Цвинтар у Новому Березові

Цвинтар у Новому Березові

Цікавою пам’яткою минулого Підляшшя є пам’ятковий цвинтар у лісі між Новим Березовом та Вигодою. Він привертає увагу пам’ятниками з другої половини ХІХ і початку ХХ століття. Побачимо там монументальні дерев’яні хрести, кам’яні пам’ятники та ковані хрести, які є оригінальним витвором підляського ковальства. Збереглися також інскрипції, які можуть привернути увагу дослідників підляської антропоніміки.

Сам цвинтар – зачинений ще до Другої світової війни. Він багато років марнів, та й певно зустріла б його доля інших призабутих підляських кладовищ, якби на початку 1990-х не зацікавилася ним Громадська комісія догляду за пам’ятками церковного мистецтва при Товаристві догляду за пам’ятками старовини. Цю комісію очолював д-р Богдан Мартинюк (1939-2018), лікар та суспільний український діяч, опікун традиційного церковного мистецтва, а також ініціатор відновлення багатьох знищених українських пам’яток у Польщі. У 1992 році за справою комісії почалися старання відновити цвинтар у Новому Березові. Умовою отримання на це державних коштів було внесення його в реєстр пам’яток старовини.

Роботи на старовинному кладовищі почалися у 1993 році та продовжувалися до осені 1994 року. Цвинтар очищено від кущів. Близько 60 дерев’яних хрестів та понад 100 залізних, гранітних та бетонних пам’ятників піддано консервації.

Дякуючи працям комісії вціліло багато колишніх пам’яток. Зараз на цвинтарі в Новому Березові побачимо монументальні дерев’яні хрести, найстарший із яких походить з 1860 року, кам’яні пам’ятники з кованими хрестиками, а також бетонні пам’ятники.

Увагу привертають також надгробні написи та цікаві зображення, які поєднують символіку християнських та дохристиянських часів (напр. давня солярна символіка). Дуже часто на кам’яних пам’ятниках з’являється зображення черепа і двох кісток Адама.

Надгробні надписи найчастіше зроблені російською мовою. Також переважають російські варіанти імен (Стефан; Михаил; Екатерина; Марфа; Павел; З. У. Севастьяна Феклы Григория Анастасіи; Память от доч. Наталией; Упокои Р. Б. Симеона Антония Елены Феодори Евдокіи Ольги; Сёи крест сооруж сн Никитои; Елисавета Тимофеевна Харитонюк; Николаем Федоруком; Николаи Мороз; Евдокия младенец Андрей Фома Феодора; З. П. Владимира Алексея).

Часто в інскрипціях трапляються мовні помилки або мішаються мови – наприклад у записах російським алфавітом з’являються польські або й українські форми. Польські форми помітні, між іншими, в назвах місцевостей чи формах прізвищ (напр. Мокрэцки Прокоп родился 1847 г. помёр 1903 г. память ад дочки Параскевы Старэ Бэрэзово; Виктор Дзиковски; др Дубиче).

Бувають поодинокі пам’ятники, на яких надгробні написи зроблені польською мовою та форми імен подані у польському варіанті: Nazaruk Sergiusz; Aleksandra Nazaruk z domu Moroz c. Klemensa i Marianny Tarasiewicz.

Часом у польськомовних інскрипціях з’являються непольські форми, зокрема коли їх автори точно не знали, як звучить польський варіант східнослов’янського імені, напр. Jan Nazaruk syn Awiertia i Anny (ймовірно, йдеться про ім’я Оверко – рос. Аверкий – поль. Abercjusz).

У деяких інскрипціях помітна українська фонетика та форми характерні для місцевих говірок, напр. Плис Кузьма, жил 42 года ум. 1992 г. Марта жила 85 лет ум. 1969.

Як видно, у записі маємо місцеві форми імен – Кузьма і Марта.

Дослідників колишніх імен без сумніву зацікавлять також такі форми, записані на старому кладовищі в Новому Березові, як: Палашка; Прузыния Франкович; Иван Жур; Р. Б. Устина; Якима та інші. Однак форм, записаних згідно з місцевою вимовою, характерним для української говірки, небагато, без сумніву значно менше ніж на новіших підляських цвинтарях.

*********************************************************************************************************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*