У 2023 році Підляський науковий інститут продовжував реалізацію дослідницького проєкту «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть». Його метою було показати багату антропонімну спадщину Підляшшя на прикладі сіл з чотирьох парафій: Кленики, Чижі, Курашево та Нове Березово.
У рамках проєкту реалізувалися такі дії:
– аналіз іменних форм із найдавніших парафіяльних метричних книг з XVIII століття, що зберігаються у парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Чижах у Гайнівському повіті Підляського воєводства,
– фотографування та аналіз імен на надгробках на кладовищах у Клениках, Чижах, Курашеві і Новому Березовi,
– збирання та опрацьовування іменного матеріалу, що функціонує в усній традиції найстаріших жителів сіл чотирьох парафій.
Збирання антропонімного матеріалу відбувалося під час теренових експедицій, у ході яких фіксувалися місцеві назви, а також фотографувалися форми, що з’являються на цвинтарних надгробках.
Зустрічі, спрямовані на запис різних говіркових назв, проводилися з людьми, народженими переважно в 1930-х, 1940-х і 1950-х роках. Розмови велися українською говіркою, якою користуються жителі досліджуваних сіл.
Як і в минулому році результати досліджень були публіковані у формі статей на сайті Підляського наукового інституту в закладці «З досліджень Інституту». Запрошуємо читати!
Завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть» реалізує Підляський науковий інститут завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.
Є доступний у продажу 6-ий номер Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою». Як завжди у двомісячнику знайшлися статті осіб, пов’язаних з Підляським науковим інститутом та тексти про заходи Інституту.
У двомісячнику можна читати статтю директора ПНІ Григорія Купріяновича «Підляська українська наукова конференція “Роль міст у минулому Підляшшя”».
Багато місця присвячено й заходам у рамках проєкту «Промоція української мови та культури Підляшшя». У НБіН поміщено статтю про урочисте вручення Підляської науково-літературної нагороди за 2023 рік. Про дві літературні зустрічі лауреатів конкурсу «Пішемо по-свойому» у Гайнівці і Дубичах Церковних пише Людмила Лабович, секретар ПНІ. У номері можна прочитати твори переможців конкурсу «Пішемо по свойому». Це такі нагороджені праці:
– oповідання Юрія Плеви «Жаворонок в Америку поїехав» (І місце в категорії «проза»),
– цикл oповідань Леокадії Саєвич «Билі будні, билі свята, било…» (І місце в категорії «проза»).
Юрій Гаврилюк, головний редактор «Над Бугом і Нарвою» та заступник директора Підляського наукового інституту, пропонує читачам м.ін. статті «Етос у петлі історії», «Michał Bobrowski – odkrywca Kodeksu Supraskiego» та «Супрасльський збірник ХІ ст. – з-під болгарського чи руського пера».
У 6-му номері «Над Бугом і Нарвою» за 2023 рік про останню активність Інституту можна прочитати у хроніці подій «З організованого життя над Бугом і Нарвою».
«Над Бугом і Нарвою» можна купити в мережі KOLPORTER у цілій Польщі.
Інформацію, де продається часопис, можна знайти за посиланням:
Окрім того часопис є доступний у Центрі православної культури в Білостоці, а також у формі е-видання. Електронний варіант часопису можна купити за посиланням:
У православній парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Чижах збереглися метрики народження, шлюбів і смерті, датовані першими десятиліттями 18 століття з тодішньої чижівської уніатської парафії. На жаль, метрики за перші роки століття не збереглися. Поодинокі записи про народження та шлюби походять з 1717, 1719, 1722, 1723, 1725, 1726 та 1727 років, а дещо детальніші – з 1728 та 1729 років, проте вони також неповні, та багато записів залишаються нерозбірливими.
Метрики пізніших років, починаючи з 1730 р., збереглися в дуже доброму стані, здебільшого вони детальні і цілісні. Тому ці книги містять цікавий і багатий матеріал, коли йдеться про іменну традицію місцевого населення, яке користується архаїчною українською говіркою.
Записи в метриках зроблені польською мовою, згідно з правилами тогочасного польського правопису, але багато імен духовенство писало відповідно до місцевої діалектної вимови, наприклад, Lewko, Simon, Panas, Raina, Jaroma, Ławrenti.
На основі метрик можна скласти список родинних прізвиськ / прізвищ, які були характерні для окремих сіл, що входили в той час до парафії.
У цій статті будуть представлені прізвища з одного села – Збуч. Серед них є найрізноманітніші форми: патронімічні (від імені батька), одапелятивні, тобто утворені від загальних назв, форми від місця походження та інші. Цікаво, що багато з цих прізвищ популярні серед мешканців Збуча й донині (наприклад, Magruk або Zabrodzki).
Прізвища були вибрані з найстаріших метрик, тобто неповних за 1717-1729 рр. та повніших а 1730-1733 рр., щоб можна було побачити, які родові форми/прізвища були популярними понад 300 років тому.
Саме село Збуч як у 18 столітті, так і сьогодні належить до парафії Чижі. У метриках назва села записана двома способами – Zbucz, але часто в цих старих книгах зустрічається форма Bucz (Z Bucza).
Тут подаємо прізвища з метрик про народження та шлюбу за 1717-1733 рр. у селі Збуч. Відібрано родові форми /прізвища батьків охрещених дітей, інколи – кумів, під прізвищем яких священик записав назву села, з якого вони походили. На початку подано форму(и), яка(і) зустрічається(ються) в метриках, іноді ймовірну етимологію, далі в дужках – приклади з метрик.
Artemijuk – патронімічне прізвище від говіркової форми імені Артемій (пол. Artemiusz, укр. Артемій) (Romana y Doroty Artemijukow)
Baranczuk – від апелятиву «баран» (Prokopa y Praxedy Baranczukow)
Bruciuk – від апелятиву «брук» (Hryhora Theodory Bruciukow)
Harasimiuk, Harasimjuk – прізвище від говіркової форми імені Гарасім (пол. Gerazym, укр. Гарасим) (Dawida y Anny Harasimiukow, Iwana y Maryi Harasimjukow
Hryć – патронімічне прізвище від говіркової форми імені Гриць (пол. Grzegorz, укр. Григорій, Гриць) (Leontia Maryanny Hryciukow)
Kaliszyk – патронімічне прізвище від говіркової форми імені Каліш (пол. Kalistrates, укр. Калістрат) (Wasilija Paraskiewy Kaliszykow)
Kallenik – патронімічне прізвище від говіркової форми імені Калєнік (пол. Kalinik, укр. Каленик)(Maxima y Warwary Kallenikow)
Kazimirczuk – патронімічне прізвище від говіркової форми імені Казімірко (пол. Kazimierz, укр. Казимир) (Chomy Eudokij Kazimirczukow)
Kozak, Kozaczuk, Kozaczko, Kozaczczuk – від етноніму «козак» (Iwana i Eudokimy Kozakow, Iwana Ewdokimy Kozaczukow, Semiona Theodory Kozaczkow, Stefana y Maryanny Kozaczkow, Filipa Tatianny Kozaczczukow)
Kudluk (Nauma Zinowij Kudlukow)
Lewczuk – патронімічне прізвище від говіркової форми імені Лєвко (пол. Leon, укр. Лев, Левко) (Lewka y Katharzyny Lewczukow)
Magruk – патронімічне прізвище, правдоподібно від імені неясного походження Магрин (Jakuna Rainy Magrukow)
Makać, Makaciuk – патронімічне прізвище від говіркової форми імені Макаць (пол. Mokiusz, укр. Мокій) (Alexia y Pelagij Makaciow, Alexija y Pelagij Makaciukow)
Markowski – патронімічне прізвище від імені Марко (пол. Marek, укр. Марко) (Hryhoryia y Zofij Markowskich)
Michalczuk – патронімічне прізвище від говіркової форми імені Міхаль, Міхалько (пол. Michał, укр. Михайло) (Iwana y Ahafij Michalczukow)
Moroz – від апелятиву «мороз» (Jakuna y Ahafij Morozow)
Ostaszewski – патронімічне прізвище від говіркової форми імені Осташ (пол. Eustachy, укр. Остап) (Korniła y Barbаry Ostaszewskich)
Owerczuk – патронімічне прізвище від говіркової форми імені Оверко (пол. Abercjusz, укр. Оверко) (Mirona y Katharzyny Owerczukow)
Petruk – патронімічне прізвище від говіркової форми імені Петро (пол. Piotr, укр. Петро) (Nauma y Zinowij Petrukow, Fedora y Ahafij Petrukow)
Prystupa – від апелятиву «приступа» (чоловік, прийнятий у дім дружини) (Leontija y MaryiPrystupow)
Rajewski (Jakuna y Ahafiy rajewskich)
Samoyluk – патронімічне прізвище від говіркової форми імені Самойло (пол. Samuel, укр. Самуїл) (Lewka y Katharzyny Samoylukow)
Stasewicz / Stasiewicz – патронімічне прізвище від імені Стась (po. укр. Станіслав) (Korniła Warwary Stasiewiczow / Stasewiczow?)
Wawryniuk – патронімічне прізвище від говіркової форми імені Ваврин (пол. Laurencjusz, Wawrzyniec, укр. Лаврентій) (Timofeia y Eudokiy Wawryniukow)
Zabrodzki, Zabrodski, Zabrozki – прізвище від місця походження, ймовірно від форми «за бродом» (Marianna Zabrodzka, Stefana Alexandry Zabrodzkich, Archima Eudokimy Zabrodzkich, Harasima Zabrodskiego, Stefana y Alexandry Zabrodskich, Stefana Alexandry Zabrozkich)
Żdanowicz – патронімічне прізвище від слов’янського імені Ждан (Wasilija matki Stefanidy (?) Żdanowiczow)
Żukowski (Jana Maryanny Żukowskich)
************************************
Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації.
Є доступний у продажу 5-ий номер Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою». Як завжди у двомісячнику знайшлися статті осіб, пов’язаних з Підляським науковим інститутом та тексти про заходи Інституту.
Багато місця в часописі присвячено Підляській науково-літературній нагороді. У двомісячнику можна читати статтю директора ПНІ Григорія Купріяновича «Підляська науково-літературна нагорода присуджена вдруге». Моміщено також інформацію про постаті лауреатів нагороди.
Багато місця в НБіН присвячено також Підляському літературному конкурсові «Пішемо по-свойому». У номері можна прочитати твори переможців конкурсу «Пішемо по свойому». Це такі нагороджені праці:
– Спогад Валентини Ващук «Говору по-свойому»,
– Легенда Миколая Панфілюка «Солдат і нечиста сила»,
– Спогади Ніни Григорук «Усе повно люді в хаті»,
– вірш Агнешки Данилюк «Не говору по-свойому»,
– вірші Славомира Куліка,
– драма Миколи Рощенка «Бувало і нині»,
– стаття Христини Костевич «По-мойому».
У № 5/2023 можна також читати статтю Людмили Лабович, секретаря ПНІ, про першу літературну зустріч лауреатів конкурсу «Пішемо по-свойому» у Більську.
Юрій Гаврилюк, головний редактор «Над Бугом і Нарвою» та заступник директора Підляського наукового інституту, пропонує читачам статтю «Uwolnienie języka», «Данилова спадщина історичної пам’яті» та «Полтава 1903: Збірний портрет українського відродження».
У 5-му номері «Над Бугом і Нарвою» за 2023 рік про останню активність Інституту можна прочитати у хроніці подій «З організованого життя над Бугом і Нарвою».
«Над Бугом і Нарвою» можна купити в мережі KOLPORTER у цілій Польщі. Разом із № 5/2023 доступний календар на 2024 рік.
Інформацію, де продається часопис, можна знайти за посиланням:
Окрім того часопис є доступний у Центрі православної культури в Білостоці, а також у формі е-видання. Електронний варіант часопису можна купити за посиланням:
Продовжуємо публікацію творів переможців Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому», організованого Підляським науковим інститутом у партнерстві з Союзом українців Підляшшя. Це промоція літературних творів, створених українськими говірками Підляшшя, популяризація конкурсу та вихід до широкої аудиторії з літературою, написаною «по-свойому».
На нашому сайті можна зараз читати оповідання Юрія Плеви під назвою «Жаворонок в Америку поїехав». Автор подав на конкурс три оповідання, окрім згаданого – «Батюшка влюбівся» та «Маруся, комуніста, фашиста і другі мужчини», за які був нагороджений одним із двох перших місць у категорії «проза». Орім того Юрій Плева був нагороджений Відзнакою «За майстерність слова та тонкий гумор».
Підляський архів, що діє в рамках Підляського наукового інституту, постійно збагачується новими матеріалами. Останнім часом передано до нього матеріали зі спадщини померлого народного скрипаля з села Збуч у ґміні Чижі – Петра Юшкевича. Речі по народному музикантові передали нові власники його хати в Збучі.
Серед матеріалів, переданих до Підляського архіву, є в першу чергу книжки, в тому числі цінні, архівні.
Окрім того серед речей – дуже багато нотних записів пісень: церковних, а також білоруською, польською та українською мовами. Оскільки протягом свого довгого життя Петро Юшкевич вів церковний хор та працював з багатьма ансамблями, є й подяки та дипломи. Одна із нагород – це «Почесна грамота» Кабінету міністрів України»: «За вагомий особистий внесок у розвиток, популяризацію української культури за кордоном, збереження національного мистецтва, творчу ініціативу в організації та проведенні мистецьких заходів».
В переданих матеріалах знайшлися й дві автобіографії митця, в яких він описав своє довге, життя – починаючи від біженства, під час якого в 1916 році він народився.
Матеріали, які належали до скрипаля Петра Юшкевича збагатять колекцію, пов’язану з підляськими народними митцями та важливими постатями з Підляшшя, яка знаходиться в Підляському архіві.
Підляський архів діє в структурі Підляського наукового інституту з 2020 р. Його існування фінансується завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації.
Православна парафія у Новому Березові обіймає села: Нове Березово, Борок, Хитра, Чижики, Дубичі Осочні, Новий Корнин, Прогалі, Старе Березово, Шостаково і Вигода, які в переважній більшості належать до ґміни Гайнівка. На території парафії є три церкви та п’ять каплиць, з чого аж дві церкви та дві каплиці в самому Новому Березові. За селом знаходяться два цвинтарі. Старіший, пам’ятковий, та новіший, з церквою Преображення Господнього з середини ХІХ ст. На цьому новішому можна знайти багато цікавих іменних форм, про що буде мова в цій статті.
Написи на надгробках, як правило, зроблені російською мовою, але через недостатнє знання цієї мови трапляються помилки (напр. Вецная Пам’ять). Окрім того можна побачити багато форм, характерних для української говірки сіл у парафії Нове Березово, напр. Оверко. Тому на цвинтарі в Новому Березові дослідник іменних традицій знайде багато цікавих прикладів місцевих імен та прізвищ. Останнім часом все частіше робляться інскрипції польською мовою, але навіть серед польських написів можна знайти говіркові форми імен: Jakim, Oksenia. Бувають і зменшені форми, напр. Frosia. На цвинтарі у Новому Березові є й щонайменше один надгробний напис білоруською мовою. Ось цікавіші іменні форми сфотографовані на кладовищі (спершу є форма з інскрипції, далі літературною польською та літературною українською мовами):
Анфия – пол. Anfia, – укр. Анфія
Ваврин – пол. Laurencjusz, Wawrzyniec, – укр. Лаврентій, Лаврін
Ворфоломей – пол. Bartłomiej, – укр. Варфоломій
Jakim – пол. Joachim, – укр. Яким Каленик – пол. Kalinik, – укр. Каленик
Oksenia – пол. Ksenia, – укр. Ксенія, Оксана
Оверко – пол. Abercjusz, – укр. Аверкій, Оверко
Sierafima, Серафина – пол. Serafina, – укр. Серафіма
Сидор – пол. Izydor, – укр. Сидор Frosia – пол. Eufrozyna, – укр. Єфросинія
Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.
Продовжуємо публікацію творів переможців Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому», організованого Підляським науковим інститутом у партнерстві з Союзом українців Підляшшя. Це промоція літературних творів, створених українськими говірками Підляшшя, популяризація конкурсу та вихід до широкої аудиторії з літературою, написаною «по-свойому».
На нашому сайті можна зараз читати драму Миколи Рощенка під назвою «Бувало і нині». Твір отримав одне з двох перших місць у категорії «драма».
У неділю 19 листопада 2023 р. в Ґмінному центрі культури, спорту і відпочинку в Дубичах Церковних відбулася чергова літературна зустріч переможців Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому», проводженого Підляським науковим інститутом у партнерстві з Союзом українців Підляшшя. Це була чергова нагода представити постаті та творчість нагороджених на конкурсі, а також поговорити на тему творення літератури різноманітними українськими говірками Підляшшя.
На зустрічі були присутні аж п’ятеро переможців конкурсу «Пішемо по-свойому». Були це творці, які пов’язані з Гайнівським повітом, а передусім з ґміною Дубичі Церковні. Це були: Христина Костевич – лавреатка ІІ місця в категорії «Публіцистика», Славомир Кулик – лавреат ІІІ місця в категорії «Поезія», Миколай Панфілюк – лавреат ІІІ місця в категорії «За етнографічними мотивами», Ніна Григорук – лавреатка ІІ місця в категорії «Спогади» та Леокадія Саєвич – лавреатка І місця в категорії «Проза».
Зустріч вів Юрій Плева, лавреат І місця в категорії «Проза» Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому»ю Після зустрічі в Гайнівці це була друга ведена ним презентація переможців конкурсу.
Літературна зустріч пройшла у приємній атмосфері. Переможці розповіли про свою творчість. Окрім того кожен представив свій один твір або кілька із них.
Христина Костевич ділилася спогадами, пов’язаними з Дубичами Церковними, де вчила у місцевій школі. Вона прочитала присутнім свої рефлексії на тему говоріння «по-свойому», передані у публіцистичній формі. Це був твір «По-мойому», з яким вона зайняла друге місце. Славомир Кулик представив у своєму рідному селі вірші, писані як говіркою, так і польською мовою. З черги Ніна Григорук поділилася анегдотами, бо як говорила – любить писати тільки про веселі справи. Микола Панфілюк говорив про значення збереження рідної мови. Присутні в осередку культури могли також послухати одного з ліричних оповідань Леокадії Саєвич, а також жартівливе оповідання ведучого Юрія Плеви з його книжки «Nasze seło, prawda i wydumane».
Зустріч була чудовим форумом обміну думками між запрошеними авторами та присутніми на зустрічі людьми. Велися розмови про мову, про необхідність її збереження та писання нею літературних творів. Одна з учасниць зустрічі похвалилася своїми віршами, писаними рідною мовою. Як говорила – це був її дебют, оскільки свої вірші читала вперше.
Літературна зустріч стала можливою завдяки зичливості та допомозі працівників Ґмінного центру культури, спорту і відпочинку в Дубичах Церковних. Це була важлива ініціатива, організована українським середовищем Підляшшя у співпраці з осередком культури в Дубичах Церковних, де до речі відбувається найбільша культурна подія українського середовища Підляшшя – літній фестиваль «На Івана, на Купала».
Раніше літературні зустрічі з переможцями Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» відбулися у Більську, Люблині і Гайнівці. Чергова запланована 22 листопада 2023 р. у Вуорлі.
Організатором зустрічі в Дубичах Церковних був Підляський науковий інститут, партнером – Союз українців Підляшшя, а співорганізатором – Ґмінний центр культури, спорту і відпочинку в Дубичах Церковних.
У Міській публічній бібліотеці в Більську на Підляшші 17 листопана 2023 р. почалася VII Підляська українська наукова конференція «Роль міст в минулому Підляшшя» (до 500-річчя надання міських прав Кліщелям).
Безпосередню трансляцію конференції можна дивитися на сторінці Підляського наукового інституту на YouTube:
Трансляція конференції ведеться також на сторінці Facebook:
