Продовжуємо представляти цікаві імена, які були надані в селах православної парафії Вознесіння Господнього в Клениках Нарвянського деканату Варшавсько-Більської єпархії. Тим разом будуть представлені цікавіші чоловічі імена, записані під час польових досліджень на кладовищі в Клениках. Як уже зазначалося, надгробні написи найчастіше виконувалися російською мовою (нерідко з помилками), рідше польською. Нерідко імена та прізвища передавалися в говірковому варіанті.
Ось цікавіші чоловічі імена – разом із фотоматеріалом. На початку подається форма з надгробного напису, потім діалектна форма з виділеним наголосом (якщо вдалося її записати від інформатора), та потім варіант у літературній мові – українській та польській.
Ананий– діал. Ананій – укр. Ананія – пол. Ananiasz
Диментій – діал. Дементій – укр. Дометій – пол. Domicjusz
Діомід – діал. Демід – укр. Демид – пол. Diomedes
Евмении – укр. Євменій – пол. Eumeniusz
Евфимій – діал. Єфімій, Фім – укр. Євфімій, Єфимій – пол. Eufemiusz
Gerwazy – укр. Гевразій, Геврасій – пол. Gerwazy
Klemens, Klement – діал. Клємент, Клім – укр. Климент – пол. Klemens
Клеопа– діал. Кльопко – укр. Kleofas – пол. Kleopa
Митрофан– діал. Мітрофан – укр. Митрофан – пол. Mitrofan
Пантилей – діал. Пантелімон, Пантелімун, Пантолім – укр. Пантелеймон – пол. Pantaleon
Полевкий – діал. Полєвко – укр. Полієвкт – пол. Polieukt
Сенофонт – діал. Фонт – укр. Ксенофонт – пол. Ksenofont
Филарет– діал. Філарет, Фірко – укр. Філарет – пол. Filaret
Филимон– діал. Філімон – укр. Филимон – пол. Filemon
Як видно на прикладі вибраних імен, іменна традиція парафії Кленики є надзвичайно цікавою, прикладом чого є такі оригінальні імена, як Фім, Кльопко, Пантолім, Полєвко, Фонт або Фірко. Ці імена поволі йдуть у забуття – разом із останніми їх носіями, народженими ще до Другої світової війни.
Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.
Минулого року в рамках проєкту Підляського наукового інституту, реалізованого завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща, під назвою «Іменні традиції підляського села XVIII-XX ст.», було проведено дослідження, серед інших, на православному цвинтарі в селі Кленики (офіційне польське – Klejniki, у місцевій українській говірці Клєнікі). Предметом зацікавлення стала іменна традиція православної парафії Вознесіння Господнього в Клениках Нарвянського деканату Варшавсько-Більської єпархії, до якої входять села: Кленики, Козлики, Пилипки, Кожино, Ляхи, Сапово, Яново, Істок.
Результатом започаткованих тоді досліджень стали статті, присвячені рідкісним іменам у парафії. Зацікавленим темою оригінальних чоловічих імен, що функціонували в минулому в парафії Кленики, пропонуємо статі на сайті Підляського наукового інституту у закладці «З досліджень Інституту»:
Цього року, також завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща, Підляський науковий інститут продовжує проєкт «Іменні традиції підляського села XVIII-XX ст.». Одним із його елементів є подальші польові дослідження, в тому числі на цвинтарі в Клениках.
Безцінним джерелом знань про традиційні назви є надгробні написи. Особливо в Клениках можна знайти багато справді рідкісних іменних форм, які важко знайти на інших кладовищах.
Цього року було зафіксовано більше іменних форм. Тому в статтях, публікованих на Інтернет-сторінці Підляського наукового інституту, будуть представлені інші імена, надані жителям парафії. На початку – стаття про вибрані жіночі імена.
Як уже зазначалося, надгробні написи на підляських цвинтарях найчастіше виконувалися російським алфавітом (нерідко з помилками), але часто імена та прізвища передавалися в говірковому варіанті, вживаному в Клениках та околичних селах, часом зберігаючи риси, характерні для української говірки, напр.: Павол – місцевий варіант імені Павло; Лапінська – прізвище, написане згідно з українською вимовою з м’яким «сь» у суфіксальній частині, що є типово українською ознакою, відсутньою в польській, російській чи білоруській мовах.
Деякі написи на цвинтарі, особливо найновіші, зроблені польською мовою.
Під час поїздки в рамках проєкту були проаналізовані не лише форми імен, які зустрічаються на цвинтарі. Під час розмови з інформаторкою із села Кленики вдалося відтворити діалектне звучання деяких імен, зафіксованих у надгробних написах на Кленицькому кладовищі. Форми в українській говірці іноді суттєво відрізняються від форм, які можна зустріти на надгробках (написаних польською або російською мовою чи в церковному варіанті).
Ось наступні вибрані форми жіночих імен – разом із коротким коментарем та фотоматеріалом. На початку подається форма з надгробного напису, потім діалектна форма з виділеним наголосом, а потім варіант у літературній мові – українській та польській.
Агрипина – діал. Грипа – укр. Агрипина – пол. Agrypina
У минулому це ім’я було досить популярним у досліджуваних селах. Варто підкреслити, що зараз ніхто так не називає дітей.
Акулина, Akulina – діал. Кіліна – укр. Акилина, Килина, пол. Akwilina
Як бачимо, на надгробних написах зустрічається найчастіше російський варіант імені, що цікаво, також написаний латинським алфавітом (тобто Akulina замість офіційної польської форми Akwilina).
Василиса – діал. Васька – укр. Василина – пол. Bazylisa
Цікаво, що діалектний варіант жіночого імені звучить так само, як одна з говіркових форм імені Василь – Васька.
Eufrosinia – діал. Прузина, Фрося – укр. Єфросинія – пол. Eufrozyna
У минулому популярне, а зараз призабуте ім’я, як і Агрипина.
Иулиания, Juliana – діал. Уляна, Улянка, Уліянка – укр. Уляна – пол. Julianna
Maryna – діал. Марина – укр. Марина – пол. Maryna
У минулому в досліджених селах це ім’я давали досить часто. Варто відзначити, тому на даний момент воно не є популярним.
Оксения – діал. Оксеня, Сєнька – укр. Ксенія – пол. Ksenia
Ще одне в минулому популярне ім’я, яким багато років не називали дівчат; останнім часом батьки вибирають його щораз частіше.
Пульхерия – діал. Поліфіера – укр. Пульхерія, Пульхера – пол. Pulcheria
Рідше, зараз призабуте ім’я.
Stepanida, Stefania – діал. Степанка – укр. Степанія, Стефанія, Степанида, Стефанида – пол. Stefania
Жіноче ім’я, утворене від імені Степан.
Серафима – діал. Сєрафіма – укр. Серафіма – пол. Serafina
Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.
Сьогодні виповнюється 36 років з дня заснування Українського суспільно-культурного товариства в Кузаві/Черемсі. 28 лютого 1987 року в сільському клубі в Кузаві відбулися засновницькі збори, поєднані з відеопроекцією виступів ансамблю пісні і танцю Кубанських козаків.
Створення гуртка Українського суспільно-культурного товариства було ініціативою місцевої молоді, яка вирішила офіційно формалізувати свою діяльність, пов’язану зі збереженням української культурної спадщини Черемхи та навколишніх сіл.
Гурток вів активну українську діяльність – організовував концерти, новорічні маланки, лекції, елімінації підляських гуртів перед Фестивалем української культури в Сопоті, конкурси писанок та інші заходи. На запрошення гуртка УСКТ перебував у Черемсі хор «Журавлі». Завдяки його діяльності відбулося кілька десятків концертів за участю таких колективів, як «Думка» з Гурова Ілавецького, «Бандура» з Перемишля, «Черемош» з Венгожева, «Горина» з Рівного та ін.
Про історію гуртка можна, між іншими, послухати у минулорічній передачі “Українське слово” Союзу українців Підляшшя:
Це був один із п’яти гуртків Українського суспільно-культурного товариства, які діяли на Підляшші у 1980-х роках. Крім нього існували гуртки в Кліщелях (заснований у 1957 р., відновлений у 1984 р.), Більську Підляському, Білостоку та Гайнівці.
Після покликання Об’єднання українців у Польщі, у 1990 році було створено Підляський відділ ОУП. 22 березня 1992 року його було перетворено на Союз українців Підляшшя, а підляські гуртки УСКТ припинили діяльність. Їхні активісти долучилися до діяльності нової підляської організації.
Протягом багатьох років єдиною українською організацією на Підляшші був Союз українців Підляшшя, який виник як результат попередньої діяльності гуртків УСТК. Нині, окрім СУП, організацією підляської української громади є також Підляський науковий інститут.
Найпопулярнішим способом ідентифікації людей в обстежуваних місцевостях чотирьох парафій православних на Підляшші: Чижі, Кленики, Курашево і Нове Бурезово, є використання родових прізвиськ, утворених від різних основ: імені предка, найчастіше чоловіка, рідше жінки, місцевості походження або вуличної клички батька, дідуся чи іншого члена сім’ї. Ці назви успадковуються нащадками та досі використовуються у щоденних контактах жителів сіл.
Донині найпопулярнішими залишаються родові прізвиська, утворені від імені голови роду. Часто такі клички були створені ще в ХІХ століттю.
Досліджуючи іменні традиції сіл у згаданих парафіях, зафіксовано цікаві родові назви, похідні від назв місцевостей. Мотивом їх появи часто є територіальна характеристика особи. Того роду кличок в обстежуваних селах доволі багато, – сільська громада давала їх найчастіше особам, які родом з інших, як сусідніх, так і віддалених сіл: Грабняцькі (родом з присілка села Збуч – Грабняк), Ориешкувка (з Ориешкова), Каменчоха або Каменчанка (з Каменя), Морак (з Мора), Буркови, Боркови (з села Борок/Бyрок), Істокув (з Істоку).
Початкові прізвиська, в тому числі й ті, що характеризували жінок, часто переносилися на жінку або чоловіка, навіть якщо вони не мали нічого спільного з місцем походження. Тому, якщо чоловіка з села Дубіни звали Дубінець, то його дружина була Дубінчоха, Постолуовець – Постолуовчиха, Морак – Моракова або Морачка. Якщо жінку звали Ориешкувка, то її чоловіка – Васіль Ориешкувчин. Як бачимо, тут не застосовувалося правило, що родова назва чоловіка завжди була першорядною. Просто сільська громада часто обирала такі прізвиська, які найбільше характеризували дану особу та її родичів, та прізвиська, утворені від назви місцевості, були досить характерними і легко ідентифікували дану людину та її родину.
З часом прізвиська, що походять від місця походження, стали сімейними, родовими і передавалися дітям, а потім онукам, напр. Ґурначови (предок був родом з села Ґуорне, яке зараз є частиною міста Гайнівка).
Прізвиська та родинні прізвиська, що походять від місця походження, вказують на народні варіанти підляських місцевостей, напр. М’якішуовець – прізвисько від народної форми села М’якіши (офіційно Miękisze). Тому ці форми можуть зацікавити не лише дослідників, які займаються тематикою іменної традиції Підляшшя, а й топоніміки регіону. Іноді такі форми вказують на назви місцевостей, які вже офіційно не вживаються, наприклад прізвисько Міеські (приступив з Міеського Ліеса, зараз офіційно Pasieczniki Duże).
У досліджуваних селах також можна було зафіксувати прізвиська, які вказують на етнічне походження особи: Українцьови (бо нащадки приїхали з України), або місце, в якому хтось перебував: Хомскі (бо під час «біженства» потрапив на Схід – це могла бути місцевість Хомськ).
Ось приклади, записані під час виїзду в рамках цьогорічного проекту «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть». На початку подається форма множини родового прізвиська, іноді в дужках приклад особи, що носить дане прізвисько. Далі вказується кличку, від якої воно походить (іноді разом із різними варіантами, вживаними сільською громадою). Далі подано діалектну форму назви місцевості та офіційний польський варіант. Наголос позначено жирним шрифтом.
Каменчошини – Каменчоха, Каменчанка, Каменчучка – Камень – пол. Kamień
Крив’янчини – Крив’янка – Кривая – пол. Krzywa
Куойлікови – Куойлік – Куойли – пол. Kojły
Ладовцьови – Ладовець – Ляди – пол. Lady
Моракови – Морак – Море – пол. Morze
Ориешкувчини (Васіль Ориешкувчин) – Ориешкувка – Ориешково – пол. Orzeszkowo
Постолуовцьови (Насця Постолуовцьова) – Постолуовець – Постолово – пол. Postołowo
Прогальчини (Коля Прогальчин) – Прогаль – Прогаліе – пол. Progale
Збучлянічини – Збучлянічин – Збуч – пол. Zbucz
Ці форми надзвичайно цікаві, тому, безсумнівно, вимагають більш ґрунтовного наукового дослідження, в тому числі з мовознавчої точки зору – як такі форми створювалися.
***************************
Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.
22 січня – це українське національне свято – День Соборности України. День 22 січня – це один із ключових днів у новітній історії України, адже цього дня відбулися дві фундаментальні події. 22 січня 1918 року вперше в ХХ столітті було проголошено самостійність України, а 22 січня 1919 року відбулося об’єднання двох українських держав.
Проголошення самостійности України відбулося в драматичних обставинах наступу Червоної армії, яка наближалася до Києва. 22 січня 1918 року Українська Центральна Рада, тобто український парламент, видала IV Універсал, яким проголосила повний суверенітет української держави – Української Народної Республіки. У ньому, між іншим, зазначалося: «Однині Українська Народня Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною Вільною Суверенною Державою Українського Народу. Зо всіма сусідніми державами як то: Росія, Польша, Австрія, Руминія, Туреччина та инші, ми хочемо жити в згоді і приязні, але ні одна з них не може втручатися в життя Самостійної Української Республіки, – власть у ній буде належати тільки Народові України.» Це був початок незалежного існування української держави в новітній історії. 22 січня 1918 року – одна з ключових дат в історії України.
Рівно через рік, 22 січня 1919 року, відбулося об’єднання двох українських держав – створеної над Дніпром зі столицею в Києві Української Народної Республіки та проголошеної у Львові Західно-Української Народної Республіки, що охоплювала територію Галичини, Буковини та Закарпаття. В універсалі Директорії Української Народної Республіки зазначалося: «Однині воєдино зливаються століттям одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народня Республіка (Галичина, Буковина; Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народня Республіка. Од нині народ Український, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднаними дружніми зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну, самостійну Державу Українську на благо і щастя всього її трудового люду.»
На початку 20-х років ХХ ст. побудова самостійної держави і боротьба за волю України закінчилися невдачею. Проте вони були важливим етапом на шляху України до незалежності, а день 22 січня став національним святом українців. В історичну пам’ять українців він увійшов як символ прагнення до самостійної та соборної держави.
Крива (у місцевій українській говірці – Кривая) – село, яке нині знаходиться в Підляському воєводстві, Більського повіту, ґміни Більськ-Підляський. У минулому це було королівське село в Більському старостві Більської землі Підляського воєводства.
Нині його православні жителі належать до парафії Усікновення голови св. Івана Хрестителя в Щитах-Дзенцьолово, але до 1795 р. село належало до парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Чижах. Тому багато відомостей про мешканців цього села можна знайти в найдавніших парафіяльних книгах уніатської церкви в Чижах.
Метрики хрещення, вінчання та метрики померлих, які донині зберігаються в Чижівській парафії, є багатим джерелом знань про іменну традицію сіл, що входили до парафії в минулому. У рамках минулорічного проекту «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», який реалізовував Підляський науковий інститут завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації Республіки Польща, деякі з них уже проаналізовано з точки зору іменних традицій сіл колишньої Чижівської парафії. Якщо ви зацікавлені, ми відсилаємо вас до статей, які з’явилися минулого року на веб-сайті Інституту. З ними можна ознайомитися у закладці «З досліджень Інституту».
Надзвичайно цінну інформацію про те, які імена, прізвища, родові прізвиська та жіночі імена, утворені від імен, прізвищ чи прізвиськ чоловіка, функціонували в Кривій, дають метрики колишньої парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Чижах з XVIII століття. У цій статті подано найцікавіші прізвища мешканців Кривої, які зустрічаються в записах першої половини XVIII ст.
Метрики колишньої парафії в Чижах велися польською мовою, тому в них найчастіше зустрічається польський варіант назви села – Krzywa. Іноді, однак, місцевий парох записував його в діалектному варіанті – z Krywoy, z Krywoi, z Krywey.
Про походження парафіян із того села можуть свідчити такі прізвиська, як, наприклад, Anastazya Krywjuczka.
Імена, прізвища та родові прізвиська в записах з XVIII ст. передаються польською мовою, але багато форм написаних у діалектній формі або є специфічними гібридами – форми, що поєднують варіант у польській мові з варіантом церковним, або форми в польській моваі та українській говірці. Це стосується також іменних форм із села Крива.
Нижче будуть представлені найцікавіші прізвища, що стосуються мешканців Кривої, вибрані з метрик хрещення та метрик вінчання першої половини XVIII ст., а точніше з книг, починаючи з 1719 р. і закінчуючи 1734 р. Як уже багато разів було звернуто увагу, важко визначити ймовірну етимологію цих форм. Найпростіше вказати походження патронімічних прізвищ, тобто утворених від імені батька. Також легко вказати етимологію форми, утвореної від назви професії. Набагато складніше у випадку з прізвищами, які виникли від прізвиська. Сьогодні важко з’ясувати, звідки пішло прізвисько чи з яких причин сільська громада прозвала того чи іншого жителя села саме так, а не інакше. Такі прізвиська неясної етимології часто передавалися нащадкам, перетворюючись на родове прізвисько, а потім і на прізвище. Це видно на прикладі прізвищ села Крива з XVIII ст.
У найдавніших записах особливо привертають увагу три родинні прізвиська/прізвища, які ймовірно походять з Кривої. Це форми: Beziuk/Bezjuk, Moroz/Morozuk i Szaduyka/Szaduyko/Szaduy. У фрагментарних записах 1719-1729 рр. ці прізвища зустрічаються лише в Кривій.
Сьогодні важко визначити етимологію цих форм, можна лише вказати, що прізвище Moroz походить від українського слова мороз – mróz. Серед носіїв цього прізвища були «Kum sławetny Gabriel Moroz» (також записується як Hawryło Moroz, Gabryiel Morozuk, Hawriło Moroz). Це був житель села, можливо, багатший господар із Кривої, якого дуже охоче брали за кума.
Цікавою формою, що зустрічається в записах з XVIII століття, є рідкісне прізвище Szaduyka, яке дуже часто носили особи із Кривої; сьогодні зустрічається воно у формах Szadujko та Szaduja (фіксоване, між іншим, у Гайнівці). У найдавніших записах ми маємо такі особи з Кривої, які носили це прізвище, як Kum Stefan Szaduyka, Marszalek Gregor Szaduy, Nikifor Szaduyka (Niczypor Szaduyka) та інші. Від цього рідкісного прізвища створено також жіночі форми: S pano marijanno Szaduykuwno, Kuma Nastaska Szaduyczcicha, Panno Chimką Szaduyczanką ze wsi Krzywey.
Серед людей із родинним прізвиськом/прізвищем Beziuk є напр. Iwan Beziuk, Timofij Beziuk.
Серед інших цікавих прізвищ, які носили жителі Кривої на початку XVIII століття, заслуговують на увагу такі патронімічні форми, як:
Chomanczuk (від діал. Хоманко – від Ammon, укр. Амон),
Jakimiuk (від діал. Якім – пол. Joachim, укр. Яким),
Jarmociuk (від діал. Ярмоць – пол. Hermolas, укр. Єрмолай),
Jaroszuk (від діал. Ярош – пол. Hieronim, Hieroteusz lub Jarosław, укр. Єронім, Єрофій, Ярослав),
Klimjuk (від діал. Клім – пол. Klemens, укр. Климентій),
Lewczuk (від діал. Лєвко – пол. Leukiusz, Lew, укр. Лев, Левко),
Łukianiuk (від діал. Лук’ян – пол. Lucjan, Lew, укр. Лук’ян),
Małko (від діал. Малко – пол. Malachiasz, укр. Малахія),
Matko (від діал. Матко – пол. Mateusz, укр. Матвій),
Mikitiuk (від діал. Мікіта – пол. Nicetas, укр. Микита),
Omelanczuk (від діал. Омелянко – пол. Emilian, укр. Омелян),
Ondryczuk (від діал. Ондрийко – пол. Andrzej, укр. Андрій),
Petruczuk (від діал. Петрук – пол. Piotr, укр. Петро),
Semeniuk (від діал. Семен – пол. Symeon, укр. Симеон, Семен).
Ці прізвища фіксуються і в інших селах парафії, багато з них у формах, зафіксованих у XVIII ст., функціонують і сьогодні.
Цікавою патронімічною формою, тобто по батькові, є прізвище Krzyszczuk (від діал. Кришко – пол. Krzysztof, укр. Христофор), наприклад, Iwana y Katharzyny Krzyszczukow.
У Кривій у XVIII столітті зустрічаються також прізвища, утворені від назв професій: Szewko, напр.: Michał Szewko, Szewczuk, напр. Jakuna y Katharzyny Szewczukow, Kusznierz, напр. Hryhora y Rainy Kusznierzow, Rymarz, напр.Hryhor Rymarz.
У минулому селян, які були родом з інших місць, часто можна було впізнати за прізвищем. У записах колишньої уніатської парафії в Чижах досить часто зустрічається форма Zachozy – як читаємо в «Słowniku staropolskim», слово «zachoży» означає те саме, що «прибулець, поселенець, мандрівник». Ця форма використовувалася як родове прізвисько/прізвище для осіб, які не були родом із даного села, а також їхніх нащадків. Також у Кривій на початку XVIII століття були жителі з прізвищем Zachozy (Stanisława y Rainy Zachozych).
Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.
Кілька десятків років тому популярним способом ідентифікації жінок у досліджуваних селах парафій Чижі та Курашево були форми, утворені від імені чоловіка. Тому, якщо чоловіка звали Степан, то дружину в сільській громаді звали Степанча/Степаньча, якщо чоловіка звали Карп, то дружину звали Карпіха. Часто ці форми використовувалися замість хрещеного імені жінки. На це вплинула панівна протягом століть патріархальна модель стосунків, у якій статус жінки залежав від її приналежності до чоловіка.
Найпопулярніші форми від імені чоловіка створені за допомогою двох формантів: -ча та -іха.
У рамках проекту в селах Чижі та Курашево були зафіксовані такі жіночі форми, які вживалися у двох парафіях (спочатку подано жіночу форму із позначеним наголосом, потім діалектну форму чоловічого імені, від якого походить ця форма, та варіант імені літературною українською та польською мовами):
Борища – Борис – укр. Борис, поль. Borys
Деніща – Деніс – укр. Денис, поль. Dionizy
Дорофіейча – Дорофіей – укр. Дорофій, поль. Doroteusz
Лєвоніха – Лєвуонь – укр. Лев, поль. Leon
Мартіньча – Мартін – укр. Мартин, поль. Marcin
Міхаїлча – Міхаїл – укр. Михайло, поль. Michał
Міфодійча – Міфодій – укр. Мефодій, поль. Metody
Олєксандриха – Олєксандер – укр. Олександр, поль. Aleksander
Ондриейча – Ондрией – укр. Андрій, поль. Andrzej
Орсентійча – Орсентій – укр. Арсен, Арсеній, поль. Arseniusz
Остапча – Остап – укр. Остап, поль. Eustachy
Павелчиха – Павол – укр. Павло, поль. Paweł
Петриха – Петрo – укр. Петро, поль. Piotr
Сахариха – Сахарко – укр. Захарій, Захар, поль. Zachariasz
Сергіїха – Сергіей – укр. Сергій, поль. Sergiusz
Степан – Степаньча – укр. Степан, поль. Stefan
Імена, створені за допомогою формантів -ча та -іха, мають нейтральний емоційний відтінок, але вживаються лише по відношенню до представників найстаршого покоління, найчастіше по відношенню до померлих жінок. Тому важливо якомога повніше зібрати й описати ці форми, бо скоро про них не пам’ятають навіть найстарші жителі села.
***********************************
Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.
У обстежуваних селах парафій Чижі, Курашево, Кленики і Нове Березово найпопулярнішими є прізвиська, що характеризують особу відносно її родичів. Вони часто передавалися у спадок, стаючись родовими прізвиськами.
Серед того роду кличок найпоширенішими є патронімічні, напр.: Банадикови, Дементійови, Куондратови, Трохімови.
Ці прізвиська виникли від імені батька та згодом переходили на дітей, онуків, правнуків та й далі.
Про родові прізвища, утворені від імені батька, з сіл Чижі і Підрічани уже писалося тут:
Менш численниі серед кличок є метронімічні прізвиська, тобто псевдоніми, утворені від імені матері чи когось із предків по материнській лінії. У ході реалізації проєкту вдалося записати такі прізвиська (спершу подається форма прізвиська, згодом говіркова форма імені, від якої утворено кличку, далі – українська офіційна форма імені та польська офіційна форма імені):
Грипіни – Грипа – укр. Агрипина – поль. Agrypina
Дарчини – Дарка – укр. Дарія – поль. Daria
Домінічкови – Домінічка – укр. Домініка – поль. Dominika
Етимологію цієї клички можна було б також виводити від чоловічого імені Домінік, але в обстежуваних селах ця форма не була присутньою. Зате жіноче ім’я Домініка було дуже популярним іще на початку ХХ ст. Також в обстежуваних метриках парафії в Чижах з 18-го століття дуже часто з’являється жіноча форма Домініка, проте не з’являється Домінік.
Квілініни – Квіліна – укр. Акилина, Килина – поль. Akilina
Лікіерини – Лікіера – укр. Лукерія – поль. Gliceria
Настусіни – Настуся – укр. Анастасія, Настуся – поль. Anastazja
Нюрини – Нюра – укр. Анна – поль. Anna
Паращини – Параска – укр. Параскева, Параска – поль. Paraskewa
Соломіеїни – Соломіея – укр. Соломія – поль. Salomea
Хімчини – Хімка – укр. Євфимія – поль. Eufemia
Ці прізвиська сільська громада давала в ситуації, коли жінку вважалося головою сім’ї (напр. це була вдова), або коли вона мала вищий статус за свого чоловіка (напр. коли чоловік був приступою, тобто він приступив на господарство дружини).
Як видно, родові клички часто були утворені від зменшених форм (Дарка, Домінічка, Нюра). Вони досі функціонують у щоденному контакті жителів у селах обстежуваних парафій.
На фото: заміжні жінки зі Збуча
************************
Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.
Старе Березово (у місцевій українській говірці Староє Березово) – це доволі велике село в Підляському воєводстві, в Гайнівському повіті, в ґміні Гайнівка. Його православні жителі належать до Православної парафії Вознесіння Господнього в Новому Березові.
Під час розмов зі старшими мешканцями села вдалося записати цікаві імена, які ще на початку ХХ століття носили православні жителі цього села. Ось кілька найцікавіших чоловічих форм:
Гарасім – пол. Gerasym, укр. Гарасим
Гордіей – пол. Gordziej, укр. Гордій
Гриня, Гигуор – пол. Grzegorz, укр. Григорій, gw. Гриць, Ригір, Ригор
Демід – пол. Diomid, укр. Демид
Міруонь – пол. Miron, укр. Мирон
Оксентій – пол. Auksencjusz, укр. Авксентій, Оксентій
Оноприй – пол. Onufry, укр. Онуфрій
Панька – пол. Pantaleon, укр. Пантелеймон
Селєвесер – пол. Sylwester, укр. Сильвестр
Тарас – пол. Tarasjusz, укр. Тарас
Цікавіші жіночі форми записані в Старому Березові:
Гапка – пол. Agata, укр. Агафія
Грипа – пол. Agrypina, укр. Агрипина
Дарка – пол. Daria, укр. Дарія
Домінка – пол. Dominika, укр. Домніка (Домініка)
Оксеня – пол. Ksenia, укр. Ксенія
Оніся – пол. Anisja, укр. Анісія
Хімка – пол. Eufemia, укр. Євфимія
На фотографії: пам’ятник жертвам нацистських злочинів проти мирного населення у Старому Березові з цікавими іменними формами
********************
Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.
У попередній статті, де показано іменні традиції сіл на Підляшші, говорилося про прізвища, утворені від апелятивів, тобто від загальних назв. Це форми, що походять від назв професій, рис характеру та зовнішності людей, суспільних і сімейних стосунків, а також назв тварин — ссавців, птахів, комах, назв рослин і грибів, предметів побуту, частин тіла тощо. Раніше такими прізвищами називали переважно селян. Спочатку вони функціонували як прізвиська, що характеризували конкретних селян, з часом були записані місцевою адміністрацією і стали виконувати функцію прізвищ.
Представляємо тут вибрані найцікавіші форми прізвищ / родових прізвиськ, фіксованих у парафії Чижі в XVIII ст. разом з їхньою ймовірною етимологією. Напр. у випадку прізвища Didicz можна здогадатися, що отримали його представники багатого роду, та прізвище Diak – сім’я діакона.
У випадку багатьох прізвищ / родових прізвиськ, які виникли від апелятивів, важко визначити, чому в основу прізвища лягло саме таке, а не інше слово: чи в когось на прізвище Paliuszok предок був низьким, а в хтось на прізвище Dubko – високим? Чи прізвище Tołstobreszuk виникло тому, що хтось багато брехав? Таких питань значно більше.
Ось цікавіші прізвища з XVIII ст. на основі парафіяльних книг:
Bądiuk → діал. бонда – podpłomyk (placek z ciasta chlebowego pieczony w piecu przed wygaśnięciem żaru
Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.
Ciasteczka
Ta strona używa plików cookie - małych plików tekstowych, które są umieszczane na Twoim komputerze, aby pomóc witrynie zapewnić lepszą obsługę. Ogólnie rzecz biorąc, pliki cookie służą do przechowywania preferencji użytkownika, przechowywania informacji dotyczących rzeczy takich jak koszyki zakupów i dostarczania anonimowych danych śledzenia do aplikacji stron trzecich, takich jak Google Analytics. Z reguły pliki cookie poprawiają jakość przeglądania. Możesz jednak preferować wyłączenie plików cookie w tej witrynie i na innych. Najskuteczniejszym sposobem jest wyłączenie plików cookie w Twojej przeglądarce. Sugerujemy skonsultowanie się z sekcją Pomoc przeglądarki lub przejrzenie strony internetowej wikipedia ciasteczka, która zawiera wskazówki dla wszystkich nowoczesnych przeglądarek. Akceptuję
Privacy & Cookies Policy
Privacy Overview
This website uses cookies to improve your experience while you navigate through the website. Out of these, the cookies that are categorized as necessary are stored on your browser as they are essential for the working of basic functionalities of the website. We also use third-party cookies that help us analyze and understand how you use this website. These cookies will be stored in your browser only with your consent. You also have the option to opt-out of these cookies. But opting out of some of these cookies may affect your browsing experience.
Necessary cookies are absolutely essential for the website to function properly. This category only includes cookies that ensures basic functionalities and security features of the website. These cookies do not store any personal information.
Any cookies that may not be particularly necessary for the website to function and is used specifically to collect user personal data via analytics, ads, other embedded contents are termed as non-necessary cookies. It is mandatory to procure user consent prior to running these cookies on your website.
