Наприкінці 2021 р. вийшов друком збірник текстів православного архиєпископа Перемиського і Новосанчівського Адама у перекладі та під редакцією дослідника Підляського наукового інституту д-ра Григорія Купріяновича «Нехай буде воля Твоя, Господи. Духовний заповіт Архиєпископа Перемиського і Новосанчівського Адама».

Архиєпископ Перемиський і Новосанчівський Адам (1926-2016) був однією з визначних постатей Православної Церкви в Польщі на рубежі ХХ і ХХІ століть, якій випала складна доля відродження з руїни православ’я на Підкарпатті. У його служінні особливо помітним є послідовне збереження місцевих українських церковних традицій у літургійному житті та душпастирській праці.

Видання містить декілька текстів архиєпископа Адама, які можна вважати його духовним заповітом. Видання двомовне, тексти подані мовою оригіналу, тобто українською, та у польському перекладі. Тексти архиєпископа попереджає вступ авторства д-ра Григорія Купріяновича: «Життєвий шлях архиєпископа Перемиського і Новосанчівського Адама (1926–2016) та Його духовний заповіт».

Книжка була видана Українським Товариством у п’яті роковини смерти архиєпископа Адама завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації.

З початком нового року Підляський науковий інститут має нове приміщення та нову адресу. Зараз осідок Інституту знаходиться на поверсі будинку біля торгу в Більську в центрі міста за адресою: вул. Кринична, 14. У цьому місці, крім офісних приміщень, розміщено також Підляський архів та бібліотеку.

Винаєм приміщення можливий завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

У газеті «Kurier Podlaski – Głos Siemiatycz» можна прочитати статтю Христини Костевич, присвячену Підляському літературному конкурсу «Пішемо по-свойому», організатором якого є Пiдляський науковий інститут.

Статтю можна прочитати також в електронному виданні:

https://kurierpodlaski.pl/artykul/konkursu-literacki-piszemo/1260188?fbclid=IwAR26Y3tuCYnEKUe62Bxo5H5LkBnWhmwE4mbRp4hmezfNV0PR0hZvaOcE424

Метою конкурсу є заохочення людей, які знають і використовують українські говірки Підляшшя для літературної творчості рідною мовою. Праці можна подавати з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року. Результати конкурсу будуть публічно проголошені у травні-червні 2023 року.

Запрошуємо до участі у конкурсі.

Конкурс відбувається як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

18 січня 2022 року директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович – як співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин та представник меншин – взяв участь у новорічній зустрічі Президента Республіки Польща Анджея Дуди та Дружини з представниками церков та релігійних об’єднань, присутніми в Польщі та представниками Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин.

Посилання на сайт Президента РП, де можна знайти інформацію про зустріч:

https://www.prezydent.pl/aktualnosci/wydarzenia/spotkanie-z-przedstawicielami-kosciolow-i-zwiazkow-wyznaniowych,47552?fbclid=IwAR0HxU5JUrWUGFFHNHNMe_r6ht8xDs-fJLApTO-tVf43emC1wPQKivejfLw

Виступ співголови Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин нa новорічній зустрічі Президентської пари.

У неділю 2 січня 2022 р. у телепрограмі «Український перегляд» у Польському телебаченні Білосток можна було дивитися репортаж про Підляський літературний конкурс «Пішемо по-свойому», організований Підляським науковим інститутом у партнерстві з Союзом українців Підляшшя.

Репортаж доступний на сторінці Польського телебачення Білосток:

https://bialystok.tvp.pl/57734550/02012022

Конкурс відбувається як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

Найбільшою подією Підляського наукового інституту минулого вже, 2021 року, була V Підляська українська наукова конференція  «Українська мова в культурному просторі Підляшшя». Про цей важливий захід у науковому житті українського середовища Підляшшя писали не лише місцеві, підляські медіа. Стаття про п’яту едицію конференції, яка була присвячена українській мові Підляшшя, з’явилася на сторінках тижневика українців у Польщі «Наше слово». Можна її прочитати в № 51 з 19 грудня 2021 р. Її автор – Славомир Савчук.

Однією з небагатьох парафій, де збереглися старі церковні метрики, є колишня парафія Успіння Пресвятої Богородиці в Чижах. Це безцінне джерело знань про давні традиційні імена.

У Чижівській парафії з початку XVIII ст. збереглися залишкові записи з 1717-1729 років. До книги, що містить метрики тих років, увійшли записи про хрещення та шлюби у парафії Чижі.

Записи в метриках про хрещення зазвичай робилися за такою схемою:

z Kuraszewa wsi: Illuſtrowane S: Krzstem dziecie na imie Melanya z Utsciwych Oyca Moyseia Samociuka, z Matki Marianny, utsciwy kum Jeremiaſz Kondrociuk, kuma Marciza Matfieycza.

Інший приклад:

ze wsi Ladki: Illuſtrowane dziecie S: Krzstem na imie Iryna z U: O: Jana Wysockiego, z M Owdokij, kum utsciwy Heliaſz Seliwonik, kuma Owdokima Mikolaycza.

Як бачимо, метрики написані польською мовою, але багато форм імен, прізвищ і прізвиськ подано в говірковій формі або є вони специфічними мовними гібридами – форми, що поєднують варіант польською мовою з церковним варіантом або формa польською мовою та українськa говірковa. Можна помітити фонетичну неоднорідність, яка може бути викликана недосконалістю правопису тих часів, а також труднощами місцевого пароха, який намагався віддати церковні чи діалектні форми польським алфавітом.

У записі про хрещення вказується ім’я хрещеної дитини, яке найчастіше збігається з ім’ям святого, якого вшановується у день хрещення дитини (тому, наприклад, багатьох дітей, охрещених у грудні, називають Варварою чи Миколаєм), потім ім’я та прізвище (родове прізвисько) батька, далі дається ім’я матері, потім ім’я та прізвище (родове прізвисько) хрещеного батька та ім’я та прізвисько (зазвичай у формі від імені чоловіка) хрещеної матері. Іноді зустрічається згадка про «nieutsciwych» батьків, що означає, що дитина позашлюбна, або слово «sławetny», наприклад, Kum sławetny Gabriel Moroz.

Які імена були популярні в тодішній уніатській парафії? Оскільки не всі сторінки записів збереглися, важко навести статистику про популярність імен, даних дітям, але, наприклад, зі збережених сторінок метрик з 1728 року можна побачити, що популярними були такі жіночі імена, як Тетяна, Маріанна і Варвара, а також Агрипина, Парасковія і Анастасія, а серед чоловічих – Євдоким і Миколай, а також Феодосій.

У метриках шлюбів запис часто виглядає так:

Roku 1723 Miesiąca februara [po] wyjściu Trzech Zapowiedzi da[łe]m slub fedorowi Teleszewskie[m]u s panno Hanno Sobesiuwno [m]arszałok Jan Szermaniuk Zew[si] Kuyłuw

Видно, що незважаючи на офіційну польську мову, у записах з’являються українські форми, наприклад, marszałok.

Записи початку XVIII століття показують справжню різноманітність форм, деякі з яких відображають місцеву говіркову вимову. Ось приклади місцевих форм українською говіркою, які й сьогодні можна почути в селах парафії Чижі (подається форма з метрик):

– Wasil, Sawka, Jaroma, Raina, Ławrenti, Lewko, Olesia, Maxim, Dawyd, Mikita, Łukian, Semen, Kiryło, Paraska, Olexiy, Denis, Ulana, Chwedora, Korniło.

Приклади імен, написаних у польському варіанті:

– Tatiana, Jan, Piotr, Antoni, Andrzey, Maryanna, Paweł, Grzegorz, Michał, Stefan, Stefanida, Klemens.

Цікавим матеріалом для дослідження є форми жіночих прізвиськ утворених від імені чоловіка: Tatianna Michalicha, Emfimija Sołowiancza, Eudokima Sawiniuczka, Anna Onopryowa Jelenniczka, Raina Hryhorczaja. У формах жіночих прізвиськ збереглося багато говіркових форм чоловічих імен (напр. Martynczaja, хоча чоловіче ім’я найчастіше пишеться як Marcin, напр. Kum Marcin Małachowicz, Kuma Zofija Pilipczaia, але чоловіче ім’я – Filip).

************************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

У 2022 році Товариство «Підляський науковий інститут» завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП реалізує завдання:

– «Поточна діяльність Товариства «ПНІ»»

– «Підляська українська наукова конференція»,

– «Підляський архів і бібліотека»,

– «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть»

– «Інтернет-сайт ПНІ».

Нехай вістка про новонародженого Спасителя наповнить Ваше серце вірою, надією та любов’ю, адже «Христос рождається,  щоб оновити упалий колись образ».

Бажаємо, щоб Новий 2022-й рік приніс Вам здоров’я, мир та духовну насолоду…

5 січня 2022 року директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріанович – як співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин та представник української меншини у цій комісії – взяв участь у засіданні сенатського Комітету з питань науки, освіти і спорту. Засідання було присвячене роботі над проектом державного бюджету на 2022 рік.

Під час зустрічі директор ПІН виступав у справі зменшення у державному бюджеті на 2022 рік освітньої частини загальної субвенції, що передається органам місцевого самоврядування у зв’язку з викладанням мов меншин та регіональної мови. Це питання викликало занепокоєння та відчуття невизначеності в середовищах меншин.

Посилання на трансляцію засідання Комітету на сайті Сенату:

https://av8.senat.pl/10KNES482