Вже три роки триває найжорстокіша фаза найбільшого воєнного конфлікту в Європі від 1945 р., коли закінчилася Друга світова війна. Україна веде боротьбу за своє існування, за право бути вільною, незалежною, демократичною, європейською державою. Український народ стоїть перед найважчим моментом своєї новітньої історії, адже Російська Федерація на чолі з її очільником Владіміром Путіном своєю метою ставить не лише підпорядкування України, але знищення української державності та національної ідеї. Під загрозою є існування української культури, мови, традиції.

З тривогою вловлюємо вістки про підміну понять, коли жертву звинувачують у спричиненні війни, а агресора та вбивцю сотень тисяч людей називають миротворцем. Українці кожного дня платять найвищу ціну за свободу: життя своїх захисників – воїнів Збройних сил України та мирних мешканців – батьків та дітей, які гинуть від російських бомб, ракет та шахедів. Зараз вирішальний момент історії не лише для України. Весь демократичний світ стоїть перед вибором: зберегти принципи міжнародного права з пошануванням суверенітету, недоторканості кордонів та територіальної інтегральності держав або підкоритись закону сили і війни, а основним шляхом формування міжнародних відносин визнати агресію.

Ми закликаємо всіх до підтримки української держави, яка обороняючи свій народ та територію перед нападником, захищає всю Європу і весь демократичний світ перед зазіханнями Росії.

Від імені українського середовища Підляшшя:
Марія Рижик, голова Союзу українців Підляшшя
Андрій Артем’юк, заступник голови Союзу українців Підляшшя
Лука Бадовець, заступник голови Союзу українців Підляшшя
Людмила Лабович, секретар Союзу українців Підляшшя
Юрій Гаврилюк, головний редактор Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою»
Мирослав Степанюк, голова Товариства спадщина Підляшшя
Юрій Місіюк, голова Товариства друзів скансену в Козликах
Григорій Купріянович, директор Підляського наукового інституту
Роман Висоцький, голова Наукової ради Підляського наукового інституту

Більськ на Підляшші, 24 лютого 2025 року

21 лютого то Міжнародни день руодної мови. Його установіло ЮНЕСКО в 2000 рокові, коб звернуті увагу на тоє, што мовне разноманіттє то велікє богатство, і коб пудтриматі його у свіеті. На жаль, мнуого мов з кожним дньом пропадає. Так є тоже з усякімі говуоркамі, котори часто фукціонуют оно в розмовнуй формі, до того на невелікуй території.

Сьой день то добри час, коб задуматіся і над нашими українськімі говуоркамі на Пудляши, котори перетривалі мнуого поколіень, а котори з дня на день пропадают, часто непереказувани діетям і внукам. Тому й заохвочуємо всіех говориті як найчастіей «по-свойому», а тоже й пісаті своєю руодною мовою.

Сієтого року пригадуємо віерш Юрія Гаврилюка з Біельська, якій є гімном руоднуй мові. Нехай буде вуон дороговказом як нам любіті мову «Батькуов і дідуов наших»…

14 лютого 2025 р. представники Підляського наукового інституту взяли участь у круглому столі, який відбувся у Нижньосілезькому воєводському управлінні у Вроцлаві, присвяченому становищу української мови в Республіці Польща в контексті імплементації Європейської хартії регіональних мов або мов меншин. Круглі столи щодо окремих мов меншин проходили у Вроцлаві в рамках візиту до Польщі Комітету експертів з Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (COMEX), одного з інститутів Ради Європи. Метою візиту експертів Ради Європи був пошук можливостей імплементації Польщею Європейської хартії регіональних мов або мов меншин у діалозі між меншинами та урядом.

Україномовну громадськість під час круглого столу представляли, серед інших: директор Підляського наукового інституту та співголова Спільної комісії уряду та національних та етнічних меншин д-р Григорій Купріянович особисто у Вроцлаві та дистанційно скарбник Підляського наукового інституту д-р Андрій Єкатеринчук, який також є науковим співробітником Інституту соціології Університету Марії Кюрі-Склодовської в Люблині. У складі делегації україномовної громадськості також дистанційно брали участь у круглому столі: відомий експерт Марко Сирник з фундації «Просвіта», директор Початкової школи №8 ім. Лесі Українки з українською мовою навчання в Бартошицях Любомира Тхір та д-р Ольга Кіх-Маслей з Кафедри польсько-українських студій ФМВіП Ягеллонського університету.

У засіданнях круглих столів, окрім представників мовців окремих мов та експертів Ради Європи, особисто взяли участь представники державних органів РП: державний секретар Міністерства внутрішніх справ і адміністрації та співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин Томаш Шиманський, директор Департаменту релігійних віросповідань та національних і етнічних меншин Міністерства внутрішніх справ і адміністрації Катажина Ковнацька, заступник директора Департаменту загальної освіти Міністерства національної освіти Томаш Ґловацький, уповноважена Нижньосілезійської воєводи у справах національних і етнічних меншин Маріоля Абкович. Дистанційно були також присутні представники інших міністерств та установ. У перший день (13 лютого 2025 р.) на засіданнях також були присутні нижньосілезька воєвода Анна Жабська та радник маршалка Сойму у справах національних і етнічних меншин Ришард Ґалля.

13 лютого 2025 р. в Маршалковському управлінні Підляського воєводства в Білостоці відбулася зустріч Маршалка Підляського воєводства Лукаша Прокорима з представниками української громадcькості Підляшшя. Під час зустрічі було представлено українську громадcькість регіону, її історію та сьогодення, а зокрема діяльність Союзу українців Підляшшя та інших українських організацій регіону, спрямовану для збереження української ідентичності, культури та мови Підляшшя. Проведено також розмову про співпрацю та підтримку діяльності підляських українців з боку самоврядування Підляського воєводства. Маршалку Л. Прокориму були передані видання Союзу українців Підляшшя та Підляського наукового інституту.

До складу делегації української громадcькості Підляшшя увійшли: голова Союзу українців Підляшшя Марія Рижик, директор Підляського наукового інституту та співголова Спільної комісії уряду та національних та етнічних меншин д-р Григорій Купріянович, заступник голови Союзу українців Підляшшя та голова Ревізійної комісії Підляського наукового інституту д-р Андрій Артемюк та член Головної управи Союзу українців Підляшшя і голова Товариства Спадщина Підляшшя д-р Мирослав Степанюк.

У зустрічі взяли участь радник маршалка Підляського воєводства у справах національних та етнічних меншин Олександр Василюк та заступник директора Канцелярії Маршалка Павел Дзєніс.

фото: Каміль Тімошук (Маршалківське управління Підляського воєводства)

12 лютого 2025 р. в Підляському воєводському управлінні в Білостоці відбулася зустріч підляського воєводи Яцека Бжозовського з представниками національних та етнічних меншин воєводства. У зустрічі взяли участь представники різних меншин у регіоні, а також численні журналісти зі медіа меншин. Зустріч модерував уповноважений Підляського воєводи у справах національних та етнічних меншин д-р Артур Конопацький, який також є представником татарської меншини у СКУіНіЕМ.

Українську громадcькістьПідляшшя представляли: директор Підляського наукового інституту та співголова Спільної комісії уряду та національних та етнічних меншин д-р Григорій Купріянович, заступник голови Союзу українців Підляшшя д-р Андрій Артемюк, заступник директора Підляського наукового інституту та головний редактор Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» Юрій Гаврилюк та член Головної управи Союзу українців Підляшшя та голова Товариства Спадщина Підляшшя д-р Мирослав Степанюк.

Представники української громадcькості Підляшшя звернули увагу на необхідність системних змін щодо становища національних та етнічних меншин у Польщі в 20-ту річницю прийняття закону про меншини. Вони також представили ключові очікування української громадськості Підляшшя, зокрема необхідність створення в регіоні культурної установи для української меншини. Вони також звернули увагу на різноманітні явища, які негативно впливають на становище національних меншин у Підляському воєводстві.

Фото: Юрій Місіюк, Григорій Купріянович

6 лютого 2025 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович дистанційно взяв участь у засіданні Комісії національних та етнічних меншин Сойму Республіки Польща. Засідання було присвячено розгляду інформації Міністра внутрішніх справ та адміністрації про імплементацію Республікою Польща положень Рамкової конвенції про захист національних меншин.

Д-р Г. Купріянович, як співголова Спільної комісії уряду та національних s етнічних меншин, що представляє меншини, підкреслив важливість Рамкової конвенції, яку він назвав дзеркалом, у яке ми можемо дивитися на себе, коли говоримо про питання національних та етнічних меншин у Польщі. Він закликав розглядати Конвенцію як своєрідний вказівник, як документ, який має сприяти створенню добрих умов для національних та етнічних меншин у Польщі. Він зазначив, що 2017-2021 роки, які охоплює остання доповідь Республіки Польща до Ради Європи про імплементацію Конвенції, були складним періодом для меншин, коли змінювалася суспільна атмосфера, коли різні представники держави здійснювали дії, безпосередньо спрямовані проти національних та етнічних меншин.

Посилання на трансляцію засідання:

https://www.sejm.gov.pl/Sejm10.nsf/transmisja.xsp?documentId=2D10CDE1664F2AB6C1258C210040D372&symbol=TRANSMISJA_ARCH&info=T

9 січня 2025 року директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович дистанційно взяв участь у засіданні Комісії національних та етнічних меншин Сойму. Засідання було присвячено розгляду інформації Міністра освіти про поточну освітню ситуацію української меншини в Польщі у світлі напливу мігрантів з України.

Д-р Г. Купріянович звернув увагу на особливе становище біженців війни з України та проблеми, пов’язані з їх функціонуванням у системі польської освіти, зокрема відсутність системної діяльності, спрямованої на збереження національної ідентичності учнів-біженців та їх інтеграці] з учнями, які належать до української національної меншини.

Українську меншину на засіданні представляв також Мирослав Скірка, голова Об’єднання українців у Польщі.

Посилання на трансляцію засідання:

https://www.sejm.gov.pl/Sejm10.nsf/transmisje_arch.xsp?unid=E8A9BE4C513F82C0C1258C060041FDEC

Протокол засідання:

https://orka.sejm.gov.pl/zapisy10.nsf/0/E5D0CCF85A367D7CC1258C26003FDE8A/%24File/0126110.pdf

Директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович взяв участь у засіданні Програмної ради Інституту мовного різноманіття Речі Посполитої, де він засідає як представник Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин. Друге засідання цього органу було присвячено кільком питанням: ролі польської жестової мови для спільноти глухих у Польщі, питанню використання цифрових інструментів і штучного інтелекту для збереження, розвитку, відродження мов, що перебувають під загрозою зникнення, і мов із біднішими цифровими ресурсами, питанню створення, розширення та підтримки баз даних організацій та установ, залучених до співпраці з Інститутом, веб-сайту Інституту та його присутності в Інтернеті.

Інститут мовного різноманіття Республіки Польща є державною культурною установою, до завдань якої входить за статутом:
«1) поширення в країні та за кордоном знань про мовне розмаїття Польщі, особливо про мови та мовні різновиди, які сьогодні використовуються на території Польщі;
2) документування мовної спадщини Польщі;
3) сприяння багатомовності та захист мовних прав;
4) підтримка громадськостей, неурядових організацій та установ, які працюють над збереженням та розвитком мовного розмаїття;
5) координація внутрішнього та зовнішнього міжінституційного співробітництва у сфері захисту мов та мовних різновидів, які зараз використовуються на території Польщі;
6) розробка рекомендацій щодо мовної політики на державному та європейському рівнях».

Інтернет-сайт ІМРР: Strona internetowa IRJRz: https://irjr.pl

Фото: Інститут мовного різноманіття Речі Посполитої

oplus_32

4 лютого 2025 р. представники Підляського наукового інституту взяли участь у конференції «20 років Закону про національні та етнічні меншини і про регіональну мову – історія, функціонування та майбутнє», яка проходила під патронатом Маршалка Сейму Шимона Головні. Учасниками конференції були насамперед представники національних та етнічних меншин, а також депутати, науковці та представники місцевого самоврядування.

Підляський науковий інститут представляли: директор Інституту д-р Григорій Купріянович, який також є співголовою Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин, скарбник ПНІ д-р Андрій Єкатеринчук та голова Ревізійної комісії ПНІ д-р Андрій Артемюк, який також є заступником голови Союзу українців Підляшшя. Українське середовище Підляшшя також представляла голова Союзу українців Підляшшя Марія Рижик. Також був присутній член Головної управи Українського Товариства Мирослав Луцюк, який родом з Південного Підляшшя. Численно було представлено середовища місцевого самоврядування Підляшшя, присутні були, зокрема: радник маршалка Підляського воєводства у справах національних меншин Олександр Василюк, заступник мера Білостока Марек Масальський, заступник старости Більського повіту Петро Божко, бургомістр Гайнівки Іреней Роман Кендись, війт ґміни Більськ на Підляшші Валентин Корицький, керівник відділу національних меншин Маршалського управління Підляського воєводства Катажина Корицька.

Конференцію відкрили Маршалок Сейму Шимон Головня, міністр внутрішніх справ та адміністрації Томаш Сємоняк та голова Комісії національних та етнічних меншин Сейму посол Ванда Новіцька, а модерував радник Маршалка Сейму у справах національних та етнічних меншин Ришард Ґалля. У своїй промові Маршалок Сейму наголосив: «Голос меншини в Сеймі, де має звучати голос усіх громадян Республіки Польща, має бути присутнім» і заявив про намір внести зміни до Закону про національні меншини: «Якщо вони будуть прийняті і набудуть чинності, це буде також для того, щоб на наступному етапі можна було почати, в рамках Спільної комісії, у ваших середовищах, почати говорити про велику новелізацію, тому що вона, я маю таке враження, сьогодні вкрай необхідна». Міністр внутрішніх справ та адміністрації Томаш Сємоняк сказав: «Ювілей є гарним моментом, щоб поговорити також про майбутнє. Світ змінюється, і ми також повинні переглянути положення Закону про національні та етнічні меншини та про регіональну мову. Я заявляю про повну готовність до співпраці з боку уряду».

Під час конференції було проведено три панельні дискусії: «Закон про національні та етнічні меншини і про регіональну мову – історія та значення Комісії національних і етнічних меншин Сейму РП», «Функціонування Закону про національні та етнічні меншини і про регіональну мову», «Новелі Закону про національні та етнічні меншини та про регіональну мову – дотеперішні спроби та пропозиції на майбутнє». Під час останньої панелі одним із учасників дискусії був як співголова СКУіНіЕМ д-р Г. Купріянович, який представив пропоновані напрямки внесення змін до Закону про національні та етнічні меншини і про регіональну мову.

Конференцію супроводжувала виставка «Національні та етнічні меншини в Польщі до 20-ї річниці Закону». На дошці про українську меншину були також фотографії з українських культурних заходів на Підляшші, а в тексті згадано, що в 40-х роках ХХ ст. «Населення, що користується говірками української мови, уникнуло депортації лише на Північному Підляшші».

Трансляція конференції на сайті Сейму:

https://www.sejm.gov.pl/Sejm10.nsf/transmisje_arch.xsp?page=2#D712D0D4E8A1B9B2C1258C26004CC510

Звіт із конференції на сайті Сейму:

https://www.sejm.gov.pl/Sejm10.nsf/komunikat.xsp?documentId=424EBE0A9E4E0265C1258C270057E3EE

Звіт із конференції на сайті Міністерства внутрішніх справ та адміністрації:

https://www.gov.pl/web/mniejszosci-narodowe-i-etniczne/obchody-jubileuszu-20-lecia-ustawy-o-mniejszosciach-narodowych-i-etnicznych-oraz-o-jezyku-regionalnym

Прес-конференція Маршалка Шимона Головні (фрагмент про конференцію 32.09.44 – 33.09.56):

https://www.sejm.gov.pl/Sejm10.nsf/transmisje_arch.xsp?page=1#E1DDA71A0C11C5D8C1258C28002A9F1D

У 2025 році Підляський науковий інститут завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП реалізує публічні завдання:

– «Поточна діяльність ПНІ»,

– «Підляська українська наукова конференція»,

– «Підляський архів і бібліотека»,

– «Видавництва ПНІ»,

– «Підляські наукові зустірчі».