«Дайте приданам волю на скриню, комору». Весіелє у Чижуовськуй ґміні, ч. V

Приданє

Приданє як виглєдало? Збіраліся, ставілі скриню на вуоз, курку бралі – приданку. Уберут у квіети курку. І сядают свати на сундук, а тиї весіельнікі, решта вже, на фуорах, так і їедут у приданє. Заїжджают, а там вони вже чудака якого небудь у брамі постав’ят, коб обсцяв їх. Бутля всадят у клін, у нагавіці напхают соломи і як уже приданє їеде, так тогди на їх сціт.

А вже як заїедут, то так само співают:

Дайте приданам волю 2

На скриню комору

На коні стайніцю

На приданє светліцю 2

Ми приїехалі до вас 2

Вийді Анєчку до нас

Там у сіенох на помості

Повітай своїх гості 2

У сундукові везлося убранє всякє, а нєкотора з пустим ішла. Што міела молодая, то всьо забірала.

Плахтою накриют сундука, посядают і тогди вже кажут, коб викупілі.

Як заїедут, то вже хлопці сідят і не злазят, коб гориелкі далі, коб викупілі ж того сундука, бо іначей завернуться і поїедут назад – кажут. Нераз жартуют, жартуют, не дают гориелкі, то заворочуют коня.

П’ют і тіешаться, задовольони, што дусталі гориелкі.

О, там чого хоч не вироблялі!… Картохель накрают замість м’яса. А ще чудака встроят. Возьмут скрипку зроб’ят і на скрипці грают і співают.

Молодая виходіла, їх привітала, запрошала. Як уже вона вишла, встретіла, то хучией возьмут свати вберуться, сядут на туом міесці, тож коб молодий дав гориелкі. Викупіш міесцє, бо ж треба вам сіесті.

Другий день весіеля – у молодого

Гостілі. Так як весіелє било тамтоє, на перши день, так і на другі день. Сідіелі, співалі, гулялі.

Як уже посідят – (мусіт ще молодая у вельонові сідіт за столом?), а послі вже вилазят, переповівают молодую. Вже тогди бере полотєнцє, скінут уже вельон, хустку зав’яжут. Ще в платії мусіт, а може вже перебрана?… Всяк бувало.

Полотном накриют і там уже їїе вбірают, а послі вже пудходіт тесцьова і вони вже беруться обіедві і гуляют пуд тим полотном. Співалі:

Гуляй гуляй матюнко в решеті на міесті

Коб уміела догодіті молодуой невіестці 2

Гуляй гуляй матюнко в решеті при боку

Коб уміела догодіті хоч першого року 2

А послі:

Ой приждала маті з невіесткою гуляті

Ой дай Боже коб приждала внука колихаті

Погулялі, погулялі, тогди взяла невіестка тесцьову окрунула полотном і тая пушла, вже полотно тоє понесла. І тогди стала вона вже молодіцьою:

Посіялі горох виросла пшеніця

Вчора била дівчина дзіся молодіця 2

Повєлі молодочку на деветь синочкув

десятую дочку коб робіла на сорочку

І перепівалі вже тогди у молодого. Вже вона тогди без вельона била.

Чи довго триває весіелє? Як у кого – у кого ціели день, ще й і вечур гуляют, співают.

Музикант грав. Молодьож гуляла і стариї, всяк. Вуон іграв і гулялі – полькі, вальца і оберка і што хоч.

Оглобльове

Як гості важніейши од’їжджают, то виносят оглобльове. Частуют. Свати то хучией розбігуться. Но котори вже фуори мают (буольш стариейши билі все фурманамі), то винесут гориелкі, закускі і частуют, як уже на од’їезді. То оглобльове називалося, бо вже ж коні запрежони. „Бивайте здорови…” співалі:

Бивайте здорови тутейшиє люде

Спомінайте мене як же ж тут не буде

Спомінайте мене добримі словамі

Што я хлопець добри забавлявся з вамі

Пережовіни

Якось у молодої било, як од недіелі у суботу аж, а в молодого в четвер. То в молодого вперуч.

Молодая до батькуов як уже пуойде? Як і блізько, то вже кажут – не йді, бо не гуость буде.

То вже співалі всякі, не конечно вже весіельни.