Наїевся по саму шпуонку. Фразеологізми про їжу
Тема їжі в народній культурі доволі широка, тому й вона знаходить віддзеркалення у багатьох народних прислів’ях, приказках, а також порівняннях. Останнім часом вдалося записати черговий матеріал, пов’язаний із тою темою. То численні фразеологізми, які стосуються їжі. Вони весь час побутують у щоденній мові жителів сіл у ґміні Чижі.
Коли хтось їсть багато, то можна почути від носіїв говірки:
Наїевся по саму шпуонку.
Їесть так би тая безденніця.
Об’їевся як бочка.
Їесть, што готов опоросітіся, так наїевся, што чуть не опоросівся.
Їесть, жере, нажерся би свіня (порося).
Коли хтось їсть мало, то скажуть, що:
Їесть так мало би воробіей, з’їев як воробіей.
У народних фразеологізмах дуже часто з’являються порівняння до поведінки тварин:
Нарозляскував, нарозхляпував, поваляв як свіня.
Свіня не з’їесть пока не поваляє (про когось, хто негарно їсть).
Ковкнув як бусьол жабу.
Їесть як гусь.
Голодни як собака.
Голодни би вовк.
Коли хтось «кєпські до їедла», то скажуть, що він людокормни. Про такого й говорять, що Їесть би не своїм ротом.
А ось інші приклади популярних фразеологізмів. Деякі з них, хоч, здавалося б, про їжу – стосуються зовсім іншої теми. Часом без пояснення важко здогадатися сенсу:
З хліебом не їесть (скажуть так про когось, хто п’є забагато горілки).
Так добре їев і здох (коли все ішло згідно з планом, але з’явилися певні трудності).
Вирус з долі (коли хтось прийшов до хати, а там уже скінчили їсти і йому не вистачило).
Што з носа спаде (залишки їжі).
Пташинє молоко (коли щось дуже смачне).
Не вколотіті в душу (коли щось несмачне).
З голодного краю (про когось, хто жадібно їсть).
Коб сало завезалось (коли вже з’їли, то часто скажуть, що ідуть відпочити, полежати «коб сало завезалось»).
Жолудок затягнувся (коли хтось довший час не їсть, то лякають, передусім дітей, що йому «жолудок затягнеться», тобто шлунок сторотиться).
Оно хворого питают (вислів уживаний на різних врочистостях у значенні, що це некультурна звичка питати, чи хтось хоче щось їсти, бо ж тільки хворого питають).
Вуон їесць і біда його їесць.
*********
Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Документація і архівація традиційного фольклору ґміни Чижі», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.