Головосіека в традиції сіл у ґміні Чижі

Головосіека в традиції сіл у ґміні Чижі

Усікновення Чесної Голови Івана Хрестителя це велике осіннє свято, яке припадає 11 вересня (29 серпня за ст. ст.). У селах  ґміни Чижі його звуть Головосіека. На Підляшші врочисто святкують його між іншими у церкві Усікновення Голови Івана Хрестителя в Щитах, по-сусідськи з ґміною Чижі.

У день, коли загинув Іван Предтеча, церква встановила одноденний піст. За народною традицією заборонялося тоді стинати все кругле, бо може піти кров, різати червоне, бо нагадує кров, іти під грушу, рубати сокирою і пиляти пилою. Такі звичаї були повсюдними також у селах ґміни Чижі, та деякі господині надалі дотримуються згаданих заборон. Підтверджують це численні теренові записи:

– Не можна скоромного, оно постне. І рваті не можна нічого, і копаті не можна нічого. Не можна риезаті, ножа не можна в рукі браті, бо одтялі голов Йоанові Крестітєльові.

– І риезаті не можна і зриваті груши, яблика. Не можна нічого кроїті. Нічого не можна. І вириезуваті, і січи не можна.

– То постовий день і не можна бурака вирваті. Нічого не можна било рваті з земліе.

– Пуост бив, не можна било їесті м’яса, кажут, капусти зриезуваті, бо то голова. Маку, маковкі не можна било зриезуваті.

– Не можна било ні яблик збіраті, нічого з земліе не можна било пудніматі.

Хоча на свято Головосіека припадаєпісний день, то в народній традиції не заборонялося організовувати того дня забав для молоді. У сусідній з ґміною Чижі парафії Щити, куди приїжджали люди на празник до своїх сімей, організовували на Головосіека танцювальні забави. Старіші жительки Чижів, які родом з села Щити, згадують:

– Робілі забави, все забави билі. Я колісь батюшці говору: «Батюшка, алє я ціеле жицє гришила, бо в Головосіека пуост, а я ходіла на забави». «Алє то било по заході сонця і то не гриех».

Свято Головосіка було важливе у циклі сільськогосподарських робіт.

– До Спліеня, коб била горнуха зорана. І осятят квіетку і вже можна іті сіеяті, бо чорнуха зорана. І до Головосіека, коб било всьо посіеяне, вже по Головосіеці не сіеялі. А теперка по Головосіеці сіеяті зачинают.

Після свята Головосіека в господарстві починався сезон копання картоплі.

– Картоплі копалі по Головосіеці. Посіеют і бралісь до копаня.

*******

на фото: пам’ятник за Клениками

*******

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Документація і архівація традиційного фольклору ґміни Чижі», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

Головосіека в традиції сіл у ґміні Чижі

Головосіека в традиції сіл у ґміні Чижі

Усікновення Чесної Голови Івана Хрестителя це велике осіннє свято, яке припадає 11 вересня (29 серпня за ст. ст.). У селах  ґміни Чижі його звуть Головосіека. На Підляшші врочисто святкують його між іншими у церкві Усікновення Голови Івана Хрестителя в Щитах, по-сусідськи з ґміною Чижі.

У день, коли загинув Іван Предтеча, церква встановила одноденний піст. За народною традицією заборонялося тоді стинати все кругле, бо може піти кров, різати червоне, бо нагадує кров, іти під грушу, рубати сокирою і пиляти пилою. Такі звичаї були повсюдними також у селах ґміни Чижі, та деякі господині надалі дотримуються згаданих заборон. Підтверджують це численні теренові записи:

– Не можна скоромного, оно постне. І рваті не можна нічого, і копаті не можна нічого. Не можна риезаті, ножа не можна в рукі браті, бо одтялі голов Йоанові Крестітєльові.

– І риезаті не можна і зриваті груши, яблика. Не можна нічого кроїті. Нічого не можна. І вириезуваті, і січи не можна.

– То постовий день і не можна бурака вирваті. Нічого не можна било рваті з земліе.

– Пуост бив, не можна било їесті м’яса, кажут, капусти зриезуваті, бо то голова. Маку, маковкі не можна било зриезуваті.

– Не можна било ні яблик збіраті, нічого з земліе не можна било пудніматі.

Хоча на свято Головосіека припадаєпісний день, то в народній традиції не заборонялося організовувати того дня забав для молоді. У сусідній з ґміною Чижі парафії Щити, куди приїжджали люди на празник до своїх сімей, організовували на Головосіека танцювальні забави. Старіші жительки Чижів, які родом з села Щити, згадують:

– Робілі забави, все забави билі. Я колісь батюшці говору: «Батюшка, алє я ціеле жицє гришила, бо в Головосіека пуост, а я ходіла на забави». «Алє то било по заході сонця і то не гриех».

Свято Головосіка було важливе у циклі сільськогосподарських робіт.

– До Спліеня, коб била горнуха зорана. І осятят квіетку і вже можна іті сіеяті, бо чорнуха зорана. І до Головосіека, коб било всьо посіеяне, вже по Головосіеці не сіеялі. А теперка по Головосіеці сіеяті зачинают.

Після свята Головосіека в господарстві починався сезон копання картоплі.

– Картоплі копалі по Головосіеці. Посіеют і бралісь до копаня.

*******

на фото: пам’ятник за Клениками

*******

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Документація і архівація традиційного фольклору ґміни Чижі», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*