«Ой, як тяжко сіротіні без батенькув житі»

«Ой, як тяжко сіротіні без батенькув житі»

У рамках фольклорного проєкту Інституту писалося вже про ліричні пісні про кохання та про жіночу долю. Іншою групою родинно-побутових пісень в українському фольклорі є твори про трагічні сімейні обставини, пов’язані з втратою членів сім’ї. До них зараховують цикл сирітських пісень, у яких оплакується нелегка доля сироти. Такі твори вдалося також записати в селах ґміни Чижі від місцевих народних співачок.

Дуже цікавою ліричною піснею з цієї групи є «Прилітає чорни ворон», що починається словами:

Прилітає чорни ворон

Чисту воду піті

Ой як тяжко сіротіні

Без батенькув житі.

Змальовується в ній долю сироти, яка з дитинства поневіряється поміж чужих людей.

Ось фрагмент цієї пісні, в якій показане нелегке життя в чужій сім’ї. Запрошуємо послухати:

Дівчина-сирота нерідко не могла вийти заміж за коханого хлопця, бо в неї не було посагу. Тому й сирітські мотиви дуже часто з’являються у весільних піснях. Ось приклад тексту такої весільної пісні із сіл у ґміни Чижі:

На подвуорку нови колодець і відро,

Ой чом же твого, Маню, батенька не відно?

Ой перейді сіені, комору перейді,

В новуй комори свого батенька ти найді.

Не раз, не два сіені, комору перейшла,

В новуй комори свого батенька не нашла.

Спустілася на широкую доліну

І натрапіла на батенькову могілку:

– Ой встань, устань, муой ти батеньку, до мене.

У піснях цих часто з’являються пестливі слова «батенько», «матюнка», щоб викликати у слухачів співчуття до сироти, підкреслити трагічність сирітського життя.

Частий мотив сирітських пісень – це розмова сироти з померлими батьками:

– Ой, встань, ой встань, о муой батенько руоднюткі

Бо коло мене сідіт батенько чужуткі.

– Ой, не встану, моє дітятко, не встану,

Бо збудовалі светліченьку тесову.

– Бо збудовалі без окон, без двери, без сонця,

Ой, не промовлю, моє діетятко, не словця.

Сирітські мотиви з’являються також у весняних піснях. Найпопулярніша з них – «Кує зазуля», співана в різних варіантах. Ось приклад із сіл у ґміні Чижі:

Бодай зазуля, бодай сєрая

На ліето не ковала,

Як виковала мою матулю

Я й сіротой зостала.

Як я ковала, коваті буду,

По саду літаючи.

Як ти плакала, плакаті будеш

По людях горуючи.

Запрошуємо також послухати цієї цікавої весняної пісні з сирітським мотивом:

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Документація і архівація традиційного фольклору ґміни Чижі», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*