Єлизавета Нелипинська– лавреатка Підляської науково-літературної нагороди за 2025 рік у категорії «Освітня діяльність»
Єлизавета Нелипинська – вчителька, педагог та багаторічна директор Cадочка № 9 Лісова поляна у Більську, у якому від майже 30 років проводиться навчання української мови як мови національної меншини. Не лише на Підляшші, а й в загальнопольському масштабі це садочок, де найбільша кількість дітей вивчає українську мову як мову національної меншини. Протягом трьох десятиліть вона всесторонньо заангажована в ініціювання, організацію та проведення навчання української мови як рідної та інші дії, спрямовані на збереження власної ідентичності, традицій та культури для дітей з Більська, чиї предки вживали або досі вживають підляських говірок української мови. Завдяки її зусиллям, за підтримки Союзу українців Підляшшя, у Садочку № 9 Лісова Поляна у Більську з 1996 р. проводиться навчання української мови, у якому брало участь навіть понад 80 відсотків вихованців закладу.
Цей садочок має унікальний характер, оскільки, окрім навчання рідної української мови, постійним елементом роботи з його вихованцями є тут різні форми міжпоколінньої передачі традицій та мови. З 1997 року реалізується проєкт «До традиції», ініційований фондом «Музика Кресів» з Люблина, якого метою є зупинити занепад місцевих традицій, будувати у свідомості дітей почуття ідентичності з місцевою культурою, відновити належне місце старшого покоління в місцевій громаді. Регулярні заняття проводять тут народні майстри та митці старшого покоління з околиць Більська, які передають дітям місцеві підляські українські народні традиції, такі як спів, казки, розповіді, ігри та забави, приспівки місцевими українськими говірками, плетіння, ткацтво, різьблення, гра на традиційних інструментах.
У садочку також діє український дитячий ансамбль «Сонечко». Ці заходи проводяться у постійній співпраці з Союзом українців Підляшшя. Е. Нелипинська особисто включалася та підтримувала мистецьку діяльність вихованців садочка, яка спричинялася збереженню, передачі та розвитку українських культурних традицій Підляшшя для наймолодшого покоління. Вона постійно ангажувалася у підготовку та участь вихованців садочка в українських культурних заходах регіону, зокрема у Фестивалі української культури на Підляшші «Підляська осінь», Конкурсі української пісні «З підляської криниці», Воєводському декламаторському конкурсі «Українське слово» (вона була членом та головою журі конкурсу), а також в інших культурних заходах, таких як Фестиваль дитячої пісні національних меншин «Співаймо разом», перегляд «Гайнівські зустрічі з православною колядкою» та декламаторcький конкурс «Поетичне триголосся».
Була автором статей про інноваційні форми роботи з дітьми, що належать до української меншини, у фахових журналах «Wychowanie Przedszkolne» та «Głos Nauczyciela», виступала з доповідями на цю тему на наукових конференціях.
Вона походить з підляської родини, яка поколіннями жила в селі Зані, на північ від Бранська, де православне населення в 1945 р. зазнало мученицької смерті, у цьому числі її дальша родина. Народилася в Білостоці, де поселилися її батьки. Закінчила IV Загальноосвітній ліцей в Білостоці. У 1982 р. розпочала навчання на Факультеті педагогіки та психології Білостоцької філії Варшавського університету за спеціальністю «Дошкільна освіта», який закінчила зі ступенем магістра педагогіки в 1987 р. У 1984 р. вона вийшла заміж за випускника Православної духовної семінарії, який невдовзі прийняв дияконську хіротонію, а згодом священичу. Значимий вплив на сімейне життя впливає факт, що вона дружина православного священика о. прот. Андрія Нелипинського, який нині є настоятелем православної парафії в Плесках. Молода родина на постійно зв’язалася з Більськом, де вони живуть з дочкою та сином. Восени 1987 р. Е. Нелипинська почала працювати вихователькою у Державному садочку № 2 у Більську. Після його закриття у 1990 р. вона продовжила роботу у Державному садочку № 9 у Більську. У 1991-1995 рр. вона також вчила православного Закону Божого у дитячих садочках № 9 та № 7. Протягом трьох десятиліть – з вересня 1995 року по серпень 2025 року – вона була директоркою Садочка № 9 Лісова Поляна у Більську, найбільшого дитячого садка в місті.
Під час роботи вона підвищила свою кваліфікацію: закінчила Катехитично-педагогічну школу Білостоцько-Гданської православної єпархії (1992), Післядипломну школу дошкільної педагогіки у Білостоцькій філії Варшавського університету (1994), курс для керівників шкіл та навчальних закладів (1997), післядипломну студію з управління освітою в Університеті в Білостоці (1998), а в 1999 р. отримала перший ступінь професійної спеціалізації з управління освітою. За свою роботу була нагороджена Медаллю Комісії національної освіти. У 1998-2002 рр. була заступницею голови Комісії з питань освіти та культури Ради міста Більськ.
Гобі: музика, піші мандрівки та катання на лижах у горах, вболівальник волейболу, стрибків на лижах та футболу (клуб «Ягеллонія» Білосток).
Єлизавета Нелипинська як директор Садочка № 9 Лісова поляна у Більську протягом 30 років відігравала ключову роль у створенні умов для того, щоб цей освітній заклад був місцем збереження та передачі наймолодшому поколінню Підляшшя рідної української мови та місцевих українських культурних традицій. З великою особистою відданістю вона працювала для розвитку різних форм активності, спрямованих на забезпечення міжпоколінньої передачі та пізнання вихованцями української культури і мови Підляшшя.
Публічне завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя» співфінансується із фондів Підляського воєвідства.
