Splienie w tradycji folklorystycznej gminy Czyże

Успіння Пресвятої Богородиці і Пріснодіви Марії (28 серпня за новим і 15 серпня за старим стилем) у селах ґміни Чижі то Сплі^енє. Його врочисто святкують в Успенській парафії у Чижах.

Успіння це пора, коли повністю закінчували жнивувати і готувалися зустрічати осінь. Символом щасливо завершених жнив є кві^етка, яку освячують у церкві.

– Як вижнут, тогди перепеліцю роб’ят і з перепеліці вже найхоруоще збуоже берут. Перепеліця била но з пшеніці і жита, а з овса то не робілі. Одтіналі верх і до церкви на Сплі^енє убіралі в квіткі і тогди светілі.

– У туой кві^етці і жито, і пшеніця, і льон, і мак колісь, і овес. Всякє збуоже. І вбіралі кві^етку тую орґінямі барзо (Збуч).

У квітку вкладали також голівки маку. У Куойлах мак давалося дітям, які ішли в школу, щоб добре вчилися.

У Кленик до квітки вкладали також різні трави, які в інших селах освячували на Зелєнця або Яна. Використовували їх у похоронних звичаях.

– Як небуожчик умре, то клалі. Як сятілі квіетку, збуоже, на Спліенє сятілі, то палиньом убіралі тую квіетку, і вона посвячана. Вже як хто умре, то палиню положат. Може там ще якую орґіню посохлу клалі чи козира якого, алє то такого, як на Спліенє посятят (Кленики).

Для господарів, які закінчили жнива, освячення квітки то найважливіший обряд пов’язаний зі святом Успіння. Хоч зараз ніхто на завершення жнив не робить уже перепелиці, то традиція святити квітку в церкві надалі остається живою, що й видно на фотографіях з попередніх років з церкви в Чижах.

Після освячення букет зберігали вдома до посіву жита. Ідучи в поле, висмикували з його колоски і ними засівали – щоб отримати добрий урожай.

На Успіння люди стежили за погодою:

– Як на Сплі^енє дощ іде, то неврожай буде, а як погода, то буде пшеніця хороша – казалі (Збуч).

Саме в тому часі, після празника Успіння, починався озимий посів жита і пшениці:

– Од Сплі^еня до Пречистої сі^еялі. Вже як хтось сі^еяв по Пречистуй, то сміяліся (Збуч).