Прізвища та родові прізвиська в Кривій першої половини XVIII ст.

Крива (у місцевій українській говірці – Кривая) – село, яке нині знаходиться в Підляському воєводстві, Більського повіту, ґміни Більськ-Підляський. У минулому це було королівське село в Більському старостві Більської землі Підляського воєводства.

Нині його православні жителі належать до парафії Усікновення голови св. Івана Хрестителя в Щитах-Дзенцьолово, але до 1795 р. село належало до парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Чижах. Тому багато відомостей про мешканців цього села можна знайти в найдавніших парафіяльних книгах уніатської церкви в Чижах.

Метрики хрещення, вінчання та метрики померлих, які донині зберігаються в Чижівській парафії, є багатим джерелом знань про іменну традицію сіл, що входили до парафії в минулому. У рамках минулорічного проекту «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», який реалізовував Підляський науковий інститут завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації Республіки Польща, деякі з них уже проаналізовано з точки зору іменних традицій сіл колишньої Чижівської парафії. Якщо ви зацікавлені, ми відсилаємо вас до статей, які з’явилися минулого року на веб-сайті Інституту. З ними можна ознайомитися у закладці «З досліджень Інституту».

Надзвичайно цінну інформацію про те, які імена, прізвища, родові прізвиська та жіночі імена, утворені від імен, прізвищ чи прізвиськ чоловіка, функціонували в Кривій, дають метрики колишньої парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Чижах з XVIII століття. У цій статті подано найцікавіші прізвища мешканців Кривої, які зустрічаються в записах першої половини XVIII ст.

Метрики колишньої парафії в Чижах велися польською мовою, тому в них найчастіше зустрічається польський варіант назви села – Krzywa. Іноді, однак, місцевий парох записував його в діалектному варіанті – z Krywoy, z Krywoi, z Krywey.

Про походження парафіян із того села можуть свідчити такі прізвиська, як, наприклад, Anastazya Krywjuczka.

Імена, прізвища та родові прізвиська в записах з XVIII ст. передаються польською мовою, але багато форм написаних у діалектній формі або є специфічними гібридами – форми, що поєднують варіант у польській мові з варіантом церковним, або форми в польській моваі та українській говірці. Це стосується також іменних форм із села Крива.

Нижче будуть представлені найцікавіші прізвища, що стосуються мешканців Кривої, вибрані з метрик хрещення та метрик вінчання першої половини XVIII ст., а точніше з книг, починаючи з 1719 р. і закінчуючи 1734 р. Як уже багато разів було звернуто увагу, важко визначити ймовірну етимологію цих форм. Найпростіше вказати походження патронімічних прізвищ, тобто утворених від імені батька. Також легко вказати етимологію форми, утвореної від назви професії. Набагато складніше у випадку з прізвищами, які виникли від прізвиська. Сьогодні важко з’ясувати, звідки пішло прізвисько чи з яких причин сільська громада прозвала того чи іншого жителя села саме так, а не інакше. Такі прізвиська неясної етимології часто передавалися нащадкам, перетворюючись на родове прізвисько, а потім і на прізвище. Це видно на прикладі прізвищ села Крива з XVIII ст.

У найдавніших записах особливо привертають увагу три родинні прізвиська/прізвища, які ймовірно походять з Кривої. Це форми: Beziuk/Bezjuk, Moroz/Morozuk i Szaduyka/Szaduyko/Szaduy. У фрагментарних записах 1719-1729 рр. ці прізвища зустрічаються лише в Кривій.

Сьогодні важко визначити етимологію цих форм, можна лише вказати, що прізвище Moroz походить від українського слова мороз – mróz. Серед носіїв цього прізвища були «Kum sławetny Gabriel Moroz» (також записується як Hawryło Moroz, Gabryiel Morozuk, Hawriło Moroz). Це був житель села, можливо, багатший господар із Кривої, якого дуже охоче брали за кума.

Цікавою формою, що зустрічається в записах з XVIII століття, є рідкісне прізвище Szaduyka, яке дуже часто носили особи із Кривої; сьогодні зустрічається воно у формах Szadujko та Szaduja (фіксоване, між іншим, у Гайнівці). У найдавніших записах ми маємо такі особи з Кривої, які носили це прізвище, як Kum Stefan Szaduyka, Marszalek Gregor Szaduy, Nikifor Szaduyka (Niczypor Szaduyka) та інші. Від цього рідкісного прізвища створено також жіночі форми: S pano marijanno Szaduykuwno, Kuma Nastaska Szaduyczcicha, Panno Chimką Szaduyczanką ze wsi Krzywey.

Серед людей із родинним прізвиськом/прізвищем Beziuk є напр. Iwan Beziuk, Timofij Beziuk.

Серед інших цікавих прізвищ, які носили жителі Кривої на початку XVIII століття, заслуговують на увагу такі патронімічні форми, як:

Chomanczuk (від діал. Хоманко – від Ammon, укр. Амон),

Jakimiuk (від діал. Якім – пол. Joachim, укр. Яким),

Jarmociuk (від діал. Ярмоць – пол. Hermolas, укр. Єрмолай),

Jaroszuk (від діал. Ярош – пол. Hieronim, Hieroteusz lub Jarosław, укр. Єронім, Єрофій, Ярослав),

Klimjuk (від діал. Клім – пол. Klemens, укр. Климентій),

Lewczuk (від діал. Лєвко – пол. Leukiusz, Lew, укр. Лев, Левко),

Łukianiuk (від діал. Лук’ян – пол. Lucjan, Lew, укр. Лук’ян),

Małko (від діал. Малко – пол. Malachiasz, укр. Малахія),

Matko (від діал. Матко – пол. Mateusz, укр. Матвій),

Mikitiuk (від діал. Мікіта – пол. Nicetas, укр. Микита),

Omelanczuk (від діал. Омелянко – пол. Emilian, укр. Омелян),

Ondryczuk (від діал. Ондрийко – пол. Andrzej, укр. Андрій),

Petruczuk (від діал. Петрук – пол. Piotr, укр. Петро),

Semeniuk (від діал. Семен – пол. Symeon, укр. Симеон, Семен).

Ці прізвища фіксуються і в інших селах парафії, багато з них у формах, зафіксованих у XVIII ст., функціонують і сьогодні.

Цікавою патронімічною формою, тобто по батькові, є прізвище Krzyszczuk (від діал. Кришко – пол. Krzysztof, укр. Христофор), наприклад, Iwana y Katharzyny Krzyszczukow.

У Кривій у XVIII столітті зустрічаються також прізвища, утворені від назв професій: Szewko, напр.: Michał Szewko, Szewczuk, напр. Jakuna y Katharzyny Szewczukow, Kusznierz, напр. Hryhora y Rainy Kusznierzow, Rymarz, напр.Hryhor Rymarz.

У минулому селян, які були родом з інших місць, часто можна було впізнати за прізвищем. У записах колишньої уніатської парафії в Чижах досить часто зустрічається форма Zachozy – як читаємо в «Słowniku staropolskim», слово «zachoży» означає те саме, що «прибулець, поселенець, мандрівник». Ця форма використовувалася як родове прізвисько/прізвище для осіб, які не були родом із даного села, а також їхніх нащадків. Також у Кривій на початку XVIII століття були жителі з прізвищем Zachozy (Stanisława y Rainy Zachozych).

***********************************************************************************************************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.