Приказкі з Чижуовської ґміни

Приказкі про роботу і господаку

Робота міла, оно день малий (закороткі).

Туолькі роботи, як у барана в Спасовку (вельмі мнуого).

Поробіті од Оготухі до Нового року (вельмі коротко).

Робіт би мокре горит.

На Благовіщинє пташка наветь гнізда не в’є.

Очима робів би.

Робота дурня любіт, а дурень роботу.

За дурною головою і ногам нема спокою.

Як не потопаєш, то й не похльопаєш.

Як зімою не намолотіш і не павіеєш, то весною не посіеєш.

Як за Піліповку не напрадеш, то до Велікодня не натчеш.

Робота не заєць – не втече.

На Ілію повну піеч хліеба налію.

На Ілію хліеба напеку, а на Бориса вже добре напорися.

На Міколи ніколі не сіей гречкі і не стрижи овечкі.

Чужимі рукамі жар розгортаті.

Хоч ти зубамі гризі (як штось не гладіться).

Господарство весті то не лапці плєсті.

У доброї господині то й піевень несеться.

Дурного робота.

Як куонь пристає, господарові розуму не стає.

Як куонь лєкається, то господар розуму набірається.

Як бочка круп, то й господиня крут.

Приказкі про їедло

Голоднуй куміе все хліеб на уміе.

Як не наїевся, то й не наліжешся.

Як їелі то їелі, а як сіелі то прикіпіелі.

Їесті як не у свуой дух.

Їесті би не своїм ротом.

Вата чи вовна, аби кішка повна.

Зуби на градку (колі нема чого їесті).

Молітіся над пуміском.

Пуп – наїевся круп.

Живуот не сверсцядло (з’їев што-небудь і не відно).

Так мало як собаці муха.

Є в попа сало, алє не для кота.

З їм договоришся, як з сморкатим наїсісь.

Як вийде з хліеба, то і ножа не треба.

Сит голодному не спогадає.