Благовіщення Пресвятої Богородиці – Благовіещинє

Важливим святом весняного циклу є Благовіщення Пресвятої Богородиці – Благовіещинє (25 березня/7 квітня). У селах ґміни Чижі, як і скрізь на Підляшші, до цього свята випікали печиво у вигляді лелечиних лап, їх звали «буслови лапи». Це доказ шанування лелеки, яка символізувала прихід весни. Того дня не дозволялося нічого робити:

«На Благовіещинє наветь пташка гнізда не в’є».

Говорилося, що до Благовіщення «бусліця повінна вже знесті іцє».

Взагалі від появи першого бусла, слід було стежити за цією пташкою:

«Як хто обачит сєдащого бусла, то недобре. Як бусьол ходіт – то так само недобре, бо будеш помалу ходіті. Найлєпі як лєтящого – то вельмі добре. Як обачиш бусла, як лєтає, то треба бігом біегаті, то будеш швідко ходіті».

Обачивши бусла, говорили ще й таке:

«Бусьол, бусьол вилій воду,

Закружися на погоду.

Дощ чи погода?

Вуон уже як на дощ, то буде кружитіся».

Про бусла в селах ґміни Чижі збереглися коротенькі віршики:

Ходіт бусьол по болоті,

Просіт (тут ім’я) до роботи.

(Ім’я) каже: «Не хочу».

Бусьол каже: «Заплачу».

Бусьол, бусьол клєкотун

Злапав бабу за ковтун.

Баба його кулаком,

А вуон бабу дзюбаком.