Про село Курашево та місцеву парафію св. Антонія Печерського ми цього року писали з нагоди представлення традиційних імен, що збереглися в пам’яті найстаріших мешканців села:

Імена в усній традиції жителів парафії Курашево

Цього разу у статті буде подано загальний опис традиційних імен та способу їх написання на надгробних написах на православному цвинтарі в Курашеві.

Цвинтар православної парафії св. Антонія Печерського в селі Курашево знаходиться за селом, відразу за парафіяльною церквою. Тут поховані жителі двох сіл, що належать до парафії – Курашева та Вільки.

Надгробні надписи найчастіше зроблені російською мовою. Також переважають російські варіанти імен ((Андрей, Стефан, Николай, Алексей, Феодр, Георгий, Фекла, Надежда, Филипп), які не віддають місцевої вимови. Більшість – це імена загальновідомі та часто вживані, тобто Анна, Иоанн (Иван), Мария, Василий, Вера, Иосиф, Григорий, Павел, Ольга та інші.

Серед форм, написаних російською, на цвинтарі в Курашеві можна знайти також рідші, доволі цікаві імена, як напр. Гурин Кузыка, Спиридон Дубко, Харитон Грушевскі, Антип Гаврылук, Митрофан Насута та інші.

В інскрипціях російською мовою трапляються інколи мовні помилки, які є доказом недостатнього знання правил цієї мови (Гаврылук, Василук, Маря, Иваниук).

Іноді в написах, зроблених з використанням літер російського алфавіту, зустрічаються польські чи українські форми, характерні для місцевої говірки, напр. Антони, Миколаи, Марта, Макар.

Дедалі частіше, особливо на нових пам’ятниках, написи зроблені польською мовою, та форми імен подані у польському варіанті: Onufry, Klemens, Eudokim, Dominika, Bazyl (Bazyli).

Часом у польськомовних інскрипціях з’являються непольські форми, які свідчать про те, що особи, які їх робили, точно не знали, як звучить польський варіант східнослов’янського імені, напр. Akulina (польський варіант імені це Akilina, форма Akulina – місцева говіркова), Domina (це говірковий варіант імені Dominika).

********************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.