Перші роковини смерті Івана Киризюка (1949-2021)

Cьогодні перші роковини смерті українського поета та громадсько-культурного діяча з Підляшшя Івана Киризюка (1949-2021). Він упокоївся 21 грудня 2021 р. в Більську на Підляшші у віці 72 років. Похоронений на новому православному кладовищі при вул. Міцкевича в Більську.

Іван Киризюк родом з підляського села Крив’ятичі у ґміні Вурля. За професією був будівельником. У 1972-1973 керував будівельними роботами в Балигороді та Затварниці над Сяном на Бойківщині. Протягом багатьох років був працівником Міської управи в Більську. У 1998-2002 рр. був заступником бургомістра міста Більськ.

Іван Киризюк був одним із починателів і лідерів українського відродження на Північному Підляшші. Брав активну участь в організації в Більську українського культурного середовища. Писав статті до української преси у Польщі. Протягом десятиліть заангажований в українське громадське життя на Північному Підляшші, брав участь у творенні українських організаційних структур в регіоні. Був співзасновником гуртка Українського суспільно-культурного товариства в Більську, головою Підляського відділу Об’єднання українців у Польщі, заступником голови Союзу українців Підляшшя. Був одним із ініціаторів та організаторів навчання української мови на Північному Підляшші.

Був автором численних поетичних творів, які писав українською говіркою рідного села Крив’ятичі та українською літературною мовою. Дебютував поезіями українською говіркою в 1971 році у білоруськомовному тижневику «Ніва» (Білосток). Від 80-х рр. ХХ ст. поміщував свої поезії на сторінках українського тижневика «Наше слово» та додатку до нього «Наша культура», щорічника «Український календар» (пізніше «Український альманах»), згодом в Українському часописі Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» та в щорічнику «Український літературний провулок». Його твори друкувалися також у періодичних виданнях в Україні та в українській діаспорі. Автор поетичних збірок «Моя батьківщина — Підляшшя» (Люблін, 1982), «Пісні моєї сторони» (Більськ-Підляський, 1985), «Моїй батьківщині» (Варшава,1986), «Весна з русалками» (Більськ-Підляський, 1995), «На дорозі із кирилиці» (Париж-Львів-Цвікау, 1995), «Смак ягоди ожини» (Більськ-Підляський, 1999), «Кольори життя» (Більськ 2008), «Кондак жайворонка» (Більськ 2021). З 2004 року був членом Національної спілки письменників України.

Іван Киризюк протягом десятиліть був однією з ключових постатей українського громадського і культурного життя на Північному Підляшші. Відіграв важливу роль в українському літературному процесі у регіоні. Був одним із перших, які почали писати літературні твори українськими говірками Підляшшя. У 2022 р. став посмертно першим лавреатом Підляської науково-літературної нагороди у категорії «Літературна творчість».

Вічная пам’ять!