Бібліотека Підляського наукового інституту збагатилася двома додатковими томами «Словника української мови: в 11 тт.» – першого в історії великого тлумачного словника української мови.

У розпорядженні нашої бібліотеки є вже 11 томів «Словника української мови», виданих у 1970–1980 роках, а нові – два додаткові томи видані у 2017 році передала нам дослідниця Марина Ткачук, працівниця Національної академії наук України, яка перебувала на Північному Підляшші на запрошення Підляського наукового інституту.  

Дякуємо за цей цінний дар нашій бібліотеці.

Бібліотека Підляського наукового інституту природнім шляхом формується від початку існування Інституту. Нараховує вже понад тисячу видань. Її існування фінансується завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації.

Три тижні тому в рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП, було представлено чоловічі імена, які найчастіше давали дітям в колишній уніатській парафії Чижі в 1780 році.

Статтю можна читати за посиланням:

Тим разом у статті буде представлено жіночі імена, які найчастіше давали дітям в парафії Чижі в 1780 році.

Варто згадати, що в цьому році в парафії було охрещено 91 дитину, у тому числі ні одної пари близнюків. 46 дітей були хлопчиками та 43 дівчатами. Отже видно, що охрещено менше дівчаток ніж хлопчиків. При двох записах не подано імен дітей.

Варто згадати, що записи були зроблені польською мовою, але багато форм подано в говірковій формі.

Які імена давали дівчаткам у 1780 році?

У списку спершу подана іменна форма українською мовою, потім – польською, на кінець – кількість хрещених дітей. У дужках записані форми, що з’явилися в метриках (найчастіше в знахідному або орудному відмінку) – щоб показати, в який спосіб наприкінці 18 століття були записані імена.

Агафія – Agata – 6 (Agatę, Ahafią, Ahafię)

Агнія – Agnieszka – 1 (Agniszkę)

Агрипина – Agrypina – 1 (Ahrypine)

Акилина, Килина – Akilina – 1 (Kwiline)

Анастасія – Anastazja – 2 (Anastazyą)

Анна – Anna – 3 (Anne)

Варвара – Barbara – 2 (Barbare, Barbarę)

Дарія – Daria – 1 (Daryą)

Домініка – Dominika – 2 (Dominikę)

Єфимія – Eufemia – 1 (Ewfimie)

Єфросинія – Eufrozyna – 3 (Efrosyne, Efrozynę)

Катерина – Katarzyna – 2 (Katarzyne)

Ксенія – Ksenia – 1 (Xienie)

Маріанна – Marianna – 4 (Maryane, Maryanną, Maryanne), у тому числі раз з іменем Христина – (Maryanne Krystyne)

Марія – Maria – 1 (Maryą)

Меланія – Melania – 1 (Mełaszkę)

Наталія – Natalia – 1 (Natalią)

Парасковія – Paraskewa – 3 (Paraskę, Paraskiewią)

Пелагія – Pelagia – 2 (Pełachię, Pełahie)

Текля – Tekla – 3 (Tekle)

Уляна – Julianna – 1 (Juliane)

Федора – Teodora – 1 (Teodore)

Як видно, дівчаткам давали досить різноманітні імена. Найчастіше в 1780 р. священик обирав ім’я Агафія (6 разів). На другому місці є Маріанна (4 рази, у тому числі раз з іменем Христина), яке у 18-му столітті могло просто бути варіантом імені Марія. Були й популярними імена Анна, Єфросинія, Парасковія і Текля (3 рази). Двічі названо іменами:  Анастасія, Варвара, Домініка, Катерина і Пелагія. Інші імена давали лише один раз.

20 років раніше, тобто в 1760 році, найпопулярнішими були імена: Маріанна (6 разів) та Агафія, Анна, Євдокія, Єфимія, Ксенія, Устина і Федора (3 рази).

Популярність імен обумовлювалася тим, день якого святого відзначали в день хрещення дитини. Оскільки однак жіночих імен є менше, тому й священник мав більшу свободу, обираючи ім’я дівчинки.

Цікаво, що ім’я Агнія давали в тому часі римо-католицьким дітям; порівнюючи з метриками з інших років видно, що не було воно тоді популярним серед уніатського населення.

Що стосується способу запису, багато жіночих імен у метриках з 1780 року написані у польському варіанті (Agatę, Barbarę), але є й імена у варіанті наближеному до говіркового (Mełaszkę, Paraskę).

********************

Матеріали зібрала і опрацювала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

Публікація виражає лише погляди автора/ів і не може ототожнюватися з офіційною позицією Міністра внутрішніх справ і адміністрації.

Бібліотека Підляського наукового інституту збагатилася найновішими виданнями – книжками дослідника підляського минулого Юрія Плеви.

Перша з них це монографія „Czyże, Łuszcze – wsie królewskie”, присвячена черговим двом селам у ґміні Чижі: Лущам і Чижам. Це четверта та водночас найобширніша монографія автора та п’ята про села в ґміні. Багатство архівних фотографій доповнює історія підляських місцевостей, описана на основі документів та спогадів найстаріших жителів. Монографія вийшла за кошти ґміни Чижі та при підтримці спонсорів.

Друга книжка “Nasze seło, prawda i wydumane” це збірка оповідань писаних рідною мовою автора – українською говіркою села Курашева в ґміні Чижі. Книжка з’явилася за підтримки Союзу українців Підляшшя та спирається на розповіді жителів ґміни Чижі.

Промоція обох видань відбулася 6 травня 2023 року в сільській світлиці в Чижах.

Автор обох видань, Юрій Плева, це любитель, дослідник і популяризатор підляської історії та культури, лауреат Підляської науково-літературної нагороди за 2022 рік у категорії «Популярно-наукова діяльність», яку присуджує Підляський науковий інститут у партнерстві з Союзом українців Підляшшя.

Дякуємо за дари нашій бібліотеці.

Бібліотека Підляського наукового інституту нараховує вже понад тисяча видань. Її існування фінансується завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації.

19 травня 2023 року відбулося третє засідання журі I Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому», організованого Підляським науковим інститутом у партнерстві з Союзом українців Підляшшя.

До складу журі входять 4 особи: Євгенія Гаврилюк – українська поетеса з Більська,  член Національної спілки письменників України; Людмила Лабович – журналістка, філолог, дослідниця підляських говірок, секретар Підляського наукового інституту; Любов Фроляк  – мовознавець-діалектолог, дослідниця українських говірок, науково-дидактичний працівник Кафедри слов’янського мовознавства Інституту Мовознавства і Літературознавства Університету Марії Кюрі-Склодовської в Люблині; Наталія Бабіна – українська письменниця родом з Берестейщини.

На засіданні журі визначилолауреатів конкурсу. Оголошення результатів  I Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» планується на другу половину червня 2023 року.

Метою Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» є заохочення людей, які знають і використовують українські говірки Підляшшя, до літературної творчості своєю мовою.

********************************************

Конкурс відбувається як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується з коштів Національного інституту свободи – Центром розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

21 травня 2023 р. у програмі «Українська думка» у Радіо Білосток д-р Григорій Купріянович, директор Підляського наукового інститутy, розповів про подробиці І Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому»

Посилання: https://www.radio.bialystok.pl/dumka/index/id/226681

Конкурс відбувається як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується з коштів Національного інституту свободи – Центру розвитку громадянського суспільства в рамках
Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030.

Профінансовано з коштів Національного інституту свободи – Центру розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

На сайті Головного статистичного управління можна ознайомитися з вступними результатами Загального перепису населення та помешкань 2021 за національно-етнічним складом та мовою домашніх контактів.

Наведені дані були розроблені на основі дефініції національного населення, тобто вони стосуються постійних мешканців Польщі, включно з особами, які тимчасово перебувають за кордоном (незалежно від терміну перебування), але зберегли постійне місце проживання в Польщі. Іммігранти, які тимчасово перебувають у Польщі, не включаються до складу національного населення. Таким чином, ці дані стосуються не лише населення, яке належить до національних меншин.

Дані, які були оприлюднені 11 квітня 2023 року, свідчать, що понад один мільйон триста тисяч жителів Польщі (1339,6 тис.) задекларували свою національність, відмінну від польської. Найбільше із них, майже 600 тис. (585,7 тис.), складають сілезці. Серед найчисленніших меншин у Польщі, окрім сілезців, є кашуби – понад 230 тис. (231,8 тис.) та німці – понад 132,5 тис.

Українську національність під час перепису вказали майже 80 тис. осіб (79,4 тис.), з чого 62,9 тис. як першу ідентифікацію та 16,5 тис. як другу. Білоруську національність задекларували – 54 тис., литовську – майже 10 тис. жителів Польщі.

За даними Головного статистичного управління, понад 600 тис. осіб вказали рідну мову, відмінну від польської. На основі вступних результатів перепису щодо мови домашнього спілкування, можна побачити, що окрім польської найчастіше згадується англійська мова, яку задекларували 704,4 тис. осіб, а потім сілезька мова –  457,9 тис. осіб. Наступні місця посіли: німецька мова – 199,0 тис., кашубська – 87,6 тис., російська – 59,9 тис. Українську мову в домашньому спілкуванні задекларували 53,2 тис. осіб, у тому числі 7,8 тис. осіб задекларувало цю мову як єдину. Серед населення, яке використовує вдома не польську мову, україномовні становлять 3,2 відсотка (6,8 відсотка – це люди, які задекларували, що українську мову єдиною).

Дані Управління стосуються всієї країни без поділу на воєводства і не містять відомостей про громадянство та місце народження учасників перепису. Детальна інформація має бути опублікована до кінця 2023 року.

З інформацією про результати Загального перепису населення та помешкань 2021 можна ознайомитися за посиланням:

https://stat.gov.pl/aktualnosci/informacje-o-wynikach-narodowego-spisu-pogólnego-ludnosci-i-mieszkan-2021,422,1.html

Дані про національну та етнічну структуру та мову домашніх контактів доступні за посиланням:

https://stat.gov.pl/spisy-powszechne/nsp-2021/nsp-2021-wyniki-wstepne/wstepne-wyniki-narodowego-spisu-powszechnego-ludnosci-i-mieszkan-2021-w-zakresie-struktury-narodowo-etnicznej-oraz-jezyka-kontaktow-domowych,10,1.html

Загальний перепис населення та помешкань 2021 тривав з 1 квітня 2021 року по 30 вересня 2021 року. Серед багатьох запитань були й питання про національність, мову та віросповідання. Безперечно, її детальні результати покажуть, у якому напрямку розвивається національна ідентичність мешканців Підляшшя, а також – яка динаміка розвитку української національної свідомості в регіоні.

У суботу 13 травня 2023 р. відбувся у Перемишлі похорон відомого українського діяча і дослідника родом з Холмщини д-ра Олександра Колянчука. У прощанні цієї визначної постаті української громади та Православної Церкви в Польщі взяла участь делегація Підляського наукового інституту.

Олександр Колянчук народився 2 квітня 1932 р. в селі Вілька Тарнівська на Холмщині. У 1947 р., як десятки тиисяч українського православного населення Холмщини, 15-річний Олександр був депортований в рамках акції «Вісла» на Ольштинщину. Закінчив Рільничо-технічну академію в Ольштині в 1957 р. ставши інженером сільського господарства. Багато років працював у мережі кооперативів і системі аграрної освіти. Водночас був заангажований в українське національне життя на Ольштинщні. На початку 90-х років ХХ ст. О. Колянчук разом з сім’ю переїхав до Перемишля, де став важливою постаттю українського середовища та місцевої православної громади. Д-р Олександр Колянчук був автором численних наукових і популярно-наукових видань, присвячених зокрема українській еміграції в Польщі в ХХ ст., історії боротьби за незалежність України у ХХ ст., польсько-українським стосункам. Був заступником директора Південного-східного наукового інституту в Перемишлі. Багато уваги присвячував питанню віднайдення та відновлення могил солдатів армії УНР на території Польщі. Підтримував також тісні зв’язки з українськким середовищем Північного Підляшшя. Публікував статті на сторінках українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою». Брав участь у наукових заходах організованих Підляським науковим інститутом.

Прощання д-ра Олександра Колянчука відбулося в православній церкві Різдва Пресвятої Богородиці в Перемишлі. Заупокійні богослужіння совершали: перемиський декан о. митр. прот. Василій Заброцький з Кальникова та парох православної парафії в Перемишлі о. прот. Юрій Мокрауз. Проповідь про Покійного виголосив о. Ю. Мокрауз. Було зачитано листа у зв’язку зі смерттю бл. пам. О. Колянчука, якого скеровував до родини Покійного православний архиєпископ Перемиський і Горлицький Паїсій. Зі прощальним словом звернулися також римокатолицький священик кс. канонік Станіслав Бартмінський та посол України в Польщі Василь Зварич. Згодом бл. пам. д-р О. Колянчук був похоронений на Головному цвинтарі міста Перемишля. У прощанні цієї визначної постаті взяли участь численні делегації, у цьому також голова Наукової ради Підляського науковго інституту проф. Роман Висоцький та директор ПНІ д-р Григорій Купріянович. Вистули вони також зі словами про бл. пам. д-ра Олександра Колянчука під час прощального обіду в українському Народному домі в Перемишлі.

Замість квітів, родина Покійного простить про пожертви на ремонт українського Народного дому у Перемишлі.

Fundacja Dom Ukraiński w Przemyślu, ul. Kościuszki 5, 37-700 Przemyśl

PLN: 88 1600 1462 1838 9708 6000 0001

USD: 61 1600 1462 1838 9708 6000 0002

SWIFT: PPABPLPK

або

PayPal

https://www.paypal.com/paypalme/narodnyjdim narodnyj.dim@ukraincy.org.pl

у заголовку переказу треба написати: Пам’яті д-ра Олександра Колянчука – Pamięci dra Aleksandra Kolańczuka

12 травня 2023 року відбулося друге засідання журі I Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому», організованого Підляським науковим інститутом у партнерстві з Союзом українців Підляшшя.

До складу журі входять 4 особи: Євгенія Гаврилюк – українська поетеса з Більська,  член Національної спілки письменників України; Людмила Лабович – журналістка, філолог, дослідниця підляських говірок, секретар Підляського наукового інституту; Любов Фроляк  – мовознавець-діалектолог, дослідниця українських говірок, науково-дидактичний працівник Кафедри слов’янського мовознавства Інституту Мовознавства і Літературознавства Університету Марії Кюрі-Склодовської в Люблині; Наталія Бабіна – українська письменниця родом з Берестейщини.

На засіданні члени журі ознайомилися з присланими на конкурс творами, вирішили які з них кваліфікуються до конкурсу та поділили їх на категорії.  Оголошення результатів  I Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому»конкурсу планується на червень 2023 року.

Метою Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» є заохочення людей, які знають і використовують українські говірки Підляшшя, до літературної творчості своєю мовою.

********************************************

Конкурс відбувається як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується з коштів Національного інституту свободи – Центром розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

10 травня 2023 р. у програмі «Українська думка» у Радіо Білосток д-р Григорій Купріянович, науково-дослідний працівник у Підляському науковому інституті, розповів про д-ра Олександра Коланчука, який помер 7 травня 2023 року.

Посилання: https://www.radio.bialystok.pl/dumka/index/id/226307

Д -р Олександр Колянчук відомий український діяч і дослідник родом з Холмщини. Був він великим науковим авторитетом для всієї української громади в Польщі, а особливо для холмщаків та підляшуків. Саме Він привернув до пам’яті української громадськості багато сторінок історії української еміграції в Польщі в 20-30-ті роки ХХ ст., історії визвольних змагань українського народу 1917-1921 рр., польсько-української військової співпраці, в колі його наукових зацікавлень була також рідна Холмщина.

7 травня 2023 року помер у Перемишлі відомий український діяч і дослідник родом з Холмщини д-р Олександр Колянчук. Був він великим науковим авторитетом для всієї української громади в Польщі, а особливо для холмщаків та підляшуків. Саме Він привернув до пам’яті української громадськості багато сторінок історії української еміграції в Польщі в 20-30-ті роки ХХ ст., історії визвольних змагань українського народу 1917-1921 рр., польсько-української військової співпраці, в колі його наукових зацікавлень була також рідна Холмщина.

Олександр Колянчук народився 2 квітня 1932 р. в селі Вілька Тарнівська на Холмщині. У 1947 р., як десятки тиисяч українського православного населення Холмщини, 15-річний Олександр був депортований в рамках акції «Вісла» на Ольштинщину. Закінчив Рільничо-технічну академію в Ольштині в 1957 р. ставши інженером сільського господарства. Багато років працював у мережі кооперативів і системі аграрної освіти. Водночас був заангажований в українське національне життя на Ольштинщні. На початку 90-х років ХХ ст. О. Колянчук разом з сім’ю переїхав до Перемишля, де став важливою постаттю українського середовища та місцевої православної громади. Д-р Олександр Колянчук був автором численних наукових і популярно-наукових видань, присвячених зокрема українській еміграції в Польщі в ХХ ст., історії боротьби за незалежність України у ХХ ст., польсько-українським стосункам. Був заступником директора Південного-східного наукового інституту в Перемишлі. Багато уваги присвячував питанню віднайдення та відновлення могил солдатів армії УНР на території Польщі. Підтримував також тісні зв’язки з українськким середовищем Північного Підляшшя. Публікував статті на сторінках українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою». Брав участь у наукових заходах організованих Підляським науковим інститутом.

Листа у зв’язку зі смерттю бл. пам. О. Колянчука скеровував до родини православний архиєпископ Перемиський і Горлицький Паїсій.

Пропам’ятний пост у Фейсбуці помістив заступник директора Підляського науковго інституту та головний редактор українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» Юрій Гаврилюк:

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid0Xu4vbVXXEB3K3S8UwaFqSL1WQqjNEvym2d4ZmQGm7qEosXbrjbaLHoXtoELGT44zl&id=1347692062

Похорон д-ра Олександра Колянчука відбудеться в суботу 13 травня в Перемишлі, після Літургії в місцевій православній церкві Різдва Пресвятої Богородиці буде Він похоронений на Головному цвинтарі міста Перемишля.

Замість квітів, родина Покійного простить про пожертви на ремонт українського Народного дому у Перемишлі.

Fundacja Dom Ukraiński w Przemyślu, ul. Kościuszki 5, 37-700 Przemyśl

PLN: 88 1600 1462 1838 9708 6000 0001

USD: 61 1600 1462 1838 9708 6000 0002

SWIFT: PPABPLPK

або

PayPal

https://www.paypal.com/paypalme/narodnyjdim narodnyj.dim@ukraincy.org.pl

у заголовку переказу треба написати: Пам’яті д-ра Олександра Колянчука – Pamięci dra Aleksandra Kolańczuka

Вічная пам’ять новопреставленому Олександру!- Христос Воскрес!