7 липня 2026 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович провів зустріч з новопризначеним Генеральним консулем України в Люблині Романом Шепеляком.

Під час зустрічі обговорили ситуацію української меншини, а також спільні плани та майбутні культурні проєкти, спрямовані на збереження і розвиток української культури та підтримку української громади Підляшшя. Новому Генеральним консулум України в Люблині було передано підбірку видань українського середовища Підляшшя.

Інформація на сторінці Генерального консульства України в Любліні у Facebook:

https://www.facebook.com/gkulublin/posts/pfbid02iAG794AM736695fx1TphvT4X1WWyM524Pb4auJSeuW13GTyyUAoX2vxjhXWTnda9l

2 липня 2026 р. в Маршалковському управлінні Підляського воєводства в Білостоці відбулася урочистість підписання договорів про реалізацію завдань, що сприяють промоції культури національних меншин та регіональної спадщини, які співфінансуються Підляським воєводством. Від імені Підляського наукового інституту в урочистості взяла участь секретар Інституту Людмила Лабович.

Член Управи Підляського воєводства Яцек Пйорунек, відповідальний зокрема за культуру, наголосив, що «Культурне розмаїття є одним з найбільших надбань нашого воєводства. Завдяки цим дотаціям організації та установи зможуть розробляти цінні проєкти, що зберігають традицію, промують мови та культуру меншин, а також інтегрують мешканців».

Під час урочистості було підписано, зокрема, договір між Підляським воєводством та Підляським науковим інститутом про реалізацію завдання «Промоція української мови і культури Підляшшя», який включатиме присудження Підляської науково-літературної нагороди за 2026 рік та проведення Х Підляської української наукової конференції. Договір підписали член Управи Підляського воєводства Яцек Пйорунек та секретар Підляського наукового інституту Людмила Лабович.

Було також підписано договори з іншими суб’єктами, що виконують завдання з промоції культури національних меншин та регіональної спадщини, зокрема з православними парафіями та організаціями білоруської меншини. Завдяки підтримці Підляського воєводства будуть організовані зокрема фестивалі, семінари, концерти, вистави та освітні заходи.

Інформація про урочистість:

https://www.facebook.com/wojpodlaskie/posts/pfbid037RYnD8o4PrhxZrSrd14EBLXxpyjJyhjg6BaZjy2sm8SCHvSGwTxwJeaDHUcJwbKFl

https://podlaskie.eu/kultura/ponad-146-tys-zl-na-projekty-promujace-kulture-mniejszosci-narodowych-i-regionalne-dziedzitwo.html

Фото: Матеуш Брейнак (Маршалковське управління Підляського воєводства)

2 липня 2026 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович взяв участь у конференції «Д-р Олександр Колянчук як військовий історик та дослідник українського визвольного руху 1917–1923 років». Захід був приурочений пам’яті померлого три роки тому д-ра Олександра Колянчука, визначного українського історика, родом із Холмщини, важливої постаті українського життя на Ольштинщині, а згодом у Перемишлі, заангажованого у збереження пам’яті про українські визвольні змагання та українських військових і політичних біженців у Польщі в міжвоєнний період, а також про рідну Холмщину.

Організаторами конференції були Південно-Східний науковий інститут та Родина Колянчуків у співпраці з Перемиським відділом Об’єднання українців у Польщі та Фондом Український народний дім у Перемишлі. Подія відбувалася в Українському народному домі в Перемишлі.

Серед длоповідачів конференції був д-р Г. Купріянович, який виступив з доповіддю «Історія поховань воїнів УНР у Люблині та зусилля щодо їх збереження».

З доповідями виступили також проф. д-р габ. Станіслав Стемпень, директор Південно-Східного наукового інституту у Перемишлі, проф. Микола Литвин з Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академії наук України та доц. Олег Павлишин з Львівського національного університету імені Івана Франка. Головував на засіданнях проф. д-р габ. Вацлав Вєжбєнєць з Інституту історії Ряшівського університету. На конференцуії були присутні родичі д-ра О. Колянчука: дружина Лдія, син Ярослав та невістка Катажина.

Конференція супроводжувалася виставкою «Юзеф Пілсудський та Симон Петлюра – творці польсько-українського союзу 1920 року» та виставкою кнжкок д-ра Олександра Колянчука.

16 червня 2026 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович – як співголова СКУіНіЕМ та представник української меншини в цій комісії – взяв участь у XCII засіданні Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин. Засідання вели співголови комісії: з боку уряду державний секретар в МВСіА Томаш Шиманський та з боку меншин д-р Г. Купріянович. Це засідання було складним та важливим, оскільки на ньому розглядалися ключові питання для меншин.

На пропозицію Мешинної частини СКУіНіЕМ у зв’язку з подіями останніх тижнів, до порядку денного було додано пункт під назвою «Ситуація національних та етнічних меншин у контексті дедалі поширенішої наявності у публічному просторі наративу, сповненого ксенофобії та заперечення громадянських прав осіб, що належать до меншин». У цьому пункті, серед іншого, було представлено Позицію Мешинної частини СКУіНіЕМ щодо зростаючої хвилі ксенофобії у публічній сфері та відкритого заперечення громадянських прав осіб, що належать до національних та етнічних меншин. Мешинної частини СКУіНіЕМ запропонувала прийняття всією СКУіНіЕМ висновку з цього питання.

На порядку денному були також такі питання:

– Регламент набору оферт на реалізацію у 2027 році завдань, спрямованих на захист, збереження та розвиток культурної ідентичності національних та етнічних меншин, а також збереження та розвиток регіональної мови;

– Regulamin naboru ofert na realizację w 2027 r. zadań mających na celu ochronę, zachowanie i rozwój tożsamości kulturowej mniejszości narodowych i etnicznych lub zachowanie i rozwój języka regionalnego, o których mowa w art. 18 ust. 2 pkt 1, 3-9 ustawy z dnia 6 stycznia 2005 r. o mniejszościach narodowych i etnicznych oraz o języku regionalnym;

– Плани урядової сторони щодо правових змін у публічних засобах масової інформації щодо присутності національних та етнічних меншин у засобах масової інформації;

– Перспектива врахування Міністерством фінансів та регіональної політики фінансування з фондів Європейського Союзу (зокрема, за програмою Європейських фондів соціального розвитку – FERS) діяльності, спрямованої на захист, збереження та розвиток культурної ідентичності національних та етнічних меншин, збереження та розвиток регіональної мови, а також проектів рівності та доступності по відношенні до національних та етнічних меншин.

Це засідання було історичним, оскільки вперше в історії у Спільній комісії уряду та національних і етнічних меншин привітали нову національну меншину – грецьку меншину, оскілька кількома днями раніше було підписано поправку до Закону про меншини, яка ввела грецьку громадськість до списку меншин. У засіданні взяли участь Її Високоповажність Посолка Греції в Республіці Польща Нікі Камба; заступниця голови Комісії національних та етнічних меншин Сойму Республіки Польща Моніка Роса; та численні представники грецької громадськості з різних куточків Польщі.

Складною темою, порушеною на початку засідання, були питання, пов’язані з функціонуванням самої Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин.

У найновішому номері щоквартального часопису Православного військового ординаріату Війська Польського «Polski Żołnierz Prawosławny» («Польський православний солдат») (№ 2 (128)/2026, с. 7-9) поміщена стаття голови Наукової ради Підляського наукового інституту д-р габ. Романа Висоцького, проф. УМКС, п/н «Генеалогія св. Василія (Мартиша) – нарис».

Автор, працівник Інституту історії Університету Марії Кюрі-Склодовської в Люблині, представляє архівні джерела, що сягають XVII століття і стосуються предків святого, які походили з села Хмільок на Білгорайщині. Він також подає детальну генеалогію священника кілька поколінь в минуле. Варто нагадати, що свмч. Василій (Мартиш) був місіонером у Північній Америці, настоятелем парафії в Сосновці, а з 1920 по 1934 рік очолював православне душпастирство Війська Польського. Він загинув мученицькою смертю 4 травня 1945 р., вбитий підрозділом польського підпілля (Національних збройних сил). У 2003 р. він був канонізований Собором Єпископів Православної Церкви в Польщі серед свв. Мучеників Холмських і Підляських.