участю учасників зустрічі показала різні точки зору на тему присутності говірки в літературі, її зв’язку з літературною мовою, та відкрила багато питань, пов’язаних хоча б з процесом мовної полонізації, що веде до занепадання говірок.  

Організатором події було Товариство «Підляський науковий інститут», партнером Союз українців Підляшшя, співорганізатором Міська публічна бібліотека в Більську на Підляшші.

Конкурс відбувається як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується з коштів Національного інституту свободи – Центру розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030.

Профінансовано з коштів Національного інституту свободи – Центру розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.