У четвер 2 жовтня 2025 р. в Університеті третього віку в Гайнівці відбудеться лекція д-ра Миколи Рощенка з Підляського наукового інституту на тему «Війна Російської Федерації з Україною – причини та цілі». Лекція відбудеться у Клубі сеньйора в Гайнівці (вул. Пілсудського, 1б), початок о 15 год.

Д-р Микола Рощенко – історик, філолог родом із Кліщель, науково-дослідний працівник у Підляському науковому інституті, член Наукової ради Підляського наукового інституту. Наукові зацікавлення: історія Підляшшя, зокрема міста Кліщелі, українські говірки Підляшшя, історія Холмщини в ХІХ та ХХ ст. ст., історія Православної Церкви, фольклор Підляшшя. Більше:

Починаємо презентацію на Інтернет-сторінці Підялського наукового інституту постатей лавреатів Підляської науково-літературної нагороди за 2025 рік. Як першу представляємо Ірину Вишенко – лавреатку Підляської науково-літературної нагороди за 2025 рік у категорії «Художня творчість».

Детальніше про Ірину Вишенко:

Урочисте вручення Підляської науково-літературної нагороди за 2025 рік відбудеться в неділю 5 жовтня 2025 р. о 16 год. в Міській публічній бібліотеці в Більську на Підляшші (вул. Казімежовська 14). Запрошуємо!

Подія у Фейсбуці:

https://www.facebook.com/events/819693627182374

Метою Підляської науково-літературної нагороди є промоція української мови та культури Підляшшя шляхом вшанування та нагородження людей, які відіграють важливу роль у функціонуванні, збереженні, дослідженні та розвитку української культури та мови Підляшшя.

Публічне завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя» співфінансується із фондів Підляського воєвідства.

Є доступний у продажу 4-ий номер Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою», який є вже двохсотим номером журналу. Як завжди у номері знайшлися статті осіб, пов’язаних з Підляським науковим інститутом, та тексти про діяльність Інституту.

У двомісячнику можна читати статті членів Підляського наукового інституту д-ра Григорія Купріяновича, Людмили Лабович, проф. Романа Висоцького,д-ра Івана Данилюка, Славомира Савчука. У 4-му номері «Над Бугом і Нарвою» за 2025 рік про діяльність Інституту в червні та липні 2025 р. можна прочитати у хроніці подій «З організованого життя над Бугом і Нарвою».

Звичайно у цьому номері «НБіН» є також багато інших цікавих текстів про мову, культури, історію та сьогодення української громадськості Підляшшя.

«Над Бугом і Нарвою» можна купити в мережі KOLPORTER у цілій Польщі.

Інформацію, де продається часопис, можна знайти за посиланням:

Окрім того часопис є доступний у Центрі православної культури в Білостоці, а також у формі е-видання. Електронний варіант часопису можна купити за посиланням:

https://eprasa.pl/news/nad-buhom-i-narwoju

Існує можливість передплати.

Отець Антоній Дзевятовський (1917-1995) – один з найвидатніших православних священників на Підляшші у другій половині ХХ століття, протягом майже півстоліття настоятель православної парафії в Гайнівці, будівничий монументального собору Святої Трійці в Гайнівці.

Майбутній священик народився 9 серпня 1917 року в Білорусії, у селі Бароўкі, у Паставському повіті тодішньої Віленської губернії (нині село є частиною поселення Воропаєво у Вітебській області Республіки Білорусь).

Навчався у православній Духовній семінарії у Вільні. Закінчив його в 1938 році. Того ж року він прийняв вінчання з Валентиною Соболевською (1917-2000), яка супроводжувала його все життя. Незабаром, також у 1938 році, він прийняв дияконську та священичу хіротонію. Розпочав він також навчання у Студіумі православного богослов’я Варшавського університету. Як священик спочатку він служив у парафіях у Столпцях, Снівії, Червені та Полоцьку в Білорусі.

У 1943 році він був направлений на душпастирську роботу на Підляшшя, що входило тоді до складу Білостоцького округу під німецькою окупацією. 13 грудня 1943 року він став настоятелем новоствореної православної парафії Преображення Господнього в Пльосках.

Новий період у житті о. Антонія розпочався 9 листопада 1951 р., коли він став настоятелем православної парафії св. Миколая в Гайнівці, містечку на Підляшші, яке щойно отримало міські права і вступало в період динамічного розвитку. Він служив настоятелем гайнівської парафії більше 40 років, був також гайнівським благочинним.

Отець Антоній Дзевятовський спричинився великому розвитку парафіяльного життя в Гайнівці та в навколишніх селах, що належали до парафії. Його зусиллями споруджено  цвинтарну церкву Всіх Святих у Гайнівці, церкву Вознесіння Господнього в Орішкові та церковцю Казанської ікони Божої Матері в Гурному (нині район Гайнівки). Отець А. Дзевятовський розвивав також харитативну діяльність, зі своєю матушкою Валентиною доглядаючи за хворими та потребуючими разом. Він також був співзасновником Гайнівських днів церковної музики, першого і найбільшого фестивалю православної музики, організованого Православною Церквою в Польщі. Священик користувався великим авторитетом і повагою вірних. Велика ділом о. А. Дзевятовського став гайнівський собор Святої Трійці, зведений за проектом проф. Олександр Григорович у 1973-1992 роках, одна з найоригінальніших культових споруд, побудованих у другій половині ХХ століття не лише на Підляшші, одна з найбільших православних церков у Польщі.

О. митр. прот. Антоній Дзевятовський упокоївся 28 вересня 1995 р. Похований у церкві преп. Антонія Печерського у підвалі собору Святої Трійці в Гайнівці. Ім’я о. А. Дзевятовського носить вулиця в Гайнівці, що проходить поруч із збудованим ним собором. У Білостоку діє Фонд ім. о. Антонія Дзевятовського.

Григорій Купріянович

У підляських медіа з’явилися численні інформації про презентацію книги Томаша Блащака, Ірини Матяш і Дороти Міхалюк «Іван Красковський (1880-1955): на службі Білорусі та України», яка відбулася 9 вересня 2025 р. в Міській публічній бібліотеці в Більську на Підляшші. У зустрічі взяли участь представники білоруської, польської та української громадськості Більська та регіону. Книжку презентували її автори: проф. д-р габ. Дорота Міхалюк з Університету Миколая Коперника в Торуні та д-р Томаш Блащак з Університету Вітовта Великого в Каунасі, модераторами були голова Білоруського історичного товариства д-р габ. Алег Латишонак, проф. УвБ та директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович.

Репортажі та інформації про зустріч з’явилися у різноманітних підляських медіа: польських, білоруських та українських.

Реляція на Інтернет-порталі Bielsk.eu

https://bielsk.eu/bielsk-podlaski/54390-iwan-kraskowski-dyplomata-z-dubicz-cerkiewnych-ktory-polaczyl-bialorusinow-i-ukraincow-sto-lat-temu-laczy-i-dzis-foto-wideo?fbclid=IwY2xjawMushxleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFyMlp1UElnb01zbUJMTG9pAR7hXKimK1Ps1FeJbeOX4fpmlt_Bn3SpymVhytoyizDGImQ-8aY-NLwz8YrK2Q_aem_2hxPgQkqLc4RpOfxMQiHqA

Відео-запис на каналі Youtube Інтернет-порталу Bielsk.eu

Репортаж в українській передачі Телебачення Білосток «Український перегляд»

https://bialystok.tvp.pl/679811/przeglad-ukrainski

Репортаж в українській передачі Радіо Білосток «Українська думка»

https://www.radio.bialystok.pl/dumka/index/id/253721

Репортаж в білоруській передачі Радіо Білосток «Пад знакам Пагоні»

https://www.radio.bialystok.pl/pogon/index/id/253635#volume

Інформація про зустріч на Інтернет-порталі Bielsk.eu

https://bielsk.eu/bielsk-podlaski/54372-wyjatkowe-spotkanie-w-bielskiej-bibliotece-organizacje-reprezentujace-mniejszosci-bialoruska-i-ukrainska-wspolnie-promuja-ksiazke-o-postaci-laczacej-obie-narodowosci

Інформація про зустріч на сайті Підляського наукового інституту

Інформація про зустріч на сайті Міської публічної бібліотеки в Більську на Підляшші

Організаторами зустріч були: Білоруське історичне товариство та Підляський науковий інститут у співпраці з Міською публічною бібліотекою в Більську на Підляшші.

23-24 вересня 2025 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович взяв участь у Конгресі про меншини «Національні та етнічні меншини в Польщі та Європі – суспільство, політика, держава», що відбувся в Ополі. Це був найбільший захід, присвячений питанням меншин у Польщі у 2025 р., який є роком ювілею 20-річчя прийняття Закону про національні і етнічні меншини та про регіональну мову. Девізом Конгресу були слова Альберта Камю: «Демократія – це не право більшості, а захист меншин».

Д-р Г. Купріянович був одним із учасників панелі відкриття «Національні та етнічні меншини в Європі – цінність багатокультурності», що відбулася в залі засідань Соймику Опольського воєвідства. Участь у ньому взяли також: Спеціальний доповідач з питань меншин Комісії з прав людини Організації Об’єднаних Націй Ніколя Леврат; голова Соймику Опольського воєвідства та голова Союзу німецьких громадсько-культурних товариств у Польщі Рафал Бартек; генеральний секретар Європейської мережі мовної рівності Давіт Гікс; директор Європейського центру досліджень меншин у Фленсбурзі Велло Петтай та, як модератор, проф. Ґжеґож Януш з Університету Марії Кюрі-Склодовської в Люблині.

Наступною подією Конгресу стало LXXXIX засідання Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин, яке д-р Г. Купріянович, як співголова СКУіНіЕМ, провів спільно з директор Депертаменту віросповідань та національних і етнічних меншин Міністерства внутрішніх справ і адміністрації Катажиною Ковнацькою. На засіданні обговорювалося кілька ключових питань для меншин, зокрема ті, що стосуються фінансування культурного життя меншин у 2026 р. Лекцію про представницькі органи національних меншин у європейських країнах прочитав проф. Ґ. Януш.

Д-р Г. Купріянович також брав участь в інших заходах Конгресу, бравши голос у дискусіях. Він також брав участь у Форумі уповноважених воєводів у справах національних і етнічних меншин, що відбувся в Опольському воєвідському управлінні в рамках Конгресу, де вщзяв голос як співголова СКУіНіЕМ.

Конгрес був організований такими установами: Опольський університет, Самоврядування Опольського воєвідства, Опольський воєвода, Європейський центр досліджень меншин, Дім польсько-німецького співробітництва, Центр досліджень німецької меншини, Сілезький інститут, Опольське відділення Польської асоціації політичних наук та Центр досліджень кордонів та регіону Опольського університету. Почесний патронат над заходом взяли Міністр внутрішніх справ і адміністрації та Міністра науки і вищої освіти.

На сторінках регіональної щоденної газети «Нова Трибуна Опольська» у додатку, опублікованому з нагоди Конгресу меншин, що відбудеться в Ополі 23-24 вересня 2025 р., з’явилося інтерв’ю з д-ром Григорієм Купріяновичем, директором Підляського наукового інституту.

Д-р Г. Купріянович, як співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин та голова Українського Товариства, поділився своїми рефлексіями про польсько-українські відносини, українську національну меншину в Польщі та про значення меншин для суспільства.

У інтерв’ю згадано також про Північне Підляшшя як єдиний регіон у Польщі, де україномовне населення не було депортоване.

Відкрито можливість зголошень на ІХ Підляську українську наукову конференцію «Український етнос Підляшшя перед викликами ХХІ століття» (у 20-у річницю прийняття закону про національні і етнічні меншини та про регіональну мову), яка відбудеться 14-15 листопада 2025 р. у Більську на Підляшші.

Центральною темою ІХ Підляської української наукової конференції буде функціонування українського етносу Підляшшя в першій чверті ХХІ ст. Організатори хочуть, щоб ситуацію україномовного населення регіону та його нащадків у реаліях початку третього тисячоліття було представлено в широкій перспективі. Ключовим є, звичайно, презентація наукових досліджень мови, культури, традиції та спадщини, що конституює окремішність та існування кожної етнічної спільноти. У тому контексті дуже важливою є презентація стану збереження українських говірок регіону та різні виміри їх функціонування в побуті, літературі, музиці, пресі, електронних медіа, соцмережах. Окремим питанням є нові намагання визначення їх приналежності, як концепція «підляської мови». Вартим уваги дослідників є сучасний стан матеріальної і нематеріальної спадщини україномовного населення регіону, у цьому числі фольклору, музики, традицій. Корисним було б представлення демографічної та економічно-суспільної ситуації Підляшшя. Потрібно також присвятити увагу соціологічним процесам, як переміщення мешканців сіл до міських осередків на Підляшші і поза межі регіону та трансформації і формування різних національних ідентичностей серед місцевого україномовного населення та його нащадків. Важливим фактором є функціонування Православної Церкви на цій території, адже і сьогодні Православ’я залишається тут ключовим елементом самоідентифікації. Звичайно, багато уваги хотіли б присвятити функціонуванню українських організацій на Підляшші та різним формам українського життя в регіоні: культурним заходам, видавничій діяльності, художнім ансамблям, освіті, присутності в медіа та Інтернеті, політичній активності. Хотіли б, щоб конференція мала свого роду підсумковий характер, дала характеристику ситуації українського етносу Підляшшя протягом останнього двадцятип’ятиліття, а також його відповідей на нові виклики ХХІ ст.

Особливий контекст для конференції вводить ювілей 20-річчя прийняття в Польщі закону про національні і етнічні меншини та про регіональну мову, який відзначаємо цього року. Саме цей юридичний акт став першим в історії польської держави окремим законом, який цілісно врегульовує права національних меншин у РП. Сподіваємося, що конференція стане нагодою для рефлексії над значенням, наслідками, але й недоліками цього закону, який впливає також на ситуацію українського етносу Підляшшя. Цікавим буде тут порівняльний аналіз в контексті ситуації інших національних і етнічних меншин у Польщі.

Тематичний обсяг Підляської української наукової конференції традиційно залишається різноманітним та охоплює проблематику Підляшшя у широкому розумінні. Тому-то на конференції можуть бути представлені доповіді, які не пов’язані з її центральною темою, але стосуються історії, культури, мови та сучасності українського населення регіону та інших його етносів, а також їхніх взаємозв’язків. До участі в конференції запрошується і тих, хто вивчає питання, що мають вплив на ситуацію українського етносу Підляшшя (напр. правові, економічні, географічні, природничі та соціологічні чинники), проблематику сусідніх регіонів, у яких проживають українці (перш за все Берестейщини та Холмщини), а також функціонування національних меншин у Польщі та в інших країнах. Формат конференції відкритий також для інших питань, що знаходяться в колі дослідницьких зацікавлень українського наукового середовища Підляшшя.

Підляська українська наукова конференція має міждисциплінарний характер. Можна на ній виголошувати доповіді з різних галузей науки, зокрема: з історії, мовознавства, літературознавства, соціології, історії Церкви, географії, демографії, фольклористики, культурознавства, музикознавства, мистецтвознавства, юридичних наук (зокрема, в галузі захисту прав меншин), а також з інших спеціальностей.

Сесії конференції будуть присвячені окремій проблематиці. Планується, що під час заходу розглядатимуться різноманітні питання, які стануть основою для формування сесій. Остаточний розподіл доповідей за секціями Оргкомітет здійснить після отримання заявок.

Організаційна інформація

До участі в конференції запрошуємо дослідників зацікавлених проблематикою Підляшшя в широкому розумінні, а також питанням прав і функціонування національних меншин. Запрошуємо доповідачів як з українського наукового середовища Підляшшя, так і дослідників з інших наукових середовищ та осередків.

Мови засідань: українська та польська.

Доповіді можна виголошувати підляською українською говіркою, українською літературною мовою або польською мовою. Вибір мови належить доповідачу.

Форма виступів: доповіді – час виступу 20 хвилин, комюніке – час виступу 10 хвилин. Буде можливість представляти презентації, записи тощо.

Форма проведення: конференція відбудеться у гібридній формі – з одного боку проходитимуть стаціонарні засідання в Більську, з іншого – буде можливість участі в конференції дистанційно (онлайн).

Конференція відбувається завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща, співфінансується із фондів Підляського воєвідства та проводиться завдяки підтримці інших установ і осіб.

Інформація про конференцію доступна на Інтернет-сайті Підляського наукового інституту: www.pninstytut.org

Зголошення

Просимо особи, які зацікавлені виголошенням на конференції доповіді чи комюніке, заповнити до 10 жовтня 2025 р. електронну форму заявки, доступну за адресою:
https://forms.gle/p9YFGizttdCUwevJ8
У випадку запитань або проблем з заповненням заявки просимо про контакт: pninstytut@gmail.com
Остаточне рішення про включення доповіді або комюніке у програму конференції приймає Організаційний комітет.
Не передбачається сплати конференційного внеску. Організатори забезпечують учасникам харчування під час конференції та конференційні матеріали, доповідачам з-поза меж Підляшшя забезпечують також проживання.

Публікація: Організатор передбачає публікацію доповідей, виголошених на конференції на сторінках підляського українського наукового видання. Тексти статей разом з резюме та ключовими словами слід надіслати у електронній формі до кінця березня 2026 р. на адресу: pninstytut@gmail.com

Контакт

Тел. +48 664187538 (голова Оргкомітету), +48 501635467 (секретар Оргкомітету).

E-mail: pninstytut@gmail.com

Офіс конференції: Більськ на Підляшші, вул. Кринічна, 14

Поштова адреса: Podlaski Instytut Naukowy, ul. Kryniczna 14, 17-100 Bielsk Podlaski

19 серпня 2025 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович взяв дистанційно участь у громадському обговоренні у Львівській обласній раді щодо майбутнього Державного меморіального музею Михайла Грушевського у Львові. Громадське обговорення пов’язане з фактом, що у Львівській обласній раді від кількох місяців розглядається пропозицію ліквідації львівського музею М. Грушевського як самостійної одиниці шляхом приєднання його до музею Івана Франка у Львові і створення Національного комплексу меморіальних музеїв Івана Франка та Михайла Грушевського. Ця ідея викликала сумніви серед громадськості та протести, зокерма, з боку Львівського обласного товариства «Холмщина», яке ініціювало проведення громадського обговорення.

Д-р Григорій Купріянович у своєму виступі під час громадського обговорення у Львівській обласній раді та у листах скрованих Львівській обласній раді, Львівській обласній військовій адміністрації та міністрам культури і закордонних справ України підкреслив значення діяльності Державного меморіального музею Михайла Грушевського у Львові для збереження пам’яті про так визначну і епохальну особистість української історії як Михайло Грушевський, без якої важко уявити собі історію українського народу та будування української держави на початку ХХ століття. Наголосив, що існування Державного меморіального музею Михайла Грушевського у Львові як окремої музейної установи є дуже важливим і необхідним як для збереження історичної пам’яті, так і для свідчення про вагомість постаті першого очільника української держави у ХХ столітті. Вказав, що дуже важливим виміром діяльності музею Михайла Грушевського у Львові є системне піклування про збереження пам’яті про Малу Батьківщину Михайла Грушевського – місто Холм та Холмщину. Завдяки цьому львівський музей є зараз – в масштабі всієї України – найважливішою українською державною установою, яка робить цілеспрямовані дії для вивчення, документування, збереження і популяризації в суспільстві пам’яті про історичну долю та українську культуру Холмщини – регіону, який відіграв так важливу роль у історії українського народу, а зараз часто зовсім невідомий широкому загалу українського суспільства.

9 вересня 2025 р. в Міській публічній бібліотеці в Більську на Підляшші відбулася презентація книги Томаша Блащака, Ірини Матяш, Дороти Міхалюк «Іван Красковський (1880-1955): на службі Білорусі та України», яку декілька років тому видало Білоруське історичне товариство. У зустрічі взяли участь представники білоруської, польської та української громадськості Більська та регіону.

Зустріч відкрила директор бібліотеки Івона Бєлецька-Влодзіміров. Презентацію модерували: голова Білоруського історичного товариства д-р габ. Алег Латишонак, проф. УвБ та директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович.

Автори книги проф. д-р габ. Дорота Міхалюк з Університету Миколая Коперника в Торуні) та д-р Томаш Блащак з Університету Вітовта Великого в Каунасі цікаво наблизили постать політика і дипломата родом з Дубич Церковних, який відіграв вагому роль у формуванні на початку ХХ століття самостійності двох країн – України та Білорусі. Представили також сторінки його життя у різних частинах Європи: від Дубич Церковних на Підляшші через Варшаву, Петербург, Вільно, Київ, Кавказ, Ковно, Латвію, Мінськ, Москву по Братиславу, де закінчив життя. Презентацію супроводжував показ фотографій та документів. Згодом учасники зустрічі ставили запитання авторам книги і відбулася цікава розмова про постать І. Красковського.

Під час презентації два вірші про Івана Красковського прочитав Славомір Кулік, місцевий поет також із Дубич Церковних. Один з віршів був польською мовою, а другий написаний українською говіркою Дубич Церковних (вірші нижче).

На завершення директор ПНІ подякував авторам книги за зустріч та директор бібліотеки за співорганізацію заходу, а голова БІТ висловив подяку власникам фірми «Аргелян» за фінансуву підтримку видання монографії про І. Красковського. Зустріч закінчила директор бібліотеки.

Організаторами зустріч були: Білоруське історичне товариство та Підляський науковий інститут у співпраці з Міською публічною бібліотекою в Більську на Підляшші.

Фото: Юрій Гаврилюк

Славомір Кулік

Іван Красковські 1955

24 червня муой день народженя.
Прожив я 75 ліет.
Куолько ще мніе зостало
Щаслівих дніе при дочціе.

Найгуорше за мною,
Лагри, голод, холод
Уже не вернутся,
Но одобралі мніе здоров’є.

Щасліви час дитинства
Не вернется николі.
Помню смак картохлянникув
І холод ріечкі Вурлянка.

Коб не тиї войни,
Коб не революця,
Якая зіела своїе діети,
Коб усьо тоє не одбилося.

Я був молоди,
Я був дужи,
Усьо тоє пережив,
Дав собіе ради.

Тепер вспоминаю тих,
Що не пережилі,
Не могу поставити свіечкі,
На могілах смоіх синуов.

На кунцє свойого жиця,
Ничого не шкодую.
Я робив, що муог
У той тяжкі час.

Sławomir Kulik

Iwan Kraskowski

Z niebytu, z niepamięci
Wskrzeszani są wielcy i święci.
Nigdy wcześniej nie przyszło mi do głowy,
że w Dubiczach urodził się człek światowy.

Jak jego życie się przetoczyło?
Łatwych chwil chyba nie było,
Przemieszczał się z kraju do kraju,
Spróbował i sowieckiego raju.

Wszędzie czuł potrzebę działania,
Ludziom i instytucjom pomagania,
Nie odczuł za to wdzięczności,
Wręcz pozbawiany był wolności.

Cierpiała i jego rodzina,
Stracił starszego i młodszego syna.
Teraz mu za to podziękujemy,
Iwana pamięć wszyscy uszanujemy.