Позиція українського середовища Підляшшя у четверту річницю повномасштабної агресії Російської Федерації проти України
Минають вже чотири роки з того часу, коли на світанку 24 лютого 2022 р. по всьому світі поширилася звістка про те, що Російська Федерація розпочала повномасштабну агресію проти України, і конфлікт, який триває з 2014 р., вступив у нову, відкриту фазу. Всупереч очікуванням агресора, але також всупереч тому, що передбачали численні політики, експерти та західні суспільства, Київ не впав «за три дні», і Україна послідовно, хоч і дорогою ціною, продовжує чинити опір агресії й донині.
Чотири роки – це 1461 день героїчної боротьби українського народу за право на існування, на збереження та розвиток власної культури, традицій та державності. Це також війна за цінності – за людську гідність та право на життя, за міжнародний порядок, заснований на праві, а не на насильстві.
Все частіше в Польщі та в усьому світі можна почути: «це не наша війна!» Досвід польської історії показує, що ті, хто у 1939 р. «не хотів помирати за Гданськ», через рік гинули за Осло, Париж чи Лондон. Коли зло не буде зупиненим на самому початку, воно поширюється та знищує все і всіх навколо. Війна в Україні – це війна злочинного, диктаторського режиму проти сусідньої, вільної нації та демократичної держави. Ця війна – «наша війна» для кожного, хто поважає права людини, демократичні принципи та міжнародне право. Це «наша війна» для всіх, хто визнає цінності християнського світу і європейської цивілізації та вірить, що можна будувати відносини між народами та державами на основі миру, взаємної поваги та співпраці. Це «наша війна» для громадян Європейського Союзу, бо перемога Росії в цій війні означає, що російські танки будуть розміщені вздовж понад тисячі кілометрів кордону Європейського Союзу. Це, врешті, «наша війна» для нас, українців Підляшшя, бо це боротьба за свободу та право на існування народу, з яким ми маємо спільну мову, культуру, релігію, історичну спадщину, пам’ять та ідентичність.
Всі прагнемо кінця цієї війни, але було б аморальним завершувати її ціною жертви та виконанням вимог агресора. Ми віримо, що переможуть міжнародне право, право нації на самовизначення та моральні цінності, а не жорстока агресія та військова сила.
Від імені українського середовища Підляшшя:
Марія Рижик, голова Союзу українців Підляшшя
Андрій Артем’юк, заступник голови Союзу українців Підляшшя
Лука Бадовець, заступник голови Союзу українців Підляшшя
Людмила Лабович, секретар Союзу українців Підляшшя
Юрій Гаврилюк, головний редактор Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою»
Мирослав Степанюк, голова Товариства спадщина Підляшшя
Юрій Місіюк, голова Товариства друзів скансену в Козликах
Григорій Купріянович, директор Підляського наукового інституту
Роман Висоцький, голова Наукової ради Підляського наукового інституту
Більськ на Підляшші, 24 лютого 2026 року
