Топоніми у піснях з ґміни Чижі, ч. 1

У багатьох народних піснях з’являються географічні назви, що вказують на зв’язок із конкретним географічним та культурним простором. Пісні, які постійно записуються у селах ґміни Чижі вже третій рік, найчастіше містять назви конкретних підляських сіл, а також топоніми, що пов’язані з українським культурно-географічним простором, переважно це Україна і Дунай.

Топоніми у фольклорі виконують різні функції. Одна з них – показати, що те, про що співається в пісні, відбувається саме в цій місцевості. Топоніми пов’язують пісню з конкретним селом, вказують, що її склали та співають лише там. Наприклад, у весняній пісні зі Збуча співається таке:

Просвіечу небо землю

Просвіечу небо землю

Ще й тоє село збуцькє.

У свою чергу жителі Курашева згадують своє село у весільній пісні:

Подякуймо Богу,

Курашовському попу,

Што наши діеті звінчав,

Невелікі вінець узяв:

Четири золотиє

За наши молодиє.   

Назви інших сіл досить часто з’являються у весільних піснях, найчастіше ці місця та їх мешканці відображаються у жартівливому контексті, часто насмішкувато, іноді також образливо.

Нам маршалок не вдався

Сіем ліет не вмивався

А восьмого року

Поїехав до Істоку

І в Істоці впівся.

Нам маршалок не вдався

Сіем ліет не вмивався

А восьмого року

Поїехав до Верстоку

У Верстоці умився

І нагавіць забився.

Іноді в піснях трапляється традиційна назва регіону – Подляше, наприклад, у жнивній пісні зі Збуча, ми можемо почути:

Постоп’янка не наша

Приїехала з Пудляша

Постоп’янка, як пояснюють старші мешканці, «то тая, што напереді жне».

**********

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Документація і архівація традиційного фольклору ґміни Чижі», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.