11 червня 2025 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович – як співголова СКУіНіЕМ та представник української меншини в цій комісії – взяв участь у LXXXVIII засіданні Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин та головував на ньому.

Під час засідання було порушено низку питань надзвичайної важливості для меншин. Було призначено склад робочої групи Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин для підготовки проекту змін до Закону про національні і етнічні меншини та регіональну мову, 20-річчя прийняття якої відзначаємо цього року. Було представлено інформацію про роботу над проєктом державного бюджету на 2026 рік та про обсяг коштів, запланованих Міністерством внутрішніх справ та адміністрації на виконання завдань, спрямованих на захист, збереження та розвиток культурної ідентичності національних і етнічних меншин та збереження та розвиток регіональної мови, а також напрямки роботи над положенням про набір оферт для виконання у 2026 році завдань, спрямованих на захист, збереження та розвиток культурної ідентичності національних та етнічних меншин або збереження та розвиток регіональної мови. Було представлено інформацію від Міністерства культури та національної спадщини щодо передумов реформи суспільних медіа. Надано інформацію про роботу над відповіддю уряду на підготовлений наприкінці 2023 р. меншинною частиною СКУіНіЕМ «Початковий баланс», в якому зазначено найважливіші проблеми, з якими стикаються меншини в різних сферах. Було також представлено пропозиції щодо змін до Регламенту Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин. Важливою темою була інформація про діяльність постійної групи СКУіНіЕМ з питань освіти, яка розпочала роботу у 2024 р. Також було прийнято чотири опінії СКУіНіЕМ щодо розпоряджень Міністерства національної освіти.

У пункті порядку денного «Різні питання» було порушено низку важливих питань. Серед них були проблеми, що мають велике значення для української меншини: питання участі представників держави у відзначенні історичних подій, важливих для української меншини (зокрема в Сагрині), питання ексгумації українських жертв польсько-українського конфлікту на території Республіки Польща, проєкт встановлення оглядової вежі на вершині св. Гори Явір та створення освітньої стежки, присвяченої барським конфедератам, а також нове питання операції, спрямованої проти української меншини в Польщі, що полягає у фальсифікації документів, веб-сайтів та профілів у Фейсбук українських організацій у Польщі та їхніх членів. Насамкінець було обговорено питання святкування ювілеїв: 20-ї річниці прийняття Закону від 6 січня 2005 року про національні і етнічні меншини та про регіональні мови та 20-ї річниці СКУіНіЕМ.

10 червня 2025 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович взяв участь у зустрічі Омбудсмена (Уповноваженого з громадянських справ) проф. Марціна Вьонцека з членами Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин, які представляють меншини.

Під час зустрічі, як співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин та представник української меншини в цій комісії, д-р Г. Купріянович разом з іншими членами Спільної комісії, присутніми на зустрічі, представив Омбудсменові ключові для меншин питання. Найважливіші питання, порушені під час зустрічі, це: освіта національних і етнічних меншин та громадськості, що використовує регіональну мову; діяльність, спрямована на захист, збереження та розвиток культурної ідентичності національних і етнічних меншин та громадськості, що використовує регіональну мову (включаючи модель організації культурного життя меншин), присутність національних і етнічних меншин та громадськості, що використовує регіональну мову, у публічних засобах масової інформації, а також політичне представництво національних та етнічних меншин. Д-р Г. Купріянович наголосив, що позиції, які висловлює Омбудсмен, є надзвичайно важливими в діяльності представників меншин, спрямованій на реалізацію прав національних та етнічних меншин у Польщі.

26 травня 2025 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович взяв участь у засіданні Програмної ради Інституту мовного різноманіття Речі Посполитої. Він є членом Ради як представник Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин.

Травневе засідання Ради було присвячене таким питанням, як можливість включення контенту та матеріалів, що стосуються та популяризують мовне розмаїття та багатомовність до основної навчальної програми в польській системі освіти, яека саме готується; діяльність щодо просування та підтримки живучості мов та мовних форм, що використовуються в Республіці Польща, шляхом розвитку цифрових інструментів та підтримки інтеграції діяльності мовних спільнот в цифровому просторі; підсумок та обговорення проведеної грантової програми ІМРР «Мовне розмаїття», в рамках якої було розподілено майже 1,5 мільйона злотих; заторкнуто також питання ролі Інституту у впровадженні Європейської хартії регіональних або меншинних мов. Під час засідання голова Програмної ради ІМРР проф. Томаш Віхеркевич поінформував про відхід із цієї посади. Директор ПНІ запросив членів Програмної ради IМРР та співробітників IМРР взяти участь у презентації антології україномовного письменства Підляшшя «Країна свойого слова», яка відбулася того ж дня в Інституті славістики Польської академії наук.

Інтернет-сайт ІМРР: https://irjr.pl

У понеділок 26 травня 2025 р. відбулася презентація антології україномовного письменства Підляшшя «Країна свойого слова» у Варшаві в Інституті славістики Польської академії наук. Була це перша презентація цього видання поза межами Підялшшя. Варто підкреслити, що Інститут славістики ПАН є однією з найважливіших польських наукових установ, що проблематикою Слов’янщини у широкому розумінні. Дослідження, проведені в Інституті, та публікації, які він видавав, також мали значний вплив на формування української національної та мовної ідентичності на Північному Підляшші. Особливу роль тут відіграв «Атлас східнослов’янських говірок Білосточчини», якого видання започатковано у 1980 р.

Серед учасників перезентації були працівники Інститу славістики ПАН, особи родом із Підляшшя, які живуть у Варшаві, члени української громади Варшави та інші особи зацікавлені українською літературою Підляшшя. З офіційних гостей треба згадати представника Посола України в Польщі – Василя Мельничука, третього секретаря Посольства України в Польщі, директорку Депертаменту віросповідань та національних і етнічних меншин Міністерства внутрішніх справ і адміністрації Катажину Ковнацьку, колишнього голову Програмної ради Інституту мовної різноманітності Речі Посполитої проф. Томаш Віхеркевич з Університету ім. Адама Міцкевича в Познані, голова Наукової ради ПНІ д-р габ. Роман Висоцький, проф. УМКС, відома мовознавчині проф. Ельжбєта Смулкова, проф. Ніколь Долови-Рибінська. Був також присутній один із авторів антології Юрій Плева.

Модератором презентації була директорка ІС ПАН д-р габ. Ева Ґолаховська, проф. ІС ПАН, яка відкрила зустріч. На початку у зв’язку з сумною звісткою про смерть відомого польського славіста проф. Януша Сятковського (1929-2025), проф. Т. Віхеркевич нагадав постать Покійного, а його пам’ять вшановано хвилиною мовчання.

Голос забрав директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович, який вказав на важливість презитації атології в так престижній науковій установі та привітав офіційних гостей та учасників презентації. Згодом представив учасникам зустірчі основні інформації про антологію.

Модератор зустріч проф. Е. Ґоляховська передала голос автору антології. Юрій Гаврилюк виступив з доповіддію «Історичний контекст літературної творчості українською мовою на Підляшші», у якій представив мовні та історичні передумови творення літератури українською мовою на Підляшші. Доповідь була виголошена українською підляською говіркою, супроводжувала її презентація.

Важливим елементом презентації стало зачитання деяких літературних творів з антології. Ю. Гаврилюк зачитав свій свій вірш «Мово наша…», а також твори підляського поета Миколи Патеюка.

Відбулася дискусія, учасники зустрічі ставили доповідачеві запитання та ділилися своїми рефлексіями. Серед учасників дискусії були: Ярослав Присташ, Ростислав Крамар з Варшавського університету Петро Білокозович, брат одного із авторів антології, проф. Ельжбєта Смулкова, д-р Г. Купріянович, Даміан Панасюк. Останнім забрав голос представник Посола України в Польщі Василь Мельничук.

На завершення відбулося урочисте передання видань Інститу славістики ПАН для бібліотеки Підялського нацукового інституту. Видання передала директорка ІС ПАН д-р габ. Ева Ґолаховська на руки директора Підляського наукового інституту д-ра Г. Купріяновича. Юрій Плева передав для Інститу славістики ПАН свою книжку «Nasze seło».

Можна було слідкувати за презентацією через Інтернет. Учасники презентації могли дістати не лише презентовану антологію, але також різні числа Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою», у яких були поміщені літературні твори українськими говірками Підялшшя. Після презентації учасники мали можливість поспілкуватися за чаєм і тісточком та попросити автограф автора антології.

Організаторами зустрічі були Інститут славістики Польської академії наук та Підляський науковий інститут. Подія була сфінансована завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща.

Знімки: Вікторія Нилець (Інститут славістики ПАН), Ольга Купріянович, Григорій Купріянович