23 березня 2025 р. в передачі Білостоцького телебачення «Український перегляд» вийшов матеріал, присвячений зборам Підляського наукового інституту, які відбулися в Більську на Підляшші 16 березня 2025 р.

На зборах прийнято ряду рішень Управою Підляського наукового інституту, а також зроблено підсумки діяльності Інституту в минулому році та обговореноз плани активності ПНІ в 2025 р. Про діяльність Інституту розповів у передачі директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович.

Передача доступна за посиланням: https://bialystok.tvp.pl/85751675/23032025

У вівторок 8 квітня 2025 р. о 17 год. в Міській публічній бібліотеці ім. д-ра Тадеуша Раковецького в Гайнівці (вул. 3 Травня 45) відбудеться презентація антології україномовного письменства Підляшшя «Країна свойого слова» (Більськ 2023).

Виступ автора антології Юрія Гаврилюка:
«Творчість підляськими говірками української мови на терені Гайнівського повіту»

У зустрічі візьмуть участь автори літературних творів поміщених в антології
Ведення: Юрій Плева

Подія на ФБ:
https://www.facebook.com/events/680307797753049

Організатори: Підляський науковий інститут, Союз українців Підляшшя, Міська публічна бібліотека ім. д-ра Тадеуша Раковецького в Гайнівці
Cфінансовано завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща

Антологія україномовного письменства Підляшшя «Країна свойого слова» є першим таким широким і комплексним представленням літературної творчості Підляшшя, створеної українською мовою, як літературною, так і місцевими, підляськими українськими говірками. У понад 500-сторінковому виданні зібрано, створені у ХІХ-ХХІ ст., твори 77 авторів, які походять із десятків місцевостей регіону від Володавки на півдні по північний берег Нарви, а також анонімні та народні твори з цього терену. Помітною є різноманітність літературних жанрів, антологія включає поезію, короткі прозові твори, драми, публіцистику. Окрім літературних творів, видання містить розлогий історичний вступ, біографічну та бібліографічну інформацію про підляських авторів, які писали українською мовою, карти з позначенням місцевостей, з яких походять автори творів та вибрану бібліографію, а також короткий зміст польською та англійською мовами.

Автором антології є український історик із Підляшшя Юрій Гаврилюк, який для віднайдення літературних творів, написаних різновидами української мови, провів титанічну пошукову роботу на сторінках часописаів, книжкових видань, архівних і бібліотечних зібрань, приватних архівів. Ю. Гаврилюк підібрав твори, що ввійшли до антології, написав історичний вступ та підготував додатки до антології.

Антологія є першим виданням Підляського наукового інституту. Підготовка та видання антології було можливим завдяки отриманню Підляським науковим інститутом дотації на публічне завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансувалося з коштів Національного інституту свободи — Центру розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки. Саме однієї з трьох дій цього завдання було видання антології. Партнером Інституту при реалізації цього завдання був Союз українців Підляшшя.

Навдовзі антологія україномовного письменства Підляшшя «Країна свойого слова» буде поміщена в електронному вигляді на Інтернет-сторінці Підляського наукового інституту: www.pninstytut.org

Бібліотека Підляського наукового інституту поповнилася монографією д-ра Маріуша Сави, присвяченою трагедії Сагриня у березні 1944 р. Книжку «Pociski jak paciorki różańca. Armia Krajowa i Bataliony Chłopskie wobec Ukraińców w Sahryniu i innych wsiach powiatu hrubieszowskiego 9–10 marca 1944 roku» автор подарував бібліотеці Інституту під час зустрічі та презентації видання, яка відбулася в Люблині 23 березня 2025 р. у рамках циклу «Люблинські читання» на традиційної «зустрічі при чаю» після Літургії у прицерковній світлиці Православної Парафії свт. Петра (Могили) в Люблині.

Книжка д-ра Маріуша Сави «Pociski jak paciorki różańca. Armia Krajowa i Bataliony Chłopskie wobec Ukraińców w Sahryniu i innych wsiach powiatu hrubieszowskiego 9–10 marca 1944 roku» це перша наукова монографія, присвячена трагедії Сагриня у березні 1944 р. Автор не лише систематизує і наводить результати дотеперішніх досліджень, але вводить в наукових обіг нові фати та джерела, дає також системний аналіз подій 1944 р. та широкого історичного контексту, а також функціонування Сагринсьокго злочину в історичній пам’яті.

У люблинській зустрічі – презентації монографії М. Сави взяли участь директор ПНІ д-р Григорій Купріянович та почесний член Інституту д-р Микола Рощенко, які забрали голос у дискусії. Д-ру М. Саві подаровано видану Інститутом антологію україномовного письменства Підляшшя «Країна свойого слова».

Організаторами зустрічі в Люблині були: Українське Товариство, Православна Парафія свт. Петра (Могили) в Люблині, Люблинський інститут православної культури, Інститут розвитку освіти і науки «Знання». Подію профінансовано завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

16 березня 2025 р. відбулися в Більську на Підляшші збори Підляського наукового інституту. Метою зборів було з одного прийняття ряду рішень Управою Підляського наукового інституту, з іншого – розмова членів ПНІ про підсумки діяльності в минулому році та плани активності Інституту в 2025 р.

Під час зборів обговорено основні напрямки діяльності організації, що виконує роль науково-дослідного, навчального та освітнього закладу української громадськості Підляшшя. Підкреслено, що буде продовжено чотири основні напрямки діяльності Інституту: дослідження історії та культури Підляшшя, документування життя української громадськості Підляшшя, популяризація знань про Підляшшя, організація українського наукового життя Підялшяш. На зборах зазначено, що протягом 2025 року дослідники, звязані з Інститутутом будуть продовжувати своє дослідження, вестиме діяльність Підляський архів та бібліотека ПНІ, буде проводитися вже ІХ Підляська українська наукова конфернеція та інші наукові заходи, Інститут організуватиме наукові та популярно-наукові зустрічі, планується також продовження видавничої діяльності. Діяльність буде відбуватися завдяки дотаціям Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП, а також іншим фондам, про як зараз старається Інститут.