Микола Рощенко

Микола Рощенко – історик, філолог. Наукові зацікавлення: історія Підляшшя, зокрема міста Кліщелі, українські говірки Підляшшя, історія Холмщини в ХІХ та ХХ ст. ст., історія Православної Церкви, фольклор Підляшшя.

Науково-дослідний працівник у Підляському науковому інституті, член Наукової ради Підляського наукового інституту.

Кандидат гуманітарних наук, спеціальність: філологія (doktor nauk humanistycznych specjalność filologia), захист відбувся на Гуманітарному факультеті Університету Марії Кюрі-Склодовської в Люблині на основі дисертації «Північноукраїнські говірки околиць Кліщель. Фонетика. Флексія», підготовленої під керівництвом проф. Михайла Лесева (1979). Закінчив історичні студії в Інституті історії Гуманітарного факультету Університету Марії Кюрі-Склодовської в Люблині зі ступенем маґістра (1966) та спеціальність російська філологія в Інтитуті слов’янської філології на цьому ж факультеті УМКС зі ступенем маґістра (1968). 

У 1968 р. працював у Вищому вчительському училищі в Люблині (Wyższe Studium Nauczycielskie w Lublinie). З 1968 по 2003 р. працював викладачем російської мови (lektor) у Студії іноземних мов Університету Марії Кюрі-Склодовської в Люблині. Викладач української мови у Вищій православній духовній семінарії в Яблочині (1990-1992). Зараз пенсіонер.

З 2011 р. член Наукової ради видавничої серії «Холмсько-Підляські історичні студії». У 1999-2009 рр. член Програмної ради видавничої серії «Холмський архів». Організатор першої української наукової конференції в Люблині «Участь українців у боротьбі з гітлерівським фашизмом і їх внесок у загальний доробок ПНР» (1986). Організатор наукових конференцій «360 років православної церкви Преображення Господнього в Люблині» (1993) та «Берестейська унія – генезис, обмовлення та наслідки в історії Холмщини і Підляшшя» (1996). Згодом заангажований в організацію різних українських і православних наукових конференцій.

Член-засновник Товариства «Підляський науковий інститут» (2017), з 2017 р. голова Ревізійної комісії Товариства «ПНІ». З 2013 р. скарбник Українського Товариства, раніше член Головної управи УТ (2009–2013), голова Люблинського відділу УТ (2013-2020), член Управи Українського Товариства в Люблині (2006–2009), з 2013 р. почесний член Українського Товариства, член-засновник Товариства догляду за могилами українських воїнів у Люблині (1999). З 1992 р. член Союзу українців Підляшшя, член керівних органів організації: займав різні посади під час чергових з’їздів СУП, а в 2010–2015 роках був членом Головної Ради СУП. Співзасновник і перший головний редактор Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» (1991-1996). У 1992-1994 рр. редактор часопису «Люблинський Український Вісник» (Люблин). Член Організаційного комітету відзначень 360-річчя посвячення люблинської православної Спасо-Преображенської церкви (1993). У 1996-2000 рр. член Комісії історичної пам’яті Люблинсько-Холмської православної єпархії. Кандидат українського середовища Північного Підляшшя у виборах до Сойму зі списку Виборчого комітету православних (1991). У 1990-х роках член управи люблинського гуртка Об’єднання українців у Польщі. Один із засновників і член Незалежної самоврядної професійної спілки «Солідарність» у Студії іноземних мов УМКС (1980-1981). З кінця 60-х років ХХ ст. був членом правління люблинського гуртка Українського суспільно-культурного товариства, з 1969 року був заступником голови гуртка, а згодом, упродовж наступних кільканадцяти років (з короткими перервами) – головою люблинського гуртка УСКТ. Був також членом Центральної ревізійної комісії УСКТ. 

Отримані нагороди: Бронзовий Хрест Заслуги (Brązowy Krzyż Zasługi, 1981), Медаль Комісії національної освіти (Medal Komisji Edukacji Narodowej, 1986), Золотий Хрест Заслуги (Złoty Krzyż Zasługi, 1989), Кавалерський Хрест Ордена Відродження Польщі (Krzyż Kawalerski Orderu Odrodzenia Rzeczypospolitej Polskiej, 2002), медаль «Наука у службі народу» („Nauka w służbie ludu”), наданий постановою Сенату УМКС (1978), дві нагороди Ректора УМКС ІІІ ступеня (1975, 1985), колективна нагорода Ректора УМКС І ступеня (1998), Почесна грамота ХХХ-річчя Українського суспільно-культурного товариства (1986), Почесна грамота Об’єднання українців у Польщі з нагоди 40-річчя заснування українських громадських структур у Польщі (1997), звання Почесного члена Українського Товариства (2013), звання Почесного члена Товариства любителів Кліщелівської землі, Почесна грамота Міністерства закордонних справ України (2008), відзнака Міністерства оборони України «Знак пошани» (2017), медаль 700-річчя міста Люблина (2018).

Найважливіші публікації та редаговані видання:

Kleszczele, Bielsk Podlaski – Kleszczele 2002, 425 ss.

Język rosyjski dla studentów politologii, Lublin 2001 [wyd. II, popr. i uzup.], 324 ss. [współautorzy: A. Bartosiewicz, A. Kaźmiera, L. Kędzierska, D. Matwijczyna]. 

Język rosyjski dla studentów politologii, Lublin 1998, 371 ss. [współautorzy: A. Bartosiewicz, A. Kaźmiera, L. Kędzierska, D. Matwijczyna]. 

Православна церква Преображення Господнього в Люблині = Cerkiew prawosławna Przemienienia Pańskiego w Lublinie, Люблин = Lublin 1993, 52 cc. [współautor: G. Kuprianowicz, співавтор: Г. Купріянович].

Udział Ukraińców w walce z hitlerowskim faszyzmem i ich wkład w ogólny dorobek PRL. Materiały z sesji „Udział Ukraińców w walce z hitlerowskim faszyzmem i ich wkład w utrwalanie władzy ludowej”, która odbyła się w Lublinie 36 XI 1985 r., red. M. Roszczenko, Lublin 1987, 102 ss.

Wokalizm gwary wsi Jelonka w powiecie hajnowskim, „Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska”, sectio F, 1975, vol. XXX, s. 145-155.

Кліщелівські говірки, «Український Календар», 1981, с. 149-153.

Праці про українську мову в пресових органах УСКТ, «Український Календар», 1986, с. 70-75.

Кубанське чорноморське військо, «Український Календар», 1987, с. 243-249 [передрук: «Сурмач», 1990, з. 1-4, с. 56-62].

Udział Ukraińców w ruchu oporu, w: Udział Ukraińców w walce z hitlerowskim faszyzmem i ich wkład w ogólny dorobek PRL. Materiały z sesji „Udział Ukraińców w walce z hitlerowskim faszyzmem i ich wkład w utrwalanie władzy ludowej”, która odbyła się w Lublinie 36 XI 1985 r., red. M. Roszczenko, Lublin 1987, s. 51-58.

Леонід Булаховський, «Український Календар», Warszawa 1988, s. 89-91.

Михайло Лесів, «Український Календар», Warszawa 1988, s. 61-66.

Щоденне життя підляських селян у давні часи, «Основи. Суспільство і культура», 1988, №2, с. 21-27.

Спасо-Преображенська церква в Люблині, «Церковний Календар», 1990, с. 140-155 [співавтор: о. В. Рощенко].

Unia a świadomość narodowa mieszkańców Podlasia i Chełmszczyzny, w: Unia brzeska i jej następstwa, red. T. Stegner, Gdańsk 1991, s. 49-57.

Жили, звичай і мову берегли, «Наша культура», 1991, №3, с. 5-6.

Про нас, про нашу культуру і нашу мову, «Над Бугом і Нарвою», 1991, №1, c. 18-19 [передрук: «Старожитності» (додаток до часопису «Пам’ятки України»), 1992, № 4].

Zarys tematyki i problemów badawczych stosunków polsko-ukraińskich na Lubelszczyźnie, «Люблинський Український Вісник», 1992, №1, s. VII-VIII.

Як називались наші предки (частина І). Імена, «Над Бугом і Нарвою», 1993, №3-4, с. 35-37.

Як називались наші предки (ч. ІІ). Прізвиська, «Над Бугом і Нарвою», 1993, №3-4, с. 34.

Kto mieszka na Ukrainie (Skład narodowościowy), „Nad Buhom i Narwoju”, 1993, nr 3-4, s. 38-41.

Oprac. L. Czarkowski, Powiat bielski w guberni grodzieńskiej. Zarys ludoznawczy, „Nad Buhom i Narwoju”, 1994, nr 1-2, s. 32-36; nr 3-4, s. 26-28; nr 5, s. 24-26; nr 6, s. 25-27; 1995, nr 1-2, s. 29-31; nr 3, s. 12-14 [opracowanie publikacji, wstęp i komentarze do tekstu, przypisy].

Повернення Православ’я на Холмщину та Південне Підляшшя, «Церковний Календар», 1995, с. 182-188.

Холмщина: минувшина і теперішність, «Пам’ятки України», 1995, №3, с. 24-33 [співавтор: Г. Купріянович].

Скарбниця народної мудрості. Українські прислів’я та приказки, «Над Бугом і Нарвою», 1995; №4, с. 27-29.

Українські народні прислів’я та приказки, ч. ІІ Біда і горе селянина, «Над Бугом і Нарвою», 1996, №1-2, с. 41-42

Українські народні прислів’я та приказки, ч. ІІІ Про працьовитих та лінивих, «Над Бугом і Нарвою», 1996, №3, с. 35.

Українські народні прислів’я та приказки, ч. ІV Побут людей, «Над Бугом і Нарвою», 1996, №4-5, с. 41-42.

Stara i nowa cerkiew św. Jerzego w Kleszczelach, „Nad Buhom i Narwoju”, 1996, nr 6, s. 9-11.

Unia brzeska 1596 r., „Nad Buhom i Narwoju”, 1996, nr 6, s. 13-16.

Українські народні прислів’я та приказки, ч. V Про кохання. Про чоловіка і жінку, «Над Бугом і Нарвою», 1996, №6, с. 32-33.

Українські народні прислів’я та приказки, ч. [VI] Вік людини, «Над Бугом і Нарвою», 1997, №1, с. 21-22.

Українські прислів’я та приказки, ч. [VIІ] Думка, мова та знання людини, «Над Бугом і Нарвою», 1997, №2, с. 39-40.

Українські прислів’я та приказки, ч. VIІI Про характер людей, «Над Бугом і Нарвою», 1997, №3-4, с. 48-49.

Українські прислів’я та приказки, ч. ІХ Ще про характер людей, «Над Бугом і Нарвою», 1997, №5, с. 32-33.

Українські прислів’я та приказки, ч. Х Ще раз про характер людей, «Над Бугом і Нарвою», 1997, №6, с. 32-33.

Ewolucja nazwań mieszkańców Kleszczel w województwie białostockim (XVI-XX w.), „Rozprawy Slawistyczne”, 1997, nr 12, s. 147-153.

Українські прислів’я та приказки, ч. ХІ Про людську поведінку, «Над Бугом і Нарвою», 1998, №1, с. 32-33.

Oprac. Testament kleszczelowskiego burmistrza z 1727 roku,„Nad Buhom i Narwoju”, 1998, nr 2, s. 8-11 [opracowanie publikacji testamentu byłego burmistrza Kleszczel Andrzeja Sadłowskiego, wstęp].

Oprac. Lustracja, czyli rewizja Bielska z 1779 roku, „Nad Buhom i Narwoju”, 1999, nr 2, s. 20-24; nr 3, s. 23-26; nr 4, s. 20, 25-26; nr 5-6, s. 13-15 [opracowanie publikacji, wstęp i komentarze do tekstu, przypisy].

Tradycyjna kultura ukraińska Północnego Podlasia a zaistnienie nowoczesnej literatury ukraińskiej w świadomości mieszkańców regionu, „Nad Buhom i Narwoju”, 2000, nr 5, s. 25-27.

Oprac. Akt dzierżawy starostwa Kleszczelskiego z 1788 roku, „Nad Buhom i Narwoju”, 2000, nr 6, s. 18-19 [opracowanie publikacji i wstęp Z dziejów starostwa kleszczelowskiego].

Петро Купрись – невідомий поет (Прощання), «Над Бугом і Нарвою», 2002, №5-6, с. 56-58.

Вчений і людина, «Над Бугом і Нарвою», 2003, №4, с. 36-37.

O tym, jak pan komornik musiał z Dasz uciekać, „Nad Buhom i Narwoju”, 2003, nr 6, s. 30-31.

Historia prawosławia w Lublinie, w: Katedralna cerkiew pw. Przemienienia Pańskiego w Lublinie, red. K. Leśniewski, Lublin 2005, s. 7-17 [współautor: G. Kuprianowicz].

Ludność prawosławna w południowo-wschodniej części dzisiejszego województwa podlaskiego w latach 60. XIX wieku, „Nad Buhom i Narwoju”, 2008, nr 1, s. 33-34.

Люблинська преса правого спрямування стосовно православ я і українського питання на Холмщині у 1938 році, в: Акція руйнування православних церков на Холмщині і Південному Підляшші в 1938 році – обставини, перебіг, наслідки, ред. Г. Купріянович, Холм 2009 («Холмський архів», том IV), с. 215-220. 

Piotr Kupryś – poeta nieznany, w: P. Kupryś, Poezje i przekłady, Lublin 2010, s. 47-57 [poprawiona wersja: Piotr Kupryś – poeta nieznany, w: П. Купрись, Поезії та переклади = P. Kupryś, Poezje i przekłady, Люблин / Lublin 2012, 67-87].

Петро Купрись – невідомий поет, в: P. Kupryś, Poezje i przekłady, Lublin 2010, с. 59-69 [виправлена версія: Петро Купрись – невідомий поет, в: П. Купрись, Поезії та переклади = P. Kupryś, Poezje i przekłady, Люблин / Lublin 2012, с. 66-86]. 

Kwestia tożsamości etnicznej ruskiej (ukraińskiej) ludności Chełmszczyzny i Południowego Podlasia w XIX wieku, w: Mychajło Hruszewski i jego Mała Ojczyzna – Chełmszczyzna w XIX-XX wieku, red. G. Kuprianowicz, Chełm 2011 („Chełmsko-Podlaskie Studia Historyczne”, t. I), s. 143-150.

Іван Ігнатюк. 1928-2013, «Український альманах», 2014, с. 265-267.

Kwestia tożsamości narodowej ukraińskojęzycznej ludności północnego Podlasia, „Roczniki Kulturoznawcze”, 2014, t. V, nr 2, s. 5-20.

Nieco refleksji i faktów o czasach II wojny światowej, „Nad Buhom i Narwoju”, 2015, nr 4, s. 23-24, 38.

Кліщелі – перші українські ентузіасти, «Над Бугом і Нарвою», 2016, №4, с. 3-4, 14.

Świadectwa tożsamości ukraińskiej w poezji Piotra Kuprysia, w: Piotr Kupryś – biografia, twórczość, recepcja, kontekst historyczny, red. G. Kuprianowicz, Kostomłoty 2016 („Chełmsko-Podlaskie Studia Historyczne”, t. II), s. 73-80.