Прізвища в парафії Чижі у XVIII столітті, які походять від загальних назв, ч. 2

У попередній статті, де показано іменні традиції сіл на Підляшші, говорилося про прізвища, утворені від апелятивів, тобто від загальних назв. Це форми, що походять від назв професій, рис характеру та зовнішності людей, суспільних і сімейних стосунків, а також назв тварин — ссавців, птахів, комах, назв рослин і грибів, предметів побуту, частин тіла тощо. Раніше такими прізвищами називали переважно селян. Спочатку вони функціонували як прізвиська, що характеризували конкретних селян, з часом були записані місцевою адміністрацією і стали виконувати функцію прізвищ.

Представляємо тут вибрані найцікавіші форми прізвищ / родових прізвиськ, фіксованих у парафії Чижі в XVIII ст. разом з їхньою ймовірною етимологією. Напр. у випадку прізвища Didicz можна здогадатися, що отримали його представники багатого роду, та прізвище Diak – сім’я діакона.

У випадку багатьох прізвищ / родових прізвиськ, які виникли від апелятивів, важко визначити, чому в основу прізвища лягло саме таке, а не інше слово: чи в когось на прізвище Paliuszok предок був низьким, а в хтось на прізвище Dubko – високим? Чи прізвище Tołstobreszuk виникло тому, що хтось багато брехав? Таких питань значно більше.

Ось цікавіші прізвища з XVIII ст. на основі парафіяльних книг:

Bądiuk → діал. бонда – podpłomyk (placek z ciasta chlebowego pieczony w piecu przed wygaśnięciem żaru

Czykier → діал. чикір (синиця велика) – sikora bogatka

Diak → дяк – diakon

Didicz → діал. дідіч (дідич – поміщик; великий землевласник) – dziedzic

Dubko → дуб – dąb

Hoduyko → діал. годоваті (годувати) – wychowywać

Hołyszuk → голиш (вбога людина) – golec, nędzarz, hołysz

Jahodnik → діал. ягоднік (ягідник – місце, де ростуть ягоди) – jagodnik  

Jalinnik → діал. яліннік (ялинник – ялиновий ліс, гай) – las świerkowy

Kaczanko → діал. качан (стрижень капусти, який їдять сирим) – kaczan, środek kapusty

Kliszcz → діал. кліещ (кліщ) – kleszcz

Kudilko → діал. кудіелька (від слова: куделя) – kądziel

Lelakowicz → діал. лєляк (дрімлюга) – lelek

Moroz, Morozowicz → мороз – mróz

Paliuszok → діал. палюшок (малий палець) – paluszek, mały palec

Pokinsocha → діал. покінь (покинь); соха – porzuć; socha

Prystupa, Prystupiuk → діал. приступа (приймак) – mężczyzna przystępujący na gospodarstwo żony

Serediuk → діал. середні (середній), середіна (середина) → średni, środkowy

Sołomianko → солома – słoma

Tiwun → діал. тівун (тивун) – ciwun

Tołstobreszuk → діал. товсти (товстий); брехаті (брехати) – tłusty; szczekać, kłamać

Worobjuk → діал. воробіeй (горобець) – wróbel

********************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.