● Урочисте проголошення рішення Журі Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому»
● Виступи членів Журі Конкурсу
● Вручення дипломів та нагород Лавреатам і Учасникам Конкурсу
● Виступи Лавреатів Конкурсу
● Презентація вибраних літературних творів Лавреатів Конкурсу
● Виступи офіційних гостей
Організатор Конкурсу: Підляський науковий інститут, партнер: Союз українців Підляшшя.
Співорганізатор урочистості: Міська публічна бібліотека в Більську на Підляшші
Метою Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» було є заохочення людей, які знають і використовують українські говірки Підляшшя до літературної творчості рідною мовою. У конкурсі взяло участь 15 учасників, які зголосили на конкурс кількадесят творів.
Результати Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» доступні на сайті Підляського наукового інституту:
З приємністю повідомляємо, що закінчився Підляський літературний конкурс «Пішемо по-свойому». Надійшло на нього кількадесят праць 20 авторів. Праці 5 авторів не відповідали формальним вимогам. Відтак у конкурсі взяло участь 15 учасників.
У склад журі увійшли: Євгенія Гаврилюк – українська поетеса з Більська, член Національної спілки письменників України; Людмила Лабович – журналістка, філолог, дослідниця підляських говірок, секретар Підляського наукового інституту; Любов Фроляк – мовознавець-діалектолог, дослідниця українських говірок, професор Кафедри слов’янського мовознавства Інституту Мовознавства і Літературознавства Університету Марії Кюрі-Склодовської в Люблині; Наталка Бабина – українська письменниця родом з Берестейщини.
Журі вирішило поділити праці учасників конкурсу на шість категорій за жанрово-видовими ознаками творів: «Драма», «За етнографічними мотивами», «Поезія», «Проза», «Публіцистика» та «Спогади». Прийняло також рішення про встановлення спеціальних відзнак: Відзнака «За душевність поезії», Відзнака «За пісенність поезії», Відзнака «За занурення в історію регіону», Відзнака «За виразний особистий погляд у публіцистичних творах», Відзнака «За майстерність слова та тонкий гумор».
За рішенням журі, Лавреатами конкурсу стали:
Категорія «Драма»:
І місце – Олена Алексіюк – за твір «Тімошка»
І місце – Микола Рощенко – за твір «Бувало і нині»
Категорія «За етнографічними мотивами»:
ІІІ місце – Миколай Панфілюк – за твір «Солдат і нечиста сила»
Категорія «Поезія»:
ІІІ місце – Славомир Кулик – за цикл віршів
ІІІ місце – Агнешка Данилюк – за вірш «Не говору по-свойому»
Категорія «Проза»:
І місце – Юрій Плева – за цикл оповідань
І місце – Леокадія Саєвич – за цикл оповідань «Билі будні, билі свята, било…»
Категорія «Публіцистика»:
ІІ місце – Христина Костевич – за твір «По-мойому»
Категорія «Спогади»
ІІ місце – Ніна Григорук – за твір «Усе повно люді в хаті»
ІІІ місце – Валентина Ващук – за твір «Говору по-свойому»
Рішенням журі Відзнаки отримали:
Відзнака «За душевність поезії» – Зоя Майстрович
Відзнака «За пісенність поезії» – Марко Хмелевський
Відзнака «За занурення в історію регіону» – Миколай Панфілюк
Відзнака «За виразний особистий погляд у публіцистичних творах» – Славомир Кулик
Відзнака «За майстерність слова та тонкий гумор» – Юрій Плева
Журі вирішило також нагородити:
За участь у Підляському літературному конкурсі «Пішемо по-свойому» та за зацікавлення українською мовою і культурою Підляшшя:
Аркадіюш Стосур
Ірина Пивовар
За участь у Підляському літературному конкурсі «Пішемо по-свойому» та За пошуки художньої виразності у творенні великої літературної форми
Миколай Яновський
Журі прийняло рішення, що лавреати та учасники конкурсу дістануть матеріальні нагороди у формі подарункових карт або бонів.
Поза конкурсом журі нагородило молодих авторок надісланих віршів. Нагороду«Юному таланту за повагу до рідного слова» отримали: Анастасія Грицько за вірш «Моя Україна», Катерина Конахович за вірш «Міжнародний День Рідної Мови».
Підляський літературний конкурс «Пішемо по-свойому» відбувся вперше та був спробою заохочення людей, які знають і використовують українські підляські говірки для того, щоб почати писати літературні твори рідною мовою.
Праці, подані на конкурс, були різноманітного характеру. Знайшлися серед них прозові, поетичні і драматичні твори. Для запису українських говірок Підляшшя автори вжили як кирилицю, так і латинку.
Рівень праць, як щодо майстерності використання говірки, так і в плані їхньої артистичної вартості, був різним. На увагу заслуговували, в першу чергу, драматичні та прозові твори, рівень яких був найвищим з-посеред усіх творів, поданих на Підляський літературний конкурс «Пішемо по-свойому».
Слід відзначити, що конкурс зустрівся з досить великою зацікавленістю мешканців не тільки Підляшшя, але й письменників-аматорів із інших регіонів, у цьому числі з-за кордону. Учасниками конкурсу стали як люди, які вже мали певний досвід у літературній творчості, так і ті, для кого конкурс став першою пробою пера. Учасники належали до різних вікових категорій. Тішить також зацікавлення конкурсом серед неносіїв говірки. Хотілося б бачити серед авторів більше дітей і молоді та разом з тим – більше сучасних літературних форм, які є в колі зацікавлень молодих людей.
Журі відзначає, що Конкурс відбувається як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки, що створило умови для його проведення Підляським науковим інститутом у партнерстві з Союзом українців Підляшшя.
Урочисте проголошення результатів Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» відбудеться в неділю 18 червня 2023 р. о 15 год. в Міській публічній бібліотеці в Більську на Підляшші (вул. Казімежовська 14).
5 червня 2023 року відбулося четверте засідання журі I Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому», організованого Підляським науковим інститутом у партнерстві з Союзом українців Підляшшя.
До складу журі входять 4 особи: Євгенія Гаврилюк – українська поетеса з Більська, член Національної спілки письменників України; Людмила Лабович – журналістка, філолог, дослідниця підляських говірок, секретар Підляського наукового інституту; Любов Фроляк – мовознавець-діалектолог, дослідниця українських говірок, науково-дидактичний працівник Кафедри слов’янського мовознавства Інституту Мовознавства і Літературознавства Університету Марії Кюрі-Склодовської в Люблині; Наталка Бабина – українська письменниця родом з Берестейщини.
На засіданні журі визначилолауреатів конкурсу. Результати Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» будуть опубліковані 7 червня 2023 року на нашій Інтернет-сторінці, а також на Facebook. Урочисте проголошення результатів конкурсу відбудеться 18 червня 2023 року (неділя) о 15 у Міській публічній бібліотеці в Більську на Підляшші.
Метою Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» є заохочення людей, які знають і використовують українські говірки Підляшшя, до літературної творчості своєю мовою.
Бібліотека Підляського наукового інституту поповнилася монографією д-ра Маріуша Зайончковського «Wierzchowiny 1945: fakty i mity, współczesne dyskursy historyczne i spory interpretacyjne o sprawstwo zbrodni i Narodowe Siły Zbrojne» (Варшава 2023), яка присвячена злочину у Верховинах. Саме сьогодні минають 78-і роковини злочину здійсненого в цьому селі формуванням Національних Збройних Сил під командуванням капітана Мєчислава Паздерського («Шарого»). У результаті злочину 6 червня 1945 р. загинуло майже 200 українських мешканців села, у переважаючій більшості православного віросповідання.
Монографія видана Інститутом політичних студій Польської академії наук у 2023 р. Нараховує понад 300 сторінок.
Бібліотека Підляського наукового інституту нараховує вже понад тисячу видань. Її існування фінансується завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації.
12 червня ц.р. в Інституті політичних студій Польської академії наук у Варшаві відбудеться у гібридній формулі дискусія про книгу «Wierzchowiny 1945…»:
Цього року Кліщелі відзначають ювілей 500-ліття надання міських прав.
Стало це нагодою нагадати на Інтернет-сайті Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» цікавіші статті про український аспект історії цього містечка. Досі з’явилося там декілька різних статей, які упродовж багатьох років були роздруковані в паперовому виданні часопису. Можна їх читати на сайті НБіН:
Український часопис Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» популяризує, серед іншого, постаті видатних українців, які зв’язали свою долю з Кліщелями. Це, серед інших, Андрій Німий, про якого можна читати за посиланням:
На увагу на сайті «Над Бугом і Нарвою» заслуговує також стаття про Кліщелівський гурток Українського cуспільно-культурного товариства, який виник у 1956 році:
Бібліотека Підляського наукового інституту збагатилася двома додатковими томами «Словника української мови: в 11 тт.» – першого в історії великого тлумачного словника української мови.
У розпорядженні нашої бібліотеки є вже 11 томів «Словника української мови», виданих у 1970–1980 роках, а нові – два додаткові томи видані у 2017 році передала нам дослідниця Марина Ткачук, працівниця Національної академії наук України, яка перебувала на Північному Підляшші на запрошення Підляського наукового інституту.
Дякуємо за цей цінний дар нашій бібліотеці.
Бібліотека Підляського наукового інституту природнім шляхом формується від початку існування Інституту. Нараховує вже понад тисячу видань. Її існування фінансується завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації.
Три тижні тому в рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП, було представлено чоловічі імена, які найчастіше давали дітям в колишній уніатській парафії Чижі в 1780 році.
Тим разом у статті буде представлено жіночі імена, які найчастіше давали дітям в парафії Чижі в 1780 році.
Варто згадати, що в цьому році в парафії було охрещено 91 дитину, у тому числі ні одної пари близнюків. 46 дітей були хлопчиками та 43 дівчатами. Отже видно, що охрещено менше дівчаток ніж хлопчиків. При двох записах не подано імен дітей.
Варто згадати, що записи були зроблені польською мовою, але багато форм подано в говірковій формі.
Які імена давали дівчаткам у 1780 році?
У списку спершу подана іменна форма українською мовою, потім – польською, на кінець – кількість хрещених дітей. У дужках записані форми, що з’явилися в метриках (найчастіше в знахідному або орудному відмінку) – щоб показати, в який спосіб наприкінці 18 століття були записані імена.
Агафія – Agata – 6 (Agatę, Ahafią, Ahafię)
Агнія – Agnieszka – 1 (Agniszkę)
Агрипина – Agrypina – 1 (Ahrypine)
Акилина, Килина – Akilina – 1 (Kwiline)
Анастасія – Anastazja – 2 (Anastazyą)
Анна – Anna – 3 (Anne)
Варвара – Barbara – 2 (Barbare, Barbarę)
Дарія – Daria – 1 (Daryą)
Домініка – Dominika – 2 (Dominikę)
Єфимія – Eufemia – 1 (Ewfimie)
Єфросинія – Eufrozyna – 3 (Efrosyne, Efrozynę)
Катерина – Katarzyna – 2 (Katarzyne)
Ксенія – Ksenia – 1 (Xienie)
Маріанна – Marianna – 4 (Maryane, Maryanną, Maryanne), у тому числі раз з іменем Христина – (Maryanne Krystyne)
Марія – Maria – 1 (Maryą)
Меланія – Melania – 1 (Mełaszkę)
Наталія – Natalia – 1 (Natalią)
Парасковія – Paraskewa – 3 (Paraskę, Paraskiewią)
Пелагія – Pelagia – 2 (Pełachię, Pełahie)
Текля – Tekla – 3 (Tekle)
Уляна – Julianna – 1 (Juliane)
Федора – Teodora – 1 (Teodore)
Як видно, дівчаткам давали досить різноманітні імена. Найчастіше в 1780 р. священик обирав ім’я Агафія (6 разів). На другому місці є Маріанна (4 рази, у тому числі раз з іменем Христина), яке у 18-му столітті могло просто бути варіантом імені Марія. Були й популярними імена Анна, Єфросинія,Парасковія і Текля (3 рази). Двічі названо іменами: Анастасія,Варвара,Домініка,Катерина і Пелагія. Інші імена давали лише один раз.
20 років раніше, тобто в 1760 році, найпопулярнішими були імена: Маріанна (6 разів) та Агафія, Анна, Євдокія, Єфимія, Ксенія, Устина і Федора (3 рази).
Популярність імен обумовлювалася тим, день якого святого відзначали в день хрещення дитини. Оскільки однак жіночих імен є менше, тому й священник мав більшу свободу, обираючи ім’я дівчинки.
Цікаво, що ім’я Агнія давали в тому часі римо-католицьким дітям; порівнюючи з метриками з інших років видно, що не було воно тоді популярним серед уніатського населення.
Що стосується способу запису, багато жіночих імен у метриках з 1780 року написані у польському варіанті (Agatę, Barbarę), але є й імена у варіанті наближеному до говіркового (Mełaszkę, Paraskę).
********************
Матеріали зібрала і опрацювала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.
Публікація виражає лише погляди автора/ів і не може ототожнюватися з офіційною позицією Міністра внутрішніх справ і адміністрації.
Бібліотека Підляського наукового інституту збагатилася найновішими виданнями – книжками дослідника підляського минулого Юрія Плеви.
Перша з них це монографія „Czyże, Łuszcze – wsie królewskie”, присвячена черговим двом селам у ґміні Чижі: Лущам і Чижам. Це четверта та водночас найобширніша монографія автора та п’ята про села в ґміні. Багатство архівних фотографій доповнює історія підляських місцевостей, описана на основі документів та спогадів найстаріших жителів. Монографія вийшла за кошти ґміни Чижі та при підтримці спонсорів.
Друга книжка “Nasze seło, prawda i wydumane” це збірка оповідань писаних рідною мовою автора – українською говіркою села Курашева в ґміні Чижі. Книжка з’явилася за підтримки Союзу українців Підляшшя та спирається на розповіді жителів ґміни Чижі.
Промоція обох видань відбулася 6 травня 2023 року в сільській світлиці в Чижах.
Автор обох видань, Юрій Плева, це любитель, дослідник і популяризатор підляської історії та культури, лауреат Підляської науково-літературної нагороди за 2022 рік у категорії «Популярно-наукова діяльність», яку присуджує Підляський науковий інститут у партнерстві з Союзом українців Підляшшя.
Бібліотека Підляського наукового інституту нараховує вже понад тисяча видань. Її існування фінансується завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації.
19 травня 2023 року відбулося третє засідання журі I Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому», організованого Підляським науковим інститутом у партнерстві з Союзом українців Підляшшя.
До складу журі входять 4 особи: Євгенія Гаврилюк – українська поетеса з Більська, член Національної спілки письменників України; Людмила Лабович – журналістка, філолог, дослідниця підляських говірок, секретар Підляського наукового інституту; Любов Фроляк – мовознавець-діалектолог, дослідниця українських говірок, науково-дидактичний працівник Кафедри слов’янського мовознавства Інституту Мовознавства і Літературознавства Університету Марії Кюрі-Склодовської в Люблині; Наталія Бабіна – українська письменниця родом з Берестейщини.
На засіданні журі визначилолауреатів конкурсу. Оголошення результатів I Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» планується на другу половину червня 2023 року.
Метою Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» є заохочення людей, які знають і використовують українські говірки Підляшшя, до літературної творчості своєю мовою.
21 травня 2023 р. у програмі «Українська думка» у Радіо Білосток д-р Григорій Купріянович, директор Підляського наукового інститутy, розповів про подробиці І Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому»
