У передачі Білостоцького телебачення «Український перегляд» вийшов матеріал, присвячений планам діяльності Підляського наукового інституту в 2026 р.
Про про плани діяльності Інституту на 2026 р. розповів у передачі директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович.
Передача доступна за посиланням: https://bialystok.tvp.pl/91725153/22022026
У цьогорічному випуску щорічника «Український альманах 2026» з’явилися статті членів Підляського наукового інституту. У останньому розділі видання «Меншина» поміщені, зокрема, дві статті підляських авторів – Славомира Савчука та д-ра Григорія Купріяновича.
Перша із них це стаття Славомира Савчука «Був час ентузіастів. Чи буде час професіоналів? Українські структури та установи на Підляшші». У змістовному тексті на фоні історії та сучасного стану українського національного життя в регіоні автор проведодить цінний аналіз перспектив розвитку української діяльності на Підляшші, зокрема в контексті необхідності творення установ. У підсумку автор стверджує: «Українці Підляшшя, про яких дехто казав, що «їх мало не бути», попри їхню нечисленність,демонструють активність, соціальну та організаційну енергію з моменту «імпульсу» кінця 80-их початку 90-их років, коли вони створили інституційні «плацдарми» для активності. (…) Однак ситуація змінюється на гірше, оскільки асиміляція прогресує, а демографічна ситуація в ґмінах, які були основою української ідентичності в регіоні, є жахливою. Зіткнувшись із такими викликами, індивідуального ентузіазму та відданості може бути недостатньо, тому потрібна сильніша, організована інституційна підтримка».
Другий текст – це стаття д-ра Григорія Купріяновича «Національні і етнічні меншини у Польщі між законом і реальністю – проблеми та перспективи». Вона присвячена загальні і широкій характеристиці актуальної ситуації національних і етнічних меншин у польській державі в різних сферах, таких як: Культурне життя, Освіта, Функціонування мов меншин, Державні органи, відповідальні за політику щодо меншин, Представництво меншин у парламенті та органах місцевого самоврядування, Присутність меншин у засобах масової інформації, Історична пам’ять та вшанування пам’яті меншин, Ставлення до меншин більшості. Текст д-ра Г. Купріяновича перегукується у висновках зі статтею С. Савчука, співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин стверджує: «Зараз система культурного життя меншин спирається переважно на діяльності неурядових організацій національних та етнічних меншин, які на практиці виконують функції культурних установ меншин. Існує лише кілька публічних культурних установ для окремих меншин (українська меншина, як і більшість меншин, не має такої установи), проте це винятки і не має системи таких установ та чітких принципів їхньої діяльності. (…) Відтак, у цілому, культурне життя меншин функціонує за іншими принципами, ніж інші сфери культури в державі. Оскільки в інших сферах культурного життя держави: від загальнодержавного рівня по ґміни, культурне життя спирається на публічні культурні установи зі стабільним і системним фінансуванням, то у випадку меншин (за винятком кількох випадків) основний тягар ведення культурного життя меншин спочиває на неурядових організаціях національних та етнічних меншин. Це все ставить культурне життя меншин у слабше становище порівняно з іншими сферами культурного життя в Польщі та тягне за собою далекосяжні негативні наслідки для збереження та розвитку культури меншин. (…) Потрібним є випрацювати нову модель культурного життя національних та етнічних меншин, яка забезпечувала б можливості створення культурних установ меншин із системним публічним фінансуванням, а з іншого – створювала б умови для розвитку культурного життя меншин в інших формах. (…) При створенні нових установ важливо враховувати специфіку окремих меншин та регіонів. Дуже важливою є також юридична форма заснування таких установ, яка передбачала б їх спільне творення державними чи самоврядними органами та організаціями меншин».
Видавцем «Українського альманаху 2026» є Об’єднання українців у Польщі. Головною редакторкою видання є д-р Ольга Попович.
Як можна замовити «Український альманах 2026»?
Ціна 1 примірника — 35,00 злотих; із висилкою 45,00 злотих.
Замовлення можна надсилати на адресу ТОВ «Тирса»:
„Tyrsa” Sp. z o.o., ul. Kościeliska 7, 03-614 Warszawa
e-mail: tyrsa@hot.pl, тел. +48 22 679 95 47
або вплачуючи рівновартість кількості замовлених примірників на банківський рахунок:
TYRSA Sp. z o.o., Warszawa, Nr 95 1160 2202 0000 0000 3170 4029
чи поштовим переказом, із позначенням, скільки примірників замовляється.
У неділю 26 квітня 2026 р. відбудеться в Більську Бенефіс Юрія Гаврилюка – українського історика, письменника, публіциста, редактора та фотомитця з Підляшшя. Подія відбудеться о 15 год. в Міській публічній бібліотеці в Більську (вул. Казімежовська 14).
Подія у Фейсбуці:
https://www.facebook.com/events/917027314664069
У програмі:
– Д-р Григорій Купріянович, Юрій Гаврилюк – український історик, письменник, публіцист, редактор та фотомитець з Підляшшя
– Декламація творів Юрія Гаврилюка
– Д-р габ. Дорота Місіюк, проф. УвБ, Юрій Гаврилюк: відкривання значень та побудова наративів – пристрасть, знання, ідентичність
– Привітання, вручення нагород і промови запрошених гостей
– Слово Юрія Гаврилюка
– Концерт української співаної поезії у виконанні Романа Гаврана
– Відкриття виставок: «Підляшшя у фотографіях Юрія Гаврилюка» та «Юрій Гаврилюк – поет, дослідник, редактор, видавець: виставка книжок і часописів».
Під час бенефісу будуть презентовані виставки: «Підляшшя у фотографіях Юрія Гаврилюка» та «Юрій Гаврилюк – поет, дослідник, редактор, видавець: виставка книжок і часописів».
Організатори: Підляський науковий інститут, Союз українців Підляшшя, редакція Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою»,
у співпраці з Міською публічною бібліотекою в Більську на Підляшші та Товариством друзів скансену в Козликах
Подія співфінансується із фондів Підляського воєвідства, за підтримки Товариства друзів скансену в Козликах.
Запрошуємо до участі!
Юрій Гаврилюк — український історик, письменник, публіцист, редактор і фотограф, який народився та живе в Більську на Підляшші. Він є однією із ключових постатей в культурному, науковому і громадському житті української громади на Підляшші.
Він є автором кількох літературних книжок, що містять поетичні твори та прозу українською мовою, як літературною мовою, так і місцевою українською говіркою околиць Більська: «В непроминаючому поході» (Більськ Підляський 1986), «Негербові ґенеалогії» (Більськ 1988), «Голоси з Підляшшя» (Париж – Львів – Цвікау 1999), «Нехай живе Пудляше!: З пережитого і передуманого» (Більськ 2001), «В павутинні життя» (Більськ Підляський 2004), «Хронологіон 2001-2011. Записки» (Перемишль 2012). Він є членом Спілки українських письменників, одним з небагатьох, що проживають у Польщі.
Він був редактором кількох українських періодичних видань на Підляшші, зокрема видаваного у 80-х роках ХХ ст. позацензурного журналу «Основи». У 90-х роках ХХ ст. він брав участь у виданні в Більську місцевих періодичних видань: „U Siebie. Gazeta Bielska”, „Tygodnik Podlaski”. Від кількох десятиліть він є головним редактором Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою», який у 2026 році святкує ювілей 35-річчя та є найдовше видаваним періодичним виданням в історії Більська. Він був засновником українського видавництва «Думка» в Більську. Він є автором сотень публіцистичних та науково-популярних статей, опублікованих у численних періодичних виданнях у Польщі та за кордоном.
Юрій Гаврилюк — визнаний дослідник-історик, випускник Ягеллонського університету, автор численних наукових та науково-популярних книг, таких як: «Z dziejów Cerkwi prawosławnej na Podlasiu w X-XVII wieku» (Bielsk Podlaski 1993), «„Ruś podlaska”. Podlasie w opisach romantyków» (wyboru dokonał i opracował Jerzy Hawryluk, Bielsk Podlaski 1995), «„Kraje ruskie Bielsk, Mielnik, Drohiczyn”. Rusini-Ukraińcy na Podlaszu – fakty i kontrowersje» (Kraków 1999; 2 wyd. Bielsk Podlaski 2001), «Podlasze. Śladami ruskiej przeszłości» (Bielsk Podlaski 2000), «Від Володимирових походів до лінії Керзона» (Торонто-Білосток, 2013), Kraina tura i żubra. Historia, kultura, zabytki ziemi bielsko-hajnowskiej (співавтор, Пухли, 2013). Він також є автором і редактором нещодавно виданої монументальної антології україномовної літератури з Підляшшя «Країна свойого слова» (Більськ 2023). Він є автором численних наукових статей. Він є заступником директора Підляського наукового інституту, який діє в Більську з 2018 року та виконує роль науково-дослідного, навчального та освітнього закладу української громадськості Підляшшя.
З 80-х років ХХ ст. займається організацією українського культурного, видавничого, літературного та наукового життя на Підляшші. Був організатором українських культурних та наукових заходів в Більську та інших місцевостях регіону. Є членом Головної ради Союзу українців Підляшшя.
Займається також художньою та репортажною фотографією і провів кілька фотовиставок (Більськ, Білосток, Львів, Торонто). Спеціалізується у фотографуванні культурної спадщини Підляшшя, підляських краєвидів та документуванні культурного життя українського середовища регіону.
Юрій Гаврилюк від кількох десятиліть відіграє важливу роль у культурному, літературному, науковому та громадському житті Підляшшя та всієї української громади в Польщі. Його поетична творчість з середини 80-х років ХХ ст. є помітним явищем у літературному процесі серед української громадськості на Підляшші. Він залишається одним із найдовше активних та продовжуючих літературну творчість авторів, які пишуть українською мовою в Польщі. Він зробив значний внесок у започаткування видавничої діяльності української громадськості на Підляшші. Від десятиліть він обіймає посаду головного редактора і формує характер та ідейний профіль Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою», одного з головних соціально-культурних періодичних видань української меншини в Польщі. Його наукові дослідження мають вирішальне значення для розуміння та популяризації невідомих сторінок історії Підляшшя. Протягом років був організатором українського культурного життя на Підляшші. Окремою сферою його роботи є художня та репортажна фотографія, його сприймають як оригінального та визнаного митця в цій галузі.
«Воскресіння день, і просвітімось торжеством, і один одного обіймімо. Промовмо: браття — і тим, що ненавидять нас, простім все, заради воскресіння…» (Стихири Пасхи)
У радісні дні Пасхи Христової бажаємо всіх благ від Воскреслого Христа.
Нехай світло Воскресіння Христового наповнить український народ силою і надією на мир та перемогу.
З тремтінням виголошуємо: Христос Воскрес!
Підляський науковий інститут
24 березня 2026 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович як співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин та як представник української меншини в цій Комісії, взяв участь у XCI засіданні Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин у Варшаві. Це було перше з червня 2025 р. повністю робоче засідання цього опінієдавчо-дорадчого органу Прем’єр-міністра Республіки Польща.
Під час засідання обговорювалося низка важливих для меншин питань, зокрема передано офіційну інформацію про розподіл дотацій на виконання у 2026 р. завдань, спрямованих на захист, збереження та розвиток культурної ідентичності національних та етнічних меншин, а також збереження та розвиток регіональної мови; представник Міністерства науки та вищої освіти в СКУтНіЕМ, заступник державного секретаря проф. Андрій Шептицький представив цікаву інформацію під назвою: «Питання національних та етнічних меншин та громадськості, що використовує регіональну мову з точки зору Міністерства науки та вищої освіти», представлено позицію уряду щодо пропозицій меншинної сторони СКУтНіЕМ щодо внесення змін до Кримінального кодексу та Кримінально-процесуального кодексу, а також стан роботи над «Національною стратегією боротьби з антисемітизмом та підтримки єврейського життя», було обговорено графік роботи Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин у 2026 р. У пункті «Різні питання» було порушено кілька питань, що стосуються української меншини.
Д-р Г. Купріянович, як співголова СКУтНіЕМ, співголовував на засіданні Комісії спільно зі співголовою СКУтНіЕМ від уряду та державниv секретарtv у Міністерстві внутрішніх справ та адміністрації Томашом Шиманським. Директор ПНІ виступив з більшості пунктів порядку денного.
Фото: Павло Лоза («Наше Слово»)
17 березня 2026 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович зустрівся з Генеральним консулум України в Люблині Олегом Куцем та консул Людмилою Смей. Підляшшя – як Північне, що належить до Підляського воєводства, так і Південне, що належить до Люблинського воєводства – входить до консульського округу Генерального консульства України в Люблині.
Під час продуктивної зустрічі обговорили спільні плани та майбутні культурні проєкти, спрямовані на підтримку української громади на Підляшші та в Люблині та розвиток українсько-польського культурного діалогу. Під час зустрічі директор ПНІ передав публікації української громадськості Підляшшя.
Як зазначено в інформації на сторінці Генерального консульства України в Люблині у Фейсбуці: «Разом працюємо заради головної мети — Перемоги України».
Інформація на сторінці Генерального консульства України в Люблині у Фейсбуці:
Фото: Генеральне консульство України в Люблині
16 березня 2026 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович як співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин, зустрівся з уповноваженим Підляського воєводи у справах національних та етнічних меншин д-ром Артуром Конопацьким. Зустріч відбулася в Підляському воєводському управлінні в Білостоці.
Як зазначено на профілі у Facebook уповноваженого Підляського воєводи у справах національних та етнічних меншин:
«Під час обговорень заторкнули актуальні проблеми національних та етнічних меншини та питання, пов’язані з їхнім функціонуванням у Підляському воєводстві. Особливу увагу також було приділено ініціативам, що зміцнюють діалог та співпрацю між середовищами меншин.
Важливим елементом зустрічі також було обговорення діяльності новоствореного Центру досліджень національних та етнічних меншин в Університеті в Білостоці, який має потенціал стати важливим дослідницьким та експертним центром, що підтримує розвиток досліджень та діяльності на користь меншин.
Зустріч стала важливим кроком до подальшого зміцнення співпраці та створення простору для діалогу на Підляшші».
Інформація на профілі Уповноваженого Підляського воєводи у справах національних та етнічних меншин у Фейсбуці:
Фото: Підляське воєводске управління
17 березня 2026 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович – як співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин та представник українеської меншини – взяв участь у першій зустрічі Маршалка Сойму Влодзімежа Чажастого з представниками меншин, які входять до складу Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин.
Зустріч розпочалася з виступів Маршалка СоймуВлодзімежа Чажастого, державного секретаря Міністерства внутрішніх справ і адміністрації та Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин Томаша Шиманського, а також співголови Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин, який представляє меншини, д-ра Г. Купріяновича.
Д-р Григорій Купріянович у своєму виступі висловив вдячність, що традицією стають започатковані Маршалком Шимоном Головнею систематичні зустрічі другої особи у державі з представниками меншин. Подякувавши маршалу В. Чаростому за його присутність у Залішанах у 80-ту річницю злочину, він наголосив, що для меншин історична пам’ять є конститутивним елементом ідентичності та має велике значення. Він згадав про інші травматичні історичні досвіди окремих меншин. Зазначив, що зараз перебуваємо на півдорозі повноважень нинішнього парламенту та уряду, заявивши, що меншини цінують усі позитивні зрушення останніх двох років, проте водночас наголосив, що в багатьох сферах, що мають фундаментальне значення для меншин, необхідна серйозна дискусія щодо системних змін, які є необхідними для створення належних умов для громадян Республіки Польща, які відрізняються від більшості мовою, культурою та традиціями, щоб зберегти власну ідентичність. Він також передав маршалу Маршалкові В. Чажастому документ, підготовлений меншинною стороною Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин під назвою «Початковий баланс 2023. Національні та етнічні меншини в Польщі – найважливіші питання, що турбують національні та етнічні меншини».
У другій частині зустрічі, у розмові зі спікером Сойму, представники меншин висвітлили питання особливого значення для меншин, які потребують негайних системних змін, зокрема у питаннях освіти, культурного життя (включаючи культурні установи меншин, системи фінансування, обсягу фінансування), присутності в ЗМІ, парламентського представництва меншин та атмосфери щодо меншин. Також обговорювалася тема майбутньої зміни Закону про національні та етнічні меншини.
У зустрічі взяли участь представники наступних меншин: білоруської Ігор Лукашук, литовської Альдона Юркунайте, німецької Рафал Бартек і Бернард Ґайда, словацької Людомір Моліторіс, української Петро Федусьо і Григорій Купріянович, єврейської Артур Гофман, караїмської Маріола Абкович, лемківської Мирослава Копистянська-Ґрабовська, ромської Богдан Троянек, кашубської громадськості Лукаш Ґжендзіцький. На зустрічі також був присутній проф. Ґжегож Януш, видатний експерт з питань національних меншин та експерт Меншинної сторони Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин.
Участь у заході взяв державний секретар Міністерства внутрішніх справ та адміністрації та співголова Спільної комісії уряду та національних та етнічних меншин Томаш Шиманський. Були також присутні заступниця голови Комісії національних та етнічних меншин Сейму Моніка Роса, керівник Канцелярії Сойму Марек Сівець та радник Маршалка Сойму з питань національних та етнічних меншин Ришард Ґалла,. У зустрічі також взяли участь заступники міністрів – члени СКУтНіЕМ: державний секретар Міністерства національної освіти Катажина Любнауер, державний секретар Міністерства культури та національної спадщини Божена Желязовська та державний секретар Міністерства науки та вищої освіти проф. Андрій Шептицький. Була також присутня Урядова уповноважена з питань рівності державний секретар Канцелярії Голови Ради Міністрів Катажина Котуля.
Фото: Пьотр Трач / Канцелярія Сойму
У понеділок 9 березня 2026 р. заступник директора Підляського наукового інституту, український історик та письменник Юрій Гаврилюк взяв участь у II Місько-ґмінній галі неурядових організацій в Більську. Подія, організована владами Міста Більськ та Ґміни Більськ-, відбулася у видовищній залі Більського будинку культури.
Захід був присвячений неурядовим організаціям та людям, які працюють в них та присвячують свій час, сили, а іноді й кошти, щоб зробити щось для своєї Малої Батьківщини. Під час гали було відзначено 10 жінок з різних організацій (у неділю був День жінок), які, на думку журі, особливо відзначилися своєю громадською діяльністю в минулому році. П’ятьох номінувало місто, п’ять – ґміна. Нагороди переможцям вручали бургоміст Більська Петро Вавульський та війт ґміни Більськ Катажина Корицька спільно з заступницею бургомістра Івоною Колос та заступником війт Анатолієм Филип’юком.
Під час Ґалі відбулися художні виступи. Виступили Петро Осташевський із гурту Hoyraky (а також міський радний), джазові танцівниці та оперний співак Іво Орловський.
Фото: Ю. Гаврилюк
