Категорія: Новини

Діє оновлений портал Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» http://nadbuhom.pl

Можна на ньому читати, серед інших, статті осіб, пов’язаних з Підляським науковим інститутом.

Сайт двомовний та спрямований до широкого кола читачів. Його мета – донести основну інформацію про часопис, а також поширювати статті, які були друковані протягом 30 років існування двомісячника.

«Над Бугом і Нарвою» це головний часопис українців Підляшшя та один із важливіших журналів українського середовища у Польщі. Можна в ньому прочитати статті, присвячені історії, культурі, традиції, літературі та українському громадсько-культурному і освітньому житті на Північному та Південному Підляшші, Холмщині, Берестейщині та в інших регіонах, де проживають українці. З 1999 року двомісячник можна читати по Інтернету. Від самого початку в його творення включаються особи, які зараз активно діють у Підляському науковому інституті.

Оновлення сайту «Над Бугом і Нарвою» відбулося з нагоди ювілею 30-річчя часопису в рамках проєкту Союзу українців Підляшшя, дякуючи підтримці Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

12 травня 2021 р. представники Підляського наукового інституту взяли участь у вишколі з обслуговування Електронної системи надання дотацій ESUD Міністерства внутрішніх справ і адміністрації РП. Його метою було ознайомити учасників з функціональними можливостями генератора заявок.

Вишкіл був спрямований до представників громадсько-культурних організацій національних та етнічних меншин, організацій кашубської громади, а також організацій, що працюють на користь цих груп. Узяло в ньому участь понад 60 осіб, між іншими з Союзу українців Підляшшя, Українського Товариства та Підляського наукового інституту.

ESUD – це ІТ-платформа, яка дозволяє, серед іншого, надання інформації про правила надання дотацій, складання договорів та звітів.

Детальнішу інформацію як про вишкіл, так і саму систему ESUD можна знайти за посиланнями:

https://www.gov.pl/web/mniejszosci-narodowe-i-etniczne/szkolenie-z-obslugi-wdrazanego-elektronicznego-systemu-udzielania-dotacji-esud

https://www.gov.pl/web/mniejszosci-narodowe-i-etniczne/elektroniczny-system-udzielania-dotacji-esud

Вийшов друком третій за 2021 рік номер Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою».

Як завжди у двомісячнику можна прочитати про останні події в житті української громади на Підляшші, а також статті, присвячені культурним, громадським, історичним, літературним та фольклорним темам. Серед них помітне місце займають тексти осіб, пов’язаних з Підляським науковим інститутом.

У третьому номері за 2021 рік д-р Григорій Купріянович, директор Підляського наукового інституту, пише у своїй статті «NSP 2021 – wyznanie: Kościół prawosławny», яким важливим є вписати православне віросповідання під час Національного перепису населення 2021 року.

Юрій Гаврилюк, головний редактор «Над Бугом і Нарвою» та заступник директора Підляського наукового інституту, пропонує читачам чергову статтю про історію Гайнівки, яка цього року святкує 70-ту річницю надання міських прав. У статті з циклу «Ukraiński teatr słowa z muzyką i jego podlaskie konteksty» пише про значення в історії українського театру сім’ї Тобілевичів та про український театр у селі Кленики в ґміні Чижі.

Людмила Лабович, секретар Підляського наукового інституту, в циклу «Про нашу мову просту – непросту» аналізує підляську лексику, яка пов’язана з темою пиття. Статті в циклу стосуються не лише місцевої багатої лексики, але й писані вони підляською архаїчною говіркою. Окрім того авторка пропонує статтю про український фольклор Підляшшя в записах польського дослідника Станіслава Двораковського, а також вісті з підляських міст і ґмін. У хроніці подій «З організованого життя над Бугом і Нарвою» можна прочитати про активність підляських організацій, у тому числі Підляського наукового інституту.

На сторінках третього номера за 2021 рік знайдемо також цікаву статтю, пов’язаної з Підляським науковим інститутом, Магдалени Яким’юк. Авторка представляє читачам різдвяні та новорічні обряди села Грабовець у гміні Дубичі-Церковні.

«Над Бугом і Нарвою» можна купити в мережі KOLPORTER у Більському, Сім’ятицькому і Гайнівському повітах, а також у Білостоці. Окрім того часопис є доступний у Центрі православної культури в Білостоці. Існує можливість передплати. 

Другого дня Великодня, 3 травня, минуло 93 років від дня народження професора Михайла Лесіва, померлого в 2016 році мовознавця, україніста і славіста, історика культури і церкви, автора праць з українського та слов’янського мовознавства, діалектології, ономастики, історії і культури мови, фольклористики. У колі його зацікавлень були також українські говірки Підляшшя.

Професор народився 3 травня 1928 р. у селі Стара Гута (тепер у складі села Гончарівка Монастириського району Тернопільської області) в українсько-польській сім’ї. У 1946 р. переїхав з сім’єю на територію Польщі. Більшість свого життя провів у Люблині, де здобув філологічну освіту та від 1956 р. працював в Університеті ім. М. Кюрі-Склодовської, хоч Заклад української філології вдалося організувати щойно 1992 р. – проф. Лесів керував ним до виходу на пенсію у 1998 р. Помер 15 липня 2016 р. в Ольштині.

У своїх наукових публікаціях та періодичних виданнях професор багато уваги присвятив українським говіркам Підляшшя. Цінною працею, у якій детально описав підляські говірки, була монографія «Українські говірки у Польщі» (Варшава, 1997). Під його науковим керівництвом захищено багато магістерських та докторських дисертацій, із яких кілька десятків торкалося української мови на території над Бугом і Нарвою.

Воскресіння Христове наповнює наше життя вірою та надією, адже «Cмерти святкуємо умертвлення, пекла зруйнування, іншого життя вічного початок».

Нехай ті благословенні дні Пасхи Христової, коли «все наповнилося світлом: небо і земля і глибини підземні», стануть для Вас часом прекрасного духовного досвіду та великої пасхальної радості.

Директор та співпрацівники Підляського наукового інституту

26 квітня 2021 року відбулася зустріч уповноважених воєвод у справах національних та етнічних меншин, яка була присвячена значенню Національного перепису населення 2021 року для національних та етнічних меншин, а також громади, що використовує регіональну мову. Про важливість перепису для меншин говорили працівники Міністерства внутрішніх справ та адміністрації, Головного статистичного управління та представники національних меншин.

Перспективу меншостей представили: директор Підляського наукового інституту та співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин, д-р Григорій Купріянович та Бернард Ґайда, голова Союзу німецьких громадсько-культурних товариств у Польщі, представник німецької меншини в Спільній комісії уряду та національних і етнічних меншин.

Ширша інформація про зустріч – на сайті МВСіА:

https://www.gov.pl/web/mniejszosci-narodowe-i-etniczne/spotkanie-online-poswiecone-roli-spisu-powszechnego-2021-z-pelnomocnikami-wojewodow-ds-mniejszosci-narodowych-i-etnicznych?fbclid=IwAR27onq3o_Cd6W5Wj9IKgwPgjx8_QWnom4JoU3-C2zuDdUybDgcFIIIzvF4

25 квітня д-р Григорій Купріянович, директор Підляського наукового інституту, співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин, виступив у телепрограмі «Український перегляд», у якій розказав про засідання Парламентської комісії національних і етнічних меншин, де предметом обговорення була участь національних і етнічних меншин у публічних засобах масової інформації.

Посилання на програму: https://bialystok.tvp.pl/679811/przeglad-ukrainski

21 квітня 2021 року були представлені результати археологічних досліджень, проведених у останніх тижнях у Вуорлі. Під час презентації результати досліджень представив Даріуш Краснодембський з Інституту Археології та Етнології ПАН. Він підтвердив, що фундаменти, викопані під час газопровідних робіт, є залишками резиденції Радивилів. Вони походять з XVII століття. Археолог натрапив на залишки кераміки того часу, а також на великі валуни, які були частиною фундаментів.

У презентації взяли участь: голова ґміни Вуорля Леон Павлючук, представники реставраторських служб, голова села Вуорля Марко Хмелевський, який ініціював дослідження, а також представники Підляського наукового інституту – директор д-р Григорій Купріянович та заступник директора Юрій Гаврилюк.

13 і 16 квітня проходили засідання Сеймової комісії національних і етнічних меншин. В обох узяв участь д-р Григорій Купріянович, директор Підляського наукового інституту, водночас співголова Спільної комісії уряду на національних і етнічних меншин.

Під час першого засідання розглядалося інформацію міністра внутрішніх справ та адміністрації про імплементацію положень Рамкової конвенції про захист національних меншин, складеної в Страсбурзі 1 лютого 1995 року. Відбулася також дискусія з питань міжнародного права меншин.

Посилання до засідання:

https://www.sejm.gov.pl/Sejm9.nsf/transmisje_arch.xsp?unid=D5454F547D69E62EC12586AF0046AEDA

стенограма:

https://www.sejm.gov.pl/Sejm9.nsf/biuletyn.xsp?skrnr=MNE-31

Під час другого засідання представлено інформацію Національної ради з питань радіомовлення та телебачення про програми для національних та етнічних меншин, а також громад, що використовують регіональну мову, в державних ЗМІ. Відбулася дискусія про значення засобів масової інформації для збереження та розвитку ідентичності національних та етнічних меншин.

Посилання до засідання:

https://www.sejm.gov.pl/Sejm9.nsf/transmisje_arch.xsp?unid=5BE25E2FFEF972DAC12586AF0046CCA9

11 квітня 2021 року директор Підляського Наукового Інституту д-р Григорій Купріянович у радіопередачі «Українська думка» розповів про складні процеси формування української ідентичності мешканців Підляшшя.

Посилання на радіопередачу:

https://www.radio.bialystok.pl/dumka/index/id/198451

Фот. Польське Радіо Білосток