25 січня 2023 року директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович взяв участь у засіданні Комісії національних та етнічних меншин Сейму Республіки Польща. Порядок денний засідання включав, зокерма: розгляд інформації Омбудсмена щодо скарг і заяв щодо національних та етнічних меншин у 2020-2022 роках, розгляд інформації Міністра освіти і науки про становище та проблеми освіти української та білоруської меншин у Польщі та розгляд інформації Міністра освіти і науки про можливість спільного навчання української та білоруської мов учнями української та білоруської меншин та громадянами України і Білорусі шкільного віку, які проживають на території Республіки Польща .

Д-р Г. Купріянович, як співголова Спільної комісії уряду та національних та етнічних меншин і представник української меншини, брав голос у всіх вищезазначених питаннях.

Посилання на трансляцію засідання:

https://www.sejm.gov.pl/Sejm9.nsf/transmisje_arch.xsp#617E9B29335454ABC125893B00444618

25 січня 2023 року директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович – як співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин та представник української меншини – взяв участь у новорічній зустрічі Президента Республіки Польща Анджея Дуди та Дружини з представниками Церков і релігійних організацій та національних і етнічних меншин у Польщі.

Д-р Г. Купріянович традиційно виступив з промовою-побажаннями від імені національних і етнічних меншин та громадськості, що користується регіональною мовою.

Посилання на сайт Президента РП, де можна знайти інформацію про зустріч та запис відео:

https://www.prezydent.pl/aktualnosci/wydarzenia/doroczne-spotkanie-przedstawicieli-kosciolow-i-zwiazkow-wyznaniowych-z-para-prezydencka,63869

Виступ співголови Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин нa новорічній зустрічі Президентської пари.

https://www.facebook.com/StronaMniejszosciowaKWRiMNE/posts/pfbid025h2FCm6Sgo7PBewUUgRXSdR2D4SCWKJWNoSipURosVzqfxiG8HqCSUpNJHUB9po3l

Фотографії: Маріоля Абкович, о. Андрій Левчак

Триває Підляський літературний конкурс «Пішемо по-свойому». Літературні твори, написані «по-свойому», тобто підляською українською говіркою, можна подавати до 15 березня 2023 р.

Не чекайте – пишіть і передавайте до Підляського наукового інституту! Чекають гарні нагороди.

Конкурсні роботи з приміткою ЛІТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС слід:

– передати організатору конкурсу (Підляський науковий інститут, Більськ на Підляшші, вул. Кринічна 14)

– або відправити поштою на адресу:

Podlaski Instytut Naukowy

skr. poczt. 26

17-100 Bielsk Podlaski

– або надіслати на електронну адресу Конкурсу: poswojomu@gmail.com

Метою Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» є заохотити людей, котрі знають і використовують українські підляські говірки до літературної творчості власною мовою. Умовою участі є надіслання щонайменше одного оригінального літературного твору писаного українською говіркою Підляшшя.

Детальну інформацію про конкурс можна знайти на сайті організатора Підляського наукового інституту в закладці «Популяризація»:

Також на сайті знайшлися оновлені положення конкурсу:

Запрошуємо ознайомитись із положеннями та взяти участь у І Підляському літературному конкурсі «Пішемо по-свойому».

Профінансовано з коштів Національного інституту свободи – Центру розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

22 січня – це українське національне свято – День Соборности України. День 22 січня – це один із ключових днів у новітній історії України, адже цього дня відбулися дві фундаментальні події. 22 січня 1918 року вперше в ХХ столітті було проголошено самостійність України, а 22 січня 1919 року відбулося об’єднання двох українських держав.

Проголошення самостійности України відбулося в драматичних обставинах наступу Червоної армії, яка наближалася до Києва. 22 січня 1918 року Українська Центральна Рада, тобто український парламент, видала IV Універсал, яким проголосила повний суверенітет української держави – Української Народної Республіки. У ньому, між іншим, зазначалося: «Однині Українська Народня Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною Вільною Суверенною Державою Українського Народу. Зо всіма сусідніми державами як то: Росія, Польша, Австрія, Руминія, Туреччина та инші, ми хочемо жити в згоді і приязні, але ні одна з них не може втручатися в життя Самостійної Української Республіки, – власть у ній буде належати тільки Народові України.» Це був початок незалежного існування української держави в новітній історії. 22 січня 1918 року – одна з ключових дат в історії України.

Рівно через рік, 22 січня 1919 року, відбулося об’єднання двох українських держав – створеної над Дніпром зі столицею в Києві Української Народної Республіки та проголошеної у Львові Західно-Української Народної Республіки, що охоплювала територію Галичини, Буковини та Закарпаття. В універсалі Директорії Української Народної Республіки зазначалося: «Однині воєдино зливаються століттям одірвані одна від одної частини єдиної України –  Західно-Українська  Народня  Республіка (Галичина,   Буковина;  Угорська  Русь)  і  Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народня Республіка. Од нині народ Український,  визволений могутнім поривом своїх власних  сил,  має змогу об’єднаними дружніми зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну, самостійну Державу Українську на благо і щастя всього її трудового люду.»

На початку 20-х років ХХ ст. побудова самостійної держави і боротьба за волю України закінчилися невдачею. Проте вони були важливим етапом на шляху України до незалежності, а день 22 січня став національним святом українців. В історичну пам’ять українців він увійшов як символ прагнення до самостійної та соборної держави.

Григорій Купріянович

Крива (у місцевій українській говірці – Кривая) – село, яке нині знаходиться в Підляському воєводстві, Більського повіту, ґміни Більськ-Підляський. У минулому це було королівське село в Більському старостві Більської землі Підляського воєводства.

Нині його православні жителі належать до парафії Усікновення голови св. Івана Хрестителя в Щитах-Дзенцьолово, але до 1795 р. село належало до парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Чижах. Тому багато відомостей про мешканців цього села можна знайти в найдавніших парафіяльних книгах уніатської церкви в Чижах.

Метрики хрещення, вінчання та метрики померлих, які донині зберігаються в Чижівській парафії, є багатим джерелом знань про іменну традицію сіл, що входили до парафії в минулому. У рамках минулорічного проекту «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», який реалізовував Підляський науковий інститут завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації Республіки Польща, деякі з них уже проаналізовано з точки зору іменних традицій сіл колишньої Чижівської парафії. Якщо ви зацікавлені, ми відсилаємо вас до статей, які з’явилися минулого року на веб-сайті Інституту. З ними можна ознайомитися у закладці «З досліджень Інституту».

Надзвичайно цінну інформацію про те, які імена, прізвища, родові прізвиська та жіночі імена, утворені від імен, прізвищ чи прізвиськ чоловіка, функціонували в Кривій, дають метрики колишньої парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Чижах з XVIII століття. У цій статті подано найцікавіші прізвища мешканців Кривої, які зустрічаються в записах першої половини XVIII ст.

Метрики колишньої парафії в Чижах велися польською мовою, тому в них найчастіше зустрічається польський варіант назви села – Krzywa. Іноді, однак, місцевий парох записував його в діалектному варіанті – z Krywoy, z Krywoi, z Krywey.

Про походження парафіян із того села можуть свідчити такі прізвиська, як, наприклад, Anastazya Krywjuczka.

Імена, прізвища та родові прізвиська в записах з XVIII ст. передаються польською мовою, але багато форм написаних у діалектній формі або є специфічними гібридами – форми, що поєднують варіант у польській мові з варіантом церковним, або форми в польській моваі та українській говірці. Це стосується також іменних форм із села Крива.

Нижче будуть представлені найцікавіші прізвища, що стосуються мешканців Кривої, вибрані з метрик хрещення та метрик вінчання першої половини XVIII ст., а точніше з книг, починаючи з 1719 р. і закінчуючи 1734 р. Як уже багато разів було звернуто увагу, важко визначити ймовірну етимологію цих форм. Найпростіше вказати походження патронімічних прізвищ, тобто утворених від імені батька. Також легко вказати етимологію форми, утвореної від назви професії. Набагато складніше у випадку з прізвищами, які виникли від прізвиська. Сьогодні важко з’ясувати, звідки пішло прізвисько чи з яких причин сільська громада прозвала того чи іншого жителя села саме так, а не інакше. Такі прізвиська неясної етимології часто передавалися нащадкам, перетворюючись на родове прізвисько, а потім і на прізвище. Це видно на прикладі прізвищ села Крива з XVIII ст.

У найдавніших записах особливо привертають увагу три родинні прізвиська/прізвища, які ймовірно походять з Кривої. Це форми: Beziuk/Bezjuk, Moroz/Morozuk i Szaduyka/Szaduyko/Szaduy. У фрагментарних записах 1719-1729 рр. ці прізвища зустрічаються лише в Кривій.

Сьогодні важко визначити етимологію цих форм, можна лише вказати, що прізвище Moroz походить від українського слова мороз – mróz. Серед носіїв цього прізвища були «Kum sławetny Gabriel Moroz» (також записується як Hawryło Moroz, Gabryiel Morozuk, Hawriło Moroz). Це був житель села, можливо, багатший господар із Кривої, якого дуже охоче брали за кума.

Цікавою формою, що зустрічається в записах з XVIII століття, є рідкісне прізвище Szaduyka, яке дуже часто носили особи із Кривої; сьогодні зустрічається воно у формах Szadujko та Szaduja (фіксоване, між іншим, у Гайнівці). У найдавніших записах ми маємо такі особи з Кривої, які носили це прізвище, як Kum Stefan Szaduyka, Marszalek Gregor Szaduy, Nikifor Szaduyka (Niczypor Szaduyka) та інші. Від цього рідкісного прізвища створено також жіночі форми: S pano marijanno Szaduykuwno, Kuma Nastaska Szaduyczcicha, Panno Chimką Szaduyczanką ze wsi Krzywey.

Серед людей із родинним прізвиськом/прізвищем Beziuk є напр. Iwan Beziuk, Timofij Beziuk.

Серед інших цікавих прізвищ, які носили жителі Кривої на початку XVIII століття, заслуговують на увагу такі патронімічні форми, як:

Chomanczuk (від діал. Хоманко – від Ammon, укр. Амон),

Jakimiuk (від діал. Якім – пол. Joachim, укр. Яким),

Jarmociuk (від діал. Ярмоць – пол. Hermolas, укр. Єрмолай),

Jaroszuk (від діал. Ярош – пол. Hieronim, Hieroteusz lub Jarosław, укр. Єронім, Єрофій, Ярослав),

Klimjuk (від діал. Клім – пол. Klemens, укр. Климентій),

Lewczuk (від діал. Лєвко – пол. Leukiusz, Lew, укр. Лев, Левко),

Łukianiuk (від діал. Лук’ян – пол. Lucjan, Lew, укр. Лук’ян),

Małko (від діал. Малко – пол. Malachiasz, укр. Малахія),

Matko (від діал. Матко – пол. Mateusz, укр. Матвій),

Mikitiuk (від діал. Мікіта – пол. Nicetas, укр. Микита),

Omelanczuk (від діал. Омелянко – пол. Emilian, укр. Омелян),

Ondryczuk (від діал. Ондрийко – пол. Andrzej, укр. Андрій),

Petruczuk (від діал. Петрук – пол. Piotr, укр. Петро),

Semeniuk (від діал. Семен – пол. Symeon, укр. Симеон, Семен).

Ці прізвища фіксуються і в інших селах парафії, багато з них у формах, зафіксованих у XVIII ст., функціонують і сьогодні.

Цікавою патронімічною формою, тобто по батькові, є прізвище Krzyszczuk (від діал. Кришко – пол. Krzysztof, укр. Христофор), наприклад, Iwana y Katharzyny Krzyszczukow.

У Кривій у XVIII столітті зустрічаються також прізвища, утворені від назв професій: Szewko, напр.: Michał Szewko, Szewczuk, напр. Jakuna y Katharzyny Szewczukow, Kusznierz, напр. Hryhora y Rainy Kusznierzow, Rymarz, напр.Hryhor Rymarz.

У минулому селян, які були родом з інших місць, часто можна було впізнати за прізвищем. У записах колишньої уніатської парафії в Чижах досить часто зустрічається форма Zachozy – як читаємо в «Słowniku staropolskim», слово «zachoży» означає те саме, що «прибулець, поселенець, мандрівник». Ця форма використовувалася як родове прізвисько/прізвище для осіб, які не були родом із даного села, а також їхніх нащадків. Також у Кривій на початку XVIII століття були жителі з прізвищем Zachozy (Stanisława y Rainy Zachozych).

***********************************************************************************************************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

10 січня 2023 року директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович взяв онлайн участь у засіданні Комісії національних та етнічних меншин Сойму Республіки Польща. Зустріч була присвячена імплементації Європейської хартії регіональних мов або мов меншин у Польщі.

Д-р Г. Купріянович, як співголова Спільної комісії уряду та національних та етнічних меншин, наголосив на важливості Хартії як надзвичайно важливого інструменту для захисту та збереження такого важливого елементу «багатства та традиції Європа» як мови меншин і регіональні, які також є елементом спадщини Республіки Польща. Він також звернув увагу на існуючі проблеми з імплементацією Хартії в Польщі, а також на низьку обізнаність про існування Хартії та факт, що вона є елементом правового порядку Республіки Польща.

Посилання на трансляцію засідання:

https://www.sejm.gov.pl/Sejm9.nsf/transmisje_arch.xsp?unid=9A41E8D9A068172BC125892C003BB2A8

Промова д-ра Г. Купріяновича від год. 15.06.

У 2023 році Підляський науковий інститут буде продовжувати реалізацію дослідницького проєкту «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть». Його метою є показати багату антропонімну спадщину Підляшшя на прикладі сіл з чотирьох парафій: Кленики, Чижі, Курашево та Нове Березово.

У рамках проєкту будуть реалізуватися:

– аналіз іменних форм із найдавніших парафіяльних метричних книг з XVIII століття, що зберігаються у парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Чижах у Гайнівському повіті Підляського воєводства,

– фотографування та аналіз імен на надгробках на кладовищах у Клениках, Чижах, Курашеві і Новому Березовi,

– збирання та опрацьовування іменного матеріалу, що функціонує в усній традиції найстаріших жителів сіл чотирьох парафій.

Збирання антропонімного матеріалу відбуватиметься під час теренових експедицій, у ході яких будуть фіксуватися місцеві назви, а також фотографуватися форми, що з’являються на цвинтарних надгробках.

Зустрічі, спрямовані на запис різних говіркових назв, проводитимуться з людьми, народженими переважно в 1930-х, 1940-х і 1950-х роках. Розмови будуть вестися українською говіркою, якою користуються жителі досліджуваних сіл.

Як і в минулому році результати досліджень будуть публіковані у формі статей на сайті Підляського наукового інституту в закладці «З досліджень Інституту». Запрошуємо читати!

Завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть» реалізує Підляський науковий інститут завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

У програмі «Українськe Словo » на YT каналі Cоюзy українців Підляшшя можна почути розмову з проф. Любов Фроляк. Провела майстер-класи, присвячені характеристиці підляських українських говірок та їх специфіці в рамках Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому»

Посилання на трансляцію: https://www.youtube.com/watch?v=O7uakJJTvgk&ab_channel=Zwi%C4%85zekUkrai%C5%84c%C3%B3wPodlasia

Конкурс відбувається як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується з коштів Національного інституту свободи – Центру розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030.

Профінансовано з коштів Національного інституту свободи – Центру розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

Д-р Микола Рощенко отримав номінацію Капітули редакцій газет «Кур’єр Поранни» та «Ґазета Вспулчесна» на звання Особистості 2022 року в категорії «Наука». Д-р М. Рощенко – український історик і філолог, родом із підляських Кліщель, заслужений дослідженнями історії, української культури та мови Підляшшя, лауреат Підляської науково-літературної нагороди за 2022 рік у категорії «Наукова діяльність», він також є почесним членом Підляського наукового інституту. У 2022 році він відзначав ювілей 80-річчя.

«Особистість року» – це плебісцит, який проводять по всій Польщі регіональні щоденники та веб-сайти видавництва Polska Press. У Підляському воєводстві акцію проводять «Кур’єр Поранни» та веб-сайт www.poranny.pl, «Ґазета Вспулчесна» та веб-сайт www.wspolczesna.pl, а також веб-сайти міста та повіту www.naszemiasto.pl.

Переможців плебісциту, людей, які досягли успіху в минулому році, заслужені для місцевої громади, обирають шляхом голосування. Інформація про плебісцит Особистість року 2022 та правила голосування:

www.poranny.pl/osobowosc

Про здобутки д-ра М. Рощенка можна прочитати на сайті Підляського науковго інституту:

У 2023 році Підляський науковий інститут завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП реалізує публічні завдання:

– «Поточна діяльність Товариства «ПНІ»»,

– «Підляська українська наукова конференція»,

– «Підляський архів і бібліотека»,

– «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть»,

– «Інтернет-сайт Товариства «ПНІ»».