Кузьмішини, Лукашишини, Васілішини – родові прізвиська від жіночих форм

У минулому році в рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізувався Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП, писали ми про жіночі назви, утворені від імені чоловіка в парафіях Чижі та Курашево. В статті зверталося увагу на те, що ще кілька десятків років тому популярним способом ідентифікації жінок у досліджуваних селах були форми, утворені від імені чоловіка. Тому, якщо чоловіка звали Степан, то дружину в сільській громаді звали Степанча/Степаньча, якщо чоловіка звали Карп, то дружину звали Карпіха.

Вся стаття доступна за посиланням:

Жіночі назви, утворені від імені чоловіка в парафіях Чижі та Курашево

Цього року Підляський науковий інститут продовжує дослідження традиційних імен у чотирьох парафіях: Чижі, Курашево, Нове Березово і Кленики. Це можливість доповнити та поглибити знання про іменну традицію досліджуваної території, у тому числі щодо способу ідентифікації жінок та їхніх нащадків. Як виявилося, родові прізвиська були творені від жіночих форм, які, в свою чергу, виникли від чоловічих імен. Тому, якщо жінку представники сільської громади називали від імені чоловіка Кузьміха, то її нащадків у селі називали Кузьмішини. В основному це стосується ситуації, коли жінка стала главою сім’ї, наприклад, вона була вдовою. Від жіночої назви, утвореної від імені чоловіка, утворилося тоді родове прізвисько. Однак походження цього типу прізвиськ від андронімів стерлося в суспільній свідомості. Майже всі інформанти вказували як джерело чоловічі імена – тому на запитання, від чого походить прізвисько Кузьмішини, вони найчастіше вказували чоловіче ім’я Кузьма, хоча основою для створення цього типу форми насправді була жіноча форма Кузьміха.

Такі сімейні прізвиська часто передавалися з покоління в покоління. Вони функціонували в традиційній сільській громаді по відношенню до всіх членів родини чи, ширше, сім’ї, наприклад, Сергіей Кузьмішин (Сергіей, пол. Sergiusz, укр. Сергій;  Кузьмішин ≤ Кузьміха ≤ Кузьма, пол. Kosma, укр. Кузьма), Уляна Кузьмішина (пол. Julianna, укр. Уляна), Сергіей і Уляна Кузьмішини тощо.

Ось кілька родових прізвиськ, утворених від жіночих форм, які, з черги виникли від імені чоловіка. На початку подається чоловіче ім’я в говірковому варіанті (в дужках у польській та в українській літературній мові), потім йде жіноча форма, а нарешті – родинна (чоловіча, жіноча і загальна, яка стосується всієї родини).

Іван (пол. Jan, укр. Іван) – Іваніха – Іванішин / Іванішина / Іванішини

Ясь (пол. Jan, Jaś, укр. Іван) – Ясіха – Ясішин / Ясішина / Ясішини

Карп (пол. Karp, укр. Карп) – Карпіха – Карпішин / Карпішина / Карпішини

Кузьма (пол. Kosma, укр. Кузьма) – Кузьміха – Кузьмішин / Кузьмішина / Кузьмішини

Лукаш (пол. Łukasz, укр. Лука, Лукаш) – Лукашиха – Лукашишин / Лукашишина / Лукашишини

Прохуор (пол. Prochor, укр. Прохор) – Прохориха – Прохоришин / Прохоришина / Прохоришини

Васіль (пол. Bazyli, укр. Василь) – Васіліха – Васілішин / Васілішина / Васілішини

У сільській громаді побутували й родові прізвиська, створені безпосередньо від жіночих імен:

Домінічка (пол. Dominika, укр. Домініка) – Домінічкув / Домінічкова / Домінічкови

Хімка (пол. Eufemia, укр. Єфимія) – Хімчин / Хімчина / Хімчини

Явдоха (пол. Eudokia, укр. Євдокія) – Явдосін / Явдосіна / Явдосіни

Оринка (пол. Irena, укр. Ірина, Ярина) – Оринчин / Оринчина / Оринчини

Як видно з наведених прикладів, родові форми інколи творилися зі зменшених форм.

Тема іменування жінок у традиційній сільській громаді на прикладі сіл чотирьох парафій з Підляшшя є надзвичайно багатою та цікавою. Ми обов’язково повернемося до неї в ході реалізації проєкту.

***********************************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.