Присуджено Підляську науково-літературну нагороду за 2026 рік: Ярослав Вишенко i Cлавомир Савчук
9 вересня 2026 р. Капітула Підляської науково-літературної нагороди на своєму третьому засіданні прийняла рішення про присудження Підляської науково-літературної нагороди за 2026 рік.
Лавреатами Підляської науково-літературної нагороди за 2026 рік стали:
Категорія «Художня творчість» – Ярослав Вишенко,
Категорія «Публіцистична творчість» – Cлавомир Савчук.
Метою Підляської науково-літературної премії є промоція української мови та культури Підляшшя шляхом вшанування та нагородження людей, які відіграють важливу роль у функціонуванні, збереженні, дослідженні та розвитку української культури та мови Підляшшя. Нагороду була заснувана у 2022 р. Підляським науковим інститутом та Союзом українців Підляшшя. Була вже присуджена чотири рази – у 2022-2025 рр., загалом нагороджено нею досі 12 осіб. У 2026 р. Нагорода була присуджена уп’яте.
Нагородою можуть бути нагороджені особи, які заслужені для функціонування, збереження, дослідження, творення чи розвиток української мови і культури Підляшшя у різних категоріях. Нагороду присуджує Капітула, у склад якої увійшли особи, заангажовані у діяльність задля збереження та розвитку української мови і культури Підляшшя, вказані управами суб’єктів, що заснували Нагороду, тобто Підляського наукового інституту та Союзу українців Підляшшя. У 2026 р. у складі Капітули були: д-р Андрій Артемюк, д-р Григорій Купріянович, Юрій Плева та Агнешка Тишкевич.
Рішення Капітули про присудження Підляської науково-літературної нагороди за 2026 рік було оголошено на прес-конференції, що відбулася зразу після засідання Капітули 9 вересня 2026 р. Урочисте проголошення Лавреатів та вручення Підляської науково-літературної нагороди на 2026 рік планується 11 жовтня 2026 р. в Більську.
Публічне завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя» співфінансується із фондів Підляського воєвідства.
Інформація про Нагороду та процес її присудження розміщена на веб-сайті Підляського наукового інституту, в Новинах та у розділі:
Додаткова інформація:
електронна адреса: pnintytut@gmail.com, тел. +48 664187538
Лавреат Підляської науково-літературної нагороди за 2026 рік у категорії «Художня творчість»
Ярослав Вишенко
Ярослав Вишенко – підляський художник, іконописець. Його художній доробок охоплює розписи численних храмів, багато ікон, картини, графіку. Особливою формою його художньої творчості стало іконописання, сакральне мистецтво в традиції східного православного християнства. Його стиль іконописання спирається на грецькій, візантійській традиції іконопису. У доробку Я. Вишенка ключове місце займає монументальний іконопис. У деяких церквах є автором і творцем повної іконографічної концепції, оскільки виконував як стінні розписи, так і ікони в іконостасі, хрести, ікони на зовні храмів чи інші іконграфічні елементи. Одним із найбільш символічних і знакових храмів з його розписами є церква Преображення Господнього на Святій Горі Грабарці, яку він розписував після відбудову храму після пожежі 1992 р. Особливим і оригінальним виявом його творчості є керамічні ікони, які поміщені у середині храмів або на зовнішній стіні церкви. Іншим винятковим виявом його творчості є ікони на камені. Народився в Сім’ятичах. Його родина родом із підляських Ведмежик. Він навчався на архітектурному факультеті Білостоцької політехніки (1981-1986). Закінчив факультет графічного мистецтва Академії мистецтв у Варшаві (1986-1991). З 1988 р. живе в Мельнику над Бугом. З 80-х років ХХ ст. Ярослав Вишенко був заангажовний в українське національне пробудження на Північному Підляшші, організував українські культурні заходи. Ярослав Вишенко є визнаним майстром монументального церковного розпису. Має ключовий вплив на формування обличчя стінного іконопису в православних храмах Північного Підляшшя кінця ХХ та першої чверті ХХІ століть, оскільки більшість новозбудованих чи ремонтованих православних церков в регіоні мають розписи виконані саме ним. Продовжуючи традицію, яка сягає часів Київської Русі, здійснює він присвоєння древньої візантійської мистецької культури на Підляській землі.
Лавреат Підляської науково-літературної нагороди за 2026 рік у категорії «Публіцистична творчість»
Cлавомир Савчук
Славомир Савчук — радіо- та тележурналіст, який понад 30 років у публічних електронних медіа створював передачі для української громади Підляшшя: один з ініціаторів українського пробудження на Північному Підляшші, аніматор українського культурного життя в регіоні та автор статей у пресі. З 1995 р. разом з Юрієм Місіюком творив перші телевізійні передачі для українців Підляшшя. Після створення в 1997 р. Регіонального центру Польського Телебачення у Білостоці став його співробітником. З 1997 року безперервно працює журналістом у Редакції національних меншин Польського радіо Білосток. Від майже 30 років є автором підляської радіопередачі українською мовою «Думка українська». Є також ведучим передачі «По сусідству», яка польською мовою наближувала питання національних та етнічних меншин. Від багатьох років він записує проповіді українською мовою для православних передач Польського радіо Білосток. Він родом із залізничного селища Черемха. З 1990 р. навчався на Історичному факультеті Варшавського університету в Інституті історії мистецтва за спеціальністю історія мистецтва. Будучи учнем ліцею, він включився в українське національне відродження на Північному Підляшші, був одним із ініціаторів і засновників гуртка Українського Суспільно-Культурного Товариства в Черемсі. Був одним із засновників Союзу українців Підляшшя, а також увійшов до складу першої Головної управи. Славомир Савчук є однією з найважливіших постатей української журналістики на Підляшші, з досвідом роботи в різних видах журналістики: радіо, телебаченні та у друкованих виданнях. Він заслужив визнання слухачів і читачів, а в минулому й глядачів, завдяки своїй журналістській майстерності та високому змістовному рівні публіцистичної творчості. Він поєднує свою журналістську роботу з постійним заангажуванням у формуванні та розвиток українського культурного життя на Підляшші. Записався в історії як один із ініціаторів українського національного пробудження на Північному Підляшші у 80-х р. ХХ ст.
