25 червня 2023 р. у телепрограмі «Український перегляд» у Польському телебаченні Білосток можна було дивитися репортаж про урочисте проголошення результатів Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому», який був організований Підляським науковим інститутом у партнерстві з Союзом українців Підляшшя.

Репортаж доступний на сторінці Польського телебачення Білосток:

https://bialystok.tvp.pl/70769414/25062023

Конкурс відбувся як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

Розпочинаємо публікацію творів переможців Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому», організованого Підляським науковим інститутом у партнерстві з Союзом українців Підляшшя. Це промоція літературних творів, створених українськими говірками Підляшшя, популяризація конкурсу та вихід до широкої аудиторії з літературою, написаною «по-свойому».

Як перший представляємо фрагмент театральної вистави Олени Алексіюк під назвою «Тімошка». Твір отримав одне з двох перших місць у категорії «драма». Фрагмент твору «Тімошка» представила сама авторка Олена Алексіюк під час урочистого проголошення результатів Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому», що відбулося 18 червня 2023 року в Міській публічній бібліотеці в Більську на Підляшші.

Відео з записом твору знайдете за посиланням:

Відеоматеріал підготував Юрій Місіюк.

Незабаром на нашому сайті будуть представлені твори інших переможців конкурсу.

***

Конкурс відбувся як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

На сайті Bielsk.eu опубліковано інформацію про урочисте проголошення результатів конкурсу «Пішемо по-свойому»

Посилання: https://bielsk.eu/bielsk-podlaski/43120-konkurs-piszemo-po-swojomu-pokazal-ze-rzeczywiscie-piszemo-i-to-ciekawe-tresci?fbclid=IwAR35BJNTJw2x_CrMqmxHF1352YWCvUMS9e-I453zb4-LWdgSw-z0DUBYu4E

Конкурс відбувається як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується з коштів Національного інституту свободи – Центру розвитку громадянського суспільства в рамках
Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030.

Профінансовано з коштів Національного інституту свободи – Центру розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

13 червня 2023 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович взяв участь у засіданні Комісії національних та етнічних меншин Сейму Республіки Польща. Порядок денний засідання включав, зокрема, такі питання, як інформація Уповноваженого уряду з питань рівного ставлення про дії, вжиті для рівного ставлення незалежно від національного та етнічного походження у 2020-2022 роках, протидія дискримінації як принцип функціонування Європейського Союзу та основа для співпраці з національними та етнічними меншинами в Польщі, або інформація міністра освіти і науки про збереження дотеперішнього характеру освіти білоруської меншини в Польщі.

Д-р Г. Купріянович, як співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин та представник української меншини, виступив під час засідання з кількох питань. Він наголосив на необхідності практичних та активних дій Уповноваженого уряду з питань рівного ставлення у справах національних та етнічних меншин. Стосовно питань освіти він зазначив, що на практиці вже понад 70 років у Польщі існують школи меншин, а нове тлумачення законів означає зміну існуючої системи освіти меншин.

Посилання на трансляцію засідання:

https://www.sejm.gov.pl/Sejm9.nsf/transmisje_arch.xsp?unid=848835741D6F8DABC12589C5003DCCD5

19 червня 2023 р. у програмі «Українська думка» у Радіо Білосток  з’явився репортаж з урочистoго оголошення результатів І Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому»

Посилання: https://www.radio.bialystok.pl/dumka/index/id/227869

Конкурс відбувається як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується з коштів Національного інституту свободи – Центру розвитку громадянського суспільства в рамках
Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030.

Профінансовано з коштів Національного інституту свободи – Центру розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

Уже в червні 2023 року започаткує свою працю нова Капітула Підляської науково-літературної нагороди. У її склад увійшли чотири особи, заангажовані у діяльність задля збереження та розвитку української мови і культури Підляшшя, вказані управами суб’єктів, що заснували Нагороду, тобто Підляського наукового інституту та Союзу українців Підляшшя.

Членами цьогорічної Капітули Підляської науково-літературної нагороди стали:

д-р Андрій Артем’юк,

Лука Бадовець,

д-р Андрій Єкатеринчук,

д-р Григорій Купріянович.

Цього року Підляська науково-літературну нагорода буде присуджуватися вдруге. Її метою є промоція української мови та культури Підляшшя шляхом вшанування та нагородження людей, які відіграють важливу роль у функціонуванні, дослідженні та розвитку української культури та мови Підляшшя.

Як і в минулому році, Нагорода буде присуджуватися у чотирьох категоріях:

– «Літературна творчість»,

– «Наукова діяльність»,

– «Популярно-наукова діяльність»,

– «Публіцистична творчість».

Премія може присуджуватися фізичним особам, які заслужені для функціонування, дослідження, творення чи розвитку української культури та мови Підляшшя в окремих категоріях.

У категорії «Літературна творчість» нагорода буде присуджуватися особам родом із Підляшшя, які творять літературу українською мовою (літературною мовою або підляською українською говіркою).

У категорії «Наукова діяльність» нагорода буде присуджуватися науковцям, які заслужені для досліджень Підляшшя, зокрема української культури та мови регіону або історії чи сьогодення української громадськості Підляшшя.

У категорії «Популярно-наукова діяльність» нагорода буде присуджуватися особам, які здійснюють заходи щодо популяризації знань про Підляшшя, зокрема про українську культуру та мову Підляшшя або історію чи сьогодення української громадськості Підляшшя.

У категорії «Публіцистична творчість» нагорода буде присуджуватися журналістам та іншим творцям, які ведуть журналістську чи репортажну діяльність у різних формах: пресі, радіо чи телебаченні, займаючись питаннями, пов’язаними з Підляшшям, зокрема українською культурою та мовою регіону або історією чи сьогоденням української громадськості Підляшшя.

Підляську науково-літературну нагороду вперше присуджено у 2022 році. Її лавреатами стали:

Категорія «Літературна творчість» – бл. пам. Іван Киризюк

Категорія «Наукова діяльність» – д-р Микола Рощенко

Категорія «Науково-популярна діяльність» – Юрій Плева

Категорія «Публіцистична творчість» – Євген Рижик.

Про постаті лавреатів за 2022 рік читайте тут:

Оголошення лавреатів та церемонія вручення Нагород на 2023 рік відбудеться восени цього року.

*****************************************

Заснування та присуджування Нагороди є однією із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

20 червня 2023 р. відбулося в Люблині відкрите наукове засідання Комісії польсько-українських культурних зв’язків Люблинського відділення Польської академії наук, присвячене темі: «Підляський науковий інститут – його роль та значення у дослідженнях польсько-українського пограниччя». Засідання проходило в гібридному режимі – частина учасників була присутня у осідку Польської академії наук Відділення в Любліні, а інші брали участь у зустрічі дистанційно. Засідання вела голова Комісії проф. д-р габ. Мирослава Олдаковська-Куфель.

Як перший доповідь під назвою «Підляський науковий інститут – початки творення української наукової установи на Підляшші (2018-2023)» виголосив директор ПНІ д-р Григорій Купріянович. Далі результати своїх досліджень, проведених у рамках діяльності Інституту, представила секретар ПНІ, Людмила Лабович, яка прочитала лекцію «Традиційний фольклор ґміни Чижі у світлі найновіших польових досліджень».

Дві чергові доповіді з аналізом діяльності ПНІ виголосили заступники голови Комісії польсько-українських культурних зв’язків Польської академії наук Відділення в Люблині. Директор Інституту української мови НАН України проф. Павло Гриценко охарактеризував «П’ять років діяльності Підляського наукового інституту з перспективи Києва». Своєю чергою, «П’ять років діяльності Підляського наукового інституту з перспективи Люблина» прокоментував багаторічний завідувач Кафедри української філології Університету Марії Кюрі-Склодовської проф. д-р габ. Фелікс Чижевський (Польська академія наук Відділення у Люблині), який від багатьох років підтримує різноманітні дії ПНІ.

Далі відбулася дискусія про концепцію та діяльність Підляського наукового інституту. В обговоренні взяли участь: проф. д-р габ. Ян Адамовський (УМКС), проф. д-р габ. Любов Фроляк (УМКС), проф. д-р габ. Дорота Рембішевська (Інститут славістики Польської академії наук). На завершення виступили також доповідачі.

Фотографії: о. Андрій Конахович, Андрій Савенець, Григорій Купріянович

В неділю, 18 червня 2023 року, пополудні у Міській публічній бібліотеці в Більську на Підляшші відбулося Урочисте оголошення результатів Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому». Захід відкрив, сказав про ідею і значення конкурсу та привітав гостей директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович. Він нагадав, що організатором конкурсу був Підляський науковий інститут, партнером при його проведенні Союз українців Підляшшя, а співорганізатором урочистості проголошення результатів: Міська публічна бібліотека в Більську на Підляшші. Підкреслив, що проведення конкурсу було можливим завдяки реалізації публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

Згодом секретар ПНІ Людмила Лабович, відповідальна за мериторичну і організаційну підготовку конкурсу, розповіла про проведення Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому», який тривав з грудня 2021 р. по червень 2023 р. Підкреслила вона, що конкурс був ініціативою, щоб заохотити людей писати «по-свойому», тобто українськими підляськими говірками.

Ключовим моментом заходу стало урочисте проголошення рішення журі Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» – протокол з праць журі зачитала одна із його членів Євгенія Гаврилюк. Учасники урочистості почули, що на Підляський літературний конкурс «Пішемо по-свойому» надійшло кількадесят праць 20 авторів. Праці 5 авторів не відповідали формальним вимогам, відтак у конкурсі взяло участь 15 учасників.

За рішенням журі, Лавреатами конкурсу стали:

Категорія «Драма»:

І місце – Олена Алексіюк – за твір «Тімошка»,

І місце – Микола Рощенко – за твір «Бувало і нині».

Категорія «За етнографічними мотивами»:

ІІІ місце – Миколай Панфілюк – за твір «Солдат і нечиста сила»;

Категорія «Поезія»:

ІІІ місце – Славомир Кулик – за цикл віршів,

ІІІ місце – Агнешка Данилюк – за вірш «Не говору по-свойому»;

Категорія «Проза»:

І місце – Юрій Плева – за цикл оповідань,

І місце – Леокадія Саєвич – за цикл оповідань «Билі будні, билі свята, било…»;

Категорія «Публіцистика»:

ІІ місце – Христина Костевич – за твір «По-мойому»;

Категорія «Спогади»:

ІІ місце – Ніна Григорук – за твір «Усе повно люді в хаті»,

ІІІ місце – Валентина Ващук – за твір «Говору по-свойому».

Рішенням журі Відзнаки отримали:

Відзнака «За душевність поезії» – Зоя Майстрович,

Відзнака «За пісенність поезії» – Марко Хмелевський,

Відзнака «За занурення в історію регіону» – Миколай Панфілюк,

Відзнака «За виразний особистий погляд у публіцистичних творах» – Славомир Кулик, Відзнака «За майстерність слова та тонкий гумор» – Юрій Плева.

Журі вирішило також нагородити:

За участь у Підляському літературному конкурсі «Пішемо по-свойому» та за зацікавлення українською мовою і культурою Підляшшя: Аркадіюш Стосур та Ірина Пивовар;

За участь у Підляському літературному конкурсі «Пішемо по-свойому» та за пошуки художньої виразності у творенні великої літературної форми – Микола Яновський.

Поза конкурсом журі нагородило молодих авторок надісланих віршів. Нагороду «Юному таланту за повагу до рідного слова» отримали: Анастасія Грицько за вірш «Моя Україна», Катерина Конахович за вірш «Міжнародний День Рідної Мови».

Після зачитання протоколу своїми рефлексіями після конкурсу поділилися членкині журі. Першою виступила онлайн українська письменниця родом з Берестейщини Наталка Бабина. Потім звернулася до присутніх українська поетеса з Більська, член Національної спілки письменників України Євгенія Гаврилюк. Як третя своїм баченням конкурсу поділилася журналістка, філолог, дослідниця підляських говірок, секретар Підляського наукового інституту Людмила Лабович. На завершення свої міркування висловила, також онлайн, мовознавець-діалектолог, дослідниця українських говірок, професор Кафедри слов’янського мовознавства Інституту Мовознавства і Літературознавства Університету Марії Кюрі-Склодовської в Люблині проф. Любов Фроляк.

Тоді відбувся акт вручення лавреатам та учасникам конкурсу дипломів і матеріальних нагород у формі подарункових карт до різних магазинів. Імена нагороджених зачитувала член журі Л. Лабович, а нагороди вручали: член журі Є. Гаврилюк, голова Союзу українців Підляшшя Марія Рижик, директор ПНІ д-р Г. Купріянович та директор Міської публічної бібліотеки в Більську на Підляшші Івона Бєлецька-Влодзіміров. Лавреати та учасники конкурсу після вручення зверталися зі словом до учасників заходу.

Під час проголошення результатів літературного конкурсу мусило прозвучати живе літературне слово. Лавреати конкурсу, які зайняли перші місця в окремих категоріях, прочитали фрагменти своїх творів: Олена Алексіюк драму «Тімошка», драму Миколи Рощенка «Бувало і нині» з уваги на відсутність автора зачитав Юрій Гаврилюк, Юрій Плева оповідання «Жаворонок в Америку поїехав»; Леокадія Саєвич оповідання з циклу «Билі будні, билі свята, било…».

На завершення урочистості був зачитаний лист скерований учасникам конкурсу Надзвичайним і Повноважним Послом Українив Польщі Василем Зваричем. До присутніх звернулися також очільниці установ заангажованих у проведення конкурсу: голова Союзу українців Підляшшя М. Рижик та директор Міської публічної бібліотеки в Більську на Підляшші І. Бєлецька-Влодзіміров. Захід закінчив директор ПНІ д-р Г. Купріянович. Він висловив подяку всім особам та установам заангажованим у підготовку і проведення конкурсу, медіям за поширення інформації про конкурс. Поінформував також про чергові дії в рамках конкурсу: публікацію творів лавреатів конкурсу та літературні зустрічі з лавреатами. Урочистість закінчилася спільною фотографією та почастунком.

В урочистості взяли участь лавреати та учасники конкурсу , їхні сім’ї та друзі, любителі літератури писаної підляськими українськими говірками, особи заангажовані в українське життя Підляшшя. Серед присутніх були, зокрема, настоятель православної парафії Преображення Господнього в Пльосках о. прот. Андрій Нелипинський, директор Катажина Корицька з Маршалковського управління Підляського воєвідства, секретар Кліщель Валентина Сидорук, секретар ґміни Ботькі Валентин Корицький, проф. Дорота Місіюк з Університету в Білостоці, проф. Василь Крупич з Білостоцької політехніки, директор садочка № 9 «Лісова поляна» в Більську Єлизавета Нелипинська, Александ Василюк з Товариства „Orthnet”, колишній голова Міської ради Більська Петро Кондратюк.

***

Конкурс відбувся як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

27 травня 2023 р. відбулися відзначення 500-річчя надання міських прав Кліщелям, підляського міста, яке мало цікаве минуле, записалося також помітно в історії українського національного відродження в регіоні. Українське середовище Підляшшя представляли на урочистостях в Кліщелях голова Союзу українців Підляшшя Марія Рижик та директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович.

Ювілейні урочистсоті почалися богослужіннями в місцевому римо-католицькому костелі св. Сигізмунда Бургундського та парафіяльній православній церкві Успіння Пресвятої Богородиці. Згодом учасники відзначень перейшли урочистою ходою з окрестром Музичної школи в Сім’ятичах під Міський центр культури, спорту та відпочинку «Гладишка», де відбулося урочисте відкриття пропам’ятної дошки з нагоди ювілею. Пізніше проведено покладання квітів до пам’ятника короля Польщі та Великого князя Литовського Сигізменда Старого, який надав Кліщелям міські права.

Звершенням відзначень стало урочисте засідання Міської ради Кліщель, яке відбулося в місцевій школі. Під час засідання було, зокрема, прийнято постанову Міської ради в Кліщелях у справі вшанування ювілею 500-ї річниці надання міських прав. Серед людей заслужених для Кліщель, нагороджених під час засідання, був також українськй історик та філолог родом з Кліщель, науково-дослідний працівник у Підляському науковому інституті та член Наукової ради Інституту д-р Микола Рощенко. Зі словом під час засідання звернувся також до присутніх директор ПНІ д-р Г. Купріянович.

Запис урочистого засідання Міської ради Кліщель з нагоди ювілею 500-річчя надання міських прав Кліщелям 27 травня 2023 р.:

Програма відзачень 27 травня 2023 р.:

https://umkleszczele.wrotapodlasia.pl/pl/ogminie/zaproszenie-na-obchody-jubileuszu-500-lecia-nadania-praw-miejskich-kleszczelom.html

Ляди — невелике, щораз більше обезлюднене село в Польщі, розташоване в Підляському воєводстві, у Гайнівському повіті, у ґміні Чижі. Знаходиться воно на території фільварку, заснованого в 1559 році, а перша згадка про нього походить з Люстрації Підляського воєводства з 1576 року, де зафіксовано млин і став. У другій половині 18 століття місцевий фільварок був частиною маєтку Яна Клеменса Браницького.

У селі протягом століть проживали як православні, так і католики. Донині православні розмовляють між собою архаїчною українською говіркою. Як наголошують старші мешканці, також місцеві католики колись користувалися місцевою говіркою: «З намі то вони говорилі по-нашому, по-руські, а міжи собою по-пуольські».

Православні жителі села належать до парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Чижах, а вірні Римо-католицької церкви – до парафії Внебовзяття Пресвятої Діви Марії та св. Станіслава єпископа і мученика у Нарві.

Цікаву інформацію про іменну традицію невеликого села Ляди можна знайти в метриках колишньої уніатської парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Чижах з XVIII ст., в яких є записи як про руських, а на той час уніатських мешканців села Ляди, так і про їхніх сусідів-католиків, які досить часто хрестили своїх дітей не в Нарві, а – можливо, через віддаленість чи з інших практичних причин – в чижівській уніатській церкві.

Усі записи в записах робилися польською мовою, але багато форм імен, прізвищ і прізвиськ подано в діалектній формі. Привертає увагу фонетична неоднорідність, яка може бути пов’язана з недосконалістю тогочасного правопису, а також із труднощами місцевого пароха, який намагався записати церковні чи діалектні форми польською мовою.

Те, що записи в метриках стосуються мешканців села Ляди католицького віросповідання, підтверджується додатковою інформацією, зафіксованою в записах, напр.: «z Rodzicow szlach[etnych]: Pana Michała y Eleny Kuczynskich», «Kumostwo pierwszej pary Szlachet[ny] wachmistrz Imc P. Michał Binkiewicz z P. Katarzyno Olifirowiczowsko», «Anno Maryanno Grossyn Ogrodnikowo Ladzko».

Іноді на католицьке походження можуть вказувати польські імена, яких не давали руським мешканцям села Ляди та інших місцевостей тодішньої парафії Чижі, або також польські прізвища, напр.: «Z Lady […] Okrzciłem Syna Antoniego Jana z Rodzicow Antoniego y Ludwiki Wiszniewskich, Kum Szln: Woyciech Kokolski, K: Szln: Anna Miastkowska».

У записах з метрик парафії в Чижах, які стосуються села Ляди, можна знайти багато цікавих імен, які не були популярними серед місцевого руського населення, наприклад: np. Konstancyi Pienkowskiey, Albertego Zinowca, Pan Wiktoryn Pierzchała, Petronella Pierzchalanka, Franciszek Kostecki, Wawrzynca Korbutowicza, Melchior Jaworowski. Як можна здогадатися, вони стосуються саме католиків з села Ляди.

Імена, які носило руське населення, що проживало в Лядах, не відрізняються від тих, які носили мешканці інших сіл колишньої уніатської парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Чижах з XVIII ст., наприклад: Naum Macieiuk, katerzyna Semenianka, Joana y Theodory Liaszukow, Niczypora y Matrony Szczurukow, Korniła y Zofiy Iwaniukow, Panasa y Mełachy Kudluk, Korniła y Zofi wowtoniukow та ін. Як бачимо, імена, прізвища та форми родинних прізвиськ іноді пишуться місцевою говіркою (наприклад, Niczypora, Korniła, Panasa, Semenianka). Однак часом це польські форми або поєднання польської форми з діалектною (наприклад, katerzyna). Ретельний аналіз імен цього одного села, однак, потребує більш детального дослідження.

Дуже часто в записах зустрічаються руські імена поряд із прізвищами, які вказують на польське походження, або навпаки, напр.: Wasil Suchodolski, Jrynij Glinskiey. Такі записи можуть бути свідченням явного впливу польської та місцевої руської традиції одна на одну. Часто в колишній уніатській парафії Успіння Пресвятої Богородиці ХVІІІ століття в Чижах дітей-католиків хрестили руські жителі, а місцеві україномовні хрестили дітей-католиків.

***********************************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.