Прізвища в парафії Чижі у XVIII столітті, які походять від загальних назв

Прізвища в парафії Чижі у XVIII столітті, які походять від загальних назв

У попередніх статтях, де показано іменні традиції сіл на Підляшші, говорилося, між іншим, про прізвища в парафії Чижі в 1770 р., утворені від імені батька, тобто патронімічні прізвища. У селах Підляшшя між Бугом і Нарвою такі прізвища найбільш популярні. Про це свідчать також записи зі старих парафіяльних книг у Чижах.

Цікавими і складнішими, коли йдеться про етимологію, є прізвища, що походять від апелятивів, тобто від загальних назв. Це форми, що походять від назв професій, рис характеру та зовнішності людей, суспільних і сімейних стосунків, а також назв тварин — ссавців, птахів, комах, назв рослин і грибів, предметів побуту, частин тіла тощо. Раніше такими прізвищами називали переважно селян. Спочатку вони функціонували як прізвиська, що характеризували конкретних селян, з часом були записані місцевою адміністрацією і стали виконувати функцію прізвищ.

В одній з останніх статей згадувалися імена похідні від назв професій. У випадку таких форм їх походження встановити неважко. Тому можна здогадатися, що той, хто носить прізвище Kusznieruk – це нащадок кушніра, а Bondaruk – бондаря. Однак достовірно встановити етимологію інших прізвищ, що походять від загальних імен, важко, хоча інколи ми можемо вивести дану форму від окремих слів з української говірки.

Наприклад, у записах парафії в Чижі зафіксоване прізвище Pokinsocha — його походження можна вивести від двох слів «покінь» (в українській говірці — «покинь») і «соха» (старе дерев’яне сільськогосподарське знаряддя, яке використовувалося для орання землі). Таким чином, ми можемо здогадатися, що це було прізвисько господаря, який перестав використовувати соху – той, якій покінув соху. Потім прізвисько перейшло на нащадків і з часом перетворилося на прізвище. Нині в ґміні Чижі існує родове прізвисько Покінцахови, яке, можливо, є трансформованою формою колишнього прізвища, що фігурує в метриках.

Можна також здогадатися, що прізвище Zachozy (напр. Wawryna y Maryannу Szewca Zachozych) стосується особи, яка приїхала до села з інших місць (діалектне «заходіті» — заходити; українською «захожий» — той, який прийшов, приїхав звідки-небудь; слово «захожи» на даний момент не відоме в місцевій говірці, але воно, можливо, використовувалося в минулому). Потім прізвисько змінилося на прізвище, яке носили нащадки.

Прізвище Zabrodzki (в записах вживається також у формі Zabrodski) може стосуватися особи, яка жила «за бродом» (брід – мілке місце річки, озера або ставка, в якому можна переходити або переїжджати на інший бік). Нащадки такої людини успадкували від предка це прізвисько, яке почало виконувати функцію прізвища.

Іноді легко встановити, від якого слова походить прізвище, але важко пояснити, чому дане слово лягло в його основу. Наприклад, прізвище Moroz, Morozowicz (наприклад, Jakon Morozowicz, Rozalia Morozowa z Krzyweу) походить від української форми «мороз». Чи предок людей, які носять це прізвище, був наприклад холодний у поводженні з іншими, тому отримав таке прізвисько? Через понад 200 років це важко встановити.

На жаль, у випадку деяких прізвищ, зафіксованих у метриках (деякі з яких є популярними й сьогодні), навіть важко пояснити, від якого слова вони походять. Це стосується і популярного в Україні прізвища Szeremeta. Українські дослідники наводять цю назву як приклад форми з неясною етимологією. Можливо, це від якогось призабутого говіркового слова? Подібна ситуація з прізвищем Szaduyka, Szaduyko (тепер зустрічається на Підляшші у формі Szaduja). Це прізвище характерне для села Крива (у місцевій говірці Кривая), яке у 18 столітті належало до парафії Чижі (з кінця 18 століття село Кривая належало вже до парафії у Щитах). У найдавніших метриках парафії у Чижах прізвище Szaduyka зустрічається лише в Кривій (Hrehory Szaduyko, Jakima y Anastazy Szaduykow).

Чи від апелятиву утворено прізвище Holunka, Holunczuk (тепер вживане в перетвореній формі Golonko)? А може, це форма утворена від імені – від забутої діалектної форми одного з імен, які були відомі мешканцям села? Безумовно, це цікава тема для мовознавчих досліджень, і записи колишньої уніатської парафії в Чижах є чудовим джерелом для цього.

********************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*