Літні трудові пісні у селах ґміни Чижі

Жанром обрядового фольклору, який відходить у небуття, є літні трудові пісні. На увагу заслуговують, у першу чергу, сінокосні та жнивні твори, співані під час праці в полі.

У селах ґміни Чижі, як доводять фольклорні записи, популярними було значно більше сінокосних пісень, ніж зараз ми є в змозі відтворити. Тексти та ноти декількох із них знайдемо у книжці «Традиційні пісні українців Північого Підляшшя». Удалося їх записати понад 20 років тому у Куойлах і Чижах. «Журилася удовонька / Што не кошана долінонька», «Виламіла бура ліеса / Одну ліпку зоставіла» – то лише приклади.

Зараз найстаріші співачки, пам’ятають в основному одну – «Біел-молодець сіено косіт / Біела вдова їесті носіт» (теж у варіанті «біедна вдова»). Ось варіант цієї цікавої сінокосної пісні, записаної під час теренових виїздів, у селі Збуч від обдарованої співачки Олександри Куптель:

Значно більше в пам’яті старішого покоління збереглося жнивних пісень, співаних під час різних етапів жнив. Ось приклад:

Багато пісень, в основному коротких приспівок, співали під час так званої перепеліці. Перепеліця це недожатий сніп збіжжя, якого залишали на полі, прикрашували квітами та горобиною. У ній часто робили доріжку, клали камінець та оставляли на ньому хліебчик для зайчика. Перепеліця символізувала завершення жнив. Ось черговий приклад жнивної приспівки, записаної у Збучові:

Разом із механізацією праці в полі почали забуватися сінокосні та жнивні пісні і приспівки. Буває, що місцеві виконавці виступають з ними на сцені, однак цей репертуар менше популярний ніж ліричний.

На фото – ансамбль «Чижовляне» з Чижів, 2010 рік

***

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Документація і архівація традиційного фольклору ґміни Чижі», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

Літні трудові пісні у селах ґміни Чижі

Літні трудові пісні у селах ґміни Чижі

Жанром обрядового фольклору, який відходить у небуття, є літні трудові пісні. На увагу заслуговують, у першу чергу, сінокосні та жнивні твори, співані під час праці в полі.

У селах ґміни Чижі, як доводять фольклорні записи, популярними було значно більше сінокосних пісень, ніж зараз ми є в змозі відтворити. Тексти та ноти декількох із них знайдемо у книжці «Традиційні пісні українців Північого Підляшшя». Удалося їх записати понад 20 років тому у Куойлах і Чижах. «Журилася удовонька / Што не кошана долінонька», «Виламіла бура ліеса / Одну ліпку зоставіла» – то лише приклади.

Зараз найстаріші співачки, пам’ятають в основному одну – «Біел-молодець сіено косіт / Біела вдова їесті носіт» (теж у варіанті «біедна вдова», «йому вдова»). Ось варіант цієї цікавої сінокосної пісні, записаної під час теренових виїздів, у селі Збуч від обдарованої співачки Олександри Куптель:

Значно більше в пам’яті старішого покоління збереглося жнивних пісень, співаних під час різних етапів жнив. Ось приклад:

Багато пісень, в основному коротких приспівок, співали під час так званої перепеліці. Перепеліця це недожатий сніп збіжжя, якого залишали на полі, прикрашували квітами та горобиною. У ній часто робили доріжку, клали камінець та оставляли на ньому хліебчик для зайчика. Перепеліця символізувала завершення жнив. Ось черговий приклад жнивної приспівки, записаної у Збучові:

Разом із механізацією праці в полі почали забуватися сінокосні та жнивні пісні і приспівки. Буває, що місцеві виконавці виступають з ними на сцені, однак цей репертуар менше популярний ніж ліричний.

На фото – ансамбль «Чижовляне» з Чижів, 2010 рік

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Документація і архівація традиційного фольклору ґміни Чижі», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*