Новини

12 вересня 2026 р. двох дослідників з Підляського наукового інституту взяло участь у VІІ Міжнародній науковій конференції «Українці та їхні сусіди протягом століть: політика, економіка, релігія, культура та побут», якої організатором було Українське історичне товариство в Польщі. Конференція традиційно відбулася в Народному домі в Перемишлі.

Член ПНІ д-р Іван Данилюк (Державний архів в Білостоці, Університет у Білостоці) представив на конференції доповідь на тему «Торгівельна діяльність українських селян на ринку земельної власності в Гродненській губернії 1865-1915».

Директорр ПНІ д-р Григорій Купріянович представив доповідь на тему «Пропозиції щодо внесення змін до Закону від 6 січня 2005 року про національні та етнічні меншини та про регіональну мову, запропоновані меншинною частиною групи Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин з підготовки проекту змін до закону».

У склад Наукового комітету конференції входили зокрема: директор ПНІ д-р Григорій Купріянович та голова Наукової ради ПНІ д-р габ. Р. Висоцький, проф. УМКС. Почесний патронат над конференцією прийняв Почесний консул України у Перемишлі Олександер Бачик, а медійний патронат: Український тижневик «Наше слово». Конференція відбулася за фінансової підтримки Почесного консула України у Перемишлі Олександра Бачика та Фонду Катедр Українознавства, технічну підтримку надав Український Народний Дім у Перемишлі.

Фото: Іван Данилюк, Григорій Купріянович.

11 вересня 2026 р. в скансені в Козликах відбулася авторська зустріч з Ольгою Соляр про книжку «Дике поле. Контрнаступ», яка є репортажем з російсько-української війни. Модератором зустрічі була проф. Дорота Місіюк.

Ольга Соляр – докторка етнології, україністка, редакторка та авторка книг і статей про польсько-український кордон. Вона веде блог «Magia ludowa Karpat» (Народна магія Карпат). Вона є громадською активісткою за збереження української матеріальної культури в Польщі та польської культури в Україні. Активна учасниця Помаранчевої революції та Революції Гідності. Засновниця та президентка фонду «Магія Карпат», через який вона з 24 лютого 2022 р. організовує допомогу Україні, що бореться за виживання. Постійна волонтерка 128-ї бригади «Дике поле».

Організатори зустрічі: Товариство друзів скансену в Козликах, Союз українців Підляшшя, Підляський науковий інститут. Публічне завдання співфінансується із фондів Підляського воєвідства.

Фото: ФБ Ольги Соляр.

10-11 вересня 2026 р. заступник директора Підляського наукового інституту та головний редактор українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» Юрій Гаврилюк був присутнім на ІV Фестивалі говірок пограниччя По Свойому у Гайнівці.

На фестивалі відбулася презентація книги та дискусія про видання „Różnorodność językowa w Polsce. Wspólnoty posługujące się językami kolateralnymi i ich żywotność etnolingwistyczna” (за редакцією Ніколь Долові та Мацея Ментрака, Варшава 2026), а також «Вечуорі по свойому», тобто підляський storytelling та концерт гурту «Черемшина».

Організатором заходу був Інститут говірок пограниччя.

Бібліотека Підляського наукового інституту збагатилася новим цінним виданням. «Повне зібрання творів Олени Пчілки» підготовлена дослідниками Волинського національного університету імені Лесі Українки в Луцьку. До складу редакційної колегії 12-томного повного зібрання творів виданої української письменниці входили: Юрій Громик, Ірина Констанкевич, Марія Моклиця, Валентина Прокіп, Сергій Романов.

Монументальне видання було передано Інститутові проректором Волинського національного університету імені Лесі Українки в Луцьку проф. Юрієм Громиком на руки заступника директора Підляського наукового інституту Юрія Гаврилюка під час його відзиту в Луцьку.

Бібліотека Підляського наукового інституту нараховує вже декілька тисяч видань. Її існування фінансується завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації.

9 вересня 2026 р. Капітула Підляської науково-літературної нагороди на своєму третьому засіданні прийняла рішення про присудження Підляської науково-літературної нагороди за 2026 рік.

Лавреатами Підляської науково-літературної нагороди за 2026 рік стали:
Категорія «Художня творчість» – Ярослав Вишенко,
Категорія «Публіцистична творчість» – Cлавомир Савчук.

Метою Підляської науково-літературної премії є промоція української мови та культури Підляшшя шляхом вшанування та нагородження людей, які відіграють важливу роль у функціонуванні, збереженні, дослідженні та розвитку української культури та мови Підляшшя. Нагороду була заснувана у 2022 р. Підляським науковим інститутом та Союзом українців Підляшшя. Була вже присуджена чотири рази – у 2022-2025 рр., загалом нагороджено нею досі 12 осіб. У 2026 р. Нагорода була присуджена уп’яте.

Нагородою можуть бути нагороджені особи, які заслужені для функціонування, збереження, дослідження, творення чи розвиток української мови і культури Підляшшя у різних категоріях. Нагороду присуджує Капітула, у склад якої увійшли особи, заангажовані у діяльність задля збереження та розвитку української мови і культури Підляшшя, вказані управами суб’єктів, що заснували Нагороду, тобто Підляського наукового інституту та Союзу українців Підляшшя. У 2026 р. у складі Капітули були: д-р Андрій Артемюк, д-р Григорій Купріянович, Юрій Плева та Агнешка Тишкевич.

Рішення Капітули про присудження Підляської науково-літературної нагороди за 2026 рік було оголошено на прес-конференції, що відбулася зразу після засідання Капітули 9 вересня 2026 р. Урочисте проголошення Лавреатів та вручення Підляської науково-літературної нагороди на 2026 рік планується 11 жовтня 2026 р. в Більську.

Публічне завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя» співфінансується із фондів Підляського воєвідства.

Інформація про Нагороду та процес її присудження розміщена на веб-сайті Підляського наукового інституту, в Новинах та у розділі:

Підляська науково-літературна нагорода

Додаткова інформація:

електронна адреса: pnintytut@gmail.com, тел. +48 664187538

Лавреат Підляської науково-літературної нагороди за 2026 рік у категорії «Художня творчість»

Ярослав Вишенко

Ярослав Вишенко – підляський художник, іконописець. Його художній доробок охоплює розписи численних храмів, багато ікон, картини, графіку. Особливою формою його художньої творчості стало іконописання, сакральне мистецтво в традиції східного православного християнства. Його стиль іконописання спирається на грецькій, візантійській традиції іконопису. У доробку Я. Вишенка ключове місце займає монументальний іконопис. У деяких церквах є автором і творцем повної іконографічної концепції, оскільки виконував як стінні розписи, так і ікони в іконостасі, хрести, ікони на зовні храмів чи інші іконграфічні елементи. Одним із найбільш символічних і знакових храмів з його розписами є церква Преображення Господнього на Святій Горі Грабарці, яку він розписував після відбудову храму після пожежі 1992 р. Особливим і оригінальним виявом його творчості є керамічні ікони, які поміщені у середині храмів або на зовнішній стіні церкви. Іншим винятковим виявом його творчості є ікони на камені. Народився в Сім’ятичах. Його родина родом із підляських Ведмежик. Він навчався на архітектурному факультеті Білостоцької політехніки (1981-1986). Закінчив факультет графічного мистецтва Академії мистецтв у Варшаві (1986-1991). З 1988 р. живе в Мельнику над Бугом. З 80-х років ХХ ст. Ярослав Вишенко був заангажовний в українське національне пробудження на Північному Підляшші, організував українські культурні заходи. Ярослав Вишенко є визнаним майстром монументального церковного розпису. Має ключовий вплив на формування обличчя стінного іконопису в православних храмах Північного Підляшшя кінця ХХ та першої чверті ХХІ століть, оскільки більшість новозбудованих чи ремонтованих православних церков в регіоні мають розписи виконані саме ним. Продовжуючи традицію, яка сягає часів Київської Русі, здійснює він присвоєння древньої візантійської мистецької культури на Підляській землі.

Лавреат Підляської науково-літературної нагороди за 2026 рік у категорії «Публіцистична творчість»

Cлавомир Савчук

Славомир Савчук — радіо- та тележурналіст, який понад 30 років у публічних електронних медіа створював передачі для української громади Підляшшя: один з ініціаторів українського пробудження на Північному Підляшші, аніматор українського культурного життя в регіоні та автор статей у пресі. З 1995 р. разом з Юрієм Місіюком творив перші телевізійні передачі для українців Підляшшя. Після створення в 1997 р. Регіонального центру Польського Телебачення у Білостоці став його співробітником. З 1997 року безперервно працює журналістом у Редакції національних меншин Польського радіо Білосток. Від майже 30 років є автором підляської радіопередачі українською мовою «Думка українська». Є також ведучим передачі «По сусідству», яка польською мовою наближувала питання національних та етнічних меншин. Від багатьох років він записує проповіді українською мовою для православних передач Польського радіо Білосток. Він родом із залізничного селища Черемха. З 1990 р. навчався на Історичному факультеті Варшавського університету в Інституті історії мистецтва за спеціальністю історія мистецтва. Будучи учнем ліцею, він включився в українське національне відродження на Північному Підляшші, був одним із ініціаторів і засновників гуртка Українського Суспільно-Культурного Товариства в Черемсі. Був одним із засновників Союзу українців Підляшшя, а також увійшов до складу першої Головної управи. Славомир Савчук є однією з найважливіших постатей української журналістики на Підляшші, з досвідом роботи в різних видах журналістики: радіо, телебаченні та у друкованих виданнях. Він заслужив визнання слухачів і читачів, а в минулому й глядачів, завдяки своїй журналістській майстерності та високому змістовному рівні публіцистичної творчості. Він поєднує свою журналістську роботу з постійним заангажуванням у формуванні та розвиток українського культурного життя на Підляшші. Записався в історії як один із ініціаторів українського національного пробудження на Північному Підляшші у 80-х р. ХХ ст.

Вже післязавтра, в п’ятницю 11 вересня 2026 року, о 18 у скансені в Козликах відбудеться авторська зустріч з Ольгою Соляр про книжку «Дике поле. Контрнаступ».

«Дике поле. Контрнаступ» – це зворушливий і болісно правдивий репортаж з другого року Великої війни, сповнений надії та жорстоких втрат. Це продовження книги «Дике поле. Військова історія», опублікованої рік тому. Як пише авторка:

«Це історія про людей на війні. Більше про людей, ніж про війну. Про втрату друзів, про кохання, швидке, як куля, про кардіограму воєнного часу, яка діє як людина з важкою серцевою недостатністю: вона прискорюється, вона сповільнюється, вона зупиняється. І все це сталося в Дикому Полі, яке, зрештою, ніколи не було диким. У світі скіфських курганів, половецьких жінок, шляхів міграції готів, сарматів, слов’ян та козаків».

Ольга Соляр – докторка етнології, україністка, редакторка та авторка книг і статей про польсько-український кордон. Вона веде блог «Magia ludowa Karpat» (Народна магія Карпат). Вона є громадською активісткою за збереження української матеріальної культури в Польщі та польської культури в Україні. Активна учасниця Помаранчевої революції та Революції Гідності. Засновниця та президентка фонду «Магія Карпат», через який вона з 24 лютого 2022 р. організовує допомогу Україні, що бореться за виживання. Постійна волонтерка 128-ї бригади «Дике поле».

Запрошуємо Вас на зустріч, розмову та можливість особисто познайомитися з авторкою, поставити їй запитання та придбати книги.

Інформація на Фейсбуці скансену в Козилках:

https://www.facebook.com/skansenkozliki/posts/pfbid0eMoE42JncHaD5Buc2VFH1qtjuXaGB5sWQT5Ukcub9qckoPeNkkeqjLKSHPgBvZShl

Організатори зустрічі:

Товариство друзів скансену в Козликах

Союз українців Підляшшя

Підляський науковий інститут

Публічне завдання співфінансується із фондів Підляського воєвідства.

Вже в середу 9 вересня 2026 р. відбудеться оголошення лавреатів Підляської науково-літературної премії за 2026 рік. Рішення Капітули буде оголошено на прес-конференції після заключного засідання Капітули Нагороди, на якому буде прийнято рішення про присудження Нагороди за 2026 року. Під час конференції члени Капітули оголосять інформацію про лавреатів Підляської науково-літературної нагороди за 2026 рік та представять постаті цьогорічних лавреатів Нагороди.

Метою Підляської науково-літературної нагороди є промоція української мови та культури Підляшшя шляхом вшанування та нагородження людей, які відіграють важливу роль у функціонуванні, збереженні, дослідженні та розвитку української культури та мови Підляшшя. Нагорода була заснована у 2022 р. Підляським науковим інститутом та Союзом українців Підляшшя. Була вже присуджена чотири рази – у 2022-2025 рр., загалом нею нагороджено 12 осіб. У 2026 р. Підляська науково-літературна нагорода буде присуджена уп’яте. Нагорода буде присуджена у двох категоріях.
Публічне завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя» співфінансується із фондів Підляського воєвідства.

Додаткова інформація:

електронна адреса: pnintytut@gmail.com, тел. +48 664187538

вебсайт Підляського наукового інституту:

Підляська науково-літературна нагорода

23 серпня 2026 р. в Міському центрі культури, спорту та відпочинку «Гладишка» в Кліщелях відбулася лекція д-ра Миколи Рощенка з Підляського наукового інституту п/н «Російсько-українська війна 2014–2022–2026: причини, цілі та наслідки».

У своєму виступі підляський український історик і філолог детально представив контекст російської агресії проти України, яка почалася в 2014 р., а повномасштабного характеру набрала в лютому 2022 р. Д-р М. Рощенко вказав на причини цієї війни, цілі, які ставить агресор – Росія та наслідки, яке ця війна. Після доповіді відбулася цікава дискусія.

Організатором лекції був Підляський науковий інститут. Лекція відбулася завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща.

Микола Рощенко – історик та філолог, доктор гуманітарних наук, автор численних наукових та популярно-наукових публікацій про історію Підляшшя, про українські говірки, фольклор та етнографію регіону. Автор першої фундаментальної монографії підляського міста Кліщелі. У колі наукових зацікавлень дослідника є також історія Холмщини в ХІХ та ХХ ст. ст., минуле Православної Церкви, історія України та українців у Польщі. Ініціатор та організатор численних наукових заходів. Був одним із редакторів та видавців спадщини підляського поета та перекладача Петра Куприся. Останніми роками дослідник багато уваги присвячує питанням демографії, підготував монографію присвячену статистиці українського населення Холмщини і Підляшшя в ХІХ-ХХ ст. ст.

Родом із підляського міста Кліщелі. Випускник і довголітній працівник Університету Марії Кюрі-Склодовської в Люблині, був також викладачем у Вищій православній духовній семінарії в Яблочині. Зараз пенсіонер. Продовжує наукову діяльність, зв’язаний з Підляським науковим інститутом, член Наукової ради ПНІ. Гобі: шахи. Протягом десятиліть один із лідерів української громадськості Підляшшя та Люблина, організатор численних заходів. Очолював різні українські організаційні структури в Люблині: Люблинський гурток Українського Суспільно-Культурного Товариства, Люблинський відділ Українського Товариства. Співзасновник і перший головний редактор Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою». Кандидат українського середовища Північного Підляшшя у виборах до Сойму зі списку Виборчого комітету православних (1991). Відзначений багатьма державними, університетськими та громадськими нагородами і званнями. Почесний член Товариства любителів Кліщелівської землі та інших організацій. Є лавреатом Підляської науково-літературної нагороди за 2022 рік у категорії «Наукова діяльність».

Д-р Микола Рощенко від понад пів століття відіграє важливу роль у вивченні та популяризації української культурної спадщини та історії Підляшшя. Має значимий вплив на формування українського наукового середовища регіону, виконуючи роль корифея і ментора для молодшого покоління українських дослідників родом з Підляшшя.

23 серпня 2026 р. (неділя) о 17 год. відбудеться в Кліщелях лекція підляського українсьокго історика і філолога д-ра Миколи Рощенка з Підляського наукового інституту п/н «Російсько-українська війна 2014–2022–2026: причини, цілі та наслідки».

Місце: Міський центр культури, спорту та відпочинку в Кліщелях («Гладишка»), вул. 1 травня 19

Подія на ФБ:

https://www.facebook.com/events/1057560823488502

Модератор – д-р Андрій Артем’юк

Запрошуємо.

Організатор: Підляський науковий інститу
Cфінансовано завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща

Микола Рощенко – історик та філолог, доктор гуманітарних наук, автор численних наукових та популярно-наукових публікацій про історію Підляшшя, про українські говірки, фольклор та етнографію регіону. Автор першої фундаментальної монографії підляського міста Кліщелі. У колі наукових зацікавлень дослідника є також історія Холмщини в ХІХ та ХХ ст. ст., минуле Православної Церкви, історія України та українців у Польщі. Ініціатор та організатор численних наукових заходів. Був одним із редакторів та видавців спадщини підляського поета та перекладача Петра Куприся. Останніми роками дослідник багато уваги присвячує питанням демографії, підготував монографію присвячену статистиці українського населення Холмщини і Підляшшя в ХІХ-ХХ ст. ст.

Родом із підляського міста Кліщелі. Випускник і довголітній працівник Університету Марії Кюрі-Склодовської в Люблині, був також викладачем у Вищій православній духовній семінарії в Яблочині. Зараз пенсіонер. Продовжує наукову діяльність, зв’язаний з Підляським науковим інститутом, член Наукової ради ПНІ. Гобі: шахи. Протягом десятиліть один із лідерів української громадськості Підляшшя та Люблина, організатор численних заходів. Очолював різні українські організаційні структури в Люблині: Люблинський гурток Українського Суспільно-Культурного Товариства, Люблинський відділ Українського Товариства. Співзасновник і перший головний редактор Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою». Кандидат українського середовища Північного Підляшшя у виборах до Сойму зі списку Виборчого комітету православних (1991). Відзначений багатьма державними, університетськими та громадськими нагородами і званнями. Почесний член Товариства любителів Кліщелівської землі та інших організацій. Є лавреатом Підляської науково-літературної нагороди за 2022 рік у категорії «Наукова діяльність».

Д-р Микола Рощенко від понад пів століття відіграє важливу роль у вивченні та популяризації української культурної спадщини та історії Підляшшя. Має значимий вплив на формування українського наукового середовища регіону, виконуючи роль корифея і ментора для молодшого покоління українських дослідників родом з Підляшшя.

9 серпня 2026 р. відбулися в Дуб’яжині відзначення 35-ліття фольклорного ансамблю «Родина». Підляський науковий інститут на урочистостях представляли директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович та голова Ревізійної комісії  ПНІ д-р Андрій Артем’юк.

З прекрасним концертои виступив ювіляр – ансамбль «Родина». Під час ювілейного концерту заступник Підляського воєводи Павел Крутуль та війт ґміни Більськ Катажина Корицька вручили ансамблеві Почесний знак «Заслужений для польської культури», яким нагородила дуб’яжинський ансамбль міністр культури та національної спадщини Республіки Польща Марта Ценковська.

У концерті взяли також численні підляські колективи: «Ранок» з Більська, «Гілочка» з Черемхи, «Луна» з Парцьова, «Вереси» з Вілянова, «Вервочки» з Вуорлі, «Добрина» з Білостока, «Квартет» з Сім’ятич, «Думка» з Більська. Зі словами привітання до ансамблю звернувся також як співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин та директор Підляського наукового інституту д-р Г. Купріянович. Привітала ансамбль також делегація Союзу українців Підляшшя.

Фольклорний ансамбль «Родина» був створений у 1991 році за ініціативою мешканців Дуб’яжина і навколишніх сіл, Підляського відділу Об’єднання українців у Польщі та ґміни Більськ. Першим керівником ансамлю був Василь Павлюк з Рівного, з 1995 року керівником ансамблю є Єлизавета Томчук. Ансамбль «Родина» став одним із найбільш визнаних носіїв і продовжувачів традиційного, автентичного українського фольклору Підляшшя. Його репертуар – це повний діапазон музичної традиції регіону. Винятковим є автентизм збереження як музичної складової фольклорної спадщини, так і особливостей мови – архаїчної української підляської говірки Дуб’яжина, Пудбіеля, Кнорид чи Мокрого. Творчий доробок ансамблю викликає визнання не лише на Підляшші, але також поза межами регіону, як у Польщі, так і за кордонами польської держави. Свідченням цього є численні запрошення на різні фестивалі, а передусім нагороди, які привозить ансамбль «Родина». Знаковим і символічним визнанням ансамблю стали нагороди на Загальнопольському фестивалі народних гуртів і співаків у Казімєжу Дольному. Саме «Родина», як перший в історії багатоособовий ансамбль, що передставляє фольклор національної меншини, дістала у 2010 р. першу нагороду на цьому престижному фестивалі і відкрила шлях для нагороджування там інших ансамблів національних меншин. Звершенням цього визнання в Казімєжу стала найвища нагорода цього фестивалю – «Башта», якої «Родина» удостоїлася в 2022 р. Велику роль у розвитку і діяльності ансамблю «Родина» відіграв протягом цих 35 років Союз українців Підляшшя. Дуже важливою є підтримка для функціонування і розвитку ансамблю з боку ґміни Більськ, для якої «Родина» є візиткою і перлиною.  

Концерт організували ансамбль «Родина», Війт ґміни Більськ та Союз українців Підляшшя. Концерт реалізовано завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща, Стратегічний Партнер: Підляське Воєводство. Фото: Олександр Василюк