24 лютого 2023 року на площі біля Ратуші в Більську Підляському українське середовище Підляшшя організувало маніфестацію у річницю вторгнення Росії в Україну. Організатором події був Союз українців Підляшшя.

Маніфестацію розпочала голова Союзу українців Підляшшя Марія Рижик, яка висловила вдячність державній та місцевій владі, підприємцям та жителям міста за присутність та підтримку Україні та біженцям з України. Заступник голови Союзу українців Підляшшя Андрій Артем’юк зачитав позицію країнського середовища Підляшшя у першу річницю вторгнення Російської Федерації в Україну. Під час маніфестації виступили більський віцестароста Петро Божко та директор Підляського наукового інституту і співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин д-р Григорій Купріянович. Зворушливі промови виголосили жінки-біженки з України, які, тікаючи від війни, знайшли прихисток у Більську. Зі словом звернувся також радний Ради повіту Більськ Ян Радкевич.

Під час маніфестації прозвучали українські пісні у виконанні ансамблів «Ранок», «Фарт» та «Думка».

Вже рік триває героїчна боротьба української держави та нації проти відкритого нападу Російської Федерації, який почався 24 лютого 2022 р. З цього моменту агресія Росії проти України, яка фактично тривала з 2014 р., набула нового, жахливого виміру. Вона призвела до десятків тисяч трагедій, руйнувань і безповоротних втрат. Кожен із 365 днів минулого року вторгнення приносив смерть і біль. Російські бомби та ракети руйнують будинки, лікарні, музеї, школи, театри, храми, енергетичну інфраструктуру, цілі міста та села перестали існувати. Щодня гинуть мирні жителі, в тому числі діти, жінки та люди похилого віку, стерті біографії багатьох, хто вже не зможе повернутися до нормального життя. На зайнятих територіях окупанти вчиняють злочини, катуючи та вбиваючи жителів. Сотні тисяч людей, у тому числі тисячі дітей, були депортовані до Росії з окупованих частин України. Мільйонам українців довелося покинути свої домівки, часто шукаючи спокою та безпеки за межами Батьківщини.

Метою війни, яку ініціював президент Російської Федерації, є знищення української держави та народу. Йдеться у ній не лише про спроби відбудувати Російську імперію, відтворити совєтський простір чи розширити кордони Росії, але про дії, які йдуть набагато далі, виходячи із заперечення самого існування української нації, самобутності українського культурного простору, традиції української державності. Російський наратив – це повернення до ідеології «России единой и неделимой», що заперечує права українців на національну окремішність і власний шлях розвитку. Отже, нинішня війна для української держави і народу є боротьбою за право на існування і водночас захистом фундаментальних прав людини, свободи слова та переконань, а також війною «за нашу і вашу свободу».

Українське суспільство продемонструвало всьому світу неймовірну мужність, відвагу та рішучість у захисті своєї держави, своєї свободи та незалежності.  Україна несе великі втрати, але досі не видно кінця цій шаленій агресії. Хочемо віддати нашу шану всім, хто героїчно захищає Україну від злочинної агресії: українським воїнам та їхнім родинам, усім, хто їх підтримує та допомагає, часто ризикуючи своїм здоров’ям та життям.

У цій нерівній боротьбі з російським агресором Україна отримала безпрецедентну підтримку з боку всього демократичного світу. Особливу роль тут відіграє Республіка Польща, надаючи українській державі та народові всебічну підтримку. Відвертість і гостинність польського суспільства, прийом під дах мільйонів біженців з України, викликає повагу і визнання. Українська громада Підляшшя висловлює велику подяку також всім іншим державам і суспільствам Європи та всього світу, які підтримують Україну. Як громадяни Республіки Польща, слова подяки за допомогу, надану Україні та її громадянам, керуємо державній владі Республіки Польща, органам місцевого самоврядування, неурядовим організаціям, усім полякам та представникам національних та етнічних меншин у Польщі. Дякуємо всім, хто тут, на нашому Підляшші, заангажувався у допомогу Україні та біженцям, долучаючися також у дії, які проводив Союз українців Підляшшя: адміністративним властям, органам місцевого самоврядування, державним установам, громадським організаціям і фундаціям, школам, дитячим садкам, гурткам сільських господинь, Церквам та релігійним організаціям та усім жителям регіону.

Війна надалі триває. Україна потребує постійної підтримки, щоб захистити свою свободу, а також свободу всієї Європи та демократичного світу. Звертаємося до всіх про постійну допомогу українській державі та суспільству в досягненні перемоги та миру, про подальшу опіку над біженцями з України, а також про підтримку у відбудові зруйнованої країни після цієї жахливої та варварської війни.

«Боже Великий Єдиний, нам Україну храни!».

Від імені українського середовища Підляшшя:

Марія Рижик, голова Союзу українців Підляшшя

Андрій Артем’юк, заступник голови Союзу українців Підляшшя

Лука Бадовець, заступник голови Союзу українців Підляшшя

Людмила Лабович, секретар Союзу українців Підляшшя

                  Юрій Гаврилюк, головний редактор Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою»

                                                                    Мирослав Степанюк, голова Товариства спадщина Підляшшя

                                           Юрій Місіюк, голова Товариства друзів скансену в Козликах

                                                                 Григорій Купріянович, директор Підляського наукового інституту

Більськ на Підляшші, 24 лютого 2023 року

У минулу неділю 5 лютого 2023 р. у програмі «Український перегляд» виступив директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович, який розповів про організований Інститутом Підляський літературний конкурс «Пішемо по-свойому». Наголосив, Підляський літературний конкурс «Пішемо по-свойому» надалі триває, а літературні твори, написані «по-свойому», тобто підляською українською говіркою, можна подавати до 15 березня 2023 р.

https://bialystok.tvp.pl/679811/przeglad-ukrainski

Метою Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» є заохотити людей, котрі знають і використовують українські підляські говірки до літературної творчості власною мовою. Умовою участі є надіслання щонайменше одного оригінального літературного твору писаного українською говіркою Підляшшя.

Детальна інформація про конкурс:

Конкурс відбувається як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується з коштів Національного інституту свободи – Центру розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030.

Підляський науковий інститут став співорганізатором Міжнародної науково-практичної конференції “Сакральне і туризм”, яка відбудеться 28 квітня 2023 року.

Організаторами цієї конференції є Київський національний університет імені Тараса Шевченка (катедра країнознавства та туризму), Варшавський університет (катедра українознавства), Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (катедра географії та менеджменту туризму), Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна           (катедра туристичного бізнесу та країнознавства), Волинський національний університет імені Лесі Українки (катедра туризму та готельного господарства), Луцький національний технічний університет (катедра туризму та готельно-ресторанної справи), Ужгородський національний університет (катедра туризму), Київський національний лінгвістичний університет (катедра психології і туризму), Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського (катедра географії) та Інститут досліджень діаспори.

Членом Ради конференції став директор Підляського наукового інституту – д-р Григорій Купріянович, а членом Оргкомітету конференції став заступник директора Підляського наукового інституту – Гаврилюк Юрій.

Бібліотека Підляського наукового інституту збагатилася новим цінним виданням проф. Григорія Аркушина з Луцька. «Матеріали до Словника українських говірок Підляшшя» (Луцьк 2022) – це одне із зібрань лексики з південно-східної частини Підляського та північно-східної Люблінського воєвідств. У матеріалах понад 2 700 словникових статей та ще декілька сотень їх фонетичних варіантів.

Представлено лексику, записану автором в кінці ХХ та поч. ХХІ століття з 10 місцевостей Південного та 29 Північного Підляшшя. Крім давніх підляських лексем, уміщені також полонізми, русицизми, які вживають сучасні корінні мешканці у своєму мовленні.

Дякуємо за цей цінніий дар нашій бібліотеці.

Запрошуємо всіх бажаючих ознайомитися з новим виданням.

Бібліотека Підляського наукового інституту природнім шляхом формується від початку існування Інституту. Нараховує вже понад тисячу видань. Її існування фінансується завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації

Директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович взяв участь у конференції з нагоди 30-ліття Об’єднання українців у Польщі, найбільшої і найстаршої української організації в країні. Ювілей ОУП випав у 2020 р., проте з огляду на пандемію його відзначення можна було провести щойно в 2021 р.

Об’єднання українців у Польщі було покликано в 1990 р., після зміни політичної системи в Польщі. ОУП створено в результаті трансформації Українського Сусіпльно-Культурного Товариства, єдиної до цього часу організації української меншини в Польщі. Серед осіб заангажоавних у формування ОУП були також представники українського середовища Підляшшя.

Директор ПНІ виступив зі словом під час відкриття конференції. Брав також участь у дискусії під час сесійних засідань. На урочистій вечері, під час якої вшановано заслужених лідерів ОУП, висловлено подяку д-ру Г. Купріяновичу, зокрема за його діяльність як персдтавника української меншини у Спільній комісії уряду та національних і етнічних меншин та співголови цієї комісії.

Фото: Павло Лоза, архів.

В українському тижневику «Наше Слово» з’явилася стаття д-ра Григорія Купріяновича, директора Підляського наукового інституту «Самостійність як сповнення мрій». Стаття стосується проголошення самостійності Україні 24 серпня 1991 року.

Посилання на сайт українського тижневика: https://nasze-slowo.pl/

Стаття президента Росії Володимира Путіна про історичну єдність росіян та українців викликала великий резонанс в Україні, Росії та інших країнах. У програмі «Українська думка» можна почути роздуми на цю тему д-ра Миколи Рощенка, науково-дослідного працівника та члена Наукової ради Підляського наукового інституту. Цього разу полеміка стосується сучасних проблем України.

Посилання на програму: https://www.radio.bialystok.pl/dumka/index/id/203348

Недавно вийшов друком четвертий за 2021 рік номер Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою».

Як завжди у двомісячнику можна прочитати про останні події в житті української громади на Підляшші, а також статті, присвячені культурним, громадським, історичним, літературним та фольклорним темам. Серед них помітне місце займають тексти осіб, пов’язаних з Підляським науковим інститутом.

Головна тема № 4/2021 «Над Бугом і Нарвою» – це історія Святої Гори Грабарки, церкви у святому місці та найближчої околиці – сіл сім’ятицької парафії. Цьому присвячений цикл п’ятьох статей Юрія Гаврилюка, головного редактора «Над Бугом і Нарвою» та заступника директора Підляського наукового інституту:

  1. Cerkiew drewniana w uroczysku Suminszczyna lub Hrabarka
  2. Kaplica w Moszczonej do cerkwi siemiatyckiej należąca
  3. Cerkiew na wzgórzu, otoczona bardzo starym cmentarzem
  4. Wsie parafii siemiatyckiej wokół miasta i ponad Bugiem
  5. Do domu Bożego jak do nieba na ziemi

«Над Бугом і Нарвою» можна купити в мережі KOLPORTER у Більському, Сім’ятицькому і Гайнівському повітах, а також у Білостоці. Окрім того часопис є доступний у Центрі православної культури в Білостоці. Існує можливість передплати.

Більше про часопис та зміст № 4/2021 можна дізнатися, заходячи на сайт: https://nadbuhom.pl

У найновішому, четвертому, номері Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» з нагоди 5-х роковин смерті православного архиєпископа Перемиського і Новосанчівського Адама з’явилася стаття-спогад д-ра Григорія Купріяновича, директора Підляського наукового інституту, «Владика Адам у моїй пам’яті».

Саме сьгодні, 14 серпня, випадає 95-а річниця народження архиєпископа Адама. Народився він 14 серпня 1926 р. в селі Флоринка на Лемківщині. З 1983 по 2016 р. був єпископом (а згодом архиєпископом) Перемиським і Новосанчівським. Його служіння відіграло важливу роль у збереженні українських православних традицій у Православній Церкві в Польщі.

«Над Бугом і Нарвою» можна купити в мережі KOLPORTER у Більському, Сім’ятицькому і Гайнівському повітах, а також у Білостоці. Окрім того часопис є доступний у Центрі православної культури в Білостоці. Існує можливість передплати.

Більше про часопис та зміст четвертого номеру на сайті двохмісячника: https://nadbuhom.pl